Студенти, всі на ярмарок!

Щороку в 20 аграрних вузах понад 100 тисяч студентів отримують дипломи спеціалістів, проте лише п’ята частина з них іде працювати в сільське господарство. Низький рівень оплати праці на більшості вітчизняних агропідприємств змушує їх перекваліфіковуватися або виїздити за кордон, переважно на сезонні роботи — збирання фруктів та овочів. Така робота приваблює молодь насамперед значно вищим рівнем оплати праці, ніж їм пропонує більшість вітчизняних сільгосппідприємств.
Як повідомив заступник міністра АП Сергій Мельник, 90 випускників із 100 мають бажання працювати в сільському господарстві, але менше половини згодні жити в селі через низький рівень соціального забезпечення.
“Молодь стажуватиметься в Німеччині та інших країнах, але не на збиранні апельсинів чи огірків, а одержить можливість працювати в кращих світових компаніях. Підприємства теж вкладають капітал у навчання своїх майбутніх спеціалістів в Україні. І плоди цієї діяльності ми побачимо вже через рік”, — зазначив Алекс Ліссітса.
Навчально-практичний проект із менеджменту АПК для молодих спеціалістів за підтримки Німецького сільськогосподарського товариства (Франкфурт-на-Майні), Інституту агробізнесу (Гісен) пропонує підвищення кваліфікації, надання практичних знань і навичок. Програма триває чотири місяці, три з яких — практика на великих німецьких підприємствах. Причому практиканти працюють не різноробочими, а за спеціальністю. Учасниками проекту можуть бути випускники, керівники підприємств, представники аграрних адміністрацій.
Провідні вітчизняні агропромислові підприємства з іноземними інвестиціями запропонували широкий вибір вакансій, а саме: у галузі вирощування й переробки фруктів та овочів (“Агро Фрутіка”), постачальників м’яса яловичини й птиці (ТОВ “Агросолутіон”), виробників і постачальників сільськогосподарської техніки (ТОВ “Агро-Союз”, “АМАКО”, ТОВ “Агробудівельний альянс “АСТРА”, “ХОЛМЕР-УКРАЇНА”, ТОВ “Ропа-Україна”, ТОВ “Уніфермаг”, “Подільський край”), на підприємствах, що спеціалізуються на вирощуванні та торгівлі насінням зернових і олійних культур, фуражним кормом (компанія “Альфред С. Топфер”, “Лампка Агро”, командитне товариство “Лембке”), в компаніях із виробництва хімікатів та кормів для тварин (BASF, Lohmann Animal Health), у галузі виробництва обладнання для ферм (“Біг Дачмен-Україна”) та інших всесвітньо відомих виробників і постачальників сільськогосподарської продукції (Cargill), вакансії фахівців із обладнання для переробки й зберігання м’яса та риби, з обладнання для харчової промисловості, дистрибуторів засобів захисту рослин, міндобрив, насіння тощо (“Ерідон”, АТ “Хельм”, “Окант-Україна”), виробників дитячого харчування (фірма “Хіпп”), пакувальних матеріалів (ТОВ СП “Житомир-Полісакс”), молочної продукції (Торговий дім “Західно-молочна група”).
Незважаючи на інтенсивний графік співбесід зі студентами, нам усе ж удалося поспілкуватися з представниками одного з потенційних роботодавців — ТОВ “Агролада”, що в Бахмацькому районі на Чернігівщині. ТОВ “Агролада” в 2004 році створила група інвесторів із Німеччини. Тут обробляють 2000 га ріллі. Вирощують озиму пшеницю, цукрові буряки, ріпак, ячмінь, сою. Постійно працюють у господарстві 40 осіб, сезонно запрошують ще п’ять-шість. На ярмарок приїхали з надією підшукати агронома, який би в майбутньому міг керувати всіма роботами, пов’язаними з виробництвом продукції рослинництва. Чи потрібний досвід? Так, добре було б, але й варіант взяти випускника чи навіть студента спочатку на практику, потім виростити з нього спеціаліста — теж має шанс на життя. Аби в претендента було справжнє бажання працювати.
Компанія “Амако” приїхала з цілим списком вакансій, “Вестфалії Сьордж” потрібен був один економіст.
Позиція компаній зрозуміла: знайти спеціаліста з досвідом, щоб володів іноземною мовою, а краще двома, та й щоб зарплатню просив невисоку. А що ж робити випускникам? Адже вперше влаштуватися на роботу, щоб здобути той досвід, — зовсім не легко. Виходить замкнуте коло. Багато з присутніх на ярмарку студентів уже працювали в Німеччині, Англії. Тепер свої знання й навички хотіли б використати в Україні. Чимало компаній, які приїхали на цей захід, мають регіональні представництва, тому охоче збирали резюме студентів з усієї країни. До речі, на запитання до студентів з Харкова, чи хотіли б вони знайти роботу в Києві або в своєму місті, молоді спеціалісти відповіли однозначно, що мріють про роботодавця в своєму регіоні й з радістю працювали б у селі за достойну зарплатню та перспективу власного житла.
Як констатують роботодавці, навчання, яке проводитимуть висококласні спеціалісти ( одно- та кількамісячні курси й тренінги), робота із сучасними технологіями, гідні умови праці (за стандартами європейського корпоративного бізнесу) та оплата праці (від 500 до кількох тисяч доларів США), а також можливість удосконалити англійську чи німецьку мови — гарний стимул для української молоді залишитися в Україні. Бо, як зазначив президент УАК Леонід Козаченко, багато західних менеджерів їде працювати в Україну, тому що має тут вигідні умови — зарплатню, соціальний пакет, а наші спеціалісти — шукають щастя за кордоном.
Тож сподіваємося, що роботодавці й ті, що потребують роботи, знайшли одне одного на цьому ярмарку.