Спецможливості
Статті

Страсті по несучках

18.08.2008
3041
Страсті по несучках фото, ілюстрація

В умовах сучасного промислового виробництва із застосуванням нових технологічних схем годівлі та утримання курей навантаження на їхній організм з кожним роком зростає. Навіть незначні порушення цих умов можуть призвести до розвитку патологічних процесів у різних органах курей, у т. ч. і в репродуктивних.

В умовах сучасного промислового виробництва із застосуванням нових технологічних схем годівлі та утримання курей навантаження на їхній організм з кожним роком зростає. Навіть незначні порушення цих умов можуть призвести до розвитку патологічних процесів у різних органах курей, у т. ч. і в репродуктивних.

У процесі утворення яєць кожний орган відповідає за визначену функцію. При цьому етіологічні фактори, що спричинюють патологію статевої системи, надзвичайно різноманітні. У таких умовах виникає потреба ранньої діагностики хвороб, аби своєчасно вжити відповідних заходів. Для цього потрібний диференційований діагноз, який грунтується на відомостях про анамнез та клінічні ознаки хвороби. Після попереднього висновку застосовують додаткові методи досліджень, такі як бактеріологічні, біохімічні тощо. Зауважимо, що донедавна патологію яйцепроводу розглядали як прояв сальпінгіту або оваріосальпінгіту. При цьому розпізнати захворювання було дуже важко, як і залишкові явища після них.
Під час розвитку захворювань можуть спостерігатися відхилення і в фізіології органів, які межують із проблемними. Наприклад, у разі порушення білкового обміну водночас із патологією яйцепроводу можуть бути хворими нирки і спровокувати при цьому подагру.
Спробуємо прокласифікувати хвороби репродуктивних органів курок-несучок (рис. 1).
 Оваріосальпінгіт — це хвороба, що характеризується запаленням яйцепроводу та яєчника. Вона поширена серед усіх видів птиці, але найчастіше зустрічається в курок-несучок. Головна причина — порушення обміну речовин та сальпінгіти, які виникають унаслідок ускладнень після пастерельозу, пулорозу, простогонімозу тощо.
У разі гострого протікання хвороби зменшуються несучість, маса тіла, світлішають гребінь і сережки, температура тіла підвищується на 1°С. Живіт збільшений, під час пальпації він гарячий, а під час руху може волоктися по землі. Кури стають малорухливими, пір’я навколо клоаки забруднене каловими масами сіро-зеленого кольору; на животі пір’я випадає; на знесених яйцях бувають вапняні нальоти. Зазвичай, кури гинуть через три-сім днів з ознаками сепсису та інтоксикації.
При перитоніті запалюються яйцепровід, яєчник та стінка черевної порожнини. Спостерігаються зміни в яєчнику, яйцепроводі, розриви жовткових фолікулів, атонія. З часом відбувається інфікування клоаки, можливий стеноз яйцепроводу, а внаслідок антиперистальтики — вихід яєць у черевну порожнину. В таких курей припиняється яйцекладка, підвищується температура тіла. Вони лежать; шкіра на животі без пір’я, синюшного кольору. Стан у них швидко погіршується, смерть настає протягом семи діб з яскравою клінікою інтоксикації.
За цієї хворобі звертали увагу на раціон і умови утримання курей.
Фолікуліт яєчника — запалення жовткових фолікулів, які виконують опорну та трофічну функцію. Спостерігається збільшення кількості формених елементів крові та тканинних базофілів.
Якщо зробити розтин хворої курки, в оболонках фолікулів можна побачити крововиливи.
Оофорит — запалення яєчника. У курок-несучок проходить без виражених клінічних ознак. Про хворобу свідчить припинення яйцекладки, блідий колір гребеня. З допомогою патологоанатомічного дослідження виявили, що яєчник має вигляд безформенної маси у вигляді кісти, яка наповнена зеленувато-бурою маслянистою рідиною із запахом гнилі.
Метрит яйцепроводу — запалення матки яйцепроводу, яке пов’язане з порушенням секреторної функції залоз слизової оболонки маточного відділу яйцепроводу. Це уповільнює рух яйця. У разі виникнення хвороби кури починають нести неповноцінні яйця, без шкаралупи, з вапняними відкладеннями на ній, тільки з підшкаралупною оболонкою тощо. Різко підвищується смертність, особливо серед високопродуктивних курок-несучок. Хворобу може викликати порушення білкової та мінеральної годівлі. Для стимулювання яйцекладки на птахофабриках іноді в раціон включають протеїн у разі дефіциту кальцію і вітамінів групи D. Але це допомагає збільшувати несучість доти, доки не настає дисбаланс білкового обміну в організмі курей. Особливо це небезпечно за недостатньої кількості вітамінів груп В і D. У таких умовах вибракування курок-несучок може сягати 55 відсотків.
На захворювання репродуктивної системи суттєвий вплив має порушення мінеральної годівлі курок-несучок. Так, у разі утримання курок-несучок на раціоні з рівнем кальцію 740 мг на одну голову, 53,6% курок-несучок гинуть виключно від патології органів розмноження. Нестача кальцію впливає на міцність шкаралупи яєць. Вона стає дуже тонкою, бій збільшується до 60%. Введення в раціон таких курок-несучок солей кальцію сприяє досить швидкому відновленню якості шкаралупи.
Магнуїт яйцепроводу — це запалення білкової частини яйцепроводу. Причини захворювання вивчено недостатньо. На структуру й клініку захворювання впливають умови, які сприяють змінам реактивності організму птиці, а також біологічні особливості мікроорганізмів. Патологія білкової частини яйцепроводу тісно пов’язана з ураженням яєчника, в основі якого — мікробний фактор.
Реактивність організму — це здатність відповідати змінами життєдіяльності на вплив навколишнього середовища. На нього впливають вік, генетичні особливості, годівля, утримання, індивідуальні особливості нервової системи, функція залоз внутрішньої секреції та обмін речовин.
Вагініт яйцепроводу — це запалення піхви. Для нього є характерним порушення секреторної та моторної функції стінок піхви. Через ерозії проникає патогенна мікрофлора, що призводить до фібринозного запалення. Одним із чинників цього явища є кормовий травматизм, пов’язаний із надлишковою кількістю в раціоні неперетравлюваної клітковини, особливо лушпиння вівса та ячменю.
У хворих курей спостерігається часткове або повне випинання піхви через клоаку, вони неспокійно поводяться під час огляду. Після розтину забитих курок-несучок відмічено, що слизова оболонка піхвової частини яйцепроводу набухла, суха, в нижній частині яйцепроводу — яйце, на 2–3 см проникле у піхву. Яйця мають гладеньку поверхню й цілком сформовані. Під час дослідження прямої кишки виявлено набухлу слизову оболонку, велику кількість слизу, в окремих випадках — залишки неперетравлених оболонок зернових культур.
Унаслідок морфологічного дослідження на слизовій оболонці піхви виявлено дистрофічні процеси, розширення судин, застійні явища в мікроциркулярному руслі тощо.
Досліджуючи клоаку та пряму кишку, помітили дистрофічні явища в багатошаровому плоскому епітелії та інфільтрати в стромі, до складу якого входять поліморфно-ядерні лейкоцити, лімфоцити та гістіоцити. Іноді спостерігаються склеротичні зміни в судинах, розростання сполучної тканини та спайки.
Зміни структури тканин піхви, клоаки і прямої кишки можуть бути спричинені травмуванням остюками зерна ячменю, які виявляють у клоаці при патологоанатомічному розтині.
У цей період до раціону курей ввели по 10% неочищеного ячменю та вівса, 35 меленої пшениці, 4% пшеничних висівок, решта — за нормами. Смертність курей із патологією яйцепроводу сягала 30% загальної кількості курей, які загинули.
На нашу думку, фізіологічні аномалії яйцекладки пов’язані з технологічним стресом або гормональними порушеннями в організмі курок-несучок, а також інфекційним бронхітом курей, простагонімозом тощо.
Знесення невеликих (до 35 г) яєць є дуже поширеною аномалією яйцекладки. В більшості випадків вони без жовтка, іноді в центрі буває згусток крові або фібрину. Як водиться, таке явище найчастіше зустрічається в молодняку в разі годівлі незбалансованими раціонами та порушення світлового режиму. Великими вважаються яйця масою понад 80 г. Це теж недолік. Дуже часто вони містять два жовтки, кожен з яких має окремі оболонки.
В окремих випадках бувають знесення так званих подвійних яєць, де одне (більш-менш сформоване) яйце міститься всередині іншого. Для курок-несучок знести такі яйця складно, вони затримуються в яйцепроводі та можуть спричинити різні патології.
У молодняку трапляється така патологія, як ускладнена яйцекладка, причиною якої можуть бути втрата тонусу яйцепроводу, черевних стінок, знесення великих яєць. Дослідами встановлено, що у хворих курей спостерігається прискорене дихання; в цей період курка-несучка стоїть, широко розставивши кінцівки, хвіст опущений. Черевна стінка напружена, живіт гарячий, гребінь синюшний.
Часто ускладнена яйцекладка у молодих курок-несучок виникає під час знесення перших яєць. Яйцепровід не може одночасно розслаблятися, і тому яйце затримується в піхві. У курки в цей момент можуть настати судоми, які переходять у параліч. Вона частіше лежить та робить невимушені рухи ногами. Її стан покращиться, якщо вона знесе яйце, і погіршиться, коли у воронку яйцепроводу потраплять нові ооцити.
Недорозвинені яйцепровід і яєчник частіше бувають у молодих курок-несучок, тоді вони, з настанням фізіологічної зрілості, не здатні знести яйце.
До початку яйцекладки статеві органи мають досягти таких розмірів: довжина яйцепроводу — 10–20 см, маса — 4–5 г, діаметр — 4–6 см. При цьому воронка, білкова частина, перешийок, матка і піхва яйцепроводу мають бути добре виражені.
Під час проведення клінічного огляду інфантильних курок-несучок було виявлено загальне недорозвинення птиці та зменшення у розмірі гребеня. Діагноз підтверджується за патологоанатомічного розтину: в яєчнику немає фолікулів, яйцепровід тонкий і зморщений.
Щоб попередити захворювання, потрібно проводити поглиблену селекційну роботу, забезпечувати повноцінну годівлю з урахуванням віку, ретельно готувати курок до яйцекладки.
Маємо надію, що запропонована класифікація захворювань репродуктивних органів курок-несучок допоможе зооветеринарним спеціалістам правильно зорієнтуватися під час установлення діагнозу та своєчасно організовувати лікувально-профілактичні заходи.

І. Дерев’янко,
канд. біол. наук, доцент НАУ

Інтерв'ю
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее

1
0