Соя. Передпосівна обробкa насіння — гарантія майбутнього врожаю

Упродовж 2001–2015 рр. посіви сої в Україні стабільно зростали — від 730 тис. до 2,0 млн га. У тому числі на Поліссі — від 580 га до 163 тис. га, в Лісостепу — від 33,5 до 906 тис. га, у Степу — від 39 до 342 тис. га. Україна посідає перше місце в Європі за виробництвом сої й має значні перспективи розширення посівів цієї культури. Очікується, що до 2017 р. посіви сої в країні збільшаться до 2,5 млн га. Однак таке різке зростання частки сої у структурі посівних площ має не тільки позитивні, а й деякі негативні ефекти. Адже через перенасичення сівозмін зерновими культурами, соняшником та соєю не завжди вдається дотриматися рекомендованих строків перед поверненням культур на попереднє місце і посіяти сою після оптимальних попередників. Це вже призвело до погіршення фітосанітарного стану посівів сої внаслідок накопичення збудників інфекції у ґрунті та збільшення кількості інфікованого насіння.

Втрати врожаю зерна сої через шкідливі організми можуть сягати 30–40%. Рослини сої уражують близько 50 хвороб, із них понад 30 — грибних, 10 — бактеріальних і 6 — вірусних, які проявляються на різних фазах росту і розвитку рослин — від проростання до повної стиглості. Спочатку це призводить до сильного зрідження посівів сої, а  згодом — до зниження індивідуальної продуктивності рослин. Ця культура досить часто уражується декількома хворобами одночасно, що знижує врожайність її насіння на 15–20% і більше, вміст  білка — на 4–18%, вміст жиру — на 1,6–5,6%.

У період проростання та вегетації сої найбільш поширеними та небезпечними є:

• Серед грибних хвороб - фузаріоз, антракноз, аскохітоз, несправжня борошниста роса, біла гниль, іржа, септоріоз, церкоспороз .
• Серед бактеріальних хвороб сої - бактеріальна кутова плямистість (бактеріальний опік), пустульна плямистість і бактеріальне в’янення (вілт).
• Серед вірусних хвороб -  звичайна, або зелена, мозаїка сої, зморшкувата та жовта мозаїка.

Поряд з цим, в Україні відомо 114 видів шкідників сої. Комахи становлять 96,5%, слимаки — 2,6, кліщі — 0,9% загальної кількості, серед них поліфаги — 86, олігофаги — 14%. Рослини сої пошкоджуються протягом усього вегетаційного періоду. Найвразливіші фази: закладання генеративних органів та наливання — достигання зерна. Але варто зазначити, що в окремі роки дуже шкодочинними бувають личинки росткової мухи і травневого хруща, дротяники, акацієва вогнівка, павутинні кліщі та ін.  Клопи є потенційними переносниками вірусних та бактеріальних хвороб сої, що підсилює їхню шкодочинність. Із листогризучих комах шкодять совки: люцернова, бавовникова, гамма; лучний метелик, жуки бульбочкових довгоносиків. У сприятливі для розвитку шкідників роки урожайність сої може знизитися на 90%.

За даними спеціалістів державних інспекцій захисту рослин, які здійснюють фітосанітарний моніторинг, серед шкідників сої найбільшої шкоди посівам культури завдають бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), люцерновий клоп, звичайний павутинний кліщ, чортополохівка (сонцевик будяковий), попелиці, акацієва вогнівка тощо.

На сучасному етапі розвитку сільського господарства найефективнішим способом боротьби з хворобами рослин та шкідниками сої є інтегрований захист, що направлений не просто на зниження, а на утримання патогенів на мінімальному рівні з найменшим негативним впливом на  навколишнє середовище. Для цього необхідно дотримуватись високої агротехніки, використовувати біологічні і хімічні методи з урахуванням аналізу фітосанітарного стану посівів сої на кожному полі. Чітке використання всього арсеналу методів і засобів, вміле їхнє застосування забезпечить надійні результати в боротьбі з хворобами та шкідниками цієї культури.

Спираючись на світовий досвід у захисті сої та сільськогосподарських культур і враховуючи українські тенденції у вирощуванні сої, спеціалісти компанії BASF створили препарат Стандак® Топ — інноваційний протруйник для контролю основних хвороб та шкідників сої. Це єдиний препарат на ринку, що поєднує фунгіцидну та інсектицидну дію і впливає на фізіологічні процеси в рослині. Препарат має три діючі речовини: дві фунгіцидної та одну інсектицидної дії. Якщо препарати фунгіцидної дії в умовах України вже досить тривалий час є необхідною складовою захисту сої, то потреба в інсектицидному протруйнику виникла нещодавно. Використання ранньостиглих сортів сої, сівба у максимально ранні строки і глобальне потепління — усі ці чинники призводять до того, що проростки та молоді рослини сої активніше ушкоджуються комахами — ґрунтовими шкідниками.

Донедавна в Україні було зареєстровано лише один інсектицидний протруйник для сої на основі імідаклоприду. Інсектицидний складник протруйника насіння сої Стандак® Топ від компанії BASF — фіпроніл, що належить до групи фенілпіразолів.

Фіпроніл з’явився на ринку в 1993 р. і став досить популярним, адже контролює широкий спектр шкідників за низьких норм витрати — до 100 г діючої речовини на гектар. Фіпроніл блокує гамма-аміномасляну кислоту, яка регулює проходження нервового імпульсу мембрани нервових клітин у шкідників, тим самим порушуючи функціонування центральної нервової системи. Гамма-аміномасляна кислота, як і ацетилхолін, є медіатором, але належить до іншого класу хімічних сполук. Це пояснює ефективність діючої речовини проти популяцій комах, стійких до фосфорорганічних та карбаматних сполук, а також піретроїдів. На сьогодні фіпроніл є «золотим стандартом» у контролі різних видів дротяників (Agriotes spp).

Поряд з речовинами хімічної природи, які застосовують для передпосівного обробітку насіння сої, проводиться вивчення фізіологічної ролі препаратів біологічного походження — рослинних і тваринних екстрактів, бактеріальних біопрепаратів та інших сполук.

Соя є класичною зернобобовою культурою, технологія вирощування якої обов’язково повинна включати такий елемент, як бактеризація. Сьогодні на ринку України є досить великий спектр інокулянтів на основі бульбочкових бактерій, серед яких і бактеріальні препарати BASF, зокрема сухий стерильний на основі торфу ХіСтік Соя з мінімальним титром бактерій 4х109 та рідкий стерильний інокулянт ХайКот Супер Соя з мінімальним титром бактерій 1х1010, який має найбільшу концентрацію та тривалий термін життєздатності бактерій на обробленому насінні — до 90 діб.

Слід пам’ятати, що бульбочкові бактерії — це живі організми, і їхня резистенція до пестицидів визначається хімічними властивостями останніх і фізіологічними особливостями бактерій. Проте фунгіциди й інсектициди є речовинами з високою активністю, тож можуть чинити неспецифічний негативний вплив на бактерії. У зв’язку з цим спостерігається негативний вплив окремих пестицидів на діяльність бактерій, у тому числі і на бацилярні форми мікроорганізмів.

За необхідності проведення протруєння з використанням несумісних з життєдіяльністю бактерій речовин цей агрозахід слід проводити завчасно — за 2–4 тижні до сівби.

Дослідження ефективності дії Стандак® Топ (1,5 л/т) на рівень урожайності сої проводили порівняно з такими протруйниками, як Максим XL 035 FS (1,0 л/т) або Февер 300 FS (0,4 л/т) на фоні бактеризації насіння бактеріальними препаратами ХайКот Супер Соя (1,42 л/т) (с. Денисівка, Білогірський р-н, Хмельницька обл.).

У 2015 році результати досліджень показали, що максимальну врожайність насіння сої 2,54 т/га забезпечила обробка складним протруйником Стандак® Топ (1,5 л/т) у поєднанні з бактеріальним препаратом ХайКот Супер Соя (1,42 л/т), що більше на 0,63 ц/га, або 19,4%, порівняно з варіантом без обробки. Обробка насіння фунгіцидом Максим XL 035 FS (1,0 л/т) або Февер 300 FS (0,4 л/т) у поєднанні з бактеріальним препаратом ХайКот Супер Соя (1,42 л/т) виявилась менш ефективною та забезпечила врожайність на рівні 1,9–2,0 т/га.

Протруювання  як засіб оздоровлення насіння від інфекції є актуальним у комплексі заходів щодо захисту сої від шкодочинних організмів, які наявні в насінні, на його поверхні, в ґрунті, на рослинних рештках. Воно сприяє підвищенню польової схожості, одержанню дружних і рівномірних сходів, а також зниженню ураження рослин сої хворобами та шкідниками і, як наслідок, одержанню високого врожаю її насіння. Інсекто-фунгіцидний протруйник Стандак® Топ вирішує всі вищезгадані проблеми і допомагає повністю реалізувати генетичний потенціал урожайності сої.

О. Сереветник, канд. с.-г. наук, Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН