Спецможливості
Статті

Соя на кулісах

08.11.2012
879
Соя на кулісах фото, ілюстрація

Для того щоб компенсувати нестачу вологи протягом вегетаційного періоду, її потрібно збирати протягом зими у вигляді снігу, що і робить ТОВ «Граніт Агро» на Полтавщині.

Для того щоб компенсувати нестачу вологи протягом вегетаційного періоду, її потрібно збирати протягом зими у вигляді снігу, що і робить ТОВ «Граніт Агро» на Полтавщині.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

ТОВ «Граніт Агро», що в Семенівському районі, входить до структури агрохолдингу ТОВ «ТД Арніка» (загальна площа - 20000 га, розташовано у Семенівському, Глобинському та Кременчецькому районах Полтавської області). Структура посівних площ агрохолдингу: озима пшениця - 4000 га, соняшник - 2000, кукурудза на зерно - 4500, соя - 8700 та кормові культури - близько 800 га. Тож профілюючою культурою в як в господарстві ТОВ «Граніт Агро», так і в агрохолдингу є соя, щодо якої ведеться активна співпраця з «Науково-дослідним інститутом сої» в м. Глобине, з ННЦ «Інститут землеробства НААН», Чабани, Київська обл., із інститутом «Рільництво та овочівництво», Сербія, м. Нові Сад, наявні патенти і паспорти на низку сортів цієї культури. В агрохолдингу висівають вісім сортів канадської селекції, шість сербської, один сорт української селекції.
Господарство ТОВ «Граніт Агро» має в обробітку 2820 га. Територія належить до зони нестійкого зволоження, де річна кількість опадів становить 400 мм, а за вегетаційний період випадає 120-170 мм (проти норми - 300 мм). Із року в рік вирощують: соняшник - 400 га, озима пшениця - 600, соя - 900 га, решту площ становлять кормові культури, оскільки на балансі перебуває 300 голів основного стада.
Заступник директора з наукової частини ТОВ «Науково-дослідний інститут сої» Віктор Сонець розповів, що протягом останніх чотирьох років під час вирощування сої (у фазі цвітіння та інтенсивного наливання бобів) кількість опадів в середньому становила 5 мм, а температура була близько 40°С, що нагадувало клімат пустелі. В результаті відсутності вологи в грунті значна частина квіток культури осипалася, а утворені боби мали невиповнену форму. Так, якщо маса 1000 насінин сої має 140-150 г, то в даному разі вона становила 80-90 г і, в кінцевому результаті, отримували врожайність на рівні 11-12 ц/га. Тоді постало питання про максимальне накопичення вологи у зимовий період та збереження її в грунті для подальшого ефективного використання рослинами під час вегетації. І допомогли вирішити цю технологічну проблему В. Сонцю старі знання. Коли він працював у колишньому радгоспі «Совки», що на Київщині, тоді практикували кулісні посіви огірки - кукурудза для створення мікроклімату на огірках та з метою уникнення пероноспорозу. Отже, і виникла ідея застосувати кулісні посіви сої з метою накопичення вологи в зимовий період та збереження її в грунті, що й забезпечить вищий урожай.
В. Сонець, заступник директора з наукової частини ТОВ «Науково-дослідний інститут сої»:
- Самі кулісні посіви - трудомістка праця, проте вони виявилися досить ефективними щодо вологозатримання. Спочатку експеримент з кулісними посівами сої проводили на площі 200 га, протягом двох років вона була розширена до 900 га. Спеціально для цієї технології господарство закупило десять нових тракторів МТЗ-82, та спеціально було підібрано знаряддя. За результатами отриманого врожаю керівництво забажало розширити площі під цю технологію, але на перешкоді стало соціальне питання (недостатня кількість кваліфікованих механізаторів).

Технологія кулісних посівів
Після попередника (озима пшениця) проводять зяблеву оранку на глибину 25-28 см. Навесні, перед висівом сої, боронами Радченка проводять закриття вологи, використовуючи саванний спосіб приготування грунту, який застосовують, наприклад, у Казахстані, де зовсім обмаль грунтової вологи. Таким чином цією бороною вдається працювати на глибину 3-5 см, що дає змогу, руйнувати глибше грунтові пори, порівняно із звичайною зубчастою бороною, та запобігає втраті випаровування вологи. Із появою бур'янів у фазі білої нитки проводять повторне боронування для її знищення. Кінцевим результатом застосування борін Радченка є чисте від бур'янів поле та мульчування грунту грунтом.
Насіння перед сівбою обробляють інокулянтом Легум Фікс. Вибору сорту слід приділити особливу увагу, що в подальшому сприятиме стійкості рослин до механічного пошкодження. Для сівби сої кулісним методом у господарстві використовують 16-рядну сівалку KINZE 3600 із шириною міжрядь 35 см. Для регулювання інтервалу висіву кулісної культури, приміром, 30-50, 100 чи 150 м, на полі має працювати, як мінімум, дві сівалки, одна з яких має бути заповнена повністю насінням сої та перебувати в постійній роботі, другу, заповнюють лише частково: останні шість посівних секцій з правого боку залишають порожніми (без насіння). Так, під час інтервального руху другої сівалки в прямому та зворотному напрямках залишаються 12 невисіяних рядків для кулісної культури з шириною міжрядь 35 см. Напрямок руху посівних агрегатів на полі за цієї схеми часткового завантаження сівалки здійснюватиметься човниковим способом зліва направо. Після того, як з'являються сходи сої, в порожні прогони висівають кукурудзу. Сою та кукурудзу висівають впоперек панівних вітрів на глибину 8 см, де грунт залишається вологим, верхній 3-5-сантиметровий шар, де працювала борона Радченка, залишається в якості мульчі та за своєю структурою іноді нагадує цементний пил.    
Що стосується системи удобрення сої, то, за словами В. Сонця, культура «не бачить» мінеральних добрив взагалі, адже на найгіршому полі вміст гумусу становить 4%. В селищі кожен другий - мисливець, і на момент перельоту гусей мисливці на полі викопують ями для маскування завглибшки 1,5 м, навіть на цій глибині знаходиться материнська порода - чорнозем. Ями, правда, ніхто після полювання не закидає, тому можна і влетіти технікою за необережності.
В подальшому, залежно від забур'янення поля, уздовж рядків проводять два-три боронування переобладнаними пружинними боронами, швидкість роботи яких не повинна перевищувати 3 км/год. Особливу увагу за вирощування сої кулісним методом слід приділити вибору сорту. Адже рослини не повинні висмикуватися пружинною бороною. Цьому запобігають загущені на 15-20% посіви, які за незначного механічного пошкодження не втрачають тургору. Найкраще зарекомендували себе сорти Корсак та Либідь.
Протягом двох років за кулісного способу висіву сої господарству вдалося вийти на врожайність у 28-32 ц/га проти 11-12, як зазначалося вище.
Виникає риторичне питання, що нам дає використання кулісних посівів? По-перше, це велика економія коштів на придбання засобів захисту рослин. Адже використання лише гербіцидів на сої та кукурудзі призводить до появи стресу самих культур, що в подальшому знижує врожайність. По-друге, після збирання сої стебла кукурудзи залишаються на полі аж до весни та протягом зимового періоду виконують функцію снігозатримання та накопичення вологості.

Інтерв'ю
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук
Після майже 20-річної перерви агрофірмам знову доводиться сплачувати податки на загальних засадах. Ясна річ, сільгоспвиробники не звикли до такого. От і стогнуть зараз сільські бухгалтери, бо і звітність значно ускладнилась, і податківці... Подробнее

1
0