Спецможливості
Аналітика

Солодка ягідка – на карантині

08.05.2020
930
Солодка ягідка – на карантині фото, ілюстрація

Нещодавно в Києві пройшла Міжнародна онлайн-конференція «Ягоди та коронавірус: вплив на ціни, виробництво та торгівлю», організована агромедіа агенцією Sapienza, ФАО та ЄБРР. Учасники обговорили вплив пандемії коронавірусу на ягідний бізнес. Пропонуємо найбільш цікаві тези з виступів спікерів Конференції.

 

 

 

 

 

Вірус кризу влаштував

За інформацією економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, пандемія спричинила складну й нетипову ситуацію в ягідній галузі. «Такого на пам’яті нашого та кількох попередніх поколінь не було», – зазначив він.

Попри сподівання на те, що до травня або червня ситуація з пандемією покращиться, цього не відбувається. Ситуація вочевидь затягується. Ми маємо щодня уважно відслідковувати ситуацію, вважає Андрій Ярмак.

Світова економіка перебуває в кризі. А криза завжди несе із собою серйозні втрати. Більше втрачають економічно слабкі країни. Внаслідок пандемії в світі знизилась вартість енергоносіїв. Між тим, значна частина споживання овочів і фруктів припадає на країни, багаті на енергоресурси. Тому здешевлення енергоносіїв спричиняє зменшення споживання в цих країнах овочів і фруктів, адже вони не є продуктами найпершої необхідності.

Ще один негативний фактор – це так званий реверс глобалізації: виявилися паралізованими налагоджені механізми світової торгівлі, багато країн почали захищатися від імпорту. В результаті в одній країні виникає брак певної продукції й вона зростає в ціні – а в іншій країні таку продукцію просто викидають.

СОТ оцінює зниження обсягів світової торгівлі цього року на 30% за всіма категоріями товарів. Щодо ягідної продукції зниження може бути навіть більшим, адже це дуже складний для торгівлі сегмент.

Своїх кольорів до похмурої картини стану світового ягідного ринку додала керівник проекту «Тиферет» з Молдови Юлія Тимошенко: «У нас на багатьох шляхах поставили блок-пости, проїхати до наших садів тепер стало досить складно – лише за перепустками. Через обмеження кількості пасажирів у транспорті тепер складно доставляти робітників до садів для проведення обробітків посадок. Митниця на кордоні зараз працює лише кілька годин на день, тому виникають великі черги. Всі наші партнери у важкій ситуації. В усіх немає грошей, всі чекають».

На думку Тараса Баштанника, керівника компанії «Українська ягода» (ТМ UBerry), для всіх аграріїв з точки зору операційних витрат поки що нічого кардинально не змінилося. З оптимізмом оцінює ситуацію в галузі Мамука Джанашія, керівник компанії Blueberry з Грузії: «Загалом у Грузії під лохиною зайнято 600 га, цього року очікується добрий урожай. Попит на цю продукцію значний.  Поки що настрій наших виробників позитивний, в них є оптимізм, вони закуповують тару й не зупиняють виробничий процес. Ягоду готові брати».

Позицію колеги підтримав Євген Харлан, директор з розвитку та стратегії української компанії «Нікардія» (ТМ iBerry): «Ми доволі оптимістично дивимось на цей сезон. Місяць тому ситуація виглядала набагато сумнішою».

 

На полі сухо та морозно

На додачу до пандемії, великих збитків ягідництву завдала зимово-весняна погода – це відзначили всі спікери. Для ягідників не новина весняні приморозки, проте такої теплої та сухої зими, яка плавно перетекла у весняну посуху, не пам’ятає ніхто.

Андрій Ярмак зауважив, що тепла зима спровокувала розповсюдження шкідників і хвороб на плантаціях, а також ранній розвиток рослин і брак вологи. Крім того, в Україні ми отримали весняні приморозки.

Юлія Тимошенко розповіла, що великих збитків ягідним посадкам завдала аномальна погода, особливо на півдні Молдови. Були весняні приморозки до -8°С 1 квітня, посадки постраждали – особливо абрикоси та черешні.

Тарас Баштанник відзначив: «Після весняних приморозків ми втратили 75% врожаю черешні, 10% лохини. Крім того, була дуже суха зима та весна. Останній гарний дощ на наших полях (південь Житомирщини) був 3 червня минулого року.

Генеральний директор компанії «Ягідна Поляна» з Криму Сергій Ястреб повідомив, що там цього року була дуже тепла зима, морозів так і не було – лише пару разів було 2-3 градуси морозу. Рослини, попри дуже пізню висадку, добре перезимували і в весну увійшли в дуже сильному стані. Перший сюрприз приніс лютий. «Ми легко витримуємо -7°С з нашим поливом і агроволокном. Але було -11°С. Ураження квіток було близько 20%. При цьому перша-друга квітка – найкрупніша. Приморозки до -11°С були також у березні та квітні. Постраждали кісточкові культури, абрикос – на 100%», - розповів С. Ястреб.

Бахтійор Абдувохідов, консультант ФАО в Таджикистані, розповів, що нещодавно навіть у них були приморозки, які пошкодили ягідні культури – в деяких районах до 80%, проте загалом урожай ягід очікується непоганий.

Євген Харлан додав, що їхні посадки в Житомирській області також постраждали від весняних приморозків, втрати становлять до 15%. 

 

Базар закрито – йдіть до супермаркету

Серйозною загрозою для ягідництва Андрій Ярмак вважає закриття ринків сільгосппродукції в містах. Багато країн зустрілися із закриттям роздрібних ринків усіх видів продовольства. Разом з тим, влада не враховує того факту, що до 90% ягідної продукції продається через неформальні канали збуту.

Закриття ринків має два таких наслідки: з одного боку, продукцію не отримує споживач, а з другого, десятки тисяч дрібних виробників втрачають доступ до ринків. І для них це справжня катастрофа.

«Залишається сподіватися, що уряди України, Грузії та Молдови знайдуть можливість відкрити міські ринки, забезпечивши на них належний режим безпеки – адже, на мою думку, ці ринки є елементом критичної інфраструктури», – зазначив експерт.

Звісно, від закриття ринків виграють мережі супермаркетів, які в цій ситуації набувають монопольного становища. Тому агровиробникам тут потрібне довгострокове партнерство. 

Сергій Ястреб поділився секретами побудови партнерства з торговими мережами: «Ми заходимо в мережі фасуванням по 250 г, щоб рітейл «похитав» ринок і споживач згадав нашу ягоду. Після цього постачатимемо вже фасовку по 450-500 г. Цього року ми вийшли на ринок з ягодою вже 25 березня. Нині в нас уже було три поставки ягід до рітейла по 3 тонни кожна. Рітейл скоротив мені полицю для ягід. Більше місця надано соціальній ягоді. Проте дорогий ціновий сегмент на полицях залишився».

За його словами, якщо ягода неналежної якості, її рано чи пізно посунуть з полиці магазину. Купівельна спроможність споживачів падатиме, списання товару збільшуватиметься. А рітейл не готовий до зміни ситуації, він, як і раніше, прагне лише заробляти.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

Мамука Джанашія також відзначив, що закриття аграрних ринків є великою проблемою, натомість онлайн-продажі ягід у Грузії лише починають розвиватися. Багато продавців намагаються перелаштуватися, проте на це потрібен певний час. Ще один негативний фактор – зупинка сектору громадського харчування.

На думку Тараса Баштанника, доля врожаю ягід залежить від відкриття ринків після карантину, адже рітейл в Україні в останні роки дедалі більше «викручує руки» виробникам. Як зауважив Дмитро Додика, зараз уряд Молдови готує рішення про відкриття локальних сільгоспринків у містах – проте проблеми реалізації цілого врожаю ягід такий захід не вирішить.

Євген Харлан звернув увагу на ще одну проблему з торговими мережами: вони в якомусь шаленому темпі починають змінювати вимоги до упакування ягідної продукції, що стало для виробників неочікуваним сюрпризом.

 

Ягода стоїть, а збирати нікому

Дефіцит робочих рук завжди був проблемою для ягідників – проте карантин загострив цю проблему до краю. За словами Андрія Ярмака, доступ до робочої сили внаслідок пандемії зазнав сильного удару: зараз робітникам стало важче добиратися до поля.

В Італії зараз величезна кількість людей втратили роботу, проте знайти в країні робочі руки для збирання врожаю суниці, який вже перестоює, неможливо. З іншого боку, виробники не можуть платити високу зарплату збирачам через невисокі закупівельні ціни в торгових мережах. У Німеччині навіть з’явилося таке явище, як оренда персоналу підприємств, які зараз простоюють, для збирання врожаю спаржі. 

Сергій Ястреб радикально вирішив проблему залучення працівників до збирання ягід:  «Ми викликали своїх збирачів, з якими ми постійно працюємо, поселили їх і протримали на самоізоляції. Тепер ми впевнені, що наші працівники здорові. Тому що, коли виявляється інфікований працівник, то ціле підприємство закривається на карантин».

«Пандемія мала для нас позитивний ефект: на батьківщину повернулися збирачі ягід, які виїжджали на заробітки до Польщі, Туреччини та інших країн», – зазначив Мамука Джанашія. Як заявив Євген Харлан, «ми приємно здивовані кількістю робочої сили в нашому регіоні. Я не думаю, що ситуація кардинально зміниться влітку. Швидше за все, люди на збиранні в нас будуть і їх буде більше, ніж торік».

 

Що ж робити з урожаєм?

Андрій Ярмак поскаржився, що під час карантину ускладнюється доступ виробників навіть до мереж супермаркетів. Крім того, люди намагаються купувати продукцію, яка зберігається довше. І тому ягоди не потрапляють до кошика споживача.

Юлія Тимошенко розповіла: «У нашого партнера вже лежить 30 тонн нашої мороженої полуниці, її мали би забрати на виробництво морозива – але поки що не забирають, бо не зрозуміло, що далі робити з цим морозивом».  

Мамука Джанашія підсумував: «Якщо в країні триватиме надзвичайний стан і люди не отримуватимуть зарплату, то хто купуватиме ягоду?».

 

Логістика «на гальмі»

За словами Андрія Ярмака, внаслідок запровадження карантину змінилася логістика, а для виробництва свіжої плодоовочевої продукції це критично важливий фактор. «Ми щодня отримуємо новини про закриття транзиту, про ускладнення перетину кордонів», – зазначив він. Зросла як вартість транспортування, так і ризики непоставки свіжої продукції до переробників і споживачів.

«Я впевнений, що авіарейсів з нашими ягодами на Дубай в цьому сезоні вже не буде», –додав Євген Харлан.

Учасники форуму дійшли висновку про те, що в ідеальній ситуації опиняються країни, які виробляють стільки продукції, скільки можна спожити на внутрішньому ринку – без далеких перевезень. Натомість експортні поставки агропродукції опиняються під загрозою.

Водночас Тарас Баштанник вважає, що логістичні проблеми поки що невеликі: «До нас їдуть лимони з Туреччини та цвітна капуста з Узбекістану. Заморожена лісова чорниця їде з України до Європи. Головне, що був попит на цю продукцію в країні призначення. Але якщо літаки не літають, то до країн Азії ягода справді не йде».  

 

Як не продамо, то заморозимо

Учасники форуму зійшлися на думці про те, що врятувати зібраний цього року врожай ягід від знищення зможе його заморожування та переробка.

Якщо до початку сезону реалізації ягідної продукції не відновляться канали збуту, то в таких країнах, як Україна та Молдова, для заморожування буде велика кількість сировини, вважає Андрій Ярмак.

Питання буде лише в тому, чи зможуть заморожувальники знайти гроші, щоб цю сировину закупити. Можливо, вони цю сировину купуватимуть у кредит, хоча в багатьох країнах доступ аграріїв до кредитних ресурсів зараз ускладнився або й втратився. За таких умов виграють невеликі сімейні ферми, насамперед ті, що знаходяться поблизу великих міст.    

Своїм баченням ситуації поділився Тарас Баштанник: «Ми експортуємо до країн ЄС багато замороженої малини та ще в грудні продали всю свою минулорічну продукцію. А на ринку попит на заморозку малини за останні три місяці значно зріс. Між тим, цієї продукції в Україні зараз майже не залишилося, як і замороженої чорниці. Є в наявності залишки замороженої суниці. На цю продукцію зараз є високий попит в Росії, країнах ЄС і Північної Африки. На мій погляд, ринок замороженої ягоди має хороші перспективи розвитку. Ця продукція менше піддається кризовим ризикам, ніж свіжа ягода. Тож якщо в Україні попит на свіжу лохину впаде, її доведеться заморожувати».

Невдовзі буде вже врожай полуниці на півдні України. І якщо карантин до того часу ще не скасують, то ця ягода вочевидь піде на заморозку. 

Як зауважив Мамука Джанашія, ціна виробників не завжди відповідає тому, що готова сплатити «заморозка» або сектор переробки: часто за 1 кг ягід переробка пропонує 1 ларі, тоді як продавець ягід просить 3-4 ларі.

«Консервні підприємства в Таджикістані готові приймати ягоди на переробку за прийнятною для виробників закупівельною ціною 50-80 центів за 1 кг. З ягоди роблять джеми, повидла, соки тощо. Натомість заморозки ягід у нас поки що немає», – прокоментував Бахтійор Абдувохідов.

 

Куди покотиться «карантинна» ягода

Кажуть, прогнози – справа невдячна. І все ж таки учасники Конференції спробували проаналізувати шляхи виходу ягідного сектора з «карантинної» кризи.

На думку Андрія Ярмака, найбільші збитки від карантину можуть отримати виробники найбільш дорогої ягоди – лохини, а також жимолості. Польща вочевидь матиме карантинні проблеми зі збиранням урожаю суниці. Можливо, обмежувальні заходи там буде пом’якшено до початку сезону збирання малини та лохини. Але пересування робочої сили між нашими країнами напевно буде обмежено. Виникнуть серйозні логістичні проблеми, послуги з перевезення продукції подорожчали, тому обсяги її перевезень знизяться.

«Загалом я вважаю, що частину врожаю в Європі не буде зібрано. Адже для виробника ціна на ягоди може бути занизькою, тоді як для споживача – зависокою», – підкреслив А. Ярмак.

Якісь протекціоністські заходи щодо власних ринків плодоовочевої продукції в Європі навряд чи можливі, вважає він. Ми бачимо, що частіше відбувається саме обмеження експорту. Наприклад, Туреччина заборонила експорт лимонів, а Казахстан – зерна та борошна.

Великих збитків для плодоовочевої галузі завдасть також відсутність туризму, тому що значну частину овочів і фруктів продавали через мережу HoReCa. Цей сегмент також був великим споживачем замороженої продукції. Практично зникне також курортне споживання ягід.

«Цього року у виграші будуть ті виробники, які зможуть зібрати врожай. Можлива така парадоксальна ситуація на ринку, коли попит на продукцію падатиме, а ціни зростатимуть», – вважає Тарас Баштанник.

Канали збуту продукції збережуться, проте «запас міцності» в споживачів падає, навіть у доволі забезпечених. Можливо, зростуть транспортні витрати й тоді впаде закупівельна ціна на продукцію з боку заморозки та переробки.

«Врожай лісової чорниці від карантину не має постраждати – адже до лісу ходити можна навіть під час карантину. Загалом, на мою думку, дефіциту ягідної сировини цього року в Європі не повинно бути», – зауважує експерт.

Як вважає Дмитро Додика, ринкові ціни на ягідну продукцію цього року напевно будуть нижчими, ніж торік. Євген Харлан вважає: Я не розділяю оптимізму щодо переваг невеликих фермерських господарств. Вони не мають інших шляхів реалізації, крім як на базарах – а вони зараз закриті. А «холодний ланцюжок» у таких виробників явно недостатній. Їм буде важко працювати в цьому сезоні, будуть проблеми зі збутом продукції. Маленькі фермерські господарства не зможуть формувати великі партії, нормально працювати з торговими мережами  та експортувати продукцію.

Ті виробники, хто має якісні холодильники, працюватимуть більш спокійно, їм буде легше виходити з кризової ситуації. Виграють також ті, хто зможе вибудувати нормальні стосунки з торгівлею.

Наша основна культура – це лохина. Наскільки я пам’ятаю, в Україні раніше було складно сформувати повну вантажівку ягід для експорту. Якщо цього року виробникам вдасться об’єднатися, то ми будемо експортувати. Адже Європа відчуватиме дефіцит свіжої ягоди.  Наприклад, ціни на спаржу в Європі зараз такі високі, що просто шокують. Вочевидь це пов’язано з браком робочих рук на збиранні врожаю, тоді як попит на продукцію зберігся й постачальники отримують свою ціну. Щодо свіжої ягоди ситуація буде подібною – збирати її в Європі не буде кому.

«Відновлення ринків і споживання може зайняти кілька років і буде пов’язане з відновленням цін на нафту. Разом з тим, ринкова ситуація може змінитися дуже швидко. І ця невизначеність є найбільшою проблемою для ягідного бізнесу» – підкреслив Андрій Ярмак наостанок.  

 

Підготував Сергій Пономарьов,

спеціально для «Пропозиції»

Інтерв'ю
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее
Український агрокомплекс відзначає експортна орієнтованість. Тому логістична складова для аграріїв має не менше значення, ніж власно агровиробництво. Зокрема, протягом врожайного минулого року обсяги перевалки зерна в українських портах... Подробнее

1
0