Спецможливості
Архів

Скотарство — це вигідно

01.10.2008
1624
Скотарство — це вигідно фото, ілюстрація

Приватне підприємство “Агрофірма “Борисфен” Томаківського району Дніпропетровської області створено в лютому 2000 року на базі колишнього КСП імені Леніна. Нині керівництво господарства переконане: за умови правильної організації виробництва скотарство - справа прибуткова.

Приватне підприємство “Агрофірма “Борисфен” Томаківського району Дніпропетровської області створено в лютому 2000 року на базі колишнього КСП імені Леніна. Нині керівництво господарства переконане: за умови правильної організації виробництва скотарство - справа прибуткова.

На початок 2008 року під сільськогосподарськими угіддями в господарстві було зайнято 9419 га. У їхній структурі рілля становила 97,3% і пасовища — 2,7%. Зрошувальних земель — 2706 га, а осушених — немає.
У рослинництві сільгосппідприємство спеціалізується на вирощуванні зернових і зернофуражних культур, соняшнику, сої, озимого ріпаку, овочів відкритого грунту та кормовиробництві; в тваринництві — на племінному молочному скотарстві та товарному свинарстві.
Підприємство щорічно (2005–2007 рр.) виробляє в середньому близько 11,7 тис. т зернових ( з кукурудзою), в т. ч. кукурудзи на зерно — 1,8 тис. т, або 15,5%; 370 т сої; 240 т озимого ріпаку; 2,2 тис. т насіння соняшнику та 155 т овочів відкритого грунту; 3,9 тис. т молока; реалізує на забій 520 т худоби всіх видів у живій масі, з них 390 т — великої рогатої худоби, питома вага якої становить75% загальної реалізації.
За 2007 р. на 100 га с.-г. угідь у господарстві вироблено (реалізовано на забій ) по 86,5 ц (19,5 ц по району) м’яса та 440 ц (69 ц по району) молока. Щільність великої рогатої худоби на 100 га с.-г. угідь становить 21,7 (4,0 по району) голів, у т. ч. корів — 9,3 (1,4 по району) голів, та свиней на 100 га ріллі, відповідно, 20,7 (14,5 по району) голів. Це найвищі показники серед одинадцяти сільськогосподарських підприємств району.
Підприємство з року в рік досягає непоганих показників ефективного ведення молочного скотарства. За період з 2003 по 2007 р. включно молочна продуктивність дійної череди корів підвищилася на 510 кг, або на 14,1%. За 2007 р. від кожної із 930 корів, наявних на початок року, надоїли в середньому по 4116 кг молока, що на 40 кг менше, ніж попереднього року. Рентабельність молока тільки за останні три роки (2005–2007) становила близько 34%. Середньорічна реалізація великої рогатої худоби в живій масі за три останні роки становила 391 т, в тому числі в 2007 р. — 577,2 т. За цей період від реалізації ВРХ у живій масі отримали 868,3 тис. грн прибутку, а середньорічна рентабельність за 2005–2007 рр. сягає близько 15 відсотків.
У структурі посівних площ на кормові культури за останні три роки в середньому припадає 23,1%. Під багаторічні трави за цей період відводили 28,5% усіх кормових культур, під однорічні трави — 20,0%, під кукурудзу на силос і зелений корм — 48,7% та кормові коренеплоди — 2,8 відсотка.
Відносно непогані врожаї більшості кормових культур у степовій зоні дають можливість на 83–85% забезпечувати тваринництво високоякісними кормами власного виробництва. Так, за останні три роки, враховуючи вкрай несприятливий 2007 р., середня врожайність зернових з 1 га становила 30,6 ц, а 2007 р. — тільки 24,9 ц, відповідно, сіна багаторічних трав — 39,1 ц і зеленої маси з них 300, сіна однорічних трав — 28,6 і зеленої маси з них — 107, кукурудзи на силос і зелений корм — 197 та кормових баштанних — 165 центнерів.
Створення сталої кормової бази (в середньому господарство одержує 45–47 ц к. о. з 1 га сіяних кормових культур, крім 2007 р., коли мали по 20,6 ц к. о.) — один із основних і вирішальних чинників досягнення підприємством досить високих показників розвитку молочного скотарства та виробництва яловичини.
Здійснення практичних заходів щодо інтенсифікації галузі молочного скотарства характеризуються такими показниками:
n дійна череда корів з 1 січня 2005 р. до 1 січня 2008 р. збільшилася на 45 голів, або на 6%, і налічувала 810 голів;
n виробництво молока, в зв’язку з несприятливими погодними умовами (посухою) в 2007 р., зменшилось проти 2005 р. на 143 т, або на 3,6%, а проти 2006 року, відповідно, лише на 37 т (1%);
n середній надій молока від корови за 2005–2007 рр. становить 4488 кг, у тому числі за 2007 р. — 4116 кг, що на 40 кг менше, ніж попереднього року;
n останні три роки дійне стадо корів господарство поповнює високопродуктивними первістками (в середньому 32 голови на 100 корів), продуктивність яких становить близько 4,7 тис. кг, в т. ч. за 2007 р. — 4508 кілограмів;
n у 2007 р. від реалізації молока отримано 2519 тис. грн прибутку, й рентабельність його виробництва становила понад 48 відсотків.
Підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства значною мірою сприяла цілеспрямована селекційно-племінна робота.
На молочних фермах упроваджено спрямоване вирощування ремонтних телиць. Середньодобові прирости живої маси телиць усіх вікових груп за останні три роки становлять в середньому 650 г, у т. ч. за 2007 р. — 642 г. На час вирощування цьому поголів’ю забезпечено збалансований за поживністю раціон. У молочний період ремонтним теличкам випоюють 520 кг незбираного молока. На 100 корів осіменяють у середньому 38–40 голів телиць живою масою 370–380 кг у віці 16–18 місяців.
Початковим етапом формування високопродуктивного молочного стада корів слід вважати період з 1995 року. Для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточне поголів’я почали осіменяти сім’ям бугаїв-плідників чорно-рябої голштинської породи, перевірених за якістю нащадків (поліпшувачів). Завдяки спрямованому добору бугаїв та тварин бажаного типу, за цей період у господарстві створено високопродуктивне стадо. На 1 березня 2008 р. на фермах утримували 1082 голови маточного племінного поголів’я ВРХ, у т. ч. 510 корів чорно-рябої голштинської породи й 200 голів червоної степової.
Спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 22 лютого 2002 року приватному підприємству “Агрофірма “Борисфен” Томаківського району Дніпропетровської області присвоєно статус племінного заводу з розведення великої рогатої худоби голштинської породи європейської селекції.
На молочних фермах цілорічно працюють родильні відділення на 200 голів (120 і 80 скотомісць). Значну роботу проводять на молочних фермах із групового (в основному) роздоювання корів. Так, 2007 року до продуктивності 5–6 тис. кг роздоєно 147 корів, або 22%, відповідно, до 6–7 тис. кг — 56 голів, або 7%, до 7–8 тис кг — 6 голів, або 0,8 відсотка.
Одночасно з виробництвом молока в господарстві ефективно займаються й виробництвом яловичини. За останні три роки реалізація на забій великої рогатої худоби в живій масі в середньому становила понад 390 т, у т. ч. в 2007 р. — 577,2 тонни.
У господарстві послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією утримання худоби. Молочне стадо корів утримують на двох молочних фермах у с. Вищетарасівка: на 300 та на 510 голів, а на третій фермі — лише відгодівельне поголів’я та телята, які перебувають на дорощуванні. Навантаження на одного оператора — 75 голів. Доять корів у молокопровід. Корми в приміщення завозять кормороздавачами КТУ-10, гній з приміщень видаляють гноєвими транспортерами ТСН-2Б. Напувають тварин із поплавкових автонапувалок.
Комплектують відгодівельне поголів’я великої рогатої худоби лише за рахунок власного відтворення: бугайців та вибракуваних ремонтних теличок. Молодняк ВРХ в інших сільськогосподарських підприємствах та в населення господарство не закуповує.
На відгодівельній фермі молодняк утримують безприв’язно і вирощують із молочного періоду. Всіх бугайців, що народилися на молочних фермах, на 30 добу передають на цю ферму, а теличок — під час вибракування, тобто в три, шість і дванадцять місяців.
Сухостійні корови теляться в родильних відділеннях на кожній молочній фермі, теля утримують біля корови одну добу, потім переводять в індивідуальні будиночки на свіжому повітрі й вирощують тут до місяця. Бугайців у місячному віці передають на відгодівельну ферму, де вирощують їх до здавальних кондицій — 370–400 кг. Молодняк живою масою 300 кг за три місяці до реалізації ставлять на інтенсивну відгодівлю. Навантаження на одного оператора — 100–120 голів молодняку.
За останні три роки підприємство щорічно в середньому реалізує на м’ясо та інші цілі 875 голів молодняку ВРХ, в т. ч. в 2007 р. — 1005 голів. Середня жива маса однієї голови на час реалізації за останні три роки становила 359 кг, у т. ч. 2007 року — 322 кг. Щорічно господарство реалізує на переробні підприємства важковагову худобу, за що отримує з бюджету доплати.
Важливу роль у відносно низькій собівартості реалізованої продукції відіграє те, що на підприємстві за мінімальних затрат вирощують непогані для спекотного Півдня України врожаї більшості кормових культур. Так, у 2006 р. собівартість 1 ц силосу становила 4,8 грн, сіна багаторічних трав — 6,7 та зеленої маси з них — 1,7, зеленої маси однорічних трав — 2,6 та зернофуражу власного виробництва — 27,5 грн; у 2007 р., відповідно, 6,6 грн, сіна багаторічних трав не заготовили, 8,7; 8,6; 45,6 гривні.
Якщо в 2005 р. від реалізації великої рогатої худоби в живій масі на м’ясо та інший продаж у кількості 305,6 т одержали 659 тис. грн прибутку, і рентабельність становила 42,2%, то, відповідно, у 2006 р. — 291,3 т, 128,9 тис. грн і 9,8% та в 2007 р. — 577,2 т, 80,4 тис. грн і 2,7%. Зниження ефективності виробництва яловичини в 2006 і 2007 рр. пояснюється, передусім, різким зниженням реалізаційної ціни 1 ц великої рогатої худоби в живій масі. Якщо в 2005 р. реалізаційна ціна 1 ц становила 726,8 грн, то, відповідно, в 2006 р. — 526,6, а в 2007 — 530,7 гривні.
Багаторічний досвід господарства свідчить, що займатися скотарством вигідно, хоча в окремі роки, як це було 2007 року, ефективність виробництва яловичини може знижуватися.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук
С. Халамай,
директор
ПП “Агрофірма “Борисфен”
М. Геймор,
учений-зоотехнік

Інтерв'ю
По мірі того, як Україна виходить у світові лідери з експорту меду, зростає інтерес до бджільництва. Водночас пасічники скаржаться на низькі ринкові ціни. Віце-президент Спілки пасічників України Володимир Дмитрук у цій ситуації радить... Подробнее
Загальновизнані стандарти безпеки якості харчових продуктів - це мова, якою розмовляють імпортери, міжнародні торговельні мережі і закупівельники. Україна поки що тільки на шляху формування культури

1
0