Спецможливості
Архів

Скільки висівати насІння?

05.06.2008
499
Скільки висівати насІння? фото, ілюстрація
Скільки висівати насІння?

Наближається осінь і разом з нею нова посівна кампанія озимих культур. Отримані останніми роками врожаї змушують замислитися, а чи все у нас гаразд з нормою їх висіву, зокрема, озимої пшениці.
На нашу думку, звичайні нині норми висіву озимої пшениці
(5—5,5 млн схожих зерен на 1 га) є дуже завищеними.

У Німеччині, наприклад, норма висіву озимої пшениці становить 3,0—3,5 млн схожих зерен на 1 га (або ж 300—350 зерен на 1м2). При цьому її урожайність досягає 70—90 ц/га. Усі селяни Німеччини мають украй негативну думку щодо загущених посівів озимих культур.
Порівняно високі норми висіву озимих культур мали місце в колишній НДР. Після об’єднання Німеччини у рослинництві східних земель відбулося запровадження нових технологій. Одним з найважливіших елементів цих технологій стало скорочення норм висіву. Технологічне переозброєння дало змогу у короткий термін стрімко підвищити врожайність зернових культур, ріпаку, цукрових буряків тощо.
Нині аналогічний етап переживає і Україна. На полях нових агропромислових формувань з’являється сучасна високопродуктивна техніка, у рослинництві застосовуються технології із застосуванням широкого спектрf засобів захисту рослин і добрив. Усе це позначається на врожайності озимих культур, яка у передових господарствах сягає європейського рівня. Проте ведення інтенсивного рослинництва вимагає від агрономів та керівників сільгосппідприємств нових підходів до такого чинника, як норма висіву насіння, адже від нього залежить і вибір технології, і собівартість продукції, і, що дуже важливо, — повернення вкладених коштів. На наш погляд, українські сільгосппідприємства, докладаючи великих зусиль до свого технічного переозброєння, мало уваги приділяють такому доступному способу удосконалення рільничих технологій, як зменшення норми висіву.
А тепер спробуємо наші висновки підкріпити аргументацією. Якщо ви уважно придивлялися до стеблостою своєї пшениці, то могли відзначити, що стояча окремо рослина має коефіцієнт рунистості не менше 5 і колоски вдвічі більші за розмірами, ніж у рослин у загущених посівах, особливо на разворотних смугах, де норма висіву подвоюється. Урожай з однієї добре розвиненої рослини може досягти 30 г, і, теоретично, цілком достатньо мати 20 рослин на 1м2, аби одержати врожайність 60 ц/га. Звісно, це лише теоретичні розрахунки, адже в природі і за 20 рослин на 1м2 набирають сили закони конкуренції, які не дають рослині досягти максимальної продуктивності. Але з цих спостережень можна зробити певні висновки:

1. Тільки сильні рослини з достатньою площею живлення утворять добре розвинуте колосся.
2. Колоски побічних стебел рослини, що має достатню площу живлення, розвинуті краще, ніж колоски основного стебла рослини у загущених посівах.
3. Рослини з більшою площею живлення менше схильні до вилягання, тому що стебла в них коротші і товщі.
4. Ці рослини довше вегетують і формують масивніші зерна, тоді як у загущених посівах відбувається передчасне дозрівання.
5. Загущені посіви мають велику уражуваність грибними хворобами у весняний період (борошнистою росою, бурою іржею, фузаріозом і церкоспорельозом).

Постає питання: наскільки ж можна знизити кількість рослин на одиниці площі для досягнення оптимального стеблостою? Для відповіді на нього варто врахувати такі чинники:

1. Насамперед, слід з’ясувати для своєї зони, якою є оптимальна густота стеблостою (кількість колосків на 1м2 ). Залежно від грунтово-кліматичних умов і особливостей сорту, вона становить по Україні від 400 до 600 колосків на 1м2 .
2. Слід урахувати коефіцієнт рунистості, тобто скільки продуктивних колосків утворює одна рослина даного сорту пшениці.
3. Слід урахувати різницю між лабораторною і польовою схожістю насіння, втрати під час перезимівлі тощо.
Математично обрахунок норми висіву залежно від кількості опадів у регіоні, типу грунтів і обраного сорту можна провести за даними свого господарства за допомогою пропонованої таблиці.
Ми пропонуємо українським сільгоспвиробникам, аби вони, спираючися на власні дані про якість посівного матеріалу, його сортові особливості, наявну посівну і грунтообробну техніку, заклали у своїх господарствах невеличкі ділянки з дослідами щодо норм висіву озимої пшениці. Для початку зменшіть норму висіву до 4 млн схожих зерен на 1 га, потім знайдіть оптимальні для свого господарства значення цього показника.

Що дасть зниження норми висіву? До перелічених раніше переваг варто додати такі:

1. Раціональніше використовується волога і поживні речовини. 2001 року в загущених посівах рано навесні на окремих полях налічувалося понад 1000 стебел на 1 м2. Для половини з них не вистачило елементів живлення, і вони загинули в конкурентній боротьбі.
2. За низької норми висіву рослини входять у зиму сильнішими, і їхня зимостійкість підвищується.
3. За повільнішого дозрівання оптимального стеблостою підвищується якість урожаю.
4. Економія від 50 до 70 кг насіння на 1 га істотно позначиться на собівартості виробленої продукції. За вартості насіння 1200 грн/т і площі сівби озимої пшениці 500 га економія становитиме від 30 тис. до 42 тис. гривень.

Проте давайте прислухаємося і до протилежної точки зору. Які ж аргументи висувають прибічники високих норм висіву і наскільки вони є серйозними?

1. Посіви з низькими нормами висіву більше схильні до засмічення бур’янами.
Щоб уникнути негативного впливу цього чинника, варто своєчасно застосувати гербіцид. Якщо гербіциди не застосовувати, то навіть на найзагущеніших посівах бур’яни завдають урожаю істотної шкоди.
2. Озима пшениця не завжди руниться.
Для низьких норм висіву варто підбирати сорти з високим коефіцієнтом рунистості. Таку можливість сільгоспвиробники мають, адже в Україні дуже великий вибір сортів озимої пшениці. За нашими спостереженнями, у більшості сортів української селекції рівень рунистості високий. До того ж, рунистість пшениці можна підвищити своєчасним азотним підживленням напровесні.
3. Насіння має занизькі показники схожості, енергії проростання і маси 1000 зернин.
Звісно, наші рекомендації можуть бути корисними лише тоді, коли для сівби застосовується посівний матеріал відповідних кондицій. Ми не можемо рекомендувати сівбу із нормою 3,5 млн схожих зернин на 1 га, якщо маса 1000 зернин становить лише 35 г, а його схожість і енергія проростання дуже низькі.
4. Відсутність належної грунтообробної і посівної техніки.

Такі агротехнічні чинники, як рівномірність обробітку грунту, підготовка насіннєвого ложа, глибина сівби, рівномірність розподілу насіння, багато в чому залежать від застосовуваних грунтообробних і посівних машин. Саме їх відсутність і є головною причиною того, що агрономи вдаються до збільшення норми висіву з метою підстрахування. Проте, на наш погляд, не можна застосовувати дорогі машини нового покоління і залишатися на старих нормах висіву.
Слід також зазначити, що ми не заперечуємо проти такої звичної усім рекомендації, як зниження норми висіву за ранніх термінів сівби і підвищення — за пізніх.
Фірма “Агроконсалт-трансформ” у рамках Німецько-українського проекту розвитку сільського господарства і залучення інвестицій (НУАП) разом із Черкаським інститутом агропромислового виробництва восени 2000 року заклали демонстраційні досліди щодо норм висіву озимої пшениці двох сортів української і одного сорту німецької селекцій. Ми готові поінформувати читачів про результати цього й інших дослідів у наступних номерах часопису. Восени 2001 року планується розширити досліди з нормами висіву озимої пшениці й озимого ріпаку.
У рамках цієї невеличкої статті ми не можемо всебічно висвітлити проблематику норм висіву озимих культур у різних грунтово-кліматичних зонах України. Проте наші думки можуть послужити поштовхом для того, щоб кожний агроном або фермер перед виходом із сівалкою в поле ще раз замислився над запропонованим нами питанням.

Віллі Древс, доктор аграрних наук,
Німецько-українский проект розвитку сільського господарства і залучення інвестицій (НУАП)

Інтерв'ю
Коротенька замітка на propozitsiya.com про бажання компанії Nestle купувати в Україні сушені овочі досі утримує абсолютний рекорд переглядів на сайті. Прояснити специфіку цього ринку і застосовуваних тут технологій ми попросили... Подробнее
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером

1
0