Секрети вирощування овочів у спеку
Кількість овочівників в Україні останніми роками стрімко зросла. Відповідно, в рази зросло й виробництво овочів. Але 2007 рік проекзаменував виробників-новачків. Не всі з них одержали найвищий бал, та всі без винятку зрозуміли, що дотримання елементів технології — запорука рентабельних урожаїв навіть за умов посухи. Олександр Пушко з міста Глобино, що на Полтавщині, займається овочівництвом понад чотири роки і вже має цікавий досвід.
О. Пушко на власному полі |
Кількість овочівників в Україні останніми роками стрімко зросла. Відповідно, в рази зросло й виробництво овочів. Але 2007 рік проекзаменував виробників-новачків. Не всі з них одержали найвищий бал, та всі без винятку зрозуміли, що дотримання елементів технології — запорука рентабельних урожаїв навіть за умов посухи. Олександр Пушко з міста Глобино, що на Полтавщині, займається овочівництвом понад чотири роки і вже має цікавий досвід.
— Пане Олександре, з чого ви починали овочевий бізнес?
— Розпочинав з невеликих ділянок. З часом площі розширив. Крім цього, паралельно вирощую ячмінь для сівозміни.
— Овочівництво нелегка справа: фінансові витрати більші, ніж на зернових, і людей для роботи потрібно чимало. Чи все вдалося вам першого року?
— Хотів би я побачити й поспілкуватися з такими господарями, в яких усе одразу виходить. Це рідко буває. Що ж стосується мого господарства, скажу так: перший рік було непросто, другий та третій — краще і, хоч як це дивно, 2007 року, в спеку, результат мене дуже порадував: зібрав гарний урожай капусти та цибулі.
— А в чому ж секрети вирощування?
— Знаєте, в перші роки мало уваги приділяв технології поливання, підживлення, системі захисту — як це роблю тепер. До того ж, усі процеси виконую, як написано в книжках. І все виходить. Але й свої напрацювання є.
Контрольний рядок цибулі |
Восени здійснили оранку та всього одну культивацію. Довга осінь і безсніжна зима 2007 року змусили переглянути основні заходи підготовки грунту. Навесні під посіви цибулі звичайною зерновою сівалкою СЗС-3,6 внесли добриво амофос у нормі 300 кг/га на гектар. Після цього провели боронування. Більше ніяких операцій до висівання не здійснювали. Не хотіли висушувати верхній шар грунту, навіть знаючи про те, що на цибулі буде використано краплинне поливання.
Висівання торік розпочали рано — 29 березня. Сіяли два з половиною дні дворядною ручною сівалкою. Працювали по двоє позмінно чотири робітники. Обсіялися на День сміху, першого квітня, але, як побачили вже в серпні, врожай виявився зовсім не смішний, а досить пристойний.
Такий результат став можливий, бо, по-перше, вирішив висівати якісне насіння і не один сорт чи гібрид. Посіяв такі сорти, як Комета F1, Універсо F1, Дайтона F1, Халцедон, Ред Де Мілано. Коли настав час збирати, виявилося, що врожайність гібридів Комета (біла цибуля), Дайтона F1 та Універсо були найвищі, а товарність, рівномірність цибулин найкраща.
— А як вдалося в неймовірну посуху отримати сходи? Більше того, як їх зуміли стимулювати до росту?
— Для того щоб мати сходи, поливали посіви раз на два дні, не допускаючи висихання грунту. Коли насіння зійшло, з водою вносили азотні та калійні добрива, а також інсектициди.
На початку росту рослин з водою вносили азотні добрива в розрахунку 20 кг аміачної селітри на 100 т/га води. Враховуючи, що наша
Збирання врожаю смачної цибулі |
загальна площа під цибулею була розбита на чеки по сорок соток, ми використовували по 8 кг азотних добрив на 40 т води. За весь сезон вегетації було внесено 120 кг азоту та 120 кг калію (добривом — аміачну селітру та сульфат калію) на гектар.
— Які засоби захисту застосовували?
— З досвіду інших років вирощування ми зрозуміли, що цибуля досить чутлива до пестицидів, тому, порадившись із спеціалістами господарства, вирішив обрати систему захисту, враховуючи не тільки дієвість препаратів, а й вплив на рослини цибулі.
Через 12 днів після висівання, 11 квітня, внесли десикант Сонечко в нормі 1,5 л з додаванням 300 л води на одну частину площі. Другу частину поля обробили гербіцидом Атаман, який після обробки загальмував розвиток бур’янів, а вже через десять днів почали з’являтись ознаки всихання. Після того, як через 15–16 днів почали з’являтися сходи, близько 5% рослин цибулі обробили Тотрилом. Таких обробок було кілька. Загальну ж норму препарату за три-чотири обробки довели до трьох літрів. Паралельно з цими роботами здійснили обприскування проти злакових бур’янів препаратом Антизлак у нормі 300 г плюс прилипач Омега. Останній препарат спрацював у деяких місцях поля досить швидко, уповільнивши ріст рослин (висока температура повітря сприяла цьому), але через два-три дні цибуля знову почала активно розвиватися. На цьому гербіцидні обробки закінчили.
Для оцінки інтенсивності росту й розвитку цибулі без поливання, добрив та дії гербіцидів залишили один рядок контролю (фото). Саме на цьому рядку рослини не обробляли (видно сухі бур’яни в міжрядді). Проти збудників хвороб використали препарат Богатир у нормі 2,5 кг/га. Більше до захисних дій від збудників хвороб не вдавалися: літо було жарке. Але, думаю, що цього літа ситуація з погодою може змінитися, й кількість обробок доведеться збільшити.
Торік улітку стільки шкідників було, мабуть, не лише в нас, а й в інших господарствах. Інсектицидів випробували досить багато, але для себе ми відібрали, на нашу думку, кращі. Проти цибулевої мухи, використали препарат Залп у нормі 1 л/га. Внесли його перший раз шляхом оприскування, а другий - під кореневу систему по краплинним трубкам проти грунтових шкідників. Як виявилося, препарат спрацював краще, ніж аби ми вносили його в спекотну погоду методом обприскування, бо травень був таким: о дев’ятій ранку температура повітря сягала 27°С.
Смачна капуста для клієнтів |
— А як з капустою? Який урожай капусти ви зібрали і яку технологію вирощування та захисту використовували?
— Розсаду виростили під агрином (агроволокно). Підготували поле з осені, навесні тільки закрили вологу. Внесли амофос у нормі 150 кг/га. Перед висаджуванням розсади внесли гербіцид Гетьман у нормі 2,5 л/гектар.
Врожай пізньої капусти сягав близько 50 т/га. Було б і більше, та її просто вирізали ще в кінці серпня — на початку вересня. Капусти на базарах було дуже мало, а потреби зростали. Тож на зберігання нічого не закладали.
А технологія вирощування — проста й дієва з акцентом на хімічний захист. Випробували чимало препаратів. Обирали найкращий. Бо після 30°С багато з них через сильне випаровування навіть не потрапляло в систему рослин, тому й не спрацьовувало. Краплинне зрошення, удобрення, хімічний захист — все це в багатьох господарствах вже напрацьоване, але хімічний захист у 2007 році мав нюанси: потрібно було вибрати найефективніші інсектициди. Засилля трипсів та попелиць на капусті не давало спокою. Коли з’явилися перші колонії шкідників, посіви обробили фосфорорганічними препаратами, але вони не спрацювали! Чим обробляти, якщо такі сильні засоби не подіяли? Без особливої надії спробували обробити Нокаутом у нормі 0,2 л/га, і шкідники відступили. Щодо хвороб, то, як і на цибулі, їх не було, але профілактично через два тижні після укорінення розсади її обробили препаратом Богатир.
— Олександре, ви зібрали добрі врожаї в екстремальних умовах, що б ви нам порадили?
— Поради завжди давати важко, але можу сказати, що в своїй роботі я покладаюсь на власний досвід та досвід вчених-практиків, яких в Україні, на жаль, не так уже й багато. Але ті, що є — на вагу золота.
Ю. Юркевич,
агроном