Ринок кормІв

Пропозиція
Під час формування собівартості тваринницької та птахівничої продукції вартість кормів, якщо порівняти з іншими статтями витрат, займає домінуюче місце, тому найбільше зумовлює рівень конкурентоспроможності на ринку цих видів продукції. Про сказане свідчить частка вартості кормів (зернофуражу, білкових і небілкових кормових компонентів тощо) у продукції тваринництва, виробленій на сільськогосподарських підприємствах: у 2005 р. вона становила в операційних витратах 51,9, а в матеріальних — 69,2%. У господарствах населення, як свідчать матеріали анкетного обстеження, наведені показники ще вищі.
За підрахунками, загальна кількість залишків на початок 2006/07 МР (на 1 липня) в усіх категоріях господарств в перерахунку на кормові одиниці (далі — к. о.) становила майже 2,0 млн т.
Зерно є основою виготовлення концентрованих кормів. Це зерно озимого та ярого ячменю, проса, вівса, кукурудзи, зернобобових (гороху, вики, люпину тощо). Крім того, на кормові цілі в значних обсягах використовують зерно фуражної якості інших зернових, у тому числі, пшениці та жита, а також відходи переробки продовольчого зерна.
За останні три роки посівні площі всіх зернових і зеронобобових культур в Україні коливалися в межах 15,7–14,7 млн га. У їхній структурі частка фуражних зернових культур становила 47,1–55,4%. Під урожай 2006 р. в Україні було висіяно 14,7 млн га зернобобових культур, що на 3,6% менше, ніж у попередньому році. Таке зменшення зумовлено недосівом продовольчих культур, головним чином озимої пшениці (на 1076 тис. га менше, ніж у 2004 р.), проте компенсувалося за рахунок розширення площ ярого ячменю (на 21,5%), кукурудзи (на 7,6%), вівса (на 2,8%). Це, а також сприятливі для деяких культур погодні умови у вегетаційний та збиральний періоди сприяло збільшенню валових зборів зернофуражних культур у поточному році. У багатьох сільськогосподарських підприємствах урожай зерна кукурудзи сягав 80–100, а ячменю — 50–60 ц/га. За попередніми даними Держкомстату, в 2006 р. одержали 19,3 млн т фуражного зерна, що на 9% більше, ніж у попередньому році.

Комбікорми. Після різкого спаду й деконцентрації виробництва комбікормів протягом 1990–1999 років за останні п’ять років накреслилася тенденція до його зростання. Динаміка виробництва комбікормів в Україні за 2004–2005 роки та перспектива на 2006 р. характеризується показниками, наведеними в табл. 2.
На державних і акціонованих комбікормових заводах виробляють переважно повноцінні комбікорми для птиці та свиней, у цехах господарств, дробарках населення — для молочного, відгодівельного поголів’я ВРХ, овець, коней, частково для свиней. На ринку комбікормів пропонують переважно продукцію промислових комбікормових підприємств. Корми, виготовлені в цехах господарств, використовують для годівлі тварин безпосередньо в цих господарствах.
У 2006/07 МР очікується незначне збільшення (на 6,5% проти попереднього року) виробництва комбікормів, що зумовлено зростанням попиту з боку вітчизняного свинарства та птахівництва.
Кормові ресурси сіяних польових і природних кормових угідь. Станом на початок поточного маркетингового року висіяно всіх видів кормових культур 3093,1 тис. га, або на 519,8 тис. га (13,9 %) менше, ніж торік. Скоротилися посіви кормових коренеплодів та баштанних культур, цукрових буряків на корми, кукурудзи на силос, однорічних та багаторічних трав. Зменшилася також укісна площа багаторічних трав. Проте погодні умови весни та літа сприяли формуванню задовільних урожаїв названих культур (за прогнозованої середньої врожайності в перерахунку на к. о. — 22,3 ц/га). Однак валове виробництво грубих, соковитих, зелених кормів через скорочення посівних площ оцінюється в 6,9 млн т к. о., або на 2,3% менше, ніж у попередньому році (табл. 3 ).
В Україні налічується 1645 тис. га природних сіножатей та 68,0 тис. га окультурених пасовищ, урожайність цих угідь залишається низькою: сіна — 13 ц/га, а зеленої маси — 47 ц/га. Та все ж, попри низьку врожайність, торік ці угіддя забезпечили 2,1 млн т сіна, або 35% загального обсягу. З усієї площі природних сіножатей і культурних пасовищ одержано 1,1 млн т к. о.
У поточному році не очікується підвищення продуктивності цих угідь.
Прогнозується, що загальний обсяг виробництва грубих, соковитих, зелених кормів із сіяних та природних кормових угідь у всіх категоріях господарств у 2006/07 МР проти попереднього не збільшиться, а ймовірно, до 5% зменшиться і становитиме 8,0–8,5 млн т к. о.
Слід зазначити, що виробництво сіна й кормових коренеплодів, баштанних та цукрових буряків для годівлі тварин, в основному, зосереджені в приватних дворах. У 2005 р. господарства населення виробляли 77% сіна та 89,5% соковитих кормів. Виробництво силосу й сінажу зосереджено лише в сільськогосподарських підприємствах. Обсяги виробництва цих кормів коливаються з року в рік залежно від урожайності зеленої маси кукурудзи, однорічних і багаторічних трав.
Рослинні та тваринні продовольчі продукти. Крім зернофуражних культур, соковитих, грубих кормів, одержаних на сіяних і природних угіддях, важливим джерелом надходження кормів є використання таких сільськогосподарських продуктів, як картопля, овочі, баштанні культури, плоди та ягоди, продукти тваринного походження (субпродукти, натуральне молоко та молочні відходи, яйця). Останніми роками на кормові цілі в Україні цієї продукції використовують 2,5–2,7 млн т к. о. (табл. 4), у 2006/07 МР (прогноз) — загальною поживністю 2,7 млн т к. о.
Загальна пропозиція всіх видів кормових ресурсів у 2006/07 МР прогнозується на рівні 39–40 млн т к. о., у тому числі концентрованих кормів — 23–24 млн т к. о.
Імпорт. Зазвичай, на зовнішніх ринках закуповують білкові корми промислового виробництва: м’ясне, м’ясо-кісткове, рибне борошно, шроти олійних культур (зокрема, соєвий). Очікується, що обсяг закупівлі цих білкових кормів залишиться на рівні 2005/06 МР — 153,2 тис. т к. о.
Щодо фуражних зернових культур (кукурудзи, ячменю, вівса) Україна переважно імпортує насіннєвий матеріал.

Попит
Триває скорочення внутрішнього попиту на корми (табл. 5) як з боку сільськогосподарських підприємств, так і господарств населення.
У 2005/06 МР господарства населення витрачали в 2,3 раза більше кормів, ніж сільськогосподарські підприємства.
Аналіз свідчить, що скорочення використання кормів сталося за рахунок зменшення грубих, соковитих, зелених та інших кормів. Використання концентрованих кормів збільшується в усіх категоріях господарств. Зокрема, це зумовлено зменшенням поголів’я ВРХ та коней за одночасного зростання кількості свиней і птиці.
Основними економічними чинниками скорочення споживання кормів є:

диспаритет цін на тваринницьку продукцію та промислові ресурси;

низька купівельна спроможність населення;

збитковість та низька рентабельність виробництва тваринницької продукції.

При цьому має місце поліпшення раціонів годівлі тварин. Спостерігається позитивна тенденція наближення до нормативних витрат кормів на одиницю тваринницької продукції. За 2002–2005 рр. витрати кормів на центнер молока скоротилися з 1,29 до 1,05 ц к. о.; на центнер приросту ВРХ — з 7,89 до 7,36 (2004 р.), свиней — з 8,40 до 8,04 (2004 р.); витрати кормів на голову птиці стабілізувалися на рівні 0,36–0,37 ц к. о.
У цілому попит на всі види кормів у 2006/07 МР, порівнюючи з попереднім роком, може зменшитися на 2–3% і становитиме близько 36,8 млн т к. о. Щодо попиту на концентровані корми, то обсяги їх використання в 2006/07 МР збільшаться на 3–5%. Зокрема, на виробництво молока очікують витрати 38,0% усіх видів кормів, на приріст ВРХ — 23%. На виробництво продукції свинарства витрачатимуть 16%, на продукцію птахівництва — 16,6, на інші галузі — 7,4%.
Переважну кількість концентрованих кормів використовуватимуть у свинарстві та птахівництві — близько 73,2 %.

В. Перегуда,
канд. екон. наук, Інститут аграрної економіки УААН