Прямий зв’язок

Журналісти “затероризували” заступника міністра збитками, а селяни — надоями.
Під час “телефонного прийому” громадян у столичному клубі КабМіну заступнику міністра аграрної політики Юрію Лузану більше доводилося відповідати на запитання журналістів, присутніх на “гарячій лінії”, ніж на дзвінки з регіонів.

Представники ЗМІ розпитували заступника міністра про збитки аграріїв через посуху. Вони, поінформував Ю. Лузан, сягають понад мільярд гривень. За попередніми оцінками, від спеки та інших природних катаклізмів загинуло понад 1,1 млн га зернового клину. Загалом, тобто з кукурудзою, за прогнозами МінАП, валовий збір зерна в країні в нинішньому сезоні становитиме 27–28 млн т (проти торішніх 34,3 і 38 млн т у 2005 р.).
Хоча, крім погоди, підкоригувати врожай у бік зменшення може безгрошів’я аграріїв. За підрахунками, для проведення комплексу осінньо-польових робіт їм потрібно близько 20 млрд грн. Водночас, наголосив Юрій Лузан, господарства забезпечені власними коштами трохи більше ніж наполовину — мають 11 мрд грн. Мінагрополітики розраховує, що сільгоспвиробники використовуватимуть кредити

комерційних банків і фінансових установ — це близько 4,5 млрд грн. Також, за словами заступника міністра, на проведення польових робіт буде спрямовано кошти, передбачені в Державному і місцевих бюджетах — понад мільярд гривень.
Жнивна ситуація ускладнюється тим, що спекотна погода сприяла швидкому дозріванню колосових, тому й обмолотити їх треба в стислі строки, щоб не дати хлібним зернам осипатися.
На жаль, за прогнозами, менше, ніж торік, зберуть у країні соняшнику — 3,3 млн т проти 5,3 в 2006 р. Головна причина — значне скорочення посівних площ під олійною культурою. Зменшилися плантації під цукровими буряками. У нинішньому сезоні врожай солодких коренів очікується на рівні 16 млн т, що приблизно на 6 млн поступається аналогічному показнику попереднього року.
У цьому морі песимізму є й оптимістична інформація. Заступник міністра запевнив, що, незважаючи на недосів буряків, дефіциту цукру на внутрішньому ринку не очікують — споживачів виручать чималі перехідні запаси минулих років. Те саме стосується й хлібних культур. З урахуванням перехідних запасів зерна буде цілком достатньо для гарантування продовольчої безпеки країни. А дощі, які випали останнім часом на більшій території України, позитивно вплинуть на пізні культури. Зокрема на кукурудзу, посіяну на зерно.
Щодо телефонних дзвінків: за дві години на “гарячу лінію” надійшло лише кілька запитань — людям, мабуть, не до розмов: урожай би зібрати. Кому — в полі, кому — на своєму городі. Роботи — сила-силенна. Одне із запитань було з міста Гребінка Полтавської області. Зателефонував Сергій Назаренко, голова союзу власників корів — громадської організації, яка об’єднує близько 600 господарів корівок: “Молоко продаємо через безвихідь собі на збиток. Поголів’я скорочується катастрофічно. За останній рік кількість корів у районі зменшилася відсотків на 15.
Люди не хочуть тримати корів через низькі ціни на молоко. Продаємо по 90 копійок, по гривні за літр на Пирятинський сирзавод... Подумайте самі: корова за рік дає три тисячі літрів молока, дві тисячі — здаємо. Це дві тисячі гривень. А скільки коштує корова?! А корми?!”
Ю. Лузан пообіцяв “вивчити ситуацію”, хоча, зазначив, що “на сьогодні ціни трохи знизилися, що спричинено насамперед сезонними коливаннями”, і порадив... кооперуватися, боротися за свої інтереси і права. Мовляв, “великі постачальники молока мають цілий рік досить високі ціни”.
Доїмо собі на збиток, а прибуток одержує банк — власник сирзаводу, підсумував С. Назаренко. І запропонував дотації, які виплачують за рахунок повернення ПДВ на вироблену молокопродукцію, віддавати не заводам, які потім додають їх до закупівельної ціни, а безпосередньо постачальникам сировини.

Галина Квітка