Прогноз поширення шкідників і хвороб кукурудзи в 2011 році

Читайте про те, яких бід на посівах кукурудзи слід чекати аграріям Київщини у 2011 році, якщо не вжити вчасних заходів захисту.

Як просапна культура кукурудза має важливе агротехнічне значення. За дотримання вимог технології вирощування вона залишає поле менш засміченим бур'янами. Останніми роками, коли озимі культури потребували пересівання, кукурудза проявила себе як страхова культура.
   Менше ніж за десятиліття європейське сільське господарство вже не зможе задовольняти попит на зернові та олійні культури, який до 2015 року зросте, відповідно, на  20% і 50%. Згідно з таким прогнозом Берлінського університету імені Гумбольдта, ціни на кукурудзу зростуть понад 30%. Культура пошкоджується численними шкідниками та уражується хворобами впродовж усієї вегетації. Тому варто проводити моніторинг та регулювати їхню шкодочинність.
Стебловий кукурудзяний метелик у 2010 році, як і в попередні роки, був основним шкідником кукурудзи. Тепла погода травня сприяла ранньому заляльковуванню гусениць, тому літ метеликів розпочався на 10 днів раніше за період попереднього року, але був розтягнутим. Масовий літ метеликів спостерігався в другій декаді липня. Спекотна і посушлива погода не сприяла плодючості самиць, відзначено підсихання яйцекладок. Тому ушкодженість рослин була менша порівняно з 2009 роком, але значною в Кагарлицькому, Таращанському і Тетіївському районах. Надалі погодні умови сприяли прискореному розвитку фаз шкідника, і в другій декаді серпня було відзначено літ метеликів нового факультативного покоління. Незначний їхній літ спостерігався до половини вересня. За результатами осінніх обстежень стрижнів кукурудзи виявлено в середньому 11%, максимально - 37% заселених гусеницями шкідника. Це майже вдвічі нижче порівняно з попередніми роками. Але небезпека поширення шкідника залишається реальною.
Бавовникова совка розвивалася в трьох поколіннях. Гусениці I покоління живилися на бур'янах, а ІІ-ІІІ - в посівах кукурудзи (в п'яти південих районах області). Погодні умови для розвитку гусениць ІІ і ІІІ генерацій совки були малосприятливими. Спостерігалося передчасне висихання рослин кукурудзи, тому "дохарчовувалися" гусениці на городині. Гусеницями шкідника було заселено та пошкоджено 6% качанів кукурудзи, максимально - 9%. За результатами осінніх грунтових обстежень, лялечки шкідника виявлені на 4% обстежених площ у південних і східних районах області в чисельності 0,5 екз./м2. За сприятливих умов перезимівлі, задовільного зволоження навесні, наявності нектароносів повсюди осередково можна очікувати загрози їхньої шкідливості. Особливо це відбуватиметься в Сквирському, Володарському, Білоцерківському, Ставищанському, Обухівському та прилеглих до них районах.
У 2011 році чисельність згаданих вище шкідників очікується на рівні 2010 року.
У 2010 році зросла кількість грунтових шкідників, які особливо небезпечні для насіння в період від сівби до появи третього листка кукурудзи. У попередньому році дротяниками було пошкоджено в середньому 2% сходів, а личинками хрущів - до 3% молодих рослин.
Чисельність хлібних блішок на сходах кукурудзи господарського значення не мала. У 2011 році поширення і шкідливість хрестоцвітих блішок залежатиме від агрокліматичних умов весняного періоду. Пошкодження кукурудзи шведською мухою торік відзначали на півдні Київщини на середньостиглих гібридах - 2,2%, максимально - до 5% рослин.
Заселення злаковими попелицями в 2010 р. було виявлено з фази сходи на 23% обстежених площ, що менше порівняно з 2008-2009 роками. Середня чисельність заселених рослин була нижчою і становила 9,5%, максимально - 15% з кількістю 3-8 екз. личинок на рослину (в 2009 р. - на 12% площ з 4-30 екз/рослину). Найзаселенішими - 51% обстежених площ, гібриди кукурудзи були в період викидання волоті - 8-42% обстежених рослин з чисельністю 1-10 крилатих особин та від 34 до 180 екз. личинок попелиць на рослину. У другій половині вегетації через спекотну, посушливу погоду розвиток сисних шкідників припинився. У наступному році поширення і шкідливість злакових попелиць залежатиме від кліматичних умов і заходів захисту, які проводитимуть на посівах.
   До найпоширеніших хвороб більшості регіонів вирощування кукурудзи належать пухирчаста та летюча сажки, які значно знижують урожай кукурудзи. Поряд із згаданими вище хворобами з введенням у культуру високоврожайних гібридів обліковують хвороби, що раніше не викликали істотних втрат урожаю. До таких хвороб належать: плямистості листя, стеблові та кореневі гнилі, деякі інші. Перезараження рослин можливе як у межах одного поля, так і на полях, розташованих поряд. Інтенсивному розвитку хвороби сприяють помірні температури (18°...30°) та рясні роси впродовж вегетаційного періоду. За умов посушливої погоди процес поширення більшості хвороб затримується. Для поширення сажкових хвороб оптимальними є чергування посушливих спекотних періодів з короткочасними зливовими опадами та помірними температурами.
В умовах Лісостепу України ураження пухирчастою сажкою становить 3,7-8,3%, а, за останніми даними, в окремих посівах можуть становити 15% і більше (ЕПШ - 5-10%). Найшкідливішими є ураження сажкою кореневої шийки на ранніх стадіях онтогенезу: рослина може загинути. За нашими дослідними даними, шкідливість пухирчастої сажки, за показниками врожайності, може сягати 84-100%. Поширення пухирчастої сажки в 2000-2009 роках в середньому на 56% обстежених площ (максимально в 2001 році - 75%) уражено 5,3% рослин (рис. 1, 4). Характер розподілу розвитку хвороби у 2010 році зображено на рис. 1. Летючу сажку за минуле десятиліття обліковували на 5-9% обстежених площ і в середньому на 1,8% рослин. Вогнища ураження відзначені в окремих господарствах останніми роками в районах (рис. 2).
Ураження кукурудзи лише північним гельмінтоспоріозом, за даними М. Боровскої, В. Матичук в Молдові, знижує в середньому урожай до 30%, а в роки епіфітотій ще більше. На окремих гібридах у Лісостепу України, за нашими дослідними даними, зниження показників урожайності від бурої плямистості становило 25-27,3%. Поширення цієї хвороби в середньому за минуле десятиліття охоплює 31% площ і 7-32% рослин - 0,1-2 бали.
У слабкому прояві відзначалися непаразитарні хвороби, спричинені фізіологічними порушеннями в рослинах: гермафродитизм, плюсклість качанів і їхнє недозапилення (посушливі погодні умови в період цвітіння). Гермафродитизм: на качанах утворювалися волоті, а на чоловічих суцвіттях - качани (маленькі та недорозвинуті). Оскільки на таких качанах не формувались обгортки, вони сприйнятливі до хвороб. Рослини з такими симптомами потрібно вибраковувати, особливо в сортових посівах.
 Ураження посівів зернової кукурудзи хворобами, насамперед, буде зумовлено погодними умовами впродовж вегетації та якістю передпосівної підготовки насіння. Вогнища розвитку хвороб можуть виникнути на полях з порушенням технології вирощування. Більш сильно уражуються хворобами пізні, загущені, посіви.
Дані з розвитку гельмінтоспоріозу на Київщині наведено на рис. 3.
Системи захисту від шкідників і хвороб передбачають таке. Основний обробіток грунту має бути спрямований на пригнічення розвитку грунтових і наземних шкідників та інфекційного фону збудників хвороб (дротяники, личинки хлібних жуків, злакові мухи, південний сірий довгоносика, фузаріози). У післяпосівний період до появи двох-п'яти листків потрібно утримувати поверхневий шар грунту в розпушеному стані.
Обов'язковими заходами обмеження шкідливості небезпечних об'єктів є сівозміна та недопущення повторних посівів кукурудзи після кукурудзи. Це значно обмежує чисельність дротяників, південного сірого довгоносика, стеблового метелика та зменшує ризик поширення хвороб культури. Вдосконалити систему захисту рослин культури на кожному полі можна лише за осіннього та весняного контролю (грунтові розкопування) чисельності та обстеження полів після збирання кукурудзи. Дотримання науково обгрунтованих норм внесення органічних і мінеральних добрив підвищує толерантність рослин до пошкоджень шкідниками та ураження хворобами. Втрати врожаю від шкідливих об'єктів компенсуються прибавкою завдяки удобренню.
Слід дібрати гібриди кукурудзи, стійкі до кукурудзяного стеблового метелика та комплексу хвороб. Не допускати сівби кукурудзи насінням, не протруєним інсекто-фунгіцидними препаратими (бажано з мікроелементами та стимуляторами росту рослин). За сучасної фітосанітарної ситуації протруюванню насіння сільгоспкультур немає альтернативи. Поширеними та ефективними в наших дослідах були такі: Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., містить діючі речовини карбоксин і тирам; Корріоліс, т.к.с., з діючою речовиною тритиконазол; Максим ХL 035 FS, т.к.с.,  діюча речовина - флудіоксолін; Ламардор 400 FS, т.к.с., діючі речовини - протіоконазол і тебуконазол.
Для одержання одночасних і несприйнятливих до шкідливих організмів сходів сівбу кукурудзи слід проводити в оптимальнo стислі строки за прогрівання грунту на глибині 10 см до 10-12°С (фізична стиглість грунту). Пізні строки сівби загрожують послабленням росту рослин на ранніх етапах за нестачі вологи та зумовлюють розвиток хвороб.
У період від появи сходів до викидання волоті важливим є систематичний моніторинг чисельності багатоїдних шкідників на посівах культури (довгоносиків, лучного та стеблового метелика, листогризучих і підгризаючих совок, саранових) та шкідників зернових культур (злакових блішок, шведських мух і попелиць). За появи окремих видів чи груп у чисельності, що перевищує ЕПШ, застосовують дозволені до використання інсектициди. У другій половині вегетації особливу увагу слід звернути на поширення бавовникової, люцернової совок і розповсюдження хвороб. Зверніть увагу на можливість міграції зернової совки з межуючих посівів зернових колосових.
За відсутності феромонних пасток з феромонами кукурудзяного стеблового метелика та бавовникової совки виставляють контрольні коритця з шумуючим варенням (для метеликів совок). Стежать за початком та масовим льотом лускокрилих шкідників: стеблового кукурудзяного та лучного метеликів. Важливим є визначення строків початку та масового відкладання яєць, що слугує орієнтиром встановлення строків, норм, повторності випуску трихограми. Відзначають початок відродження гусениць для визначення строків застосування інсектицидів (проти гусениць першого-другого віків).
Збирання кукурудзи слід проводити на низькому зрізі - 8-12 см стебла, щоб убезпечитися від зимуючих гусениць стеблового метелика та збудників хвороб, які зберігаються на рослинних рештках. Лущення стерні проводять дисколаповими боронами на 6-10 см із дальшою оранкою на 22-25 см з обертанням скиби (залежно від типу грунту).
Отже, знаючи основні шкідливі об'єкти, під час виконання комплексу профілактичних і захисних заходів можна зберегти врожай кукурудзи та отримати заплановані прибутки.

К. Баннікова,
начальник відділу прогнозування та фітосандіагностики ДІЗР Київської області