Плодоовочевому бізнесу безпечніше розширюватися за рахунок кредитних ресурсів, - Андрій Ярмак
Питання пошуку компромісу між бізнесменом та інвестором в плодоовочевому бізнесі - це величезний виклик для пострадянських країн. Адже бізнес-культура держав цього регіону така, що кожен звик відповідати сам за себе. Саме тому партнерство дуже часто закінчується руйнуванням контактів та бізнесу. Виходячи з цього, до питання пошуку інвестора потрібно підходити дуже виважено та обережно. Про це заявив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак сьогодні, виступаючи перед учасниками Національної конференції «Плодоовочевий сектор Молдови - кращі інвестиційні ніші», яка проходить в Кишиневі. Конференція організована ФАО, ЄБРР, Міжнародної платформою розвитку плодоовочевого бізнесу EastFruit а також FARM. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на EastFruit.
«Коли я чую про пошук інвесторів від власників різних бізнесів в пострадянських країнах, то найчастіше, мова йде про пошук безкоштовних грошей та відсутність бажання ділитися чимось в майбутньому. До слова, раніше це багатьом вдавалося, але сьогодні це зробити все складніше», - говорить Андрій Ярмак.
Він також додав, що часто до нього, як до економіста інвестиційного департаменту ФАО, звертаються власники плодоовочевого бізнесу з питанням допомоги в пошуку інвестора. «У процесі спілкування з підприємцями ми часто приходимо до того, що безпечніше і вигідніше знайти кредитні ресурси. Це дасть бізнесу розвиватися відповідно до бізнес-плану та стратегії», - говорить економіст ФАО.
При цьому, говорячи про інвестиції в плодоовочевому бізнесі, в своєму виступі Андрій Ярмак розділяє їх на два типи. Перший тип, це так звані інвестиції Greenfield, startup, «з нуля». Вони гуртуються на побудові повністю нового бізнесу. У свою чергу інвестиції типу Brownfield передбачають залучення додаткових коштів для розвитку вже існуючого бізнесу.
«Зрозуміло, інвестиції «з нуля» є більш ризикованими. Але необхідно сказати, що більшість садівничих проектів як раз легше починати саме так, адже в плодоовочевому бізнесі все дуже швидко змінюється.
Чому яблучний сад в Італії живе в середньому 7 років? Тому що змінюються сорти, технології та з'являється можливість заробити більше на цій же землі», - пояснює економіст ФАО.
Виступаючи перед учасниками конференції, Андрій Ярмак докладно зупиняється і на описі інвестицій формату «Гроші +» та специфіки їх використання в плодоовочевому секторі.
«Гроші за своєю суттю бувають різними. Питання полягає в способі їх ідентифікації. Існують гроші, які ви заробили в цьому бізнесі, і реінвестіруете їх туди ж. Це найякісніші гроші, тому що вони прийшли з досвідом і тому кожна ваша наступна інвестиція буде більш якісною. Відповідно це дає вашому бізнесу грунт для сталого розвитку в подальшому.
Злиття з компаніями того ж профілю також може бути хорошою інвестицією формату «Гроші+». В цьому випадку ви отримуєте більшу ринкову потужність, але зменшуєте контроль над бізнесом або ж повністю його втрачаєте», - роз'яснює Андрій Ярмак.
У свою чергу залучення фінансового інвестора з іншого бізнесу насправді, дуже часто, є інвестицією формату «Гроші мінус». Це пояснюється тим, що фінансистам часто дуже важко зрозуміти сегменти бізнесу, де ціни на продукцію можуть змінюватися десятки разів за сезон, або ж існує фактор погодних умов, швидкого псування продукції і т.д.
«Фінансовий інвестор дивиться на цифри, не розуміючи, що відбувається в саду. Саме тому це «Гроші мінус», так як такий підхід може перешкодити розвитку бізнесу.
Тим не менш, це не завжди погано. Наприклад, ЄБРР має великий інвестиційний портфель в сільському господарстві та фахівців, які розуміють специфіку даного бізнесу, розбираються в питаннях експорту, маркетингу», - зазначає спікер конференції.
Інвестиціями формату «Гроші мінус» є і залучення партнера з іншої галузі, так як сторонній інвестор надає можливість рости бізнесу швидше, але з високим рівнем ризику. Кредити ж дають можливість рости повільніше, але стійкіше.
У своєму виступі Андрій Ярмак звертає увагу учасників конференції на деякі цікаві інвестиційні ніші в плодоовочевому бізнесі Молдови, відзначаючи, що необхідно орієнтуватися при виборі каналів реалізації продукції на зростаючі, а не падаючі ринки. Адже саме на них є можливість отримати більш високу вартість за свою продукцію.
«До числа таких ніш відноситься яблуко-преміум. Цей ринок в світі зростає незважаючи на те, що світовий ринок яблука в цілому падає. Тобто ваша продукція буде користуватися попитом, якщо буде відповідати стандарту преміальної якості.
Ранній виноград також є перспективною нішею в Молдові через близькість країни до чорноморських курортів України та Румунії, де завжди є попит на дану продукцію.
Прекрасним, хоча і непростим з технологічної точки зору, є бізнес з заморожування овочів та ягід.
Цікавою нішею є вирощування свіжої малини за умови подальшого експорту в ЄС, де немає закупівельної ціни нижче 3 євро/кг. Тобто, це дає можливості для отримання надприбутки», - розповідає Андрій Ярмак, додаючи, що, до перспективних інвестиційних нішах в плодоовочевому секторі Молдови варто віднести черешню, фундук, мигдаль, тепличні овочі та ягоди.
«Найпростіший спосіб ідентифікації ринкових ніш - використання статистики міжнародної торгівлі. Це дасть можливість порівняти ціни на різні види продукції, що експортується з Молдови з тим, що можуть отримати інші країни, що знаходяться в схожому кліматичному поясі.
Крім того, існує правило «4 євро». Воно полягає в тому, що порівнявши роздрібні ціни в магазинах ЄС та побачивши там продукцію вартістю близько 4 євро, яку можна вирощувати в Молдові, це означає, що, швидше за все, ви можете успішно займатися даним видом продукції та експортувати», - поділився думкою Андрій Ярмак.
При цьому економіст ФАО закликав представників плодоовочевого бізнесу Молдови обов'язково враховувати ряд моментів при плануванні розвитку.
«Ніколи не дозволяйте продавцям саджанців складати для вас бізнес-плани. Це дуже дорого.
Крім того, ціни на продукцію, які озвучують при бізнес-плануванні, як правило, передбачають доопрацьований та готовий продукт, а в бізнес-плані, звичайно, є витрати тільки на виробництво сировини.
Пам'ятайте, що якщо ви чуєте від когось пропозицію щодо інвестування у вирощування тієї чи іншої культури з необмеженим попитом, то швидше за все перед вами шарлатан, адже необмеженого попиту просто не буває, його не існує в природі.
Також необхідно розуміти, що маркетинг не буває безкоштовним. У більшості випадків, коли я бачу бізнес-плани складені в Молдові чи Україні, у мене створюється враження, що люди не збираються заробляти гроші за ним, так як відсутні витрати на маркетинг. Тобто, бізнесмени ставлять витрати в надії, що вони самі в подальшому конвертуються в гроші, але так не буває. Саме тому існує величезна різниця в цінах на продукцію, вироблену в Молдові та ряді інших країн - молдавський виробник втрачає на маркетингу набагато більше, ніж заробляє на виробництві. Поліпшивши же рівень маркетингу можна збільшити прибуток в 3-4 рази», - сказав Андрій Ярмак.
За його словами, коли багато виробників говорять про необхідність експорту, необхідно розуміти, що витрати на системний експорт однієї компанії складуть від $100 тис. на рік і більше. Це гроші, які вкладаються в рекламу, найм професійних співробітників, участь у виставках. Відповідно, якщо обсяги продажів невеликі, експорт цілком може бути збитковим.
«Природно, ці гроші потрібно заробити і виходячи, зокрема, з цього плодоовочевий бізнес Молдови нікуди не дінеться від кооперації. Кооперація великих молдавських виробників це неминуче майбутнє», - резюмує фахівець.
В рамках конференції відбудеться Міжнародний торговий форум, під час якого відбудуться двосторонні зустрічі молдовських виробників та експортерів столового винограду, яблук, слив, ягід з імпортерами з України, Росії, Румунії, Білорусі, Іспанії, Франції та іншими.