Спецможливості
Статті

Плоди помідора із теплиці. Що нового?

05.06.2008
269
Плоди помідора із теплиці. Що нового? фото, ілюстрація
Плоди помідора із теплиці. Що нового?

Плоди помідора із теплиці. Що нового?

Найбільш трудомісткою технологічною операцією у вирощуванні томатів є збирання плодів. Цю проблему намагалися вирішити за допомогою томатозбиральних комбайнів, а в теплицях — проходу платформ у міжряддях, але нещодавно в Нідерландах знайшли новий метод підвищення продуктивності праці — за рахунок менш частих збирань (один раз на 7—10 днів). З цією метою було створено сорти з плодами, здатними тривалий час зберігати товарні якості після достигання. Для цього в гібриди вводять гени, що отримали назву “rip” (від англ. “ripening inhibitor” — “інгібітор достигання”) та “non” (“non-ripening”), що в гетерозиготному стані забезпечують високу якість стиглих плодів — високу щільність та здатність до тривалого зберігання. Достигання плодів у них гальмується, і вони здатні більше місяця зберігати товарні якості, тоді як плоди звичайних сортів стають зморшкуватими вже на 7–12-й день. Так можна значно подовжити термін споживання свіжих плодів. Вони добре транспортуються без використання рефрижераторів. Недоліком їх є властивості, пов’язані з такими генами, — слабка інтенсивність забарвлення, здатність до концентричного розтріскування, що насторожує наших споживачів.

У Західній Європі, залежно від розміру та кількості камер у плодах, сорти томатів поділяють на три групи:
1 — з 2–3-камерними плодами діаметром 47–60 мм;
2 — з 4–6-камерними плодами діаметром 60–70 мм;
3 — найбільш великоплідні, кількість камер — понад 5–6, діаметром понад 70 мм.
Останніми роками з’явилася й четверта група. До неї належать сорти з дуже дрібними вишнеподібними плодами — 25–30 мм у діаметрі. Вони менш урожайні, проте плоди ароматні, з дуже високим вмістом цукрів. Витрати на культивування їх повертаються високоякісною продукцією, що надходить у продаж за більш високими цінами. В Україні створено сорти для закритого грунту й реалізації плодів, проте, на жаль, поки що немає чіткого поділу їх на групи залежно від розміру та форми плоду, через що в асортименті відсутні сорти з м’ясистими великими (діаметром понад 300 г) плодами. Відсутні й корисні вишнеподібні.
У світовому виробництві ведуться інтенсивні спроби поліпшити смакові якості плодів помідора, вирощуваного у скляних теплицях. По-перше, через низький рівень освітлення, від якого залежить накопичування цукрів, помідори в них за смаковими якостями поступаються плодам з грядки; по-друге, звичайне скло не пропускає частину сонячних променів і, як наслідок, кількість аскорбінової кислоти в них нижча, ніж у зазначених або у плодів з плівкових теплиць. Цю проблему за кордоном намагаються вирішити різноманітними шляхами. Один із них — застосування партенокарпічних сортів помідора. Що це таке? За несприятливих умов такі рослини можуть зав’язувати плоди без запліднення, у яких практично немає насіння. Проте за сприятливих умов вони формують плоди з насінням. Введення в генотип ознаки партенокарпії (pat-2) дає змогу збільшити енергію плодоутворення навіть за високої вологості повітря.
Щоб поліпшити освітлення рослин у зимовий період, узято курс на селекцію малооблиствлених томатів із великою кількістю китиць. До того ж, це значно спрощує механічне збирання плодів.
Залежно від рівномірності забарвлення плодів, розрізняють дві групи томатів: перша має рівномірне забарвлення, а в плодів другої на місці з’єднання з плодоніжкою є зелена пляма. Плоди сортів другої групи достигають нерівномірно, проте забарвлення їх яскравіше. Тому їм часто віддають перевагу, незважаючи на нерівномірне достигання, завдяки товарному вигляду та привабливості їх для споживача. А проблема меншого вмісту цукрів вирішується селекційною роботою шляхом створення гібридів з більш високим їх вмістом. Особливо висока орієнтація робиться на ринки збуту в Нідерландах, країні, 40% овочевої продукції якої вивозиться за межі країни. З метою максимального збереження якості продукції первинну переробку плодів проводять безпосередньо в теплицях. У багатьох тепличних комбінатах впроваджено лінії з виробництва трьох груп томатопродуктів: суцільно консервованих томатів, томатного соку та концентрованих томатопродуктів (30%-на паста).
У “Пропозиції” вже писали про проблеми овочеконсервної галузі в Україні (№6, 2001 р.). Слід додати, що за радянських часів консервні заводи України виробляли концентровані томатопродукти переважно на спеціалізованих лініях югославської фірми “Єдінство”, угорської — “Лані Р”, італійських — “Россі і Кателлі” та “Манцині”. Залежно від виробничої потужності, на підприємствах комплектували також лінії виробництва томатної пасти з використанням різноманітних типів вітчизняного випарного обладнання, найбільш ефективними з яких були вакуум-випаровувачі. Природно, що відколи Україна стала незалежною, лінії імпортного виробництва у разі їх пошкодження відремонтувати було вкрай важко, а вакуум-випаровувачі тим часом застаріли. За кордоном, скажімо, томатну пасту виробляють не тільки 30-ти, а й 40%-ну, тоді як технологічне обладнання наших консервних заводів не дає можливості цього зробити. Як наслідок — вкрай звужений асортимент українських консервованих томатопродуктів, що не в змозі становити конкуренцію імпортним. Про злиденність населення, коли “кожен сам собі консервний завод”, годі й говорити.
Цікавим у практиці тепличного виробництва як Росії, так і України, стали пошуки найбільш рентабельних гібридів помідора. Тільки вчора в моді було все імпортне, і індетермінантні, з великою енергією плодоутворення, гібриди “голландського” типу — теж.
Пояснимо термін. Походить він від англійського “to determine” — визначати, тобто детермінантне стебло характеризується визначеним ростом, низькоросле, закінчується суцвіттям, а його подальший ріст іде за рахунок бічного пагона. Детермінантність помідора пов’язана з його скоростиглістю. Індетермінантні гібриди, навпаки, мають невизначений ріст, високорослі, а тому закладають більше плодоносних китиць. Є ще одна ознака: індетермінантні сорти мають між суцвіттями не менш як три листки, детермінантні — менше трьох. Раніше вважали, що за рахунок частішого закладання суцвіть індетермінантні гібриди утворюють менше бічних пагонів (пасинків) і пасинкування слід проводити рідше. Та виявилося, що й колись популярні вітчизняні детермінантні зарано забувати — за рахунок частішого закладання суцвіть вони дають змогу відмовитися від трудомісткої та складної операції приспускання стебла на проміжну шпалеру і більш інтенсивно використовувати об’єм теплиці. До того ж, рання продукція реалізується за більш високою ціною. Зараз знову входить у моду вітчизняний нестаріючий сорт детермінантного типу Верліока F1, у Росії популярні відомі в нас Червона Стріла F1, створені НВФ “Ільїнічна” Прєкрасная леди F1, Маркиза F1. Разом із тим перед вітчизняною селекцією стоїть завдання створити також індетермінантні гібриди. Хоча вони й більш пізньостиглі, мета селекційної роботи з ними — досягти більш раннього плодоношення. Мало в нас і напівдетермінантних та вишнеподібних гібридів. У Росії такі сорти вже є — Підмосковний F1 (напівдетермінантний) та Бусинка F1 (вишнеподібний).
Тож хочеться, щоб виробництво дедалі ширше використовувало вітчизняні сорти. Не можна відвертатися від завдань української селекції, застосовуючи модні імпортні гібриди. Вони часто є ланкою тієї чи тієї іноземної технології, яка в наших теплицях не дає очікуваного високого ефекту, досягти якого інколи взагалі важко через особливості українського тепличного виробництва і споживчого ринку (споживач підозріло дивиться на сорти з геном “rin”). Для збільшення рентабельності виробництва плодів помідора можна цілком запозичити іноземний досвід з розташування в теплицях пунктів первинної та подальшої переробки плодів.

Ю. Слєпцов, канд. с.г. наук, НАУ

Інтерв'ю
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури

1
0