Спецможливості
Новини

Переробники молока, єднаймось!

05.06.2008
437
Переробники молока, єднаймось! фото, ілюстрація
Переробники молока, єднаймось!

Розповідь про семінар “Перспективи розвитку молочної промисловості України, інновації у техніці та технології”, організований Спілкою молочних підприємств України, хочу розпочати цитатою з виступу Петра Саблука, академіка, директора Інституту аграрної економіки УААН: “ Ще п’ять років тому на одній із нарад я наголошував: “Треба йти до виробника молока”. Переробники ж у відповідь лише посміхалися, бо вони диктували правила ринкової гри. Але нас розсудив час. І сьогодні вже переробні підприємства вимушені захищати свої інтереси, які міцно переплелися з інтересами товаровиробників. І створення Спілки молочних підприємств України — це веління часу”. Петро Трохимович також зауважив, що сьогодні продукти тваринництва задовольняють потребу населення лише на 30 відсотків.

Такий стан речей занепокоює насамперед самих переробників молока. Тож близько 20 великих молокопереробних підприємств, серед яких ВАТ “Галактон”, ВАТ “Яготинський маслозавод”, ВАТ “Павлоградський молочний комбінат”, ЗАТ “Білосвіт-Умань”, ЗАТ “Куп’янський молочноконсервний комбінат” тощо, вирішили об’єднатись у Спілку молочних підприємств. Її реєстрація у державних органах відбулась 20 вересня 2001 р., президентом обрано Лідію Олексіївну Карпенко.
Відповідно до Статуту, головною метою Спілки як добровільної недержавної, некомерційної (неприбуткової) організації є ефективне вирішення проблем молочної промисловості та розвитку ринку молочних продуктів України, представництво та захист інтересів підприємств та організацій молочної промисловості в державних та місцевих органах влади, громадських та інших організаціях, включаючи міжнародні.
Учасниками Спілки можуть бути юридичні особи — виробники молока та переробні підприємства, виробники обладнання для молочної галузі, оператори молочного ринку, виробники молочної тари, упаковки, інгредієнтів та інших допоміжних матеріалів, науково-дослідні організації та навчальні заклади. Спілка є відкритою для нових членів.
Судячи з того, як активно учасники семінару розбирали бланки заяв для вступу, лави членів цієї організації значно поповняться вже найближчим часом.
Мені здалось, що значною мірою на це вплинув і емоційно-переконливий виступ Голови Ради директорів спілки, академіка, доктора технічних наук, Олександра Петровича Чагаровського. Він учений-практик — директор ТОВ “Науково-виробниче об’єднання “Лактол”, Одеса. Зокрема Олександр Петрович сказав: “До нас прийшов ринок із своїми правилами. І не всі в змозі грати за ними. Молокопереробні підприємства зрозуміли, що їхні інтереси хтось повинен захищати. І таким “хтось” повинна стати наша Спілка, одне із завдань якої — створення правил гри, однакових для всіх учасників ринку. Затвердження нових стандартів, термінів і визначень як на продукти традиційні, так і на нові, зокрема біоактивні кисломолочні .
Треба заповнити інформаційний вакуум, надати допомогу переробним підприємствам у виборі економічних та технологічних рішень.
Гостро стоїть і завдання перепідготовки кадрів. Не є таємницею, що за останні 10 років наші спеціалісти, технологи значно відстали від світового рівня виробництва молочних продуктів. Але ми не просто констатуємо це, а й робимо відповідні кроки для подолання такої ситуації. За сприяння польської і датської фірм уже провели у Польщі семінар для українських спеціалістів. Є певна домовленість з американо-польсько-українською фундацією щодо виділення коштів на системну перепідготовку фахівців молочної промисловості”.
Олександр Чагаровський наголосив, що захист внутрішнього ринку і споживача теж входять до завдань Спілки. Сьогодні переробні підприємства в змозі робити якісну продукцію. Але потрібна фінансова допомога, технічне переоснащення. Спілка працює і в цих напрямах. У завершальній стадії перебувають переговори з польською стороною про можливість надання технічних кредитів під низькі відсотки.
Оскільки семінар був справді робочим, і стан речей тут не прикрашали, то на мене як на потенційного покупця справив враження той факт, що молоко “збагачується” непотрібними бактеріями на всіх етапах: ферма—транспортування—завод. І таким чином значно перебільшується допустима норма — 100 тис. хвороботворних бактерій на один літр молока, — яка вже сама собою вища за світові стандарти. І причина тут проста: санітарні умови дотримують не всюди і не завжди. Скажімо, перехід до більш високих технологій, зокрема біоактивних кисломолочних продуктів, — це крок до високоякісної продукції, до завоювання ринку, крок до безпеки споживача, тому що виготовлення цих продуктів вимагає бездоганного дотримання технології усіх процесів і санітарних норм.
І справжнім “співцем” біоактивних кисломолочних продуктів я б назвала саме Олександра Петровича Чагаровського. Все, що він пояснює, або майже все, здається таким зрозумілим навіть не фахівцеві. І хочеться одразу зайнятися виготовленням твердих сирів або біоактивних кисломолочних продуктів. Головне — пам’ятати, що одна із складових успіху — у якості готових заквасок для прямого внесення, які містять як мінімум 10 у десятому ступені пробіотичних бактерій. Молочним переробним підприємствам їх треба закуповувати, а не “хімічити” самим. Усе одно якість буде гіршою, а економія лише уявною. Ця та інші професійні поради пана Чагаровського базуються на переконливому фактажі.
Як споживач я дізналась ще про одну цікаву цифру: вміст пробіотичних бактерій в одному грамі йогурту повинен становити 10 у сьомому ступені. Тоді це справді йогурт. Та чи хтось про це повідомляє на упаковці? Дізналась я також, чому більшість твердих сирів така несмачна. На жаль, 95% з них виготовляють із порушенням технології. Поради щодо її дотримання теж можна знайти у Спілці.
Та наступний доповідач, доктор наук, представник польських фірм обладнання для молочної промисловості, Юзеф Журак досить швидко дав зрозуміти, наскільки це не просто — дотримуватись технології . Щонайменше треба мати якісне обладнання, а воно ж не з дешевих. Та й у тому обладнанні стільки тонкощів треба враховувати! Навіть від діаметра труб залежить в’язкість кисломолочних продуктів.
І тому досить справедливо прозвучали слова пана Журака: “ Гроші у ваших руках, а не лише в банках”. Він нагадав, що у наших країнах майже однакові кількість дійного стада і показники надоїв молока. Але в Польщі останні два роки ціни на цей продукт стабільні, тому що оцінюється не його кількість, а якість. І саме завдяки кисломолочним продуктам Польша зробила ривок на світовий ринок. Хоча свого часу, за словами пана Журака, “були необережно відкриті шлюзи чужій молочній річці”. Щоб зупинити її стрімкий біг, польські колеги дбають і про розширення асортименту і, головне, про його якість. Тож, виходячи із сумного досвіду, пан Журак теж порадив:”Потрібна молочна спілка, щоб вас не відстріляли, як качок”.
Тож Спілка молочних підприємств України взяла на себе створення необхідних організаційних, економічних, правових та соціальних умов взаємодії та розвитку взаємовигідних відносин між учасниками Спілки, стосунків з суміжними галузями промисловості, постачальниками сировини та матеріалів.
Звісно ж, я не могла не поцікавитися думкою щодо необхідності такого семінару і такої Спілки у когось із учасників. І ось що відповів начальник цеху із переробки молока з Лисичанська (Луганська обл.) Володимир Миколайович Павлюк: ”Такі семінари не тільки корисні, а й дуже потрібні. Ми побували на кількох підприємствах, побачили нові технології, поспілкувалися з практиками. Знаєте, що приємно відзначити, — відкритість колег. Хоча, звичайно, абсолютно всіма секретами не поділиться ніхто. І це нормально. Адже господарки теж варять борщ з тих самих продуктів, а в кожної він смачний по-своєму. У Спілці нам допомогли з нормативною документацією. Ми домовились про реконструкцію з чеськими партнерами. У Спілці бачиш перспективу”.

Вікторія Ісаєнко

Інтерв'ю
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.    - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів... Подробнее

1
0