Спецможливості
Інформація

Пекельна спека та посівна у грудні: погодні аномалії заганяють аграріїв у збитки та дивують метеорологів

13.09.2024
169
Пекельна спека та посівна у грудні: погодні аномалії заганяють аграріїв у збитки та дивують метеорологів фото, ілюстрація

Попри пов’язані з жорсткою посухою недобори на полях, для тієї ситуації, що є в країні, врожай визрів гарний. Таку думку висловила керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко під час організованої Центром економічної стратегії дискусії «Посуха та війна: яким буде врожай цьогоріч, і як це вплине на економіку». Вона розповіла, як подібні катаклізми у подальшому відображатимуться на сільгоспвиробництві.

За словами метеоролога, погода цьогоріч навіть її, досвідченого фахівця, неабияк вразила. Хоча дивуватись можливо вже й не варто. Адже в останнє десятиліття в Україні часто спостерігаються погодні катаклізми. Це пов’язано з глобальним потеплінням, за темпами якого ми випереджаємо багато країн. Підвищення температури спостерігається і взимку, і навесні, і влітку, й восени. Цьогоріч вона в середньому була на два-три градуси більшою за норму. У 2023-му, 2020-му, 2019-му, 2018-му, 2016-му літо подовжувалося на кілька тижнів. Можливо й нині додасться місяць.

З ранніми зерновими, вважає Тетяна Адаменко, все пройшло здебільшого добре. Що ж до пізніх культур, на які були такі сподівання, – згубними стали надзвичайні хвилі спеки від 35 до 42 градусів, що, приміром, тридцять днів поспіль розжарювала Миколаївщину. За такого дуже нагрітого сонцем повітря, скажімо, кукурудза просто не росте, гине від температурного стресу. Так само гаряче було у багатьох областях, навіть у західних, де якщо один день стоятиме плюс 35 – це вже кліматична подія. На обсягах зібраного позначається і незначна кількість опадів. Дощів за літо в країні в середньому пройшло лише 50 % норми. Повинно, приміром, випасти 170–200 мм, а було 50–70 мм, які на фоні високих температур виявилися абсолютно неефективними. Що могло вирости за такої ситуації…

Нині у результаті таких погодних умов ми маємо одну з наймасштабніших літньо-осінніх посух. За даними Гідрометеорологічної служби України, на сьогодні фіксується 70 % охоплених посухою площ, котрі все ж треба засівати озиминою. Досі лише у 2011-му та 2015-му спостерігали зниження вологозапасів такого масштабу, коли на багатьох полях абсолютно сухий метровий шар ґрунту.                

Хоча з урожаєм наступного року ще нічого не втрачено. Сіяти можна за умов, які складаються, до жовтня. А у південних областях – й у перших числах листопада. «Пару років, я пам’ятаю, певні площі було засіяно на початку грудня», – каже Тетяна Адаменко.

Проте, як розповіла вона, найближчими днями кардинальних змін у цілому по Україні очікувати не варто. Ситуація поліпшиться лише у західних регіонах плюс Одеська, Вінницька, деякі  райони інших південних, центральних областей. Схід нашої держави, на жаль, перебуватиме під впливом високого атмосферного тиску. Опадів там, які були б здатні переломити ситуацію, не прогнозують. При цьому літо все ще триватиме…

Навіть якщо припустити, що посуха восени відступить і дасть можливість господарствам посіяти озимі у повному обсязі й не кидати їх у сухий грунт, не можна виключати, що наступний рік не виявиться таким само спекотним. Аби нівелювати подібні ризики, у Мінагрополітики вважають: слід активізувати відновлення меліорації.

«Ми чітко розуміємо, – зазначив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький, – що маючи зрошення… фактично можна цим фактором спеки, відсутності опадів керувати. Діє програма підтримки інвестицій у меліорацію. Агровиробники, або організації водокористувачів, вкладаючи кошти у будівництво чи відновлення систем зрошення, можуть отримати компенсацію до 50% вартості тих інвестицій».

За його словами, необхідно також віднайти ресурс, аби наступного року розпочати відновлення державних магістралей. Завдання – довести воду до полів, щоб далі вже аграрії могли інвестувати і цим користуватися.

Друге – це агрострахування. Ще 2021 року ми, як Мінагрополітики, були активними учасниками цього процесу, розповів Тарас Висоцький. Верховна Рада прийняла відповідний закон. Ці напрацювання 2022-го хотіли запустити. Звісно, з початку повномасштабного вторгнення пріоритети змінилися, але розуміємо, це треба робити… Якщо є погодний форсмажор, це те, що покриває страховка.

Таким чином, вважають у Мінагрополітики, вдасться протистояти кліматичним викликам, які, ймовірно, поставатимуть перед аграріями все частіше.  

Тим часом, у сільгосппідприємствах закладають основу майбутнього врожаю. Станом на 9 вересня, на підконтрольній Україні території озимі зернові посіяли на 105 тис. га. Це лише 2 % від запланованого. Справа з ріпаком просувається швидше. Олійна культура вже зростає на 534,7 тис. га (48 %).

Водночас триває жнивна кампанія. Якщо вірити оперативним зведенням, станом на 12 вересня намолочено понад 30 млн тонн зернових та зернобобових. Найбільший доважок за тиждень – майже 650 тис. тонн – дала кукурудза. В цілому качанистої з 6 % площ зібрано більш як 1,1 млн тонн за скромної середньої врожайності у 43,2 ц/га.

Насіння випаленого спекою соняшнику у господарствах спромоглися намолотити майже 3 млн тонн (з 30 % площ). На круг також виходить не надто густо – 19,8 ц/га.

Середня врожайність сої – 20,3 ц/га – теж істотно поступається минулорічній. Цю культуру зібрано на більш як третині площ, отримано 1,85 млн тонн.

Валерій Друженко

Малюнок Олексія Кустовського

Інтерв'ю
Високий рівень технічного, технологічного та електронного оснащення зернозбиральних комбайнів TRION від компанії CLAAS дає змогу показувати вищі результати продуктивності порівняно навіть із потужнішими машинами конкурентів. Нова генерація... Подробнее
Corteva Agriscience — одна з найбільших публічних наукових компаній у світі чи не першою серед виробників насіннєвого матеріалу і засобів захисту рослин прийняла рішення припинити бізнес в росії після її повномасштабного нападу на Україну... Подробнее

1
0