Спецможливості
Новини

Пасовища та сіножаті розорювати не можна

03.12.2022
1059
Пасовища та сіножаті розорювати не можна фото, ілюстрація

Природні території, які охоче продають на земельних торгах, – луки, лучні степи й степи. Майже 3000 га таких територій виставили на продаж в 2022 році. З них 1900 га – пасовища та сіножаті, з яких чверть вже розорали. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на допис на facebook сторінці Української Природоохоронної Групи — UNCG.

Пасовища та сіножаті можуть бути природного походження (луки та степи). На них переважають однорічні й багаторічні трав’янисті рослини. Вони формують дернину, під якою в ґрунті накопичується вуглець та волога.

Якщо землю розорати – вони вивільняться й спровокують зміну природних процесів в атмосфері. Можна заперечити, що оранка відбувається локально і ні на що не вплине. Утім, вплине. 

У верхньому метрі ґрунтів під лучно-степовими екосистемами накопичується близько 120 тонн вуглецю на гектар. Під час оранки природної території глибиною 30 см вивільняється близько 30 т/га/рік вуглецю. Тож 500 га нових полів за цей рік – це викид 15000 т вуглецю в атмосферу. 

Крім того, трав’янисті угруповання поглинають 1,7-3,1 т/га/рік вуглецю, залежно від їх типу. Якби 500 га природних екосистем залишилися такими ж і надалі, то могли б акумулювати 850-1550 т вуглецю на рік.
Українське законодавство недосконале, тому пасовища та сіножаті можуть бути й штучні – це території, які фермери щорічно засівають культурами, що є поживною кормовою базою для худоби, наприклад, люцерною або пажитницею. 

У законі «Про охорону земель» ідеться, що на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей і пасовищ. Тобто заборони розорювати ці види угідь немає. Спроба внести зміни в законодавство провалилась через супротив аграріїв. 

В Україні агропромисловий комплекс є одним з основних забруднювачів атмосфери парниковими газами.

Ратифікувавши Паризьку Угоду, Україна зобов’язалася до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 65% порівняно з викидами 1990 року. Цього показника можна досягти, якщо збільшити площу природних пасовищ.

Важливість збереження природних ділянок не очевидні для осіб, зацікавлених в отриманні прибутку від землі. Єдине, на що можна покластися, щоб притягнути до відповідальності осіб, які розорали пасовища та сіножаті, – це недотримання умов договору оренди землі. Умови різні, але зазвичай вказують: 

  • виконувати встановлені обмеження, передбачені законом або договором;
  • запобігати погіршенню екологічного стану на території;
  • дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля;
  • використовувати землю ефективно, застосовувати природоохоронні та протиерозійні технології.

І тільки зрідка можна зустріти в договорі пряму заборону розорювати земельну ділянку. Було б чудово, якби умови виконання договору перевіряли й порушників чекало покарання.

Інтерв'ю
Міністерство аграрної політики, Ярослав Краснопольський
Нещодавні зміни у складі уряду можуть торкнутися  і діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства. Що змінилося і яких новацій очікувати? Із цим запитанням ми звернулися до першого
Український агрокомплекс відзначає експортна орієнтованість. Тому логістична складова для аграріїв має не менше значення, ніж власно агровиробництво. Зокрема, протягом врожайного минулого року обсяги перевалки зерна в українських портах... Подробнее

1
0