Спецможливості
Техніка та обладнання

Паливно-мастильні матеріалидля фермської техніки

15.07.2008
488
Паливно-мастильні матеріалидля фермської техніки фото, ілюстрація
Індустріальні оливи застосовують у фермському обладнанні приблизно в такій самій кількості, як і моторні. Система класифікації та позначення індуст-ріальних олив нині враховує міжнародні класифікації індустріальних олив за призначенням (ISO 6743/0–81 та ISO 3495–79) і в’язкістю (ІSО 3448–75). Відповідно до ГОСТ 17479.4–87, позначення індустріальних олив склада-ється з чотирьох груп знаків

Індустріальні оливи застосовують у фермському обладнанні приблизно в такій самій кількості, як і моторні. Система класифікації та позначення індуст-ріальних олив нині враховує міжнародні класифікації індустріальних олив за призначенням (ISO 6743/0–81 та ISO 3495–79) і в’язкістю (ІSО 3448–75).
Відповідно до ГОСТ 17479.4–87, позначення індустріальних олив склада-ється з чотирьох груп знаків:
перша — літера І (індустріальна);
друга — великі літери, групи (Л,Г,Н,Т) за призначенням (табл. 5);
третя — великі літери (А,В,С,Д,Е), підгрупи за експлуатаційними власти-востями (склад і рекомендована сфера використання, табл. 6);
четверта — цифри, клас кінематичної в’язкості за температури 40°С (найпоширеніші 15,22,32,46).
Нині індустріальні оливи, як і трансмісійні, позначають як за чинним стандартом, так і по-старому, як у нормативно-технічній документації (НТД) на нафтопродукти. Так, найпоширеніша індустріальна олива для фермського обладнання, за стандартом, має позначення И-Г-А-32, а за НТД — И-20А.
Мастила. Раніше їх називали тавотами, донедавна — консистентними мастилами, тепер — пластичними мастильними матеріалами або просто мастилами.
За зовнішнім виглядом це густi мазеподібні продукти. Характерною властивістю мастил є їхня здатність зберігати форму, не витікати з вузлів мащення, тобто вони мають відповідну міцність, яка характерна для твердих тіл. Водночас у вузлах тертя, за відносно невеликих зусиль, вони характеризують себе як дуже в’язкі рідини. Суперечливі властивості мастил закладено в їхній складній структурі (загусник, олива, наповнювач).
Антифрикційні мастила — найбільша група мастил, основне призначення яких — зменшити втрати потужності на тертя та спрацювання поверхонь, що труться. Поділяють їх на підгрупи, основні з них, які найчастіше застосовуються у фермській техніці, наведено нижче.
Мастила загального призначення для звичайних температур — солідоли. Попри те, що їх витісняють багатоцільові мастила, їх ще широко використовують і у фермській техніці. Перевагою солідолів є невисока ціна, водостійкість, добрі антикорозійні та протизадирні властивості; недоліком — низькі температура крапання й механічна стабільність.
Солідоли використовують у механізмах, що працюють за температури до 60...70°С, коли до їхньої якості особливі вимоги не висувають. Із поширенням енергонасичених машин солідоли замінюють на якісніші мастила, насамперед багатоцільові.
Виготовляють два типи солідолів: синтетичні й жирові.
Солідол синтетичний (Солідол С ) — це м’яка синтетична мазь із гладенькою текстурою від світло- до темно-коричневого кольору.
Солідол С — найпоширеніший сорт антифрикційних мастил. Його готують на основі індустріальної оливи та використовують як зимове й літнє мастило у парах тертя транспортних машин, сільськогосподарської і фермської техніки. Внаслідок низької механічної стабільності Солідолу С, за сильного ущільнення його експлуатаційні властивості різко погіршуються. Він недостатньо сумісний з іншими мастилами, тому під час заміни його слід повністю вилучити.
Солідол жировий (Солідол Ж) різниться із синтетичним тим, що містить кальцієві мила жирних кислот, які є складовими природних жирів. За зовнішнім виглядом та основними характеристиками жирові солідоли близькі до синтетичних, однак мають кращі в’язкісно-температурні властивості, добре сумісні з іншими типами мастил. Сфера застосування Солідолу Ж — аналогічна синтетичному.
Мастила загального призначення для підвищених температур використовують для роботи механізмів фермської техніки за суми температур 100...110°С. Виготовляють їх на основі індустріальних, авіаційних, трансформаторних олив із загущенням натрієвим і натрієво-кальцієвим милами. Застосовуються для змащування підшипників кочення електромашин, вузлів із порівняно високими частотами обертання (зі збільшенням випуску багатоцільових мастил застосування цієї групи мастил зменшується). Істотний недолік — розчинні у воді. У цій групі
мастил:
1–13 жирове — однорідна дрібнозерниста мазь від світло- до темно-жовтого кольору. Використовують у підшипниках кочення, рідше ковзання.
Консталін — густа мазь жовтого або світло-жовтого кольору з дрібнозер-нистою чи слабоволокнистою текстурою. За зовнішнім виглядом не різниться з мастилом 1–13 жирове, а за складом — різниця в тому, що в Консталіні немає кальцієвого мила. Містить рицинову олію. Виготовляють Консталін-1 і Консталін-2, які різняться за густиною (Консталін-2 густіше) і неістотно — за температурою крапання.
Багатоцільові мастила називають іноді поліфункціональними, або уні-версальними. Вони водостійкі навіть у киплячій воді та працюють у широкому інтервалі швидкостей, температур і навантажень. Виготовляють на основі нафтових олив, загущених літієвими милами. Вони придатні для застосування в різноманітних механізмах фермської техніки. Серед них такі.
Літол-24 — м’яка мазь коричневого кольору. Водостійкий, має високу ме-ханічну стабільність і добрі мастильні властивості.
У разі застосування в рухомих з’єднаннях Літолу-24, замість мастил загального призначення, інтервал між змащуваннями збільшується, залежно від конкретних умов роботи вузла, в 2–4 рази.
Літол-24РК — мастило з поліпшеними консерваційними властивостями. За всіма основними характеристиками, призначенням і сферою застосування подібний до Літолу-24. Літол-24РК рекомендується використовувати у механізмах і вузлах машин, які експлуатують з тривалими перервами в роботі та в умовах підвищеної корозійної агресивності навколишнього середовища. Забезпечує консервацію вузлів тертя до 10 років.

Інтерв'ю
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0