Основний принцип — не зупинятися на досягнутому

СВК “Агрофірма “Оршівська” Кіцманського району Чернівецької області є базовим господарством Буковинського інституту агропромислового виробництва. Автори розповідають про результати кооперації науковців із практиками, про сьогоденні завдання та плани на майбутнє.

Розташована СВК “Агрофірма “Оршівська” у західній частині лісостепової зони Чернівецької області та межує з типовим передгір’ям Карпат.
Наукові відділи інституту щорічно укладають з агрофірмою договори на освоєння наукових розробок та інноваційних проектів.
Агрофірма “Оршівська” — господарство високої культури землеробства й тваринництва, що є спільним досягненням керівників і спеціалістів кооперативу та наукових працівників інституту. На її базі проводять науково-практичні семінари з участю голів адміністрацій, начальників управлінь сільського господарства районів, керівників та спеціалістів агроформувань області.
Очолює кооператив Микола Чередарик, інженер за освітою. Рослинництвом, тваринництвом, економічною та фінансовою службами, цехом механізації, виробничими підрозділами управляють досвідчені висококваліфіковані спеціалісти.
За кооперативом на початку його реформування було закріплено 1281 га сільгоспугідь, у тому числі 1189 га ріллі. Останніми роками площа земель, зокрема орних, невпинно зростала. 2004 року площа сільськогосподарських угідь становила 3107 га, а ріллі, в тому числі, — 2864 га. У 2005 році агрофірма приєднала до своїх володінь на правах оренди ще 812 га сільгоспугідь сусідніх збанкрутілих господарств. Тепер СВК “Агрофірма “Оршівська” успішно справляється з обробітком та вирощуванням високих урожаїв сільськогосподарських культур. Щоправда, приєднання в 2005 році сусідніх земель, які останніми роками “не бачили” органічних та мінеральних добрив і втратили свою родючу силу, спричинило, певною мірою, зниження врожайності основних культур у цілому по господарству. Та це й зрозуміло, оскільки неможливо за один рік відновити родючість грунту, яка знижувалася протягом багатьох років.
Господарство й раніше вирізнялося високою продуктивністю земель і тварин як у районі, так і в області. Дальшим поштовхом у його розвитку став перехід із 2004 року на інноваційну модель розвитку.
Інноваційним проектом передбачено:
n відтворення високорепродукційного насіння зернових культур та оздоровленого матеріалу картоплі елітної репродукції на основі біотехнології;
n відтворення насіння реєстрованих сортів сої селекції Буковинського інституту АПВ;
n залуження схилових земель для створення високопродуктивних сіножатей і пасовищ;
n освоєння енерго- і ресурсозберігаючих технологій вирощування зернових колосових культур, кукурудзи та цукрових буряків;
n упровадження ефективних методів розведення молочної худоби та створення високопродуктивного стада прикарпатського типу української червоно-рябої породи за рівнем надою молока 6,5–7,0 тис. кг за лактацію;
n освоєння економічно й екологічно обгрунтованих систем удобрення та захисту сільськогосподарських культур від бур’янів і шкодочинних організмів;
n забезпечення інформаційно-консультативного обслуговування керівників і спеціалістів господарства, ознайомлення їх із найновішими досягненнями вітчизняної та зарубіжної науки й передової практики.
У господарстві по-науковому вирішують проблему збереження та підвищення родючості грунтів як основи високопродуктивного землеробства і тваринництва. Щорічно виробляють і вносять 16–17,7 тис. т органічних добрив, що становить на 1 га ріллі в межах 8–10 т. На 1 га сільгоспугідь вносять по 150–160 кг д. р. мінеральних добрив. Щорічно 250–300 га збагачують вапняковими матеріалами. Разом на 1 га ріллі в перерахунку на діючу речовину останніми роками вносять по 350–370 кг N, Р, К, Са. Комплексне застосування органічних і вапнякових добрив сприяє підвищенню ефективності використання мінеральних туків та поліпшенню якості зерна, цукрових буряків, кормів.
У структурі посівних площ багаторічні бобові трави, бобово-злакові сумішки, зернобобові культури (соя, горох), ріпак займають близько 30% посівної площі, що є важливим чинником поповнення грунту органічною масою, фіксованим із повітря азотом, поліпшення структури та водно-повітряного режиму грунту, створення сприятливих умов для життєдіяльності рослин.
Під науково-технологічним наглядом наукових працівників інституту агрономічна служба господарства чітко дотримується принципу використання насіння лише найбільш продуктивних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, перевірених на сортовипробувальних станціях регіону. Насіннєві ділянки засівають лише суперелітним, а товарні посіви — високорепродукційним насінням.
У господарстві третину площ готують під різні культури за енергозберігаючою поверхневою технологією обробітку грунту, що дає змогу на 30% економити пальне та раціонально використовувати грунтові запаси вологи, особливо коли готують грунт під висівання озимих зернових культур.
Непорушним правилом у господарстві є дотримання науково обгрунтованого чергування культур у сівозмінах. Озиму пшеницю висівають після багаторічних трав, сої, гороху, ріпаку, кукурудзи на зелений корм і силос, однорічних трав та картоплі. Кукурудзу — після стерньових попередників та цукрових буряків. Цукрові буряки — після озимини.
Підвищення родючості грунтів за рахунок внесення достатньої кількості органічних і мінеральних добрив, дотримання науково обгрунтованих структур посівних площ і чергування культур у сівозмінах забезпечили значне зростання протягом останніх трьох років урожайності сільгоспкультур (табл. 1), що разом із розширенням посівних площ за рахунок додаткової оренди землі в сусідніх збанкрутілих господарств дало можливість ще більше наростити виробництво основних видів продукції (табл. 2).
У нинішньому та наступних роках керівник і спеціалісти господарства налаштовані на перебудову галузі кормовиробництва. Заплановано вивести низькопродуктивну схилову ріллю з активного, тобто високозатратного, обробітку та залужити багаторічними травами. Не тільки для того, щоб захистити такі угіддя від деградації: залуження такої ріллі — це найефективніший спосіб її господарського використання. На цій землі створюють високопродуктивні травостої довготривалого користування на площі близько 300 га. Науковці Буковинського інституту АПВ розробили і випробували у виробничих умовах дослідного господарства “Чернівецьке”

Племінні телички прикарпатського типу української червоно-рябої породи

технологію залуження схилової ріллі. Основою цієї технології є створення бобово-злакової травосуміші лядвенцю з тимофіївкою. Ця травосуміш на кислих сірих опідзолених грунтах забезпечує 55–60 к. о. 10–12 ц/га протеїну. Врожайність зернових культур за даних умов не перевищує 26–29 ц/га к. о., тобто вдвічі менша. Крім того, пасовищне використання цих земель дасть можливість протягом шести місяців значно зменшити енерговитрати та затрати праці, тобто на 20–25% знизити собівартість тваринницької продукції, що в сучасних умовах є надзвичайно актуальним.
Водночас із диверсифікацією галузі кормовиробництва в господарстві перебудовують тваринницькі приміщення під безприв’язне боксове утримання корів і молодняку ВРХ та обладнують молочний комплекс. Стадо корів вирішили збільшити із наявних 750 голів до 1000 голів на час введення нового комплексу в експлуатацію.
Керівник господарства Микола Чередарик має надію, що до будівництва та обладнання сучасного молочного комплексу не буде байдужим і Міністерство агрополітики України та виділить певну суму коштів і з Державного бюджету, й від зарубіжних спонсорів.
Основні показники виробництва молока в господарстві в 2002–2006 рр. наведено в табл. 3.
Собівартість молока, втім, як і іншої продукції, збільшилась останніми роками внаслідок зростання цін на енергоресурси, засоби механізації, добрива та отрутохімікати, а також значного підвищення заробітної плати та збільшення затрат на поліпшення соціальної сфери господарства.
На всіх напрямах роботи простежується висококваліфікований підхід керівника й спеціалістів господарства до освоєння новітніх елементів технологічних процесів, організації виробництва, адаптації в ринкових умовах, що, в кінцевому наслідку, сприяє виробництву конкурентоспроможної продукції. У надзвичайно жорстких умовах господарювання собівартість 1 ц продукції в 2006 році становила: зерна — 51,1 грн, цукрових буряків — 15,6; молока — 104,8; приросту ВРХ — 825,9 гривні.
Науковці інституту разом із керівником і спеціалістами базового господарства СВК “Агрофірма “Оршівська” постійно співпрацюють у пошуках нових сучасних підходів щодо диверсифікації виробництва, шляхів зниження собівартості продукції, отримання максимально можливих чистих прибутків від її реалізації.
Як і належить базовому господарству інституту, тут кваліфіковано ведуть насінництво сільськогосподарських культур. Агрофірма має ліцензію на право виробництва й реалізації високорепродукційного насіння зернових колосових культур, сої, ріпаку й картоплі. Наприклад, 2005 р. в господарстві виробили 530 т елітного та першої репродукції насіння п’яти сортів озимої пшениці, зокрема, Подолянка, Миронівська 67, Ятрань, Смуглянка, Колумбія.
Матеріально-технічна база господарства дає можливість не лише виростити, а й підготувати до реалізації висококондиційний насіннєвий матеріал та племінний молодняк великої рогатої худоби прикарпатського типу української червоно-рябої породи. 

Р. Ячник,
канд. с.-г. наук,
експерт-дорадник Буковинського інституту АПВ
М. Коленчук,
мол. наук. співробітник