Спецможливості
Новини

Нотатки з академічної грядки-2, або Ремарки на полях наукової доповіді

18.08.2008
491
Нотатки з академічної грядки-2, або Ремарки на полях наукової доповіді фото, ілюстрація

Під час цьогорічних загальних зборів Української академії аграрних наук, присвячених результатам діяльності згаданої вище установи за 2006 рік, великий зал був хоч і не забитий ущент, але науковців зібралося чимало. Особливої значимості заходу додавала присутність віце-прем’єра з питань АПК Віктора Слаути. А з торішнім аналогічним зібранням, на мою думку, різнилося іншим поглядом президента УААН Михайла Зубця на аграрну науку: в його доповіді було менше пафосу, більше критики, а деінде навіть самокритики. Схоже, мої коментарі, викладені в “Пропозиції” після загальних зборів’2006 у статті під назвою “Нотатки з академічної грядки. В УААН змагалися за портфель президента”, не залишилися непоміченими. Щоправда, тоді на черговий п’ятирічний термін переобирали керівництво академії. Коли на кону посади — критика зайва. Можливо, тому тоді конструктивна розмова перетворилася на суцільний “одобрямс”.

Під час цьогорічних загальних зборів Української академії аграрних наук, присвячених результатам діяльності згаданої вище установи за 2006 рік, великий зал був хоч і не забитий ущент, але науковців зібралося чимало. Особливої значимості заходу додавала присутність віце-прем’єра з питань АПК Віктора Слаути. А з торішнім аналогічним зібранням, на мою думку, різнилося іншим поглядом президента УААН Михайла Зубця на аграрну науку: в його доповіді було менше пафосу, більше критики, а деінде навіть самокритики. Схоже, мої коментарі, викладені в “Пропозиції” після загальних зборів’2006 у статті під назвою “Нотатки з академічної грядки. В УААН змагалися за портфель президента”, не залишилися непоміченими. Щоправда, тоді на черговий п’ятирічний термін переобирали керівництво академії. Коли на кону посади — критика зайва. Можливо, тому тоді конструктивна розмова перетворилася на суцільний “одобрямс”.

Про ліквідацію інститутів та скорочення кадрів
Значна частина доповіді була присвячена організаційним та кадровим питанням. Зокрема, поінформував М. Зубець, “прийнято рішення про ліквідацію Інституту шовківництва та створення на його базі структурного підрозділу Національного наукового центру “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”. Перетворено Інститут механізації тваринництва в Державний науково-дослідний центр інженерії зоотехнологічних систем з правом юридичної особи і підпорядкуванням Національному науковому центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” тощо.
Такі перетворення, переконував присутніх М. Зубець, мають сприяти оптимізації мережі наукових установ та їхніх дослідних господарств, а також забезпечувати ефективну діяльність. Хоча, стверджують злі язики, у деяких випадках відбувається примітивне “перетягування ковдри”, зокрема, дослідних господарств. Тому, чи привнесуть ці пертурбації хоча б якийсь позитив у роботу УААН, — питання часу. Тоді як із науковим потенціалом — уже тепер зрозуміло — ситуація майже катастрофічна.
“За статистичними даними, — окреслив проблему М. Зубець, — всього звільнилося 578 осіб. Прийнято на роботу 950 працівників. На перший погляд, у цілому по системі баланс позитивний. Але ж в окремих інститутах чисельність зменшилася вдвоє, зокрема в інститутах землеробства південного регіону, землеробства й тваринництва західного регіону, тваринництва степових районів. Та більше занепокоєння викликає не кількість, а погіршення якісного складу — і насамперед керівників, які очолюють нові напрями в інститутах. У цілому по академії із тисячі завідувачів наукових підрозділів понад 30 відсотків не мають наукового ступеню. Це стосується передусім Інституту олійних культур, Миронівського інституту пшениці, Інженерно-технологічного інституту “Біотехніка” та низки інших. Особливо гостро проблема дослідників із науковим ступенем постала в інститутах агропромислового виробництва — питома вага завідувачів наукових підрозділів, які не мають наукового ступеню, в окремих із них сягає 75–90 відсотків”.
Водночас торік у системі академії “проведено організаційні заходи щодо оновлення кадрів: замінено вісім директорів наукових установ і сім заступників з наукової роботи, дев’ять керівників галузевих станцій і філіалів наукових установ, п’ять — головних бухгалтерів і сімнадцять — директорів дослідних станцій”.

Професорам наказано повернутися до шкіл
Особливу увагу доповідач привернув до діяльності наукових шкіл. Саме вони завжди були генераторами нових ідей, значною мірою визначали пріоритетні напрями досліджень, їхня результативність сприяє вихованню перспективних молодих учених. Сьогодні багато наукових шкіл втрачають притаманні їм функції, що загалом негативно впливає на розвиток науки.
“Наша академія, — наголосив Михайло Зубець, — об’єднує близько 180 академіків і членів-кореспондентів, однак кількість наукових шкіл, визнаних в Україні і за кордоном, можна перерахувати на пальцях. Один лише приклад. Цього року склалися несприятливі умови перезимівлі озимих та початку весняно-польових робіт у зв’язку з пиловими бурями. Потрібно було негайно визначитися із заходами щодо подолання наслідків цих явищ. І тут з’ясувалося: потужні в минулому наукові школи з питань зимостійкості озимих культур і грунтозахисного землеробства практично перестали існувати. Також припинила існування школа автоматизації процесів у сільськогосподарському виробництві та багато інших…”.
Хоч як це дивно, але підготовка наукових кадрів через докторантуру й аспірантуру, що діють у 39 установах академії, ситуацію не рятує. Хоча 2006 року там навчалося 15 докторантів і понад тисячу аспірантів.
“Цифра, взагалі-то, за словами Михайла Зубця, утримується стабільна. Водночас ставлення до цієї надзвичайно важливої справи різне. В інститутах грунтознавства й агрохімії, садівництва, тваринництва степових районів “Асканія-Нова”, Селекційно-генетичному інституті за наявності високого рівня кадрового потенціалу останнім часом щороку до аспірантури приймають дві-чотири особи, а в попередні роки приймали десять-дванадцять. Самоусунулась від підготовки кадрів частина провідних учених, зокрема й наших академіків.
У згаданих інститутах, а також інститутах гідротехніки й меліорації, овочівництва й баштанництва, рибного господарства, свинарства, в яких створено спеціалізовані вчені ради, за рік захищається не більше двох-чотирьох дисертаційних робіт…  У деяких установах призупинено підготовку кадрів за раніше відкритими спеціальностями: в Інституті землеробства — генетика; в Нікітському ботанічному саду — біотехнологія; в Інституті рибного господарства — розведення та селекція тварин; тваринництва — екологія; птахівництва — годівля тварин і технологія кормів; аграрної економіки — демографія, економіка праці, соціальна економіка й політика. Щорічно аспірантуру закінчує близько 300 осіб, захищає дисертацію понад 160 претендентів на науковий ступінь. Однак далеко не всі підготовлені спеціалісти залишаються працювати в системі академії. Причини здебільшого фінансового характеру: рівень оплати праці молодих науковців значно нижчий, аніж у навчальних закладах та на приватних фірмах”.

“І тут Остапа понесло”…
Немало красивих слів під час загальних зборів знайшлося, аби оголосити про успіхи наукової діяльності. Селекція рослин та сучасне насінництво, лунало з трибуни, стали не тільки самоокупною та прибутковою галуззю сільського господарства. Саме вони дають можливість відшкодовувати затрати держави на утримання всієї сільськогосподарської науки. Сорт, високоякісне насіння й сучасна агротехніка — ось ті вирішальні чинники, які роблять рослинництво економічно вигідним і конкурентоспроможним.
“Комплексна технологія селекційного процесу в наукових установах УААН, — з піднесенням розповідав Михайло Зубець, — із застосуванням як класичних, так і новітніх біотехнологічних методів дала змогу створити сорти сільськогосподарських рослин, якими, незважаючи на іноземну експансію, засіяна переважна більшість площ в Україні, зайнятих сільськогосподарськими культурами. Зокрема, це стосується озимої пшениці. Вчені-селекціонери, академіки С. Лифенко і М. Литвиненко створили групу надсильних сортів цієї культури, таких як Панна, Селянка, Пошана, що мають потенційну врожайність зерна 90–115 ц/га. Практично кожний другий гектар посівів пшениці в країні зайнято їхніми сортами.
Під керівництвом академіка А. Лінчевського розроблено метод селекції сортів ячменю з комплексом посухо-, соле-, та кислотостійкості. Цим методом створено сорти ячменю ярого Паллідум 107 і Сталкер з потенційною врожайністю зерна 7–8 т/га. Його сорт ярого ячменю Вакула 2006 року було висіяно майже на мільйоні гектарів, тобто ним був зайнятий кожний третій гектар, відведений під цю культуру.
Суттєві селекційні досягнення має також Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. Там уперше в нашій країні та СНД створено гібридне жито з потенційною врожайністю 85 ц/га, а також перші українські сорти твердої ярої пшениці, автором яких є академік В. Голік. Зерно такої пшениці можна використовувати за подвійним призначенням: для виготовлення макаронних виробів та випікання хліба.
Разом із соняшником, що має в зерні традиційний лінолевий тип олії, під керівництвом члена-кореспондента УААН В. Кириченка створено гібриди соняшнику з високим вмістом олеїнової кислоти в насінні, яка є високоцінною для харчової промисловості. Там же вперше в світі створено гібрид соняшнику Капрал із підвищеним вмістом пальмітинової кислоти, що посприяє скороченню її імпорту до України. Гібриди соняшнику харківської селекції вже займають в Україні понад мільйон гектарів. Є харківські гібриди й на ринках Росії, Білорусі, Молдови, Казахстану. Три гібриди селекції Інституту рослинництва вирощують у Туреччині, Португалії, Болгарії. Сучасні гібриди кукурудзи, створені в Інституті зернового господарства й Селекційно-генетичному (автори — академік Б. Дзюбецький і член-кореспондент В. Соколов), мають потенційну врожайність зерна понад 120–130 ц/га.
Вперше в світі Інститут зернового господарства та Інститут рослинництва створили гібриди кукурудзи амілозного та амілопектинового типу, які, завдяки унікальним показникам (кількість крохмалю, декстринів тощо), відкривають безліч можливостей для створення серії інноваційних наукомістких продуктів, зокрема, для використання продуктів переробки кукурудзи на біопаливо для двигунів.
Плідно працюють учені-селекціонери над створенням нових сортів і гібридів цукрових буряків, картоплі, ріпаку, сої, безнаркотичних конопель, низки овочевих, плодово-ягідних та кормових культур. Значну частину цих сортів та гібридів визнано кращими не лише в Україні, а й в СНД, Іспанії, Туреччині, Латвії та інших державах.
Сьогодні зусилля селекціонерів зосереджені на вирішенні таких проблем, як підвищення посухостійкості, зимостійкості озимих культур; імунітету до основних хвороб, зокрема вірусних; підвищення якості продукції тощо; використання сучасних біотехнологічних методів селекції. Так, до державного сортовипробування передано високоврожайний, зимостійкий, стійкий проти поширених грибкових захворювань сорт озимої м’якої пшениці Попелюшка, який створено в Миронівському інституті пшениці ім. В. М. Ремесла з використанням методів клітинної селекції та сомаклональної мінливості. Південний біотехнологічний центр з рослинництва має два патенти на способи подолання несумісності та одержання гібридів за віддаленої гібридизації пшениці й ячменю in vitro, які пропонуються для отримання вихідного селекційного матеріалу цих культур. Центр розробив і має сім патентів на корисні моделі з використання ДНК-аналізу для реєстрації, диференціації, ідентифікації та паспортизації генотипів ячменю, пшениці, кукурудзи, що будуть застосовані під час аналізу селекційного матеріалу установ системи УААН…
У системі академії вели первинне, елітне, насінництво й розсадництво практично всіх сільськогосподарських рослин — понад 850 сортів і гібридів... У 2006 р. передано на випробування в Державну службу з охорони прав сортів рослин Міністерства аграрної політики України 206 нових сортів рослин… Торік науково-дослідні установи та державні підприємства — дослідні господарства реалізували сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності майже 34 тис. т насіння озимих зернових культур (на 7 тис. т більше, ніж у 2005 році), зокрема пшениці — 30 тис. т. Реалізовано понад 23 тис. т насіння ярих зернових і зернобобових культур, що теж дещо більше за рівень 2005 року.

Усі досягнення підраховано. Навіть прочитані лекції
Побачив президент УААН успіхи вітчизняної науки і в галузі тваринництва — хоча й не такі переконливі, як у рослинництві. “Завершено багаторічну роботу зі створення нової вітчизняної червоної білопоясної породи свиней… Створено два заводських типи молочної худоби, чотири кроси сільськогосподарської птиці. Нові генотипи за генетичним потенціалом продуктивності не поступаються аналогам зарубіжної селекції, а за такими особливостями, як життєздатність, пристосованість до умов годівлі й утримання, значно перевищують їх,” — переконував М. Зубець. За його словами, “наукові установи значну увагу приділяли розробці прогресивних технологій, які дають змогу одержувати екологічно чисту продукцію тваринництва, скорочувати затрати праці і матеріально-технічних ресурсів на одиницю продукції. На доручення Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України розроблено концепцію сучасної вітчизняної комплексної організаційно-технологічної системи ведення свинарства в Україні... Дослідження з проблем годівлі сільськогосподарських тварин забезпечили наукову базу для створення вітчизняних норм годівлі сільськогосподарських тварин. З дослідження проблем фізіолого-біохімічних основ підвищення продуктивності тварин з’ясовано нові фізіолого-біохімічні механізми травлення, метаболізму й трансформації поживних речовин у продукцію тваринництва. Разом з тим, потребують поглиблення фундаментальні дослідження з таких напрямів, як годівля високопродуктивних тварин, м’ясне вівчарство, рибництво й конярство”.
А от технічна політика в агропромисловому комплексі, змушений був визнати президент УААН, “відстає від вимог часу, а вплив нашої інженерної науки на її формування поки що мінімальний. Така сама ситуація і такий же недостатній наш вплив на технічну політику в галузі сільськогосподарського машинобудування”.
На загальних зборах не обійшлося без обговорення виробничої діяльності. Ведуть її у 185 дослідних господарствах та державних підприємствах, що є експериментально-виробничою базою наукових установ. Розмова була не з приємних. 
Справа в тому, що в землекористуванні дослідних господарств перебуває 511,4 тис. га землі, з них 453,3 тис. — сільськогосподарські угіддя. На цих площах не тільки проводять наукові експерименти, а й виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Зокрема, продукують елітне насіння сільськогосподарських культур та вирощують племінний молодняк.

“Крокодил не ловиться, не росте кокос”
“На жаль, — поінформував присутніх Михайло Зубець, — ситуація в цій сфері діяльності ускладнювалася все більше, і в багатьох випадках набула критичного рівня. Торік валове виробництво зерна в мережі наукових установ академії зменшилось на 26% порівняно з 2005 роком.
Науково-дослідні інститути з мережею дослідних господарств академії вперше за роки незалежності в 2006 р. одержали урожай зернових на 1,9 ц/га нижчий, аніж у середньому по Україні. 70% наукових установ із своєю мережею мають нижчий урожай, ніж у середньому по областях, у яких вони працюють. Навіть провідні наукові установи в галузі зернового господарства, такі як Селекційно-генетичний інститут, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва, Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла, Інститут землеробства, одержали торік нижчий урожай зернових, аніж у середньому по їхніх областях.
Установи Академії втратили свої позиції в галузі буряківництва. Із 21 наукової установи, які вирощують цукрові буряки, 17 мають нижчий показник урожайності, ніж у середньому по їхній області. Це призвело до того, що урожай цієї культури теж на 35 ц/га  нижчий, аніж у середньому по Україні. Такі показники у виробництві відштовхують сільгоспвиробників від закупок насіння в наукових установах і спрацьовують на користь наших конкурентів, більшість із яких має значно вищі врожаї”.
 Натомість, запевняв М. Зубець, “у цілому по Академії зросла продуктивність тварин. Середній удій молока на корову зріс на 83 кг і становить 3492 кг (!? — Авт.), що більше, ніж у середньому по Україні, на 459 кілограмів. Але це досягнуто за рахунок окремих господарств. Найвищих надоїв молока досягло господарство Кіровоградського інституту АПВ. Тут від кожної із 260 корів одержали по 6426 кг молока, що більше проти попереднього року на 824 кілограми. Перевищили шеститисячний удій від корови ще чотири дослідні господарства Академії: “Олександрівське” Інституту кормів; “Асканійське” Інституту олійних культур; “Еліта” Миронівського інституту пшениці; “Пасічна” Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції. Проте переважна більшість господарств і далі зменшували чисельність поголів’я тварин, виробництво молока та м’яса. Продаж племінних тварин скоротився проти рівня попереднього року в 2,2 , свиней — у 2,4 раза, овець — на 9%. Як наслідок, втрачаються багаторічні напрацювання вчених, спеціалістів, трудових колективів”.
Негативні тенденції президент УААН пояснив низькими закупівельними цінами, що не покривали витрат на виробництво продукції.
Особисто мене, як сумлінного платника податків, у доповіді пана Зубця потішила інформація, що “вперше за час існування УААН у 2006 р., відповідно до статті 41 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, запроваджено експертування фундаментальних досліджень Національною академією наук України”. Тобто всю тематику фундаментальних робіт УААН проекспертувала Міжвідомча рада при НАН України. І результати цієї експертизи мають суттєвий вплив на фінансування фундаментальних досліджень УААН уже в 2007 році. Адже Державне казначейство України фінансує такі дослідження… лише за наявності в установі УААН висновку про доцільність проведення витрат на розробку кожної наукової теми, наданого експертною радою при Національній академії наук України. А під час експертизи, зізнався М. Зубець, з’ясувалися цікаві речі: “Результати експертизи Міжвідомчої ради при НАН України наших фундаментальних робіт… вкрай нас не задовольнили. Практично половина робіт, які виконували в 2006 році як фундаментальні, була визнана прикладними, а щодо 30 з них внесено пропозиції припинити фінансування з Державного бюджету. Але це середні дані по Академії, а по окремих відділеннях справи ще гірші. Практично “провальною” була експертиза щодо відділень аграрної економіки, ветеринарної медицини, а також механізації. Тільки перед фактом закриття значної частини досліджень директори науково-дослідних установ, академіки-секретарі відділень уважніше підійшли до оформлення документів, стали налагоджувати стосунки зі спорідненими відділеннями НАНУ.
Треба сподіватися, коли Михайло Зубець звітуватиме за 2007 рік, результати діяльності Академії значно покращаться, адже “президія УААН прийняла рішення про передачу 30 дослідних господарств до сфери управління Міністерства аграрної політики”. Під юрисдикцію Юрія Мельника потраплять, треба розуміти, ті три десятки сільгосппідприємств, що “пасли задніх” у справі аграрного науково-технічного прогресу.

Виступи науковців слухала
Галина Квітка (nov@golos.com.ua)

Інтерв'ю
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,
Міжнародна насінницька компанія Strube, яка спеціалізується на селекції цукрового буряка, пшениці, жита і ріпаку, в 2017-му відзначає своє 140-річчя. В Україні офіс компанія відкрила в 2008 році. Про

1
0