ТОП-10 кращих сор­тів для північно­го ви­но­гра­дар­ст­ва

Яс­к­ра­вим при­кла­дом цьо­го втішно­го яви­ща є ви­но­град­ник Станісла­ва Лу­цен­ка, що гос­по­да­рює на Канівщині. Цей ку­то­чок Чер­ка­щи­ни має давні ви­но­гра­дарські тра­диції. Так, у 50–60-ті ро­ки ХХ ст. у сусідній Сахнівці рос­ли та пло­до­но­си­ли відомі на всю Ук­раїну ви­но­град­ни­ки Пи­ли­па Дзи­го­ри. І нині на півден­но-західно­му схилі, на площі по­над 2 га, зно­ву визріва­ють ці яго­ди сон­ця. Ви­но­град­ник — на крап­лин­но­му зро­шенні. Асор­ти­мент ви­ро­щу­ва­но­го ви­но­гра­ду пред­став­ле­ний сор­та­ми: Ко­д­рян­ка, Фламінго, По­да­ру­нок За­поріжжя, Талісман, Пле­вен, Пре­об­ра­женіє, Киш­миш за­порізький (за­пи­лю­вач) та де­я­ки­ми інши­ми. Не ви­т­ри­ма­ли ви­про­бо­ву­вань і бу­ли ви­б­ра­ку­вані з тієї чи іншої при­чи­ни сор­ти винограду Вікторія, Ру­с­мол, Ру­с­вен, Шас­ла, Пер­ли­на Са­бо. Ви­ро­ще­ний уро­жай гос­по­дар із успіхом ре­алізує на місце­вих рин­ках. 

10 кра­щих сортів ви­но­гра­ду — виз­на­чен­ня до­волі умов­не, оскільки в тій чи іншій місце­вості одні й ті самі ви­но­градні сор­ти мо­жуть про­яв­ля­ти свої мож­ли­вості по-різно­му. Навіть більше: на одній ділянці кра­щи­ми мо­жуть бу­ти одні, а по­руч, на сусідній, — інші. Крім то­го, ця «де­сят­ка» за­ле­жить ще й від індивіду­аль­них упо­до­бань ви­но­гра­да­ря. Од­но­му по­до­ба­ють­ся без­насінні сор­ти, а дру­го­му — з му­с­кат­ним аро­ма­том, третій — на­дає пе­ре­ва­гу не­ви­баг­ли­вим (щоб і не вкри­ва­ти на зи­му, і не об­роб­ля­ти від шкідників та хво­роб).

По­годні умо­ви то­го чи іншо­го ро­ку та­кож до­да­ють сор­там ви­но­гра­ду тих чи інших особ­ли­во­с­тей. Скажімо, хо­лод­на та до­що­ва по­го­да під час цвітіння ви­но­гра­ду, як це бу­ло, на­при­клад, по­точ­но­го ро­ку, зу­мов­лює го­рош­ку­ватість ягідно­го вро­жаю, а це вже не­га­тив­но впли­ває на ре­зуль­та­тивність кон­крет­но­го сор­ту. Та й са­ма кількість (10) сортів винограду у та­ко­му рей­тин­гу най­кра­щих — та­кож до­волі умов­не чис­ло. Ми, на­при­клад, до де­сят­ки най­кра­щих за­раз мо­же­мо сміли­во відне­с­ти 40–50 сор­то­вих форм. Та все ж та­ки після уза­галь­нен­ня чис­лен­них по­каз­ників із ба­га­ть­ох ви­но­град­ників та з ура­ху­ван­ням цьо­горічної ве­ге­тації виз­на­чи­ли де­сят­ку най­кра­щих сортів винограду. До неї мож­на відне­с­ти такі сор­ти та сор­тові фор­ми.

Юпітер — без­насінний сорт ви­но­гра­ду ран­нь­о­го стро­ку до­сти­ган­ня. Не мож­на ска­за­ти, що він стоїть під №1 у цій де­сятці, але за­слу­го­вує на те, щоб рос­ти на кож­но­му без ви­нят­ку ви­но­град­ни­ку. Сорт винограду іза­бель­но­го по­хо­д­жен­ня, не по­тре­бує ук­рит­тя навіть у північних рай­о­нах Ук­раїни, ма­ло по­шко­д­жується шкідни­ка­ми та хво­ро­ба­ми. Кущі се­ред­нь­о­рослі. Гро­на ва­гою 200–250 г, яго­ди ве­ликі як для киш­миш­но­го сор­ту — 4–5 г, тем­но-фіоле­то­во­го ко­ль­о­ру за по­вно­го до­сти­ган­ня. М’якоть цього сорту винограду со­ко­ви­та, смач­на, з лег­ким му­с­кат­ним аро­ма­том. Шкіроч­ка тон­ка, міцна, не розтріскується. Цу­к­ро­на­ко­пи­чен­ня — до 21%. Уро­жайність сорту винограду ви­со­ка — 30–50 кг із ку­ща.

Ар­кадія — од­не з най­кра­щих на­пра­цю­вань ук­раїнських се­лекціонерів — ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїро­ва». Ви­ро­щу­ють цей сорт винограду, на­пев­но, вже років із 30. По­при де­які нарікан­ня, він най­по­пу­лярніший і за­слу­же­но на­був ма­со­во­го по­ши­рен­ня на на­ших ви­но­град­ни­ках. Сорт винограду ран­нь­о­го стро­ку до­сти­ган­ня (ве­ге­таційний період — 110–115 днів). Кущі се­ред­нь­о­рослі, квітка дво­ста­те­ва. Гро­на ве­ликі й ду­же ве­ликі: ма­сою 500–1200 г, ок­ремі ся­га­ють 3–4 кг. Ма­са яго­ди — 8–12 г, жов­ту­ва­то­го ко­ль­о­ру яй­це­подібної фор­ми. Яго­ди со­ко­виті, смачні, з лег­ким му­с­кат­ним аро­ма­том. За знач­них за­пасів ба­га­торічної де­ре­ви­ни вро­жайність та то­варність грон підви­щується. Сорт винограду по­тер­пає від ура­жен­ня оїдіумом, то­му по­тре­бує ре­тель­но­го за­хи­с­ту від цієї хво­ро­би. Ви­но­град­ний сорт се­лекціоне­ра Ва­си­ля Ка­пе­люш­но­го Надія Ак­сайсь­ка вва­жаємо іден­тич­ним цьо­му сор­ту. 

Пре­об­ра­женіє — гібрид­на фор­ма ви­но­гра­ду (ав­тор — Віктор Край­нов) ду­же ран­нь­о­го терміну до­сти­ган­ня. В умо­вах Києва до­сти­гає в другій де­каді серп­ня. Кущ ду­же ве­ли­кої си­ли рос­ту з ви­со­кою па­син­ко­у­тво­рю­валь­ною здатністю. Квітка дво­ста­те­ва. Гро­на винограду конічні або без­формні, се­ред­ньої щільності, іноді пухкі, ма­сою 700–1500 г. Яго­ди со­ско­подібні, ду­же ве­ликі, ва­гою 10–15 г, ро­жеві, гар­монійно­го сма­ку. М’якоть со­ко­ви­то-хрум­ка, шкіроч­ка се­ред­ньої тов­щи­ни. Па­го­ни винограду визріва­ють за­до­вільно. Транс­пор­та­бельність і то­варність – ду­же ви­сокі. Ця гібрид­на фор­ма винограду здат­на да­ва­ти дру­гий по­вноцінний уро­жай на па­син­ках, що ак­ту­аль­но для півден­них регіонів. Ду­же подібні до цієї ви­но­град­ної фор­ми інші се­лекційні на­пра­цю­ван­ня Вікто­ра Край­но­ва та Ва­си­ля Ка­пе­люш­но­го: Ксенія, Сим­патія, Сен­сація, Юліан, Віктор, Ювілей Но­во­чер­кась­ка і т. п.

Зарніца — та­кож ран­нь­о­с­тиг­ла сор­то­фор­ма ви­но­гра­ду ав­тор­ст­ва Вікто­ра Край­но­ва. Відзна­чається силь­но­рослістю. Вро­жай до­сти­гає в умо­вах Києва в другій де­каді серп­ня. Гро­на ве­ликі — 500–800 г, ви­тяг­ну­то-конічної фор­ми, се­ред­ньої щільності. Яго­ди винограду білі, ве­ликі — ма­сою 10–12 г, про­дов­гу­ва­тої фор­ми. М’якоть м’яси­с­то-со­ко­ви­та, гар­монійно­го сма­ку, шкірка тон­ка і лег­ко з’їдається. Гібрид­на фор­ма винограду відзна­чається тим, що в гроні од­но­час­но зустріча­ють­ся яго­ди з ру­ди­мен­та­ми насіння (м’яко­насінні) та з насінням. Визріван­ня ло­зи хо­ро­ше. Стійкість до хво­роб — на рівні трьох балів (се­ред­ня), по­тре­бує обов’яз­ко­во­го ук­рит­тя на зи­му. Ду­же схо­жа на цю інша гібрид­на фор­ма винограду се­лекціоне­ра Вікто­ра Край­но­ва — Дов­гож­да­ний. 

Сфінкс — сто­ло­ва фор­ма ви­но­гра­ду Віталія За­го­руль­ка. Відзна­чається ду­же раннім терміном до­сти­ган­ня (100–105 днів). Де­які ви­но­гра­дарі наріка­ють на де­що про­сту­ва­тий смак та не­три­ва­лий період зберіган­ня ягід ви­но­гра­ду цієї сор­то­фор­ми. А нас во­на при­ваб­лює своєю стійкістю до хво­роб та ду­же раннім до­сти­ган­ням. Гро­на ве­ликі, циліндрич­но-конічні. Яго­ди ве­ликі, 6–9 г, із хрум­кою м’якот­тю, гар­монійно­го сма­ку. Фор­ма яго­ди винограду в гроні варіює від ок­руг­лої до яй­це­подібної. Кущі силь­но­рослі, ло­за визріває ду­же до­б­ре. Чу­бу­ки до­б­ре вкоріню­ють­ся. На­весні вічка цієї фор­ми роз­ви­ва­ють­ся де­що пізніше, що за­побігає їхньо­му ура­жен­ню по­втор­ни­ми за­мо­роз­ка­ми. Стійкість до за­хво­рю­вань винограду — на рівні двох балів.

Пле­вен стійкий (V25/20, Ав­гу­с­тин) уже про­тя­гом май­же 30 років за­ли­шається най­у­люб­ленішим на­шим сор­том бол­гарсь­кої секції. Ран­нь­о­го терміну до­сти­ган­ня, силь­но­рос­лий, дво­ста­те­вий. Зі стабільною і ви­со­кою вро­жайністю, круп­но­гро­но­вий та ве­ли­ко­ягідний сорт винограду. Уро­жай до­сти­гає 15–20 серп­ня. Гро­на ва­гою 500–800 г (бу­ва­ють і 1500 г). Яго­ди жовті, злег­ка овальні, гар­монійно­го сма­ку. Відзна­чається підви­ще­ною стійкістю до оїдіуму. Чу­бу­ки винограду гар­но вкоріню­ють­ся в шкілці.

Гур­ман ранній (є ще кілька подібних форм се­лекції Вікто­ра Край­но­ва: Г. ла­сун­ка, Г. ліхта­рик — во­ни відрізня­ють­ся терміна­ми до­сти­ган­ня, сма­ком та за­барв­лен­ням ягід винограду). А ця фор­ма — на­ша улюб­ле­на. Та­кож її ви­со­ко цінує один із най­старіших ви­но­гра­дарів Ук­раїни — Се­мен Про­ко­пен­ко. Сор­то­фор­ма відзна­чається силь­но­рослістю, порівня­но стійка до хво­роб та має не­пе­ре­вер­ше­ний смак і му­с­кат­ний аро­мат. Гро­на винограду ва­гою 300–500 г, є фор­ми зі знач­но більши­ми гро­на­ми, але ма­ло яка з них зрівняється з цим Гур­ма­ном за сма­ком. До­сти­гає виноград наприкінці серп­ня. 

Пи­сан­ка — гібрид­на фор­ма, от­ри­ма­на на­род­ним се­лекціоне­ром із Ми­ко­лаївщи­ни Олек­сан­д­ром Пи­сан­кою як ви­пад­ко­вий сіянець гібрид­них форм винограду  Пре­об­ра­женіє чи Ювілей Но­во­чер­кась­ка. Вигідно вирізняється з-поміж усіх ро­же­во­за­барв­ле­них форм тим, що має стабільне яс­к­ра­ве за­барв­лен­ня, чо­го не ска­жеш про інші: на­при­клад, в ок­ремі ро­ки бу­ває, що яго­ди сор­то­фор­ми Пре­об­ра­женіє до­стиг­ли, на­бра­ли цу­к­ристість, а ро­же­ве за­барв­лен­ня ледь помітне. Так ось Пи­сан­ка до­сти­гає на по­чат­ку серп­ня, її гро­на мо­жуть три­ва­лий час висіти на кущі винограду без утра­ти то­вар­но­го ви­гля­ду (яго­ди стійкі до розтріску­ван­ня і зне­барв­лен­ня). Ма­са гро­на винограду — до 1000 г, яго­ди злег­ка овальні, ва­гою до 10 г. Ця фор­ма має ви­со­ку стійкість до хво­роб — на рівні двох балів.

Мо­нарх — сор­то­фор­ма ви­но­гра­ду се­лекції Євге­на Пав­ловсь­ко­го. Кущ силь­но­рос­лий, се­ред­нь­о­го терміну до­сти­ган­ня (дру­га по­ло­ви­на серп­ня). Дає хо­ро­ший уро­жай та за­кла­дає ве­ликі гро­на ли­ше за умо­ви фор­му­ван­ня за­пасів ба­га­торічної де­ре­ви­ни — ма­ють бу­ти довгі ру­ка­ви (до 2 м). Гро­на ма­сою до 500 г і більше, яго­ди жовті, ду­же ве­ликі — ва­гою 15 г, овальні, без про­яву го­рош­ку­ва­тості. Смак винограду гар­монійний, з лег­ким му­с­кат­ним аро­ма­том. Уро­жай винограду дов­го зберігається на ку­щах без втра­ти то­вар­них яко­с­тей. Мо­нарх має ви­со­ку стійкість до хво­роб. Уро­жай до­сти­гає на п'ять–сім днів раніше, ніж у сор­то­фор­ми Талісман. 

Фа­е­тон — но­ва гібрид­на фор­ма се­лекціоне­ра Олек­сан­д­ра Пи­сан­ки. Ран­нь­о­се­ред­нь­о­го терміну до­сти­ган­ня. От­ри­ма­на від схре­щу­ван­ня двох сортів винограду — По­да­ру­нок За­поріжжю та Маріца. Кущі силь­но­рослі, фор­му­ють ве­ликі і кра­сиві конічно-оваль­ної фор­ми гро­на, ва­га яких ся­гає до 1000 г. Ви­но­градні яго­ди ве­ликі — 10–15 г, оваль­ної фор­ми, со­ко­виті, хо­ро­ших сма­ко­вих яко­с­тей, без му­с­кат­но­го сма­ку, з твер­дою шкіркою, що лег­ко з’їдається. Яго­ди сор­то­фор­ми винограду Фа­е­тон ду­же стійкі до розтріску­ван­ня (за не надто спри­ят­ли­вих умов цьо­го ро­ку геть не потріска­ли­ся). Має до­б­ру мо­ро­зо- та хво­ро­бостійкість, ви­со­ку транс­пор­та­бельність. 

Ос­таннє де­ся­тиріччя в нас оз­на­ме­ну­ва­ло­ся соціаль­ним ви­бу­хом у ви­но­гра­дарській куль­турі. Ця га­лузь сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва як жодна інша ста­ла роз­ви­ва­ти­ся се­ми­миль­ни­ми кро­ка­ми. З од­но­го бо­ку, це зу­мов­ле­но тим, що сфор­му­ва­лась ціла армія ви­но­гра­дарів-про­фесіоналів, які, яс­на річ, ви­про­бо­ву­ють нові сор­ти та гібридні фор­ми.
Зро­зуміло, по­пит на нові ви­со­ко­якісні гібридні фор­ми винограду по­ро­див про­по­зицію — на аре­ну ви­но­гра­дар­ст­ва вий­ш­ли де­сят­ки на­род­них се­лекціонерів, які в своїй діяль­ності спи­ра­ють­ся на сер-йоз­ну на­уко­ву ба­зу профільних на­уко­во-дослідних ус­та­нов та про­во­дять гібри­ди­зацію і відбір кра­щих форм винограду із цінни­ми гос­по­дарсь­ки­ми по­каз­ни­ка­ми. Всі во­ни ви­да­ють «на го­ра» сотні гібрид­них форм зі звуч­ни­ми на­зва­ми та ней­мовірно при­ваб­ли­ви­ми опи­са­ми гос­по­дарсь­ких оз­нак, але да­ле­ко не кож­на сор­то­фор­ма на прак­тиці відповідає ав­торсь­ко­му опи­су. То­му на­ше за­вдан­ня як­раз і по­ля­гає в то­му, щоб ви­про­бу­ва­ти нові гібридні фор­ми у цій місце­вості і да­ти їм об’єктив­ну оцінку.

П. Ма­зур, завіду­вач на­уко­во-дослідної ла­бо­ра­торії садівництва,

Національ­ний еко­ло­го-на­ту­ралістич­ний центр