Економічна доцільність вирощування гречки

Сучасний етап розвитку аграрного сектору української економіки характеризується складними динамічними перетвореннями, що пов’язане із постійними змінами попиту й пропозиції на ринку сільськогосподарської продукції, вартості засобів виробництва та глобальними кліматичними змінами,  які знайшли своє відображення і на території України. Крім цього, важливим чинником, який впливає на структуру виробництва сільськогосподарської продукції, є вступ України до СОТ, перспективи входження до Європейського Союзу, а отже розширення експортних можливостей нашої держави.
З географічної точки зору Україна розташована у сприятливих умовах для вирощування більшості сільськогосподарських культур, які широко використовуються у харчуванні людини. Поряд із основними зерновими культурами, такими як пшениця, кукурудза, ячмінь, важлива роль відводиться круп’яним культурам, серед яких домінує гречка.
Гречка не лише є однією з найпопулярніших серед споживачів круп’яних культур, але й забезпечує високу рентабельність вирощування та експортний потенціал росту. 
Водночас гречка як цінна круп’яна культура має стабільний попит та ринок збуту, що суттєво залежить від соціально-економічної ситуації в країні. Адже динаміка статистичних даних свідчить, що найбільші площі посіву під цією культурою, як зрештою й усіма круп’яними культурами, припадали на скрутні часи 1990-х років та початку 2000-х. Відтак з огляду на складну економічну ситуацію в 2016 році варто очікувати зростання виробництва гречки та інших зернових і круп’яних культур, що не лише мають попит, але й можуть забезпечити виробнику досить високий рівень рентабельності за нинішніх закупівельних і роздрібних цін на ці види сільськогосподарської продукції.
Незважаючи на таку велику роль гречки у харчуванні людини та загалом в економіці країни, спостерігається тенденція щодо зменшення посівних площ, урожайності й валових зборів цієї культури Так, починаючи з 1995 року, посівні площі та валовий збір  гречки в Україні поступово зменшувались. У 1995 році гречкою в країні було засіяно 455 тис. 
га, а валовий збір становив 387 тис. т. У 2015 році зазначені показники були на рівні 118 тис. га та 110 тис. т відповідно.
Сучасний рівень виробництва гречки не задовольняє потреб переробної галузі й експортного потенціалу України, хоча для задоволення потреб населення потрібно приблизно 
180 тис. т цієї крупи. 
Зниження обсягів виробництва гречки спричинило значне підвищення цін на неї та продукти її переробки, оскільки ціна на будь-яку продукцію формується під впливом попиту та пропозиції. Так, станом на 1 червня 2016 року вартість гречаної крупи в Україні становила 35–40  тис. грн/т, а насіння — близько 30 тис. грн/т, тоді як собівартість 1 т зерна становила від 5 до 8 тис. грн. Переробні підприємства закуповують товарну гречку за ціною 15–16 тис.  грн/т. За  середньої  урожайності по Україні у 2015 році 9,3 т/га можна отримати від 14–15 тис. грн/га за вирощування товарної гречки  та  28 тис. грн/га — за реалізації насіннєвого матеріалу. Все це робить цю культуру економічно привабливою для сільськогосподарських товаровиробників.
Ситуація, що склалася на ринку гречки в Україні, змушує значну частину населення відмовитися від її споживання, оскільки в державі немає механізмів зниження її ціни. Це пов’язане з тим, що Державна спеціалізована бюджетна установа (ДСБУ) “Аграрний фонд” не формувала запас гречаної крупи в поточному МР і не може вплинути на її вартість для споживача.

Високі ціни на гречку та продукти її переробки стимулюють сільськогосподарські підприємства збільшувати її посівні площі та обсяги виробництва. На сьогодні в Україні є всі передумови для задоволення внутрішніх потреб у гречці та розширення її експортування.Розрахунки економічної ефективності вирощування гречки, проведені в Науково-дослідному інституті круп’яних культур ім. О. Алексеєвої  ПДАТУ, вказують на високу рентабельність її виробництва. В основу методики оцінки економічної ефективності застосування елементів технології виробництва високоякісного насіння гречки покладено визначення ступеня окупності додаткових матеріально-фінансових ресурсів, що спрямовуються на інтенсифікацію виробництва, ріст урожаю сільськогосподарських культур. При цьому використовують дві групи показників — економічний ефект і економічну ефективність. Під повним (чистим) економічним ефектом розуміють вартість додатково одержаної продукції (прибутку) від застосування певних елементів технології. Під повною (чистою) ефективністю розуміють відношення показників, що характеризують приріст валової продукції (прибутку) до понесених при цьому додаткових витрат. Ресурсоємність технологій (у натуральних та вартісних показниках) визначають за затратами праці, добрив, паливно-мастильних матеріалів та інших засобів у базовому варіанті і варіанті, що вивчається.Складність розрахунків економічної ефективності в дослідах із застосуванням добрив полягає у нестабільності й диспаритеті цін на промислову (мінеральні добрива, техніка для їхнього внесення, паливно-мастильні матеріали) та сільськогосподарську продукцію.За основу розрахунків економічної ефективності взято ціни на сільськогосподарську та промислову продукцію, що склалися на біржовому ринку України у 2016 році.
Співробітниками Науково-дослідного інституту круп’яних культур ім. О. Алексеєвої було проведено розрахунки економічної ефективності вирощування гречки за різної урожайності (таблиця). 
Результати досліджень свідчать про високу економічну ефективність вирощування цієї культури. Так, за  урожайності 1,2 т/га рівень рентабельності становить 130,7%. Зі зниженням урожайності знижується економічна ефективність її вирощування. Так, за урожайності 1,10 т/га рівень рентабельності становить 112,4%, 1,0 т/га — 94,1, 0,9 т/га — 75,4 та за 0,8 т/га — 57,0%.
Урожайність зерна гречки близько 0,7 т/га забезпечує рівень рентабельності 38,0%, 0,6 т/га — 18,7%. За урожайності 0,5 т/га вирощування цієї культури є збитковим.
Наведені дані свідчать про те, що вирощування гречки є економічно вигідним навіть за умов низької урожайності, яка може бути зумовлена, зокрема, кліматичними чинниками, які спостерігались у 2015 році.
Аналіз структури витрат на вирощування гречки дає змогу зробити висновок, що найбільша їхня частка припадає на мінеральні добрива та насіння, вартість яких із розрахунку на 1 га становить орієнтовно ві

дповідно 3500 та 3000 грн (рисунок). Інші статті витрат значно менше впливають на величину собівартості продукції.
Наведені на рисунку дані дають підстави стверджувати про значні перспективи вирощування гречки, оскільки на сьогодні є великий попит на насіння цієї культури.

Важливим шляхом підвищення економічної ефективності виробництва гречки є запровадження у сільськогосподарських підприємствах її переробки на кінцеву продукцію — крупу, ад же ціна 1 кг крупи становить 35–40 грн, тоді як зерна — 15–16 грн. Це дасть змогу підвищити економічну ефективність її вирощування вдвічі.

В. Іванишин, д-р екон. наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України, ректор, 
Р. Гаврилянчик, канд. с.-г. наук, доцент, перший проректор з науково-інноваційної та міжнародної діяльності,
В. Бурдига, канд. с.-г. наук, директор Науково-дослідного інституту круп’яних культур ім. О. Алексеєвої, 
Подільський державний аграрно-технічний університет