Агропром витягає всю економіку
Тепер саме агросектор можна вважати локомотивом українського експорту. Це засвідчив Держзовнішінформ, який традиційно підбив підсумки попереднього року.
Локомотив може виявитися не надто надійним
Як свідчить інформація Держстату, частка товарів АПК у структурі українського експорту, за тогорічними підсумками, сягнула 38%.
Плюси очевидні. Експорт зерна дає хліборобам вищу ціну на їхній товар. Уявімо на хвилинку: зібрали ми 60 млн т збіжжя, а спожити (разом із потребами тваринництва) не зможемо й половини. Перевиробництво, якщо не шукати зовнішніх ринків збуту, значно обвалить ціни. Рослинництво стане непривабливим. Хоча й скептики, котрі наголошують, що Україні не варто робити ставки на реалізацію за кордон сировини, також мають рацію. Дешеве збіжжя дає поштовх розвитку тваринництва. А м’ясо — це вже продукт із доданою вартістю. І роль держави тут — створити умови, за яких би підтримувався баланс інтересів.
Звісно, за кордоном часто зацікавлені придбати не готову продукцію, а саме сировину. Остання стає поштовхом до запуску виробничих потужностей і створення робочих місць. Дає доходи до бюджету. Приміром, Туреччина імпортує пшеницю, перемелює її на борошно, яке далі йде на експорт. Виходить, із борошном важко пробитися на той ринок, а збіжжя із радістю візьмуть.
У цілому за нинішніх умов, коли закордон у нас хоч щось купує — це вже добре. Але за прискіпливішого вивчення цього питання можна побачити прикру деталь, яка дещо приглушує переможні реляції: агросектор вийшов у лідери завдяки суттєвому скороченню експорту металопродукції з України через зменшення попиту на металопрокат на традиційних ринках збуту. У світі склалися низькі ціни та спостерігається висока конкуренція з боку Китаю. Відтак, обсяги реалізації металопродукції у 2015 році скоротилися на 12,8% (це у тоннах) порівняно з 2014-м. У грошовому виразі прірва утворилася ще більша, валютна виручка українських металургів упала на 38% — до 7,8 млрд дол. Ці показники — свідчення не стільки успіхів нашого агросектору, скільки ослаблення інших галузей.
Отже, офіційно вітчизняний агропром — безперечний лідер у зароблянні валюти для країни. Але чи можна розраховувати у цих непростих умовах виключно на агросектор, що зараз, власне, й відбувається? Навряд чи, адже міць українського сільгоспвиробництва підпорядкована багатьом чинникам. Нині триває посівна. Наскільки щедрим буде врожай, залежить не лише від природних факторів. Не менший вплив на майбутній вал чинять економічні катаклізми у господарствах, такі як брак грошей та матеріально-технічних ресурсів. Та навіть зібране й експортоване збіжжя — не обов`язково принесе очікувані прибутки. Надто вже мінлива ситуація складається на світовому ринку.
Ось хоча б оптимістичне повідомлення Мінагрополітики, що із липня попереднього року Україна експортувала 30 млн т зерна, зокрема 12,6 млн т пшениці. Трейдери поспішають вивозити збіжжя, бо вже зрозуміло: наступний урожай колосових буде значно меншим, аніж торік. Приміром, зниження урожаю пшениці, за прогнозами, очікується десь на рівні 30%. Відтак і експорт її пригальмується, і валютні надходження впадуть.
Держзовнішінформ: ціни на зерно впали, валютна виручка також
Попередній рік для вітчизняних аграріїв став черговим роком випробувань. «Сюрпризи» підносила як погода, так і економічна ситуація у нашій країні. Мало сприяли також і світові тенденції.
— Усі ми знаємо, що ціни, зокрема на зернові культури, протягом 2015 року знижувалися, — розповідає провідний експерт аналізу ринків агропромислового комплексу ДП «Держзовнішінформ» Ольга Якубина. — Проте Україні вдалося досягти значних результатів і вийти на досить хороші показники. За 2015 рік експорт агропродовольчих товарів зріс на 8,5%. Це досить непогано. Хоча, якщо порівнювати 2013 і 2014 роки, показник прибавки був значно більшим — 18,3%. Водночас експорт агропродовольчих товарів у валютному вираженні скоротився досить суттєво — на 12,6%, до 14 млрд 564 млн дол. Ключовим чинником падіння стала ціна, зокрема, на зернові культури. На олійні ціни теж опускалися, тому валютна виручка знизилася.
Щодо географії експорту товарів АПК чітко видно, що споживачами нашої продукції є ЄС, країни Південно-Східної Азії та Близького Сходу.
Враховуючи передбачення аналітиків та цінову ситуацію на світових ринках, де прогнозується падіння світових цін на сільськогосподарські товари, надходження від експорту у 2016 році продовжать знижуватися — навіть за умови збереження обсягів експорту на рівні 2015 року. За розрахунками аналітиків, валютна виручка, за оптимістичним прогнозом, може скоротитися на 9,6%.
У Держзовнішінформі закликають сподіватися на краще і вірити в те, що погода сприятиме. Тоді зможемо зібрати більший вал зернових і «наростити» свою валютну виручку. Такий розвиток ситуації не виключений — це у разі, якщо значну частину не засіяних з осені площ (а це орієнтовно мільйон гектарів, а також майже 700 тис. га, на яких озимі культури не зійшли або загинули) аграрії відведуть під кукурудзу, середня врожайність якої практично вдвічі вища, ніж у колосових.
Мінсільгосп США попереджає…
— Валовий збір зернових в Україні торік скоротився, — нагадала Ольга Якубина. — Але пшениці зібрали більше, ніж у 2014-му. За даними міністерства сільського господарства США, її виробництво становило 27,2 млн т (у 2014-му — 24,4, у 2013-му — 22,2 млн т), що дало нам змогу зберегти раніше закріплені експортні позиції і посісти сьоме місце серед світових виробників пшениці, поступаючись таким гігантам, як ЄС, Китай, Індія, Росія, США і Канада. За виробництвом кукурудзи Україна у світі також на сьомому місці — після США, Китаю, Бразилії, ЄС, Аргентини та Мексики.
2015-й був не зовсім вдалим для кукурудзи. Жорстка посуха або дуже мала кількість дощів під час активного розвитку кукурудзи призвели до зменшення урожаю качанистої. За даними МСХ США, валовий збір був на рівні 23,3 млн т (у 2014-му мали 28,4, у 2013-му — 30,9 млн т).
У 2013 і 2014 роках виробництво зерна в Україні мало позитивну динаміку зростання (у 2014-му — 63,8, у 2013-му — 63 млн т). Враховуючи погодний фактор, 2015 рік був у цілому вдалим, хоча валовий збір зерна дещо й зменшився — до 60 млн т. Але це досить непоганий результат. Знизилася також урожайність зернових — до 38,3 ц/га, що пояснюється і несприятливими погодними умовами, і вимушеними діями самих аграріїв. Останнім дошкуляла складна фінансова ситуація,тож виробники економили на всьому — на засобах захисту рослин, мінеральних добривах, що, зрозуміло, призвело до зменшення віддачі з гектара. Проте аграрії, котрі вносили відповідно до нормативів засоби захисту і міндобрива, мали врожайність зернових не набагато нижчу, ніж роком раніше,- наголошує Ольга Якубина. А 2014-й, нагадаю, виявився для України рекордним — зібрано 63,8 млн т збіжжя.
Динаміка з позитивом
Щодо динаміки експорту, то Україні вдалося значно наростити його обсяги у 2015 році: за межі держави реалізовано 37,4 млн т зернових, що стало можливим завдяки великим перехідним запасам, зокрема, і кукурудзи. Якщо зазвичай період із липня по серпень — міжсезоння для експорту, то попереднього літа цього міжсезоння не було — активно експортували кукурудзу. І завдяки перехідним запасам качанистої вдалося досягти таких непоганих результатів.
У 2015-му експортували 13,4 млн т пшениці (у 2014-му — 10,5 млн т), але світові ціни знижувалися (якщо у 2014-му середньозважена експортна ціна становила 217 дол./т пшениці, то у 2015-му — лише 166 дол.), і валютну виручку ми отримали меншу, ніж у 2014 році.
Схожа ситуація і на ринку кукурудзи. Експортували 19 млн т, а валютна виручка знизилася до 3 млрд дол. (у 2014-му — 17,5 млн т, виручка — 3,35 млрд дол., ціна — 191 дол./т; у 2013-му відповідно — 16,7; 3,83 і 229; 2012-му — 15,6; 3,89; 249; у 2011-му — 7,8 млн т, 1,98 млрд дол., 254 дол./т). Ситуація із кукурудзою показова: вже сьомий рік поспіль спостерігається обернена залежність — що більше ми реалізуємо кукурудзи за межі держави, то нижчі на неї світові ціни.
Ячменю в 2015 році експортували на 500 тис. т більше — 4,6 млн т, а вторгували 800 млн дол. — як і 2014-го. До речі, 2013 року на зовнішні ринки поставили 2,3 млн т ячменю, а валюти тоді заробили лише на 25% менше — 600 млн дол.
Щодо географії експорту зерна з України: обсяги його експорту до країн Південно-Східної Азії у 2015 році зросли майже вдвічі, порівняно із 2014-м, — від 5,5 до 10,8 млн т (у 2010-му цей показник становив усього лиш 1,4 млн т). Значно зросли обсяги експорту і до ЄС — від 9,3 до 10,4 млн т, а якщо порівняти із 2010-м — збільшення у 13 разів (від 780 тис. т до 10,4 млн), до країн Північної Африки — 8,08 млн т — практично на рівні 2014-го. До країн Близького Сходу — скоротилися від 8,2 до 6,5 млн т.
Г. Квітка