Спецможливості
Новини

Ма­рат Халіуллін: «Усі мрії — здій­с­нен­ні, потрібно ли­шень над цим по­пра­цю­ва­ти…

11.09.2015
1070
Ма­рат Халіуллін: «Усі мрії — здій­с­нен­ні, потрібно ли­шень над цим по­пра­цю­ва­ти… фото, ілюстрація

Ось уже кілька років поспіль компанія «Август» за обсягами поставок хімічних засобів захисту рослин перебуває у групі лідерів. В Україні дочірнім підприємством компанії, ТОВ «Август Україна», керує Марат Фаридович Халіуллін. І великою мірою саме завдяки неординарності і високому професіоналізму цієї людини компанія «Август» досягла таких висот у нашій країні. Сьогодні він — наш гість і розповідає читачам «Пропозиції» про себе, компанію і загалом — про життя і бізнес...

Ось уже кілька років поспіль компанія «Август» за обсягами поставок хімічних засобів захисту рослин перебуває у групі лідерів. В Україні дочірнім підприємством компанії, ТОВ «Август Україна», керує Марат Фаридович Халіуллін. І великою мірою саме завдяки неординарності і високому професіоналізму цієї людини компанія «Август» досягла таких висот у нашій країні. Сьогодні він — наш гість і розповідає читачам «Пропозиції» про себе, компанію і загалом — про життя і бізнес...

О. Єрмоленко,
o.yermolenko@univest-media.com

Про витоки...

В Ук­раїні Ви пра­цюєте вже не пер­ший рік, про­те пер­со­наль­ної інфор­мації про Вас — бук­валь­но «кіт на­пла­кав». То­му для по­чат­ку про­по­ную по­знай­о­ми­ти­ся і по­ча­ти з біог­рафії: звідки Ви, з якої сім’ї, де і на ко­го вчи­ли­ся, де й ким пра­цю­ва­ли до «Ав­гу­с­та», як прий­ш­ли в цю ком­панію і як так ста­ло­ся, що очо­ли­ли її бізнес в Ук­раїні?
М. Х .: Мені 38 років, на­ро­див­ся я в Та­тар­стані, у сім’ї сільської інтелігенції: мої бать­ки прак­тич­но все жит­тя про­пра­­цю­ва­ли у сільській школі. Після за­кін­чен­ня шко­ли всту­пив до сільсько­го­с­по­дарсь­кої ака­демії у Ка­зані, де і про­вчив­ся п’ять років. Після закінчен­ня ви­шу пішов пра­цю­ва­ти не зовсім за про­філем — на Усадсь­кий спир­то­вий за­вод. Про­пра­цю­вав там рік еко­номістом, по­тім ще рік очо­лю­вав відділ мар­ке­тин­гу. Після двох років ро­бо­ти на дер­жав­но­му підприємстві прий­няв для се­бе рішен­ня пе­рей­ти у при­ват­не підприємство — Ка­зансь­кий оц­то­вий за­вод, де тру­див­ся на по­саді за­ступ­ни­ка ди­рек­то­ра.
А в 2002 році роз­по­чав свою тру­до­ву діяльність в «Ав­густі». Тоді в Та­тар­стані пе­ре­ва­жа­ли бю­д­жетні за­купівлі, і ко­ли їхня ча­ст­ка ста­ла ско­ро­чу­ва­ти­ся, то ке­рівництвом бу­ло прий­ня­то рішен­ня про роз­ши­рен­ня пред­став­ництва ком­панії — ме­не прий­ня­ли ту­ди на по­са­ду ме­не­д­же­ра. Тоді там пра­цю­ва­ло всьо­го дві лю­ди­ни — го­ло­ва пред­став­ництва, мій без­по­се­редній керівник, Га­ля­утдінов Фо­ат Хазієвич, яко­му я вдяч­ний за всі мої аг­рохімічні «ази» — са­ме він по­чав «ліпи­ти» із ме­не бізне­с­ме­на, — і я. Усе ство­рю­­ва­ло­ся прак­тич­но «з ну­ля», ми сто­я­ли біля ви­токів біз­не­су «Ав­гу­с­та» у Та­тар­стані: до­би­ра­ли штат, фор­му­ва­ли си­с­те­му ро­бо­ти із хол­дин­га­ми, ук­ла­да­ли до­го­во­ри, ак­тив­но «ру­ха­ли» про­дук­ти... Че­рез рік моєї діяль­ності керівник по­мі­няв­ся, ним став Ай­дар Га­ля­утдінов, син Фо­а­та Хазієви­ча, а ще че­рез два ро­ки я вже очо­лю­вав пред­став­ництво, де, влас­не, і тру­див­ся на­ступні 11 років.
За цей час пред­став­ництво пе­ре­тво­ри­ло­ся на од­ну із най­сильніших бізнес-оди­ниць «Ав­гу­с­та» у РФ. На­пев­но, це поміти­ло ви­ще керівництво ком­панії, і в 2013 році мені за­про­по­ну­ва­ли бук­валь­но підви­щен­ня — очо­ли­ти дочірню ком­панію в Ук­раїні, ТОВ «Ав­густ Ук­раїна». По­ду­мав­ши, помірку­вав­ши, зва­жив­ши всі ню­ан­си, я прий­няв до­сить склад­не для се­бе рішен­ня: ки­ну­ти, так би мо­ви­ти, на­си­д­же­не ста­тус­не місце, де у ме­не вже був бу­ди­нок, ме­не всі зна­ли, по­ва­жа­ли... Я ро­зумів, що но­ве при­зна­чен­ня відкри­ває для ме­не інші го­ри­зон­ти і пер­­спек­ти­ви — це вже аб­со­лют­но інший рівень роз­вит­ку, то­му кар­ди­наль­но все поміняв і пе­реїхав в іншу країну. Особ­ли­вих сумнівів і ва­гань що­до доціль­нос­ті зміни місця ро­бо­ти не бу­ло — окрім хіба що зви­чай­но­го людсь­ко­го хви­лю­ван­ня: як-не-як чу­жа країна, лю­ди, зви­чаї — все інше... Але сім’я ме­не підтри­ма­ла. То­му все відбу­ло­ся до­сить швид­ко. Втім, я ні на хви­ли­ну не шко­дую про прий­ня­те мною рішен­ня.

Про яку про­фесію мріяли у ди­тин­ст­ві? Якою мірою ре­алізу­ва­ли­ся Ваші ди­тячі мрії?
М. Х.: На­справді мріяв ста­ти війсь­ко­­вим — танкістом, ар­ти­ле­ри­с­том, — ма­буть, ма­ло вплив те, що мій бать­ко по­чи­нав військо­вим. Але... з роз­па­дом Со­ю­зу військо­вий виш, ку­ди я пла­ну­вав всту­па­ти, за­кри­ли, то­му, по­ра­див­шись із бать­ка­ми, які на­вчи­ли ме­не тру­ди­тись, гідно ви­т­ри­му­ва­ти всі труд­нощі, ви­рішив піти вчи­ти­ся в сільсько­го­с­по­дар­сь­кий (все ж та­ки на­ро­див­ся і виріс у се­лі).
Вже те­пер я ро­зумію, що мої ди­тячі мрії про вибір про­фесії хоч і не збу­ли­ся повністю, але життєвий вибір я зро­бив пра­виль­ний — і мрія ста­ти ке­рів­­ни­ком, пол­ко­вод­цем (хай і на другій життєвій стезі) все ж та­ки здійсни­ли­ся.

Про бізнес...

От­же, Ви пов’яза­ли своє жит­тя із бізне­сом. Що, на Ваш по­гляд, є го­ло­вним у бізнесі: знан­ня, досвід, про­сто везіння або ж впли­вові знай­омі?
М. Х.: Бе­зу­мов­но, досвід і знан­ня — пе­ре­дусім, а ось везіння... Мож­ли­во, якусь роль везіння і відіграє у бізнесі, ро­боті, у на­шо­му житті, але повністю по­кла­да­ти­ся на ньо­го не мож­на. Ми по­винні бу­ду­ва­ти ро­бо­ту та­ким чи­ном, щоб на її ре­зуль­та­ти не впли­ва­ли, на­при­клад, ані по­го­да, ані інші не­за­пла­но­вані не­сподівані чин­ни­ки.

Ваш го­ло­вний прин­цип у бізнесі. Яки­ми яко­с­тя­ми має во­лодіти ус­піш­ний керівник?
М. Х: До всьо­го тре­ба ста­ви­ти­ся серй­оз­но, на­ма­га­ти­ся ро­би­ти все про­фесійно і мак­си­маль­но пра­виль­но. По­трібно бу­ду­ва­ти і свою ро­бо­ту, і ро­бо­ту ком­панії, грун­ту­ю­чись на підхо­дах не од­но­го дня, а роз­ра­хо­ва­них на пер­спек­ти­ву, постійно бу­ти у ди­наміч­но­му роз­вит­ку, при цьо­му роз­ви­ва­ти­ся пла­но­во, без стрибків. Сам же керівник по­ви­нен бу­ти на­сам­пе­ред Лю­ди­ною. Бе­зу­мов­но, амбітною і вод­но­час — по­­ряд­ною і чес­ною як що­до се­бе, так і що­до ко­лек­ти­ву, навіть кон­ку­рентів, про­сто ото­чу­ю­чих лю­дей — до всіх. Про­те ні в яко­му разі не мож­на бу­ти «мям­лею», та­ким собі м’яку­шем — бізнес тво­рять до­волі жор­сткі до се­бе й ото­чен­ня лю­ди. Хо­ча це не має за­ва­жа­ти їм за­ли­ша­ти­ся спра­вед­ли­ви­ми, в рам­ках ха­рак­те­ри­с­ти­ки: «він був жор­ст­ким, але спра­вед­ли­вим»... І ще од­на важ­ли­ва якість — до жит­тя по­трібно ста­ви­ти­ся яко­мо­га гнучкіше. Ко­ли керівник і весь очо­лю­ва­ний ним ко­лек­тив мо­жуть швид­ко зміню­ва­ти­ся за­леж­но від об­ста­вин — це і пе­ре­ва­га, і ко­зир.

Ге­не­раль­ний ди­рек­тор ком­панії, керівник пред­став­ництва — клю­чо­ва по­зиція в будь-якій ком­панії, бо са­ме від ньо­го за­ле­жить її політи­ка, при­бут­ки, ка­д­ро­вий склад і т.п. Ін­ши­ми сло­ва­ми, успішність її діяль­ності. Як Ви ду­маєте, чо­му та­ку від­повідаль­ну по­са­ду довіри­ли са­ме Вам?
М. Х.: На­пев­но, про це кра­ще за­пи­та­ти у мо­го ви­що­го керівництва. Але, на мій по­гляд, на­справді це пов’яза­но з на­­бу­тим досвідом ро­бо­ти і успішною дія­ль­ністю, яку я з ко­ле­га­ми про­ва­див на по­пе­ред­нь­о­му місці ро­бо­ти. Амбітні пла­ни (ча­сом во­ни бу­ли більш амбітні, ніж в інших пред­став­ництвах), які ста­ви­ли­ся пе­ред на­ми, ви­ко­ну­ва­ли­ся. І хо­ча Та­тар­стан — ре­с­публіка не­ве­ли­ка (та й кліма­тичні умо­ви, розміри суб’єк­тів гос­по­дарсь­кої діяль­ності в інших регіо­нах бу­ли більш зна­чущі, ніж в нашій ре­с­публіці), але за об­ся­га­ми про­дажів і тем­па­ми спо­жи­ван­ня про­дуктів ком­па­нії Та­тар­стан був пер­шим се­ред усіх ре­гіонів РФ уп­ро­довж кількох років. Ке­рів­ниц­т­во це відзна­чи­ло й ух­ва­ли­ло рі­шен­ня (з пев­ною ча­ст­кою аван­тю­риз­му) при­зна­чи­ти ме­не го­ло­вним ме­не­д­же­ром в іншій країні. На­­пев­но, до­по­мог­ло й те, що моїм без­по­се­реднім ке­рів­ни­ком був мій друг Ай­дар Фо­а­то­вич, який на­разі в «Ав­густі» очо­лює всі на­пря­ми про­дажів у СНД. Він повірив у ме­не, в мої мож­ли­вості і здатність впо­ра­ти­ся, не­зва­жа­ю­чи на те, що тру­ди­тись до­ве­деть­ся в іншій країні, в інших умо­вах. Так я і по­тра­пив в Ук­раїну...

Ви поїха­ли з Та­тар­ста­ну, пред­став­ництво в ре­с­публіці очо­ли­ла інша лю­ди­на. Як там ве­деть­ся
без Вас?
М. Х.: Усе нор­маль­но, на­пев­но, я зро­бив вда­лий вибір сво­го на­ступ­ни­ка. Пред­став­ництво пра­цює і роз­ви­вається, і, як ка­жуть в Ук­раїні, не па­се задніх. Мені приємно усвідо­млю­ва­ти, що я зро­бив усе пра­виль­но. І мені аб­со­лют­но не со­ром­но за те, що я там за­ли­шив.

Про «Август» в Україні...

А що че­ка­ло Вас по приїзді в Ук­раїну?
М. Х.: Я приїхав не на го­ле місце, ме­ні не до­ве­ло­ся як «новій мітлі» ме­с­ти все по-своєму. Потрібно відда­ти на­леж­не ко­лиш­нь­о­му керівни­кові: він зібрав ко­ман­ду, ство­рив ком­панію і сфор­му­вав її по­зи­тив­ний імідж. ТОВ «Ав­густ Ук­раї­на» 11 років успішно пра­цю­ва­ла на ук­­раїн­­сько­му рин­ку. Але сьо­годні ціл­ком оче­вид­но, що ком­панія, як і вся краї­на в ціло­му, та­кож по­тре­бує де­я­ких ре­форм, бо во­на вже до­сяг­ла то­го рів­ня, ко­ли без струк­тур­но-ор­ганізаційних змін по­даль­шо­го роз­вит­ку про­сто не мо­же бу­ти.
То­му з моїм при­хо­дом по­ча­ли­ся змі­ни в струк­турі ком­панії. До­сить дов­го йшли до цьо­го — рік об­го­во­рю­ва­ли по­бу­до­ву но­вої струк­ту­ри, і ось, по суті, во­на вже сфор­мо­ва­на, у вся­ко­му разі, є її «кістяк». Так, бу­ло ство­ре­но відділ мар­ке­тин­гу — ми ро­зуміємо, що без на­леж­но­го про­су­ван­ня навіть най­кра­щий про­дукт на рин­ку мо­же за­ли­ши­ти­ся не­помітним. Крім то­го, бу­ло прий­ня­то рішен­ня про роз­поділен­ня на­шої регіо­наль­ної служ­би на два на­пря­ми — мар­ке­тин­го­вий і ко­мерційний.
Сьо­годні у нас в ком­панії пра­цює тро­хи більше 70 осіб, із них 32 — регіо­нальні пред­став­ни­ки. У кож­но­му бізнес-регіоні маємо од­но­го або двох спів­ро­біт­­ників. Про­те вже те­пер ми роз­гля­даємо варіан­ти: за­леж­но від ви­щої біз­не­со­вої зна­чу­щості регіону там пра­цю­ва­ти­ме більша кількість спів­робіт­ників. Од­но­знач­но — це бу­дуть пред­став­ни­ки обох відділів: і мар­ке­тин­го­во­го, і ко­мерційно­го. Ду­маю, що в тих регіонах, де силь­но пред­став­лені ве­ликі аг­ро­ком­панії і хол­дин­ги, важ­ливіша при­сутність співробітників відділу мар­ке­тин­гу — тут сильніша кон­ку­ренція, то­му про­дук­ти потрібно роз­ви­ва­ти, по­ка­зу­ва­ти, як во­ни пра­цю­ють, ак­цен­ту­ю­чи ува­гу на їх­ніх кон­ку­рент­них пе­ре­ва­гах. А от у ре­гіонах, де ве­ли­ка ча­ст­ка се­редніх і дріб­них фер­мерів, не­ве­ли­ких гос­по­дарств, зро­с­тає роль осо­би­с­тих про­дажів, то­му там став­ку ро­би­ти­ме­мо на про­давців.

Ви очо­люєте справді успішну ком­панію: «Ав­густ Ук­раїна» ось уже не один рік поспіль за­ли­шається у числі пер­ших на рин­ку ХЗЗР Ук­раї­ни — ви­т­ри­муєте, пря­мо скажімо, жор­ст­ку кон­ку­ренцію, ад­же асор­ти­мент на ук­раїн­сько­му рин­ку сьо­годні до­сить ши­ро­кий, ба­га­то пре­па­ратів-ана­логів...
М. Х.: Так, справді, про­тя­гом ос­тан­ніх трьох-чо­ти­рь­ох років на рин­ку ми — у твердій п’ятірці за обігом про­дукції, а ос­танні два ро­ки наші об­ся­ги зро­с­та­ли навіть із ви­пе­ре­д­жен­ням рин­ку. Так, як­­­що ри­нок зро­с­тав на 15-20, то ми — на 30%. Для цьо­го у нас є міцний фун­да­мент, три ос­нов­них «бізнес­не­су­чих» сто­впи — надійні якісні про­дук­ти, про­фе­сій­на ко­ман­да і на­ше вміння до­но­си­ти до спо­жи­ва­ча та су­про­во­д­жу­ва­ти на­ші про­дук­ти. Це та за­са­да, на якій ми бу­­дуємо свої взаєми­ни із на­ши­ми парт­не­ра­ми і клієнта­ми — як із кінце­ви­ми спо­жи­ва­ча­ми, так і з ти­ми, хто про­дає наші про­дук­ти.
Зро­зуміло, що го­ло­вна скла­до­ва — якісні про­дук­ти. Сьо­годні у нас в порт­фоліо 48 най­ме­ну­вань за всіма сег­мен­та­ми (гербіци­ди, фунгіци­ди, інсек­ти­ци­ди й ака­ри­ци­ди, пре­па­ра­ти для об­роб­ки посівно­го ма­теріалу, сти­му­ля­то­ри рос­ту то­що). Прак­тич­но є про­дук­ти для за­сто­су­ван­ня на всіх куль­ту­рах, особ­ли­во по­льо­вих (для садів і пло­до­вих — тро­хи мен­ше, про­те ми ру­хаємо­ся і в цьо­му на­прямі).
Ма­ю­чи та­кий ши­ро­кий асор­ти­мент, я не без гор­дощів мо­жу ска­за­ти, що не знаю та­ких спо­жи­вачів, які, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи наші пре­па­ра­ти про­тя­гом 13 ро­ків, бу­ли б ни­ми не­за­до­во­лені, ви­су­ва­ли нам пре­тензії що­до їхньої ефек­тив­ності. Зви­чай­но, бу­ли (і є) по­мил­ки із тех­но­логії їхньо­го за­сто­су­ван­ня, але нарікань на самі про­дук­ти не бу­ло. За­галь­на кіль­кість рек­ла­мацій — ду­же і ду­же не­знач­на, особ­ли­во, як­що бра­ти до ува­ги наші об­ся­ги. Бе­зу­мов­но, все це не дає нам під­став роз­слаб­ля­ти­ся, за­до­воль­ня­ти­ся до­сяг­ну­тим — ми про­дов­жуємо роз­ви­ва­ти­ся, вдо­с­ко­на­лю­ва­ти наші про­дук­ти і тех­но­логії їхньо­го за­сто­су­ван­ня.
Та­ким чи­ном, ма­ю­чи надійну якісну про­дукцію, про­фесійних співробітників, «Ав­густ» знає, які су­часні ефек­тивні рі­шен­ня за­про­по­ну­ва­ти рин­ку. У цьо­му нам до­по­ма­га­ють наші парт­не­ри-дис­три­бу­то­ри. Сьо­годні ми ак­тив­но роз­ви­ваємо ди­лерсь­ку ме­ре­жу. Ми ба­чи­мо май­бутнє роз­вит­ку «Ав­гу­с­та» в Ук­раїні са­ме у роз­вит­ку парт­нерсь­ких відно­син із дис­три­бу­то­ра­ми. На­разі пра­цюємо із ком­паніями регіональ­но­го та націо­на­ль­но­го мас­шта­бу. Нині на рин­ку відчу­вається пев­на не­ста­біль­ність, і де­які ви­роб­ни­ки зміню­ють свою стра­тегію про­дажів, іду­чи без­по­се­ред­ньо на­пря­му до сільгосп­ви­роб­ників. Ми для се­бе шлях виз­на­чи­ли і виріши­ли, що пра­цю­ва­ти­ме­мо че­рез дис­три­буцію. І вже ба­чи­мо певні успіхи за­вдя­ки цьо­му, тож про­дов­жу­ва­ти­ме­мо й на­далі йти цим шля­хом.

Оригінальні про­дук­ти, ге­не­ри­ки, ана­ло­ги... До якої гру­пи Ви відно­си­те пре­па­ра­ти Ва­шої ком­панії? Чим во­ни відрізня­ють­ся від про­дуктів інших ви­роб­ників?
М. Х.: Ми вва­жаємо се­бе ком­панією-оригіна­то­ром. Мож­ли­во, в «Ав­гу­с­та» є якісь про­дук­ти, «пе­ресічні» з уже на­яв­ни­ми, але у нас все більше з’яв­ляється пре­па­ратів і їхніх комбінацій, які не ма­ють світо­вих ана­логів. Із кож­ним ро­ком у світі все рідше ви­на­хо­дять нові хімічні мо­ле­ку­ли, які мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти у за­хисті рос­лин. То­му ос­нов­ний ак­цент ро­бить­ся на ство­рен­ня ефек­тив­них поєд­нань — сумішей уже пра­цю­ю­чих дію­чих ре­чо­вин. І на­уко­вий відділ «Ав­гу­с­та» ак­тив­но пра­цює са­ме в цьо­му на­прямі (хо­ча це зовсім не оз­на­чає, що наші світи­ла-хіміки відмо­ви­ли­ся від по­шу­ку но­вих ак­тив­них інгредієнтів) — йде ак­тив­не вив­чен­ня різних діючих ре­чо­вин, їхніх ком­по­зицій і сумішей. Ре­зуль­та­та­ми цих досліджень ста­ли нові про­дук­ти з аб­со­лют­но но­ви­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми. На­при­клад, «Ав­густ» пер­шим вивів на ри­нок так звані на­но­про­дук­ти (про­труй­ник Ко­ло­саль Про, фор­му­ляція — на­но­е­мульсія). Ак­тивні ком­по­нен­ти та­ких пре­па­ратів ма­ють ду­же дрібний по­мел, за­вдя­ки чо­му ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ви­со­кою ад­гезією, кра­ще по­гли­на­ють­ся по­верх­ня­ми рос­лин, швид­ше по­ши­рю­ють­ся рос­ли­ною, а от­же, швид­ше і як наслідок — ефек­тивніше пра­цю­ють. Крім то­го, ма­ють ви­со­ку кон­цен­т­рацію ак­тив­них ком­по­нентів і за­вдя­ки цьо­му — зовсім не­ве­ли­ку нор­му ви­т­ра­ти, а зна­чить, є більш еко­логічни­ми. На­скі­ль­ки я знаю, це од­на з не­ба­га­ть­ох пре­па­ра­тив­них форм, ро­бо­чий роз­чин якої має ви­гляд аб­со­лют­но про­зо­рої ріди­ни — настільки дрібні ча­с­точ­ки містять­ся у ній. За та­ки­ми інно­ваційни­ми пре­па­ра­тив­ни­ми фор­ма­ми і фор­му­ляціями — ве­ли­ке май­бутнє, оскільки (мож­ли­во, де­що по­вто­рю­ся) но­вих мо­ле­кул від­кри­­вається все мен­ше, а надійний за­хист рос­лин, яким із кож­ним днем за­гро­жує де­далі більше хво­роб і шкід­ни­ків, бур’я­нів та іншо­го не­по­тре­бу, за­без­пе­чи­ти до­стат­ньо об­ме­же­ним асор­ти­мен­том відо­мих ак­тив­них ре­чо­вин стає все складніше. Вихід — по­шук но­вих ефек­тив­них комбінацій. Над цим пра­цю­ють і «Ав­густ», і світові ком­панії.
У ком­панії є всі мож­ли­вості для успіху на цьо­му по­прищі — і влас­ний на­уко­вий центр з об­лад­на­ною за ос­тан­нім сло­вом техніки ла­бо­ра­торією штуч­но­го кліма­ту, і по­туж­ності із ви­роб­ниц­т­ва різних фор­му­ляцій. На­разі пра­цю­ють два фор­му­ляційні за­во­ди: один у Чу­вашії, дру­гий — у Біло­русі, та­кож у про­цесі будівництва за­во­ди в Ка­зах­стані та Ки­таї. Крім то­го, ве­дуть­ся пе­ре­го­во­ри про будівництво за­во­ду із син­те­зу діючих ре­чо­вин (досі ми ви­ко­ри­с­то­вує­мо для ви­роб­ництва на­ших про­дук­тів си­ро­ви­ну, яку ку­пуємо не тільки у най­біль­ших ки­тайсь­ких ви­роб­ників, а й у ве­ли­ких світо­вих ви­роб­ників, лідерів у сфері ХЗЗР («Син­ген­та», «Мон­сан­то», BASF). Як­що все вий­де,  як за­ду­ма­но, то зовсім ско­ро «Ав­густ» ви­го­тов­ля­ти­ме власні про­дук­ти із влас­ної си­ро­ви­ни. І не тільки для се­бе, а й для інших по­ста­чаль­ників зі світо­вим ім’ям (є досвід ви­роб­ництва пре­па­ратів для ком­паній «Дю­пон» і «До­у­А­г­ро­Сай­енсіс», а та­кож імовірність то­го, що ми про­да­ва­ти­ме­мо їм і діючі ре­чо­ви­ни).

Вра­хо­ву­ю­чи склад­нощі ук­раїн­сько­го рин­ку ЗЗР, чи мо­жуть ук­раїн­ські то­ва­ро­ви­роб­ни­ки очіку­ва­ти на но­вин­ки від «Ав­гу­с­та»?
М. Х.: Бе­зу­мов­но, ми не стоїмо на місці — роз­ви­ваємо­ся, хо­че­мо бу­ти в тренді, ад­же ро­зуміємо, що наші парт­не­ри та кінцеві по­купці че­ка­ють від нас но­ви­нок, які ми бу­де­мо, як і до цьо­го, ви­во­ди­ти на ри­нок щорічно. Це й аб­со­лют­но нові про­дук­ти, і ті пре­па­ра­ти, що­­до яких роз­ши­ре­но сфе­ру за­сто­су­ван­ня, зміне­но нор­ми та по­ря­док вне­сен­ня. Яс­на річ, що всі но­вин­ки до реєстрації про­хо­дять най­серй­озніші по­льо­ві ви­про­бу­ван­ня. Так, сьо­годні з на­уко­ви­ми цен­т­ра­ми ве­ли­ких хол­дингів (МХП, «Ас­тар­та», «Хар­вест», NCH, «При­ват Аг­ро­хол­динг», «Кер­нел», «Аг­ро­­­­­­продінвест», «Аг­ро­дже­не­рей­шен», «Фрідом Фарм» і т.д.) ми про­во­ди­мо спіль­ні ви­про­бу­ван­ня на­ших но­вих про­дуктів, які вже на­ступ­но­го ро­ку змо­жуть «спро­бу­ва­ти» ук­раїнські сільгосп­ви­роб­ни­ки.
Є у нас ще од­на, на мій по­гляд, уні­каль­на, але не зовсім «про­дук­то­ва» но­­вин­ка. Спільно з на­ши­ми парт­не­ра­ми (ком­паніями-дис­три­бу­то­ра­ми) за­пу­с­ти­ли про­ект з ефек­тив­но­го вне­сен­ня ЗЗР. Ком­панія вже за­ку­пи­ла чо­ти­ри са­мо­хід­ні об­при­с­ку­вачі (вартістю по 300 тис. дол.) ко­жен і цього сезону вже розпочали на­давати клієнтам по­слу­гу із вне­сен­ня на­ших про­дуктів. Це ду­же відпо­ві­даль­но, ад­же са­ме так ми бук­валь­но зда­ва­ти­ме­мо по­ле «під ключ». Я впев­не­ний у якості на­ших про­дуктів, я повністю упев­не­ний у на­ших працівни­ках, які ре­ко­мен­ду­ють сільгоспви­роб­ни­кам: що, чим і ко­ли об­роб­ля­ти. По­годь­те­ся, ду­же при­ваб­ли­ва «суміш: ре­ко­мен­дації, аг­ро­номіч­ний су­провід, дієві пре­па­ра­ти і, влас­не, вне­сен­ня. І все, так би мо­ви­ти, — «в од­но­му фла­коні», з пе­ревіре­но­го дже­ре­ла... Я ду­маю, по­пит на та­ку по­слу­гу тільки зро­ста­ти­ме, то­му в на­ших пла­нах — до­за­купівля об­при­с­ку­вачів, за­лу­чен­ня до про­ек­ту но­вих парт­нерів.

У кож­ної ком­панії — свій стиль ро­бо­ти. А який стиль ве­ден­ня бізне­су у ком­панії «Ав­густ»?
 М. Х.: Ми аб­со­лют­но про­зо­ра і по­ряд­на ком­панія, яка завжди чітко ви­ко­нує всі взяті на се­бе зо­бов’язан­ня — що­до термінів по­став­ки, якості, су­про­во­ду то­що. У нас не­має ніяко­го лобі, ми пра­цюємо са­ме на про­зо­рих парт­нерсь­ких за­са­дах: є то­вар, є спо­жи­вач, є парт­не­ри, че­рез які по­став­ля­ють­ся наші про­дук­ти. Са­ме та­кий підхід, та­кий стиль зіграв для нас ве­ли­ку по­зи­тив­ну роль.

«Ав­густ» — од­на з пер­ших ком­паній, яка ста­ла ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти у своїй ро­боті інте­рак­тив­ний підхід (про­ект «pole-online», «ав­густів­ські» аг­ро­но­міч­ні олімпіади). Роз­кажіть до­клад­ніше про ці справді не­о­рди­нарні мар­ке­тин­гові і бізнес-інстру­мен­ти. Яким Ви ба­чи­те їхнє май­бутнє?
М. Х .: Спо­чат­ку ми ви­во­ди­мо на ри­нок про­дукт, потім йо­го ви­до­змі­нюємо і ро­би­мо своєрідний аб­грейд. Те са­ме відбу­вається і з на­шим про­ек­том «рole-online». Ми дещо ско­ро­ти­ли кількість задіяних у про­екті полів, але поліпши­ли на­пов­нен­ня. На на­яв­ну ін­фор­­маційну плат­фор­му при­вно­си­мо но­виз­ну (нові про­дук­ти, підхо­ди), підклю­чаємо но­вих учас­ників — се­лекційні ком­­панії (КВС, «Ліма­грейн», «До­уСідс», SAATEN-UNION), незабаром до нас приєдна­ють­ся і ви­роб­ни­ки тех­ніки. Відсте­жуємо, як «ве­дуть» се­бе в по­лі в ре­аль­но­му часі наші про­дук­ти, про­дук­ти на­ших парт­нерів (насіння, до­б­ри­ва).
За до­по­мо­гою «pole-online» хо­че­мо та­кож ре­алізу­ва­ти ще один ці­­ка­вий інте­рак­тив­ний про­ект — ме­тео. У нас є аме­ри­канські ме­те­о­­­­­станції «Девіс», які мо­жуть про­во­ди­ти до 40 різних вимірів. Їхні ре­зуль­та­ти вже роз­міщуємо на пор­талі «pole-online», але хо­че­мо по мак­си­му­му ав­то­ма­ти­зу­ва­ти всі про­це­си і не­ про­сто «моніто­ри­ти» по­го­ду, а й ви­да­ва­ти «на-го­ра» і про­гноз по­го­ди, й аналіз фіто­санітар­ної об­ста­нов­ки в «підшеф­но­му» станції регіоні.
Все це ро­бить­ся для то­го, щоб наші ко­ри­с­ту­вачі от­ри­ма­ли серй­озні ком­п­лекс­ні рішен­ня своїх щоденних ви­роб­ни­чих про­блем, мог­ли ви­би­ра­ти най­при­дат­нішу для них тех­но­логію. Інте­рес до «pole-online» від «Ав­гу­с­та» постійно зро­с­тає, на­разі у нас понад 3000 ак­тив­­них ко­ри­с­ту­вачів (торік бу­ло близь­ко 2500). Зна­чить, те, що ми ро­би­мо, — по­трібно. І це — най­ви­ща оцінка на­шої діяль­ності .
Аг­ро­номічні олімпіади (це від­мін­ний спосіб підтри­му­ва­ти аг­ро­номів гос­по­дарств «у формі»), як і раніше, про­во­ди­мо: міжна­родні — один раз на два ро­ки, а регіональні — що­ро­ку.
Підсум­ки ІІІ Міжна­род­ної олімпіади в 2014 році підбивали на на­шо­му ви­роб­­ництві у Біло­русі, на «Ав­густ-Бел». Учас­­­ни­ка­ми олімпіади бу­ли й аг­ро­но­ми з Ук­раїни, один з яких, Ро­ман Сте­цун, став її пе­ре­мож­цем (як при­з він от­ри­мав ав­то­мобіль Renault Duster. До речі, пе­ре­мож­ця­ми по­пе­редніх міжна­род­них олімпіад та­кож бу­ли пред­став­ни­ки Ук­раїни). Є в нас ідея про­во­ди­ти олім­піа­ди і се­ред на­ших дис­трибуторів (по­ки вона в про­цесі роз­роб­ки). Про­ве­ли ми та­кож і пер­ший «Ав­густ-ринг» (міні-олімпіада — більш «жи­вий» і при­ско­ре­ний бліц-варіант). За­ли­ши­ли­ся ду­же за­до­во­лені і ми, ор­ганіза­то­ри, і всі учас­ни­ки. Ад­же гра­ти люб­лять усі. А як­що це ще й, скажімо так, роз­ви­ва­ю­ча гра, то бра­ти у ній участь под­війно приємно. Бу­де­мо й далі роз­ви­ва­ти цей на­пря­м на­шої діяль­ності.

Су­час­на Ук­раїна пе­ре­жи­ває склад­ну політич­ну та еко­но­мічну кри­зу. Чи впли­ває це на бізнес «Ав­гу­с­та» в Ук­раїні? Чи не боїте­ся Ви пра­цю­ва­ти тут? Які ба­чи­те пер­спек­ти­ви для «Ав­гу­с­та»
в нашій країні?
М. Х.: Ми ро­зуміємо, що ук­раїн­ський ри­нок — ду­же пер­спек­тив­ний, ба­чи­мо, що, по­при склад­ну фінан­со­ву си­ту­ацію, пе­с­ти­цид­не на­ван­та­жен­ня на гек­тар не зни­зи­ло­ся. Рівні про­дажів ори­гіна­ль­них пре­па­ратів зрос­ли (у гро­шах, мо­же, і «просіли» че­рез зни­жен­ня цін, а ось в аб­со­лют­них об­ся­гах — од­но­знач­но ви­рос­ли). І не­да­ле­ко те май­бут­нє, років че­рез два-три, ко­ли об­сяг рин­ку ХЗЗР в Ук­раїні сяг­не мільяр­да до­ла­рів, і «Ав­­­густ» має по­чу­ва­ти се­бе на ньо­му впев­не­но. Тож на­ше за­вдан­ня — ос­воїти яко­мо­га більшу ча­с­ти­ну цьо­го пер­спек­тив­но­го рин­ку. То­му інве­с­тиції в ком­панію, про­дук­ти, пер­со­нал тільки зро­ста­ти­муть. Бе­ру­чи до ува­ги той факт, що країна пе­ре­жи­ває фінан­сові склад­нощі, ми прий­ня­ли для се­бе «енер­­го­ощад­ну» політи­ку ве­ден­ня біз­не­су цьо­го ро­ку, ро­би­ли ак­цент на зни­жен­ня ри­зиків, пра­цю­ва­ли пе­ре­важ­но за пе­ре­до­пла­тою, пішли на певні по­ступ­ки для аг­ро­ви­роб­ників, але ви­т­ра­ти на роз­ви­ток про­дуктів і ком­панії ні на йо­ту не змен­ши­ли­ся, а навіть збільши­ли­ся. Ми віри­мо у май­бутнє Ук­раїни і не зби­раємо­ся ско­ро­чу­ва­ти свою при­сутність тут: на на­ших клієнтів і ко­ри­с­ту­вачів че­ка­ють нові про­дук­ти, цікаві про­ек­ти та ініціати­ви.

Дя­кую за ціка­ву та змісто­вну роз­мо­ву і, ко­ри­с­ту­ю­чись на­го­дою, хо­чу при­віта­ти Вас із Днем на­ро­д­жен­ня
(17 ве­рес­ня. — Ред.) Від се­бе осо­би­с­то і від усієї ре­дакції «Про­по­зиції» ба­жаю Вам міцно­го здо­ров’я, натх­нен­ня, но­вих пе­ре­мог та завжди за­ли­ша­ти­ся щас­ли­вим…

Інтерв'ю
Кооперація в агросекторі – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції.  У світі кооперативи є елементом самодопомоги і отримують преференції від держави. 
Одним із найвідоміших не лише в Україні, а й у всьому світі центрів пшеничної селекції є Миронівка (Київщина), яку недарма називають пшеничною столицею, батьківщиною української озимої пшениці, адже саме тут працює Миронівський інститут... Подробнее

1
0