Віталій Скоцик: «Ми завжди йдемо назустріч аграріям»
Яким нинішній рік буде для аграріїв і компанії АМАКО — роздумами на цю тему поділився голова наглядової ради Групи компаній АМАКО.
Яким нинішній рік буде для аграріїв і компанії АМАКО — роздумами на цю тему поділився голова наглядової ради Групи компаній АМАКО.
Уже стало традицією, що на всіх виставкових заходах голова наглядової ради Групи компаній АМАКО Віталій Скоцик особисто розповідає представникам ЗМІ про досягнення компанії, плани на майбутнє, а також про тенденції вітчизняного АПК. Останнє питання, погодьтеся, нині є дуже актуальним, тому саме із нього ми розпочали спілкування із Віталієм Євстафійовичем.
Віталію Євстафійовичу, нинішній сезон, зважаючи на політичні негаразди, обіцяє бути складним для аграріїв. Якими, на Ваш погляд, можуть бути наслідки політичної кризи для аграрного сектору країни?
— Точного прогнозу наслідків політичної кризи сьогодні не здатен зробити жодний політик, а оскільки я не політик — то тим більше. З економічної точки зору 2014 р. — абсолютно непередбачуваний, і такого складного періоду за всі часи незалежності у нас ще не було. Нацбанк приймає постанови №№48 і 49 про введення обмежень на ринку в роботі клієнтів банків, суть яких іноземні постачальники зрозуміти не можуть. Наразі компанії-імпортери не лише не можуть придбати валюту для проведення розрахунків, а навіть не знають, коли їм це вдасться і за яким курсом. Оскільки логістична складова є однією із ключових у веденні імпортно-експортної діяльності, то всі поставки обладнання, продуктів чи складових агротехнологій виконують у режимі «джаст-ін-тайм» (точно в строк — англ.). Компаніям немає сенсу тримати на складах величезні запаси продукції, адже за нормальною ринковою схемою постачальники мають виробити замовлену продукцію, а замовники — вчасно її оплатити. За кордоном ніхто й уявити не може, що готовий товар може бути неоплаченим, адже для його подальшого транспортування задіяно логістичний ланцюг: подають кораблі, літаки, вагони тощо. Тому я не можу спрогнозувати, як усе це відіб’ється на економіці України.
Якщо розглядати макропоказники, то 10 лютого вийшов черговий звіт мінсільгоспу США (USDA) — базовий прогноз для біржових майданчиків Чикаго і МАTIF із формування ф’ючерсів і форвардів. Перша культура, яка після цього різко стрибнула вгору, — овес (на 31%), за ним зросли в ціні кавові боби, кукурудза і т. д. Через попередню помилку в розрахунку кількості перехідних залишків пшениці (у 10 разів) ринок миттєво відреагував підвищенням цін. Ті сільгоспвиробники, котрі уважно відслідковують котирування наших компаній на IPO, помітили, що вартість акцій вітчизняних компаній на зовнішніх майданчиках протягом останніх місяців показує зниження. Інвестори, відповідно, забирають свої кошти з акцій і вкладають їх у «комодітіз» (товари, які активно перепродують на організованих біржових ринках, — англ.). Така сама картина була напередодні кризового 2008 р. Щодо цінової ситуації на аграрному ринку, то вона і у світі, і в Україні буде кращою, ніж 2013 р.
Традиційно популярні для України культури: пшениця, кукурудза, соняшник, соя, ріпак — минулого року через цінову ситуацію не принесли більшості виробників очікуваних прибутків. Чи можуть аграрії сподіватися, що цього року ситуація виправиться — буде зібрано пристойний урожай, а товаровиробник отримає бажану віддачу?
— Виходячи із ситуації на світових ринках, нинішнього року врожай очікується на рівні близько 50 млн т зерна, отож є позитивні тенденції до збільшення ціни. Тобто у 2014/15 маркетинговому році сільгоспвиробник має заробити більше грошей, ніж у поточному. Структура посівів дещо зміниться. Останні рік-два у світі активно обговорюють виробництво сої: на цю культуру зберігається постійний попит, завдяки чому ціна на неї особливо не падала. Тому можна очікувати, що багато виробників замінять кукурудзу соєю. Тим більше, що і в Україні останнім часом збільшуються потужності з її переробки.
Які особливості нинішнього року для компанії АМАКО?
— Насамперед, відзначається дуже важкий доступ нашого аграрного сектору до кредитних ресурсів. Тому основну ставку робимо на лізингові програми. Також ми посилили роботу у напрямі продажу доступної техніки преміум-класу виробництва Китаю та Індії. Ще у нас діють бартерні програми: якщо у сільгоспвиробника немає грошей, а є продукція (до речі, це стосується не лише зерна, а й цукру), ми також готові з ним співпрацювати. Таким чином намагаємося оперативно реагувати на будь-які економічні умови із користю для аграріїв.
Про китайські трактори українським аграріям уже відомо. Розкажіть про проект із виробництва в Україні індійської техніки.
— Традиційно наша компанія по всьому світу знаходить цікаві технічні і технологічні новинки для наших виробників. Останнім часом у нас з’явився якісний трактор економ-класу YTO — машина, яку виробляють на потужностях державної тракторної корпорації Китаю. На жаль, вони поки не охопили достатньо великої частки українського ринку сільгосптехніки, щоб зацікавити Китай збирати тут трактори. Тому наша компанія шукала партнера, з яким ми могли б складати в Україні трактори потужністю від 40 до 120 к. с. І знайшли в Індії хорошу сімейну компанію Sonalika зі штату Пенджаб, де спостерігається найвищий рівень життя в країні і наявне високопродуктивне сільське господарство. Ця компанія виготовляє понад 80 тис. тракторів на рік, із них 60% іде на експорт. Найближчий до нас ринок таких тракторів — Туреччина, яка щороку замовляє 3,5–4 тис. індійських сільгоспмашин. Причому поставляють туди силові агрегати індійського виробництва, а кабіна і решта складових — турецького виробництва і збирання.
Ми плануємо працювати з індійцями за таким самим принципом: збиратимемо їхній трактор на базі рівненського сервісного центру АМАКО. Новий трактор презентуватимемо вже цього літа на виставці «Агро-2014». Цінова категорія машини — на рівні найближчого зарубіжжя. Перша партія тракторів буде стовідсотково індійської комплектації. Хоча наразі маємо достатньо елементів вітчизняного виробництва, якими можна комплектувати такий трактор.
Виробничий ресурс нового трактора відповідатиме світовим аналогам — 10–12 тис. мотогодин до капітального ремонту. Йдеться переважно про трактори потужністю 80–120 к. с. У разі ж виконання попередніх домовленостей через кілька років, думаю, вже можна буде презентувати сильніший трактор — 180–230 к. с.
Компанія АМАКО — успішний та відомий гравець на бізнесовому полі. Втім, наскільки нам стало відомо, цього року АМАКО «вийде» на футбольне поле та театральну сцену. Розкажіть, будь ласка, про ці проекти компанії.
— Цього року ми справді робимо декілька яскравих маркетингових проектів. Навіть попри важкий фінансовий рік, стали офіційним партнером футбольного клубу «Динамо» (Київ), а також генеральним спонсором Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. З динамівцями підписали контракти на 2014–2015 рр. Співпрацювати ми почали з минулої осені, але офіційно проект стартував від першого матчу «Динамо». Тепер уболівальники зможуть побачити наші логотипи на формі команди та на стадіоні. Ідея про партнерство виходила від спортивного клубу, керівництво якого звернулося до нас із проханням технічного переоснащення. Це, насамперед, стосується двох стадіонів і двох спортивних баз команди в Конча-Заспі під Києвом та на Нивках у столиці. Також плануємо проводити високопрофесійний догляд за газонами на стадіонах, які стануть визначальними під час вибору місця проведення матчів. Тобто йдеться про поліпшення технічної інфраструктури спортивного клубу, що ми й готові зробити в найближчому майбутньому.
З гордістю повідомляю, що на два роки ми стали також генеральним спонсором і одного із найвидатніших українських театрів — Театру української драми імені Івана Франка. Зокрема, забезпечуємо трупу театру новим комфортабельним автобусом, щоб ним можна було зручно діставатися до будь-якого населеного пункту, надаємо новий вантажний транспорт для перевезення театрального реквізиту і робимо ще багато чого в плані технічного переоснащення. Найважливіше для нас те, що ми, згідно з умовами контракту, впродовж року можемо доставити провідних акторів до десяти будь-яких населених пунктів України, тобто до сільської місцевості, де є більш-менш придатна сцена. Уявіть, що означає для звичайного селянина, коли на сцені його рідного клубу гратимуть провідні актори театру, зокрема народні артисти: Богдан Бенюк, Олексій Богданович, Остап Ступка, Євген Шах, Анатолій Хостікоєв, Наталія Сумська та ін.
Зазначу, що за всіма цими договорами кожна зі сторін надає свої професійні послуги, про грошове фінансування не йдеться. Наша співпраця — це доказ того, що завжди слід уміти домовлятися і знаходити спільні посильні напрями для провадження корисної діяльності.