Розвиток АПК Польщі
Польща - індустріально-аграрна країна. Природно-ресурсний потенціал сприяє розвитку господарств. Професор Краківського аграрного університету Чеслав Новак
розповів нашій кореспондентці про проблеми сільськогосподарського сектору Польщі.
Польща - індустріально-аграрна країна. Природно-ресурсний потенціал сприяє розвитку господарств. Професор Краківського аграрного університету Чеслав Новак
розповів нашій кореспондентці про проблеми сільськогосподарського сектору Польщі.
Пане Новак, розкажіть, будь ласка, які загальні риси АПК Польщі.
- Оброблювані сільськогосподарські площі займають 47% території країни. У сільському господарстві переважають індивідуальні господарства. На цих просторах вирощують пшеницю, жито, овес, ячмінь, картоплю, цукрові буряки. Можна виділити основні галузі тваринництва: свинарство, ВРХ, птахівництво. Розвиваємо в країні й рибальство.
Шість років тому Польща стала членом Європейського Союзу. Які нововведення довелося здійснити?
- 2004 рік - найскладніший період для Польщі: потрібно було пристосуватися до вимог ЄС. Зайнятість населення в сільському господарстві в ЄС становить 4, в Польщі - 17%. Частка сільського господарства у ВВП в ЄС сягає 2%, натомість у Польщі - 4%. Проте не важливо, скільки людей зайнято в сільському господарстві, головне, яку частку ВВП вони створюють. Зверніть увагу, що в ЄС 4% населення виробляють 2% ВВП, а в Польщі 17% - 4% ВВП. Це привід замислитися: польські аграрії менш ефективно працюють, ніж їхні колеги-європейці.
ЄС виділяє дотації АПК Польщі?
- Так, але найбільше коштів на ведення господарств від спільної європейської сільськогосподарської політики отримує Франція - 20%, а це, зазвичай, 10 млрд євро. На другому місці - Іспанія, а Польщі дістається 2 млрд євро. Фермерам, які мають до одного гектара землі, виділяють дотацію в сумі 2 тис. злотих. Мені здається, що кращим рішенням були б не безпосередні доплати до 1 га, а створення нових робочих місць, адже таку маленьку дотацію важко кудись інвестувати.
Нині найгірша ситуація спостерігається в господарствах із площею від 5 до 30 га. Малі господарства до 5 га землі виживають не завдяки веденню сільського господарства. Вже коли маєш 30 га, а краще - 50 і більше, тоді можна думати про доходи від сільського господарства.
Що ще актуально для селян?
- Заявки на прямі доплати щороку змінюються. Тобто впродовж п'яти років щороку слід подавати інші заявки. Нині заповнювати заявки допомагають сільськогосподарські консультанти. Тож дякуємо Богові, що в Польщі дотепер є сільськогосподарське консультування.
Наскільки популярні в Польщі агрокооперативи?
- З цим проблема, бо виробничі групи та сільськогосподарські кооперативи слабкі. Польські аграрії індивідуалісти: кожен працює сам для себе. Вони не об'єднуються. Ми вже маємо групи виробників, але їх все ще замало. Кращим рішенням було б створення незначної кількості виробничих груп, але великих. З одного боку, ми в Польщі маємо півтора мільйона селян, а з другого, - кілька мереж супермаркетів. Тобто, замість того, щоб створювати багато груп виробників, краще було б створювати кілька спеціалізованих груп виробників, наприклад, яблук, помідорів, збіжжя.
До речі, у довоєнній Польщі проживало багато народів: українці становили 15% усього населення, євреї - 10, а найкраще організованою групою сільськогосподарських виробників були українці. Кооперативи з околиць Дрогобича, Самбора продавали свою продукцію в Силезію.
У Польщі дозволено торгувати сільськогосподарською землею?
- Так, продаж дозволений. У нас не було такого шоку від приватизації у сільському господарстві. Селяни продають землю, але в себе лишають не менше одного гектара. Бо саме така кількість землі є межею, яка називається господарством. Проте офіційно чимало господарств трохи штучні. Селяни не сплачують податку на дохід. Соціальне страхування для селян удесятеро дешевше, ніж для представників інших професій. За один гектар землі потрібно сплачувати страховку в сумі 80 злотих на місяць, а за більшу кількість землі - близько 800 злотих.
Наскільки дорогою є земля в Польщі?
- У 1998 році за один гектар землі доводилося платити 5 тис. злотих. Щороку (до 2004 р.) ціни на землю коливалися: то падали до позначки 4 тис. злотих, то піднімалися до 5 тис. злотих. Із 2004 р. ціни почали різко зростати. І в 2005 р. один гектар землі коштував 8 тис. злотих, у 2006 році - 9 тис. У 2007 році різкий стрибок цін зупинився на позначці 12 тис. злотих. Ще на 2 тис. злотих подорожчала земля 2008 року.
Який же середній дохід сільської родини?
- У 2003 р. середній дохід на одного члена родини був 680 злотих, а 2007 року він зріс на 36,5% і становив 928 злотих. Найшвидше зростають доходи фермерів. За період з 2003 до 2007 року їхні доходи збільшилися на 78,5%. У 2008 р. середній рівень доходів людей, зайнятих у сільському господарстві Польщі, був вищим на 90% від рівня, досягнутого в 2000 році.
З якими проблемами доводиться стикатися?
- Найгірша річ - безробіття. 2003 року не мали роботи 20% поляків, а на кінець 2008 р. - лише 9,8%. У 2010 р. безробіття в Польщі становить близько 10, а в ЄС - 8%. Із початком економічної кризи почастішали випадки звільнення робітників. На селі дуже часто поляки працюють за 5-7 злотих на годину. В 2003 р. 11,7% населення мали доходи нижчі за рівень прожиткового мінімуму, а нині поляки побагатшали, й кількість людей, які живуть за межею бідності, становить 6,6%. Традиційно в польських сільськогосподарських сім'ях грошима займаються жінки. Адже чоловіки - це розбалувані діти. Якщо в них з'являється багато грошей, то одразу купують собі дорогий великий трактор на заздрість сусідам. А це економічно не вигідно. Єдиний спосіб вижити на селі - одержувати доходи поза сільским господарством. Найчастіше таку роботу поза господарством виконує чоловік. Він іде працювати на будівництво або вартовим. Натомість, у розвинутих країнах роботу поза сільськогосподарським сектором виконує жінка. Побутує думка, що жінки здобувають кращу освіту, отже, мають кращі шанси знайти пристойну роботу. Нині існує проблема сіл, в яких живе чимало старих холостяків, бо дівчата повтікали до міст. Є й інші проблеми.
Які саме?
- Коли ми тільки вступали в ЄС, то не бачили жодних переваг у майбутньому. Наприклад: у принципах сільськогосподарської політики ЄС є такий пункт, як преференція товарів спільноти ЄС. Вони відкрито говорять: "Насамперед -наші товари!". Перед вступом у ЄС ми не любили цього пункту, а тепер раптом полюбили. Потім виникла така проблема: імпорт та експорт сільськогосподарської продукції одержав нульовий митний податок, але при цьому ЄС- виробники продукції сільського господарства там, у себе, мали дотацію до свого експорту, а поляки - ні. Натомість, коли Польща вступила в ЄС, то експорт з інших країн у Польщу не можна дотувати, бо Польща так само належить до ЄС. Наразі бюджет ЄС доволі різноманітний, і перше місце в ньому посідає не сільське господарство, а так зване збалансоване зростання, тобто розв'язання екологічних проблем. ЄС для формування тих оплат, які вкладає в сільське господарство, не використовує термін "доплати за ведення сільського господарства", а тільки вкладає в природні ресурси. Тепер розглянемо, що відбувається в бюджеті. Наприклад, 42% витрачають на природні ресурси, субсидії в сільське господарство та розвиток села. Від цієї суми 82% отримують бенефіціанти, тобто сільгоспвиробники із 15 старих країн - членів ЄС. Деякі західні країни мають навіть надлишок інвестицій у своє сільське господарство.
Інна Борисова
Краків