Спецможливості
Новини

За будь-яких умов

05.06.2008
935
За будь-яких умов фото, ілюстрація
Не буду нагадувати, скільки триває виробничий сезон вирощування озимої пшениці за сприятливих погодних умов. Ви й так на цьому добре розумієтесь. Як і на тому, що буває, коли в справу втручається негода. На жаль, так сталося цього року, що теплі осінь та зима, надто волога весна та дощове літо, з одного боку, допомогли селянинові виростити багатий урожай, а з іншого, — не дають йому шансу зібрати все вирощене. Щоправда, вже на 20 серпня ми мали досить утішні цифри: сільгоспвиробники намолотили 31,76 млн тонн зерна, середня врожайність становила 30 ц/га. Цей показник і спонукав мене до міркувань.

Напевне, в масштабах України середня врожайність у 30 центнерів ранніх зернових та бобових є непоганим результатом. Особливо, якщо порівнювати з роком минулим: тоді ми отримали з гектара лише 15,7 центнерів зерна. Можете мені заперечити, що рік на рік не схожий, що заважають кліматичні умови, що сільське господарство — ризиковий вид діяльності. Все так, я погоджуюсь. Аби не інші, не менш яскраві приклади. Активна робота з новими сортами зернових, застосування новітніх технологій уже кілька років поспіль дають змогу — хай поки що небагатьом, але це гідний приклад для наслідування, — агропідприємствам України отримувати стабільні високі врожаї. До яких, погодьтесь, повинні прагнути всі, хто мріє або планує зробити власне виробництво рентабельним. У кожній області є агрофірма, яка може і вже слугує взірцем. Якщо брати, скажімо, Дніпропетровськ, то це “Агро-Союз”. Якщо столичний регіон, то це ЗАТ ім. Бузницького. Якщо Харківщину, то це “Сади України”. На останній я б хотіла зупинити вашу увагу.
 Цього року в Кегичівському районі Харківської області нам показали 200-гектарне поле Краснодарської-99. Науковці стверджують, що зареєстрований рекорд сорту — 107 ц/га. На наших очах комбайнер господарства “Сади України” Володимир Бажан з хвилюванням приступив до збирання збіжжя. На окремих ділянках лану врожайність коливалася від 92 до 120 ц/га. Вперше за останні десять років досвідчений хлібороб бачив такий вагомий ужинок.


На наше запитання, що допомогло виростити такий колос, керівник господарства Олексій Зайцев відповів досить просто:
— У нас дуже гарні чорноземи, це по-перше. По-друге, склалися надто сприятливі погодні умови. І як результат, просто небачений досі врожай озимини. Ми до нього, між іншим, ішли не один рік. Використовували різні сорти одеської, миронівської селекції, а також кращі російські: Ярмак, Краснодарская-99, Побєда-50. Остання дала цього року в середньому 85 ц/га, на одному полі Ярмака отримали 90, на іншому — 95 ц/га. Краснодарская-99 порадувала 102-ма на круг.
Щоправда, погода це лише один, хоча й важливий фактор. Головне ж — технологія, яку застосовуємо протягом багатьох років: парова система землеробства, достатня кількість добрива, сівалки точного висіву, елітні сорти пшениці, вчасне підживлення, захист рослин... Тільки завдяки такій техніці, як сівалка точного висіву, ми цього року отримали додатково 5 центнерів з кожного гектара. Адже більша площа живлення у кожної насінини дає змогу отримувати вищий урожай. Трохи більша доза селітри, і по 300, по 400 кілограмів діючої речовини на гектар, дає свій результат...


 Зона Східної України досить посушлива. Сіяти пшеницю по парах, значить, зберегти запаси вологи, накопичити достатню кількість гумусу, вирівняти грунти. В Кегичівському районі отримують по парах урожаї від 50 до 70 ц/га. Постійно і системно працюють з новими сортами озимини. Наприклад, з Єрмаком Всеросійського Інституту зернового господарства (м. Зерноград), який потішив 90–95-центнерним урожаєм. Як, до речі, і сорти Вікторія, Ятрань, Побєда-50.


Міністр аграрної політики України Віктор Слаута з великою повагою відгукнувся про Олексія Борисовича Зайцева, спілкуючись із журналістами. “ Ви ж знаєте, хто за фахом Зайцев? — запитав нас міністр. — То я не чув, щоб комбайнер робив операції. А ось лікар, який вирощує сади та хліб, може бути справжнім професіоналом лише тоді, коли досягне таких успіхів, як у “Садах України”. Якби в Україні було більше таких агрофірм, то й, справді, 100 центнерів з хлібного поля стало б нормою. Зайцев і його команда відпочатку програмують високий урожай, відповідно “підіймають планку” і впевнено йдуть до мети. Але ж поряд з “Садами України” працює ще чимало господарств, керівники яких переконані, що більше ніж 30 центнерів на їхніх полях не вродить. Тому й збирають по тридцять, не докладаючи особливих зусиль. Це неправильно. Тому ми рекомендуємо вивчати оцей 100-центнерний досвід, запозичувати ці передові технології, купувати гарантовано якісне насіння і виходити на максимальні намолоти”.


До речі, “Сади України” займаються також вирощуванням гібридного насіння кукурудзи та соняшнику. Його основу становлять гібриди, створені селекціонерами Інституту рільництва й овочівництва м. Нові Сад (Сербія та Чорногорія) й адаптовані агрофірмою до українських умов. Скажімо, гібрид кукурудзи NS -251 вітчизняні аграрії полюбляють за ранній період достигання, а NS-300, NS 444 — за те, що мають неабиякий потенціал урожайності (від 120 до 140 ц/га). Торік на одному з полів агрофірми NS-444 дав 120 центнерів на круг! Навіть нині, незважаючи на дощове літо, кукурудзяні поля агрофірми стоять високою щільною стіною і обіцяють гарний урожай.
Тішить агрономів і соняшник. Як відомо, останніми роками середня його врожайність в Україні становить 9–14 центнерів з гектара. І господарства одержують прибутки головним чином за рахунок збільшення площ. На застереження вчених, що згадана олійна культура надто виснажує землю, майже не реагують. “Сади України”, де нині працює вісім кандидатів і один доктор сільськогосподарських наук, запропонували українським виробникам високоврожайне насіння культури, яке вирощене під безпосереднім контролем установи-оригінатора (Інституту м. Нові Сад) і відповідає європейському стандарту якості. Це, зокрема, гібриди Титанік, Бєлград, Гена, Хортиця, Балкан, Драган (останній виборов перше місце у сортовипробуванні Російської Федерації, залишивши позаду півсотні інших іноземних гібридів). Торік на експериментальних демонстраційних полях у 19 районах 7 областей ці гібриди дали врожайність удвічі вищу, ніж середня по країні.
Ось до яких висот повинні всі ми сьогодні наближатися. А на погоду списувати можуть лише ті, хто не знає або забув і вартість української землі, і вартість селянських рук, які зі споконвічною впертістю ростять і збирають хліб. За будь-яких умов. Хіба не так?


 
 Наталя Черешинська

Інтерв'ю
Використання теплогенераторів на альтернативному виді палива під час сушіння зернових є питанням номер один серед власників фермерських і навіть промислових елеваторів. Наразі вже багато агропідприємств переобладнали свої зерносушильні... Подробнее
Український агрокомплекс відзначає експортна орієнтованість. Тому логістична складова для аграріїв має не менше значення, ніж власно агровиробництво. Зокрема, протягом врожайного минулого року обсяги перевалки зерна в українських портах... Подробнее

1
0