Молока більшає, а ціни нижчають

Порівняно з минулим роком, в Україні збільшилося виробництво молока. Проте позитив виробничих показників супроводжується зниженням закупівельних цін на молочну сировину. З одного боку, це є стимулом до зменшення виробничих витрат та нарощування продуктивності, а з іншого, — зменшенням зацікавленості у веденні молочного напряму господарювання.

О. Маслак,
канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК Сумського національного аграрного університету
 
Тенденції галузі
Минулого року, вперше за досить тривалий період, у вітчизняному молочному скотарстві відбулися позитивні зрушення. Обсяги виробництва молока в усіх категоріях господарств досягли 11,4 млн т, що 2,7% перевищило показник попереднього року. При цьому господарства населення утримали виробництво молока на рівні 2011 р. (8,8 млн т), а сільськогосподарські підприємства збільшили вал на 13,1%. Позитивні тенденції за обсягами виробництва молока спостерігалися в усіх регіонах України, окрім АР Крим (-4,7%), Кіровоградської (-6,8%), Львівської (-1,4%) та Хмельницької (-0,5%) областей. До лідерів галузі за темпами нарощування молочного виробництва потрапили Харківська (+8,8%), Тернопільська (+9,9%) та Київська (+8,9%) області.
Збільшення виробництва молока відбулося завдяки зростанню продуктивності корів, проте поголів’я дійного стада зменшується. На 1 січня 2013 р. чисельність корів в агроформуваннях України становила 575 тис. гол., що на 8,4 тис. перевищило показник попереднього року; в господарствах же населення корів поменшало на 13 тис. гол. Таким чином, у домогосподарствах утримується майже 78% загального поголів’я корів та виробляється така сама частка молока. Тож вплив одноосібників на показники вітчизняної молочної галузі залишається вагомим.
2012 відзначився збільшенням надходження молочної сировини на переробку. Станом на 1 жовтня 2012 р. переробні підприємства України придбали 3,7 млн т молока, що майже на 4% перевищує відповідний показник 2011. Частка господарств населення в забезпеченні молочною сировиною переробників становить 43,8% проти 48,8% роком раніше. На це вплинуло підвищення рівня товарності молочної сировини виробленої сільськогосподарськими підприємствами. Якщо домогосподарства продають близько четвертої частини виробленого молока, то агроформування — понад 89%. Нарощування обсягів виробництва молока вдалося досягти за рахунок виваженої державної політики в молочному скотарстві, зокрема фінансової підтримки домогосподарств населення.

Державна підтримка
У 2012 році на підтримку тваринництва з Державного бюджету виділено 634 млн грн. Завдяки цьому побудовано 68 та реконструйовано 202 тваринницьких комплекси з виробництва молока та вдалося закріпити тенденцію нарощування поголів’я худоби. До того ж, погашено кредиторську заборгованість перед сільськогосподарськими підприємствами за 2011 р. Одним із дієвих засобів підтримки галузі у минулому році стала державна бюджетна дотація за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби, що утримується в господарствах населення.
У 2012 р. майже 340 тис. осіб отримали 305 млн грн бюджетної дотації за утримання та збереження ними 509 тис. гол молодняку великої рогатої худоби. До кращих регіонів за результатами виконання програми, належать Вінницька, Івано-Франківська та Волинська області. У Державному бюджеті на 2013 р. на програми галузі тваринництва передбачено 650 млн грн, тобто збережуться виплати селянам державної підтримки за збереження та утримання молодняку великої рогатої худоби, відшкодування вартості придбаних доїльних апаратів та стимулювання реалізації худоби на переробні підприємства, а також планується запровадження нових програм.

Світовий ринок
За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), у 2012 р. світове виробництво молока та молокопродукції в перерахунку на молоко досягло майже 760 млн т, що на 3% перевищило показчики попереднього року. При цьому країни, що розвиваються, нарощували виробництво більшими темпами порівняно з розвиненими.
Лідерами зростанням виробництва стали Азія, Південна та Північна Америка. Так, у минулому році виробництво молочної продукції у Індії становило близько 132 млн т, що на 4% перевищило показники попереднього року; у Китаї виробництво досягло 45,3 млн т (+5% до попереднього року). Спільно країни Азії збільшили світовий молочний вал на 10 млн т, що становить майже половину загального зростання. Окрім цього, збільшення виробництва у Бразилії досягло 4%, у США, Пакистані, Російській Федерації та Європейському Союзі — до 2%.
Разом із збільшенням світового виробництва підвищувалася торгівельна активність. Продаж на зовнішніх ринках молочної продукції у 2012 р. становив близько 53 млн т, що на 5% більше за дані попереднього року. Обумовлено це підвищеним попитом країн Азії. Найбільшими постачальниками молочної продукції на світові ринки залишаються країни Океанії. У 2012 р. Австралія та Нова Зеландія експортували понад 20 млн т продукції, що на 8% перевищило попередній рівень. Зростання активності в торгівлі пов’язують із збільшенням експорту з США та Європейського Союзу. Якщо у 2011 р. ці країни сумарно експортували 17,6 млн т молочної продукції, то в 2012 р. збільшили обсяги продажу продукції на 2%.
У середині січня 2013 р., порівняно з відповідним періодом минулого року, відбулося коливання цін на основних товарних ринках. У країнах Океанії масло подешевшало на $600–700/т — до $3,1–3,6 тис./т, сир Чедер — на $300 — до $3,8–4,2 тис./т, сухе знежирене молоко — на $200 — до $3,3–3,7 тис./т (на умовах FOB). У країнах Європейського Союзу продукція подорожчала: масло продавали по $4,4–4,7 тис./т (+$125 до ), сухе знежирене молоко — $3,5–3,7 тис./т (+$550).
Враховуючи обсяги виробництва за останні роки (понад 11 млн т молока), Україна посідає 11 місце в світовому рейтингу виробників молока. Частка України у світовому молочному виробництві становить 1,5%. Однією з причин цього є невідповідність стандартів якості сировини для виробництва молочної продукції. Характеристика молочної сировини класу «екстра» в країнах ЄС: за кількістю соматичних клітин ≤  300 тис./см3, бактеріальне осіменіння ≤  30 тис./см3; в Україні відповідні показники становлять ≤ 400 тис./см3 та ≤  100 тис./см3. Тож виникає потреба гармонізації вітчизняних стандартів якості молока із світовими.
Цінова ситуація
Одним із факторів стабільного розвитку галузі молочного скотарства є сприятлива цінова ситуація. Тому КабМін затвердив мінімально допустимий рівень цін на молоко на 2012 р. Відповідну постанову № 807 прийнято на засіданні Уряду 22 серпня 2012 р. Таким чином, мінімально допустимий рівень цін на молоко незбиране другого гатунку становитиме 2200 грн/т (без урахування ПДВ).
 За інформацією Мінагрополітики станом на 16 січня 2013 р. середньозважена закупівельна ціна на молоко, вироблене в сільськогосподарських підприємствах, становить 3,3 тис. грн/т. Відбулося здешевлення молока на 1%, порівняно з попереднім місяцем, та на 11% до відповідного періоду минулого року. Ціна молока І сорту найнижча в Тернопільській області, де становить 2,7 тис. грн/т, а найдорожча — в Харківській — 3,85 тис. грн/т. Середня ціна на молоко ІІ сорту в Україні дорівнює 2,8 тис. грн/т. Вона коливається від 2,48 тис. грн/т у Запорізькій області, до 3,1 тис. грн/т — у Миколаївській. Закупівельні ціни на молоко, вироблене в господарствах населення, ще нижчі. В середньому по Україні ціна такого молока становить 2,4 тис. грн/т та змінюється, залежно від регіонів, — від 2,2 до 3 тис. грн/т.
Разом із молочною сировиною дешевшає молочна продукція. Так, середні оптово-відпускні ціни 16 січня на масло вершкове стали нижчими на 5% (47,95 грн/кг), на сметану — на 1% порівняно з відповідним періодом минулого року. У роздрібній мережі ця продукція подешевшала, відповідно, на 6 та 9%.
Разом з тим, ціни на молоко в інших країнах у попередні місяці перебували навіть на нижчому рівні, ніж в Україні. Так, у жовтні поточного року середня ціна на молоко в Україні (враховуючи базові показники жиру — 3,4%, білка — 3%) становила 3,1 тис. грн/т. При цьому у Польщі, Словаччині, Чехії, Естонії, Латвії, Португалії молоко закуповували дешевше — 3 тис. грн/т (у гривневому еквіваленті).

Перспективи
Незважаючи на стабілізацію виробництва молока, його обсягів недостатньо для забезпечення потреб внутрішнього ринку та формування експортного фонду. Враховуючи минулорічне виробництво молока 11,1 млн т, імпорт продукції 257 тис. т, загальний ресурс молока та молочної продукції оцінювався на рівні 11,3 млн т. Проте фонд споживання становив 9,4 млн т, на що вплинули експорт 964 тис. т продукції, витрати на потреби тваринництва — понад 1 млн т. Отже, розрахункове споживання молока та молочної продукції на одну особу за рік становило 205 кг, що майже на рівні минулого року. Дотримуючись рекомендацій Міністерства охорони здоров’я з річних норм споживання молока однією особою на рівні 380 кг, загальний фонд його споживання в Україні мав би становити щонайменше 19 млн т. Тож в Україні ще неповністю використані резерви наповнення внутрішнього ринку молоком та молочною продукцією.
Стратегією розвитку сільського господарства України на період до 2020 р. передбачається доведення виробництва молока у 2015 р. до 15,4 млн т, 2020 — 19,4 млн. Таким чином, споживання молока та молочної продукції на одну особу за рік підвищиться у 2020 р. до 350 кг. Збільшення обсягів виробництва продукції досягатиметься за рахунок збалансованого розвитку всіх форм господарювання в молочному скотарстві. Якщо у 2011 р. частка сільськогосподарських підприємств у загальному виробництві продукції становила 20%, то у 2020 р. підвищиться до 30%. Разом з тим, Мінагрополітики розглядає можливості прийняття нової програми стимулювання споживання молока та молочних продуктів «Три молочні продукти в день». Цей проект тривалістю п’ять років дасть змогу збільшити обсяги виробництва молока та молочних продуктів, підвищити рівень їхнього споживання та сприятиме покращанню стану здоров’я громадян України.
Одним із напрямів досягнення бажаного результату є формування кооперативних каналів збуту молока та молочної продукції, особливо для дрібних виробників. Такий підхід створить сприятливе конкурентне середовище і умови формування прозорих каналів збуту продукції. В Україні станом на 1 вересня 2012 р. налічується 851 сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, а членами неприбуткових об’єднань є понад 21,5 тис. селян. Найбільша кількість кооперативів діє в Житомирській області — 104, Вінницькій — 84, Івано-Франківській — 67 та Автономній Республіці Крим — 64. Тож окремі регіони демонструють підвищену зацікавленість у розвитку кооперації на селі. Кількість сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів зростатиме й надалі.
Тож місцевим органам влади слід звернути увагу на селян, які потребують практичної допомоги у становленні та розвитку молочарських кооперативів. Необхідно розглянути можливості зміцнення матеріально-технічної бази таких об’єднань, враховуючи особливості регіонів, визначитися з більш привабливими каналами збуту продукції. Під час розробки регіональних програм розвитку та формування бюджетів слід передбачати кошти для підтримки молочнотоварного виробництва об’єднаннями одноосібних господарств.