Сухо… стій! Раз, два! або

Рекомендації щодо годівлі корів у сухостійний період

Сухостійний період має вирішальне значення для всієї дальшої лактації корів. Саме в цей час закладаються передумови для високих надоїв, успішного перебігу тільності та відсутності захворювань, що забезпечує тривале використання молочних корів. Під час сухостою тварини накопичують резерви поживних речовин в організмі: білків, вітамінів, мінералів, — що гарантує їм високу продуктивність після отелення. А помилки годівлі та утримання призводять
до порушення обмінних процесів як у матері, так і у плоду.

М. Ярошко,
дипломований ветлікар, співробітник Німецького Аграрного Центру

Високий генетичний потенціал молочної продуктивності великої рогатої худоби може найкращим чином проявитися лише за дотримання норм годівлі та утримання. Вважають, що рівень молочної продуктивності на 60% залежить від годівлі, на 20% - зумовлений рівнем племінної роботи, а в іншому визначається умовами утримання. Протягом року організм корови зазнає певних змін залежно від її перебування в певному фізіологічному стані: період сухостою, отелення та лактація. Відповідно до цього різняться підходи до утримання та годівлі тварин на певній стадії фізіологічного циклу, звідси - доцільність використання тих чи інших кормів.
Сухостійний період має вирішальне значення для всієї наступної лактації: від нього залежать високі надої, сприятливе протікання нової тільності та відсутність захворювань, що забезпечує тривале використання молочних корів. Середня тривалість сухостою - 60 днів. Знижувати тривалість цього періоду не рекомендується, оскільки це може зумовити народження слабкого молодняку, зниження надоїв та вмісту жиру і білка в молоці наступних лактацій.
Визначення строків запуску
До переведення тварин у групу сухостою їх починають готувати заздалегідь. Перш за все, в таких корів потрібно призупинити процес молокоутворення, що стає можливим за правильного та своєчасного їхнього запускання. Для визначення дати запуску за календарем прораховують орієнтовну дату майбутнього отелення. До того ж, під час визначення часу запуску враховують вік корів, їхню вгодованість та рівень продуктивності.
Зазвичай корів із середньою продуктивністю запускають за п'ять-сім днів, якщо ж надої на перший день запуску становлять понад 15-20 кг, то запуск триває сім-десять днів. У перший день запуску в раціоні корів обмежують споживання води та кормів. При цьому припиняють згодовування молокогінних кормів - насамперед, соковитих та концентрованих, - що різко знижує виділення молока. Влітку під час переведення на сухостій із раціону високопродуктивних корів виключають концентровані корми та зменшують кількість зелених, замінюючи їх високоякісним сіном.
Разом із цим - скорочують кількість доїнь. Якщо до запуску корів доїли тричі на добу, то в перші два-три дні під час запуску кількість доїнь скорочують до двох, якщо зазвичай тварин доїли двічі - то до одного разу на добу. Після того як молоковиділення припиняється, до раціону знову поступово починають вводити концентрати та соковиті корми, водночас проводячи регулярні перевірки стану вимені та спостерігаючи за кожною окремою твариною.

Увага - на здоров'я вимені
Практичний досвід показує, що за регулярного дослідження корів на субклінічний мастит існує можливість проводити запускання тварин за один день незалежно від їхніх надоїв. Цей метод не збільшує ризику захворювання вимені, яке може відбуватися через його інфікування збудниками маститу. За надання переваги такому методу запуску слід дотримуватися певних правил.
Перш за все, в цей спосіб запускають тільки корів зі здоровим вименем, причому за два тижні до очікуваної дати запуску досліджують усі частки вимені на наявність субклінічного маститу, за потреби проводять відповідне лікування. До того ж, за тиждень до запуску з раціону виключають концентровані корми, а за 60 днів до очікуваного отелення у кожну частку порожнього вимені вводять антибіотик пролонгованої дії як профілактику розвитку маститу, після чого дійки обробляють спеціальним розчином, що закупорює сосковий канал. Надалі стан вимені контролюють щотижня.

Протягом сухостійного періоду не менше двох разів проводять клінічне дослідження вимені з його оглядом та пробним здоюванням (перший раз - після запуску, другий раз - незадовго до отелення). У нормі секрет вимені у сухостійних корів густий, яскраво-жовтого чи коричнюватого відтінку. Якщо в пробі у рідкому секреті присутні пластівці або домішки гною, це вказує на проходження у вимені запального процесу. За потреби вдаються до проведення бактеріологічного дослідження.

Годівля у транзитній фазі
Узагалі, з точки зору організації годівлі, період сухостою має ділитися, як мінімум, на дві фази: перша - безпосередньо після запуску (за шість-вісім тижнів до очікуваного отелення) та друга - власне транзитна фаза перехідного періоду. Особливої уваги потребує саме транзитна фаза, яка охоплює приблизно період від третього тижня до настання отелення до четвертого тижня після нього.
Під час годівлі сухостійних корів слід керуватися кількома принципами. Насамперед, потрібно слідкувати, щоб угодованість тварин не змінювалася протягом усього сухостійного періоду. Окрім того, в цей час найбільшу частку раціону мають становити об'ємні корми. Також за два-три тижні до очікуваного отелення концентрати слід обов'язково додавати в раціон, щоб підготувати мікрофлору рубця та слизову оболонку травної системи до споживання комбікормів після отелення. За згодовування концентратів у сухостійному періоді спостерігається підвищення синтезу летких жирних кислот, особливо пропіонової, що стимулює ріст рубцевих сосочків та збільшує здатність рубця до засвоєння більшої кількості продуктів перетворення кормів на початку наступної лактації. До того ж, пропіонова кислота сприяє секреції інсуліну, який знижує утворення жирних кислот із жирової тканини та зменшує таким чином ризик порушень обміну ліпідів: жирової дистрофії печінки, кетозів.
Рекомендована концентрація обмінної енергії в 1 кг сухої речовини раціону в перші шість тижнів сухостійного періоду має становити 8,7 МДж, а в останні два тижні (транзитна фаза) - 11,2 МДж. Це слугує підготовкою до значного зростання потреби в енергії після отелення та враховує часто занижене споживання сухої речовини в цей період. Обмежене споживання корму пов'язане зі зниженою місткістю травного тракту через швидкий ріст плоду в останній період тільності.
Перехід на новий раціон і пов'язана з цим пришвидшена перетравність корму зумовлять позитивну тенденцію споживання корму і, відповідно, ефективного використання енергії. Концентрація енергії в цей період може бути інколи недостатньою безпосередньо перед отеленням, однак збільшення цього рівня часом призводить до надмірного споживання легкоперетравних вуглеводів та негативно впливає на рубцеве травлення. Під час вибору кормів для цієї фази слід відмовитися від соломи та повернутися до сінажу та концентратів, які згодовуватимуться після отелення. Таким чином мікроорганізми, що мешкають у рубці отримують змогу призвичаїтися до складу наступного раціону. Також адаптація епітелію рубця до концентратів забезпечить в подальшому кращу адсорбцію великої кількості коротколанцюжкових жирних кислот, що знизить ризик виникнення ацидозу рубця.

Важливо
не перегодувати корову
Рекомендується застосовувати певну стратегію годівлі молочних корів під час сухостійного періоду. Вона базується на попередженні надлишкового відкладання жиру, авансованій годівлі перед отеленням та використанні мінеральних добавок та вітамінів. Важливо пам'ятати, що під час переведення корів на сухостійні раціони цього не можна робити різко, а за заміни раціонів на низькокалорійні для добре вгодованих корів слід враховувати небезпеку виникнення ацетонемії. Продуктивність і плодючість молочних корів завжди знижуються, якщо тварини до наступної лактації підходять ожирілими чи занадто схудлими.
Годівля корів у сухостійний період не повинна бути занадто поживною, інакше можуть спостерігатися надмірні відкладання жиру на внутрішніх органах, через що зменшиться об'єм черевної порожнини, і здатність тварин споживати достатню кількість об'ємних кормів після отелення буде обмеженою. Надлишкова годівля також веде до збільшення маси плоду, результатом чого може стати ускладнення отелення, розвиток метритів, зниження наступної запліднюваності через уповільнене відновлення статевих циклів. Завеликий обсяг поживних кормів може стимулювати передчасне (ще до отелення) молокоутворення, що в умовах великих підприємств майже завжди призводить до розвитку маститів, втрат продуктивності та частішого захворювання молодняку.
Отже, годівля протягом останніх двох місяців тільності - сухостійного періоду - має будуватися таким чином, щоб середньодобові прирости у корів відбувалися виключно за рахунок збільшення маси плоду та плодових оболонок (десь у 600-800 г на день). До настання часу сухостою у молочного стада слід досягти товщини шару хребтового жиру 20-25 мм (оцінка кондиції тварин - 3,25-3,75 бала). У такій кондиції тварини мають перебувати і до отелення.
Тож необхідні організму резерви білка та жиру мають бути накопичені ще до запуску, а не «догодовуватися» в останній час. Короткий сухостійний період не придатний для того, щоб проводити значне корегування годівлі. Враховуючи, що за сухостійний період маса плоду збільшується десь з 12-16 кг до 23-24 кг в середньому на момент народження, щоб уможливити це подвоєння ваги потрібний добре збалансований раціон. Недогодовування корів під час сухостою, так само як і перегодовування, спричинює негативні наслідки. У голодуючих корів телята народжуються слабкими и частіше хворіють, у корів виробляється менше молозива, до того ж, гіршої якості, окрім того на розвиток плоду корова мобілізує ті запаси, що мала б використати на наступну лактацію, що й призводить до недоотримання близько 300-500 кг молока.
Особливу увагу на час сухостою слід приділяти також протеїновому харчуванню корів та нетелів. Так, на час сухостою ці елементи використовуються організмом на відбудову, ріст та розвиток тканин вимені. Щоденно на збільшення залозистої тканини вимені, яке може сягати 460 г, корови потребують до 130 г протеїну.

Контроль за згодовуванням мінеральних речовин
У раціонах корів під час сухостійного періоду слід ретельно контролювати співвідношення кальцію до фосфору, яке за два-три тижні до отелення має становити десь 0,6-1:1, а вже після народження теляти поступово доводитися до 1,5:1.
Останні три тижні перед отеленням критичні для корів. У цей період найвищим пріоритетом є профілактика захворювань, пов'язаних з порушеннями обміну речовин. Важливим елементом у раціоні стає магній. Саме він бере участь у процесах мобілізації кальцію з кістяку після отелення. Співвідношення між кальцієм та магнієм у раціоні сухостійних корів має становити десь 0,6-1:1. Дефіцит магнію призупиняє утворення паратгормону, що мобілізує кальцій, і також в подальшому веде до порушення кальцієвого обміну у молочних корів.

Перехід на авансовану годівлю
Останні два-три тижні перед отеленням (але не пізніше ніж за 15 днів до нього) тварин починають готувати до наступної лактації. Цей короткий проміжок часу надзвичайно важливий для корів, оскільки визначає їхнє здоров'я та продуктивність протягом наступної лактації та збереження стада в цілому. При цьому велику увагу слід звернути на підготування мікрофлори рубця. Корів поступово переводять на годівлю, призначену для новотільних тварин, - авансовану годівлю. З цією метою можна застосовувати плющене зерно для підготовки рубця та подрібнену солому для обмеження енергії, що виробляється. За останні три тижні сухостійного періоду введення до раціону концентратів збільшують в середньому від 1 до 3 кг на добу. Завдяки авансованій годівлі зменшується небезпека розвитку ацидозів та кетозів, тому згодовування основних кормів навіть після переходу на раціони для лактуючих корів має залишатися стабільним.
При цьому годівлю корів змінюють залежно від періоду сухостою. Так, на першу декаду поживність вирахуваного раціону має становити понад 80% встановленої норми, в другу - 100%, а в третю та четверту - 120%. У п'яту декаду поживність раціону знижують, доводячи її на період шостої десь до 60-70% норми.

Найкращий час для профілактики та лікування маститу
Слід пам'ятати про важливість утримання сухостійних корів окремо від лактуючих. Це дасть змогу легше балансувати раціон та раціональніше використовувати корми, виключаючи перегодовування. До того ж, сухостійні корови потребують організації систематичного активного моціону не менше двох-трьох годин на добу, що також допомагає зняти надмірний набряк вимені перед отеленням та значно скорочує кількість тварин, які страждають від післяродового парезу. Окрім того, період сухостою є найбільш придатним для лікування та профілактики маститів. Узагалі, лікування завжди слід проводити своєчасно, за потреби - за виявлення маститу в корів під час роздоювання та протягом лактації.
Слід пам'ятати, що обробку та дослідження вимені хворих та підозрілих щодо маститу корів, яких утримують окремо, проводити значно легше: виключається можливість потрапляння лікарських препаратів у молоко, можна використовувати засоби з пролонгованою дією та у більших лікарських дозах. Таким чином, добре підготоване переведення молочного стада на сухостій дає змогу успішно вирішувати проблему зменшення надоїв через захворювання та ефективно лікувати тварин, що особливо актуально для високопродуктивних корів, а також сприяє поліпшенню якості молока й молозива, отриманню міцних та добре розвинутих телят, економить господарські засоби як кормові, так (у подальшому) і фінансові.