Доїльні апарати: спочатку промити, потім дезінфікувати

Проміжна дезінфекція має знищити мікроорганізми в доїльному апараті. На що слід звертати увагу під час проведення цієї гігієнічної операції, показує практичне дослідження німецьких професорів, д-в Мартіна Цірона та Штефана Вьордехоффа, з вищого професійного училища Зост.

Мікроорганізми ма­ють здатність швид­ко розмно­жу­ва­ти­ся і по­ши­рю­ва­ти­ся, діючи як за­ве­де­на бом­ба упо­вільне­ної дії у ви­роб­ництві мо­ло­ка. Тільки успішна проміжна дезінфекція доїльних апа­ратів після кож­но­го доїння за­ва­жає пе­ребігу збуд­ників ма­с­ти­ту від ко­ро­ви до ко­ро­ви.

Пе­ревіре­но на прак­тиці
За­зви­чай на прак­тиці проміжну дез­інфекцію доїльних апа­ратів про­во­дять шля­хом за­ну­рю­ван­ня їх у дез­роз­чин (або із за­сто­су­ван­ням по­пе­ред­нь­о­го їх­ньо­го споліску­ван­ня, або без ньо­го), а та­кож шля­хом роз­пи­лен­ня на них зне­за­ра­жу­валь­но­го за­со­бу (див. фо­то пра­во­руч). Для обох про­це­дур здебільшо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють пе­ро­оц­то­ву кис­ло­ту, по­за­як цей засіб не містить шкідли­вих для тва­рин та про­дукції ре­чо­вин і швид­ко вби­ває мікроби. Од­нак, як підтвер­ди­ли досліди, кон­цен­т­рація роз­чи­ну має ста­но­ви­ти мінімум 800 ppm, а час об­роб­ки — три­ва­ти не мен­ше 30 с.
Та чи до­три­му­ють цих ви­мог на прак­тиці? І як слід про­во­ди­ти ефек­тив­ну проміжну дезінфекцію доїльних апа­ратів? Це пе­ревіри­ли на базі тва­рин­ниць­ко­го гос­по­дар­ст­ва ви­що­го про­ф­­учи­ли­ща Зост. Під час досліджен­ня ефек­тив­ності проміжної дезінфекції про­во­ди­ли за­ну­рю­ван­ня ста­канів та ана­­лізу­ва­ли кон­цен­т­рацію діючої ре­чо­ви­ни.
У якості дезінфекційно­го за­со­бу ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли Дезінтек Пе­рокс Пуль­вер (Desintec Peroxx Pulver) фірми «Аг­равіс» (Agravis), який до­да­ва­ли до од­но­про­цент­но­го ро­бо­чо­го роз­чи­ну та­ким чи­ном, щоб йо­го кон­цен­т­рація ста­но­ви­ла 1000 ppm.
По­пе­реднє ополіску­ван­ня:
з ним чи без ньо­го?
Доїльні апа­ра­ти після знят­тя їх із ви­мені за­ну­рю­ва­ли у ро­бо­чий роз­чин і пе­ревіря­ли кон­цен­т­рацію пе­ро­оц­то­вої кис­ло­ти за до­по­мо­гою те­с­то­вих стрічок. По за­вер­шенні цик­лу доїння кож­ний на­­ступ­ний доїльний апа­рат за­ну­рю­ва­ли в дез­роз­чин і зно­ву пе­ревіря­ли кон­цен­т­рацію діючої ре­чо­ви­ни. Дослід про­во­ди­ли варіатив­но: із за­­сто­су­ван­ням по­пе­ред­нь­о­го споліску­ван­ня доїльно­го апа­ра­та до за­ну­рен­ня йо­го в зне­за­ра­жу­валь­ний роз­чин і без та­ко­го споліску­ван­ня. Для по­­­пе­ред­нь­о­го сполі­ску­ван­ня мо­лоч­ний шланг від’єдну­ва­ли від апа­ра­та та при­кріплю­ва­ли відповід­ний во­дя­ний шланг. Потім йо­го про­ми­ва­ли до­ти, до­ки з апа­ра­та не ви­хо­ди­ла ли­ше про­зо­ра во­да.
Ре­зуль­тат: без по­пе­ред­нь­о­го сполі­ску­ван­ня апа­ратів во­дою кон­цен­т­рація дез­роз­чи­ну па­да­ла ниж­че по­ро­го­во­го (для до­сяг­нен­ня за­довільної дезінфек­ції) зна­чен­ня — 800 ppm — уже після за­ну­рен­ня в ньо­го двох апа­ратів (див. графік). За по­пе­ред­нь­о­го споліску­ван­ня, на­впа­ки, кон­цен­т­рація діючої ре­чо­ви­ни за­ли­ша­ла­ся на на­леж­но­му рівні навіть до за­ну­рен­ня де­ся­то­го апа­ра­та.

Підво­ди­мо підсум­ки
Кон­цен­т­рація пе­ро­оц­то­вої кис­ло­ти у роз­чині має бу­ти мінімум 800 ppm, аби зни­щи­ти всі мікро­би. Прак­тич­на по­ра­да: оп­ти­маль­но — 1000 ppm за три­ва­лості дії 30–60 с.
По­пе­реднє споліску­ван­ня доїльних апа­ратів во­дою — обов’яз­ко­ве: без ньо­го кон­цен­т­рація діючої ре­чо­ви­ни вже після дезінфекції дру­го­го апа­ра­та стає за­низь­кою для до­сяг­нен­ня якісно­го ан­тимік­роб­­но­го зне­за­ра­жен­ня.
За по­пе­ред­нь­о­го споліску­ван­ня до­­­їль­­них апа­ратів дез­роз­чин потрібно за­­міню­ва­ти після почергового за­ну­рен­ня в ньо­го де­ся­ти доїльних апа­ратів.