Богдан Круглик: «Дані для агробізнесу — економія ресурсів і керування прибутком»

 

 

 

 

 

 

— Цей рік був для нас дослідницьким, продуктивним і нестандартним. Ми отримали великий досвід, який допоможе нам краще співпрацювати з агровиробниками та чітко пояснити, як впроваджувати сучасні технології. Ми глибше зрозуміли важливість технологій завдяки великим проєктам, зокрема партнерству з французьким урядом та встановленню метеорадару. Це потужний проєкт для аграрного сектору України, який дійсно допоможе трансформувати аграрний бізнес в цифрову сферу. 

Цього року ми впровадили багато цікавих рішень, але для мене найбільш важливим було те, що ми почали глибше і ґрунтовніше працювати в різних регіонах країни. Це дало нам змогу виявити певні закономірності та сформувати чітку стратегію розвитку для українських компаній. На сьогодні ми вважаємо себе найбільшою комерційною компанією у сфері точного землеробства (ТЗ) з точки зору агрегації даних з полів. Ми прагнемо стати справжнім DATA-хабом.

Ми підтримуємо стратегічне планування прибутків, наприклад, на основі середньозважених показників за п’ять років. Тренди, які наразі популяризує ЄС щодо сталого землеробства та раціональності, вказують на необхідність диверсифікації сівозміни. Сівозміна повинна бути обґрунтованою з урахуванням ринкових тенденцій. Кожну культуру слід розглядати як інвестиційний проєкт, що забезпечить повернення коштів, вкладених фермером. Це дасть можливість ефективно оцінювати майбутні прибутки.

 

— Однією з основних проблем агробізнесу є нестача фінансів. Щоб змінити цю ситуацію, необхідно навчитись правильно рахувати витрати. Кожна технологічна операція повинна бути обґрунтована та виконуватись професійно. Наприклад, до нас звернувся агровиробник з Волині, який хотів розрахувати економічну вигоду від впровадження системи паралельного водіння та автоматизації обприскувачів: відключення секцій, збір метеоданих тощо. Це включало такі елементи, як контур поля, лінійна навігація і автопілот.

 

Що стосується автоматизації обприскувачів, то йшлося про відключення секцій на перекриттях та використання технології РТК. Однак фермер звернувся до нас без потрібних даних — в господарстві мали лише трекери на техніці і контури поля. Ми побачили хаотичний рух техніки, не враховуючи врожайність, і зосередились на маршрутах, витратах робочого розчину, а також на економіці у вигляді витрат палива та матеріалів. Після аналізу ми виявили 15 % втрат, яких можна було б уникнути. І навіть на цих моментах, коли фермер впроваджує хоча б мінімальні елементи точного землеробства, він уже може досягти відчутної економії ресурсів.

 

Спочатку ми провели розрахунки для одного поля площею 126 га, а потім масштабували їх на всі інші поля клієнта. Ми сфокусувались на тих елементах, де виробник перевитрачає ресурси. Якщо б ми не мали цих даних, усі агрооперації у фермера проводилися би, покладаючись на інтуїцію та певні гіпотези.

Довіра клієнта формується, коли ми демонструємо обґрунтовані розрахунки і підходимо до нього з конкретними фактами: «Ось, ти вже втратив певні ресурси на полі, але ми можемо змінити технологію та підхід, і ти зможеш працювати більш ефективно в майбутньому».

 

Персональне дос’є

 

Освіта

2016 р. — Національний університет «Одеська юридична академія» (бакалавр, юрист).

2018 р. — Національний університет «Одеська юридична академія» (магістр права); Національний університет «Одеська юридична академія», Київський інститут інтелектуальної власності та права (професіонал з інтелектуальної власності).

Тренінги «Життєвий цикл проекту. Ефективний проектний менеджмент. Франдрайзинг. Моніторинг та оцінка» — Програми інституційного розвитку та адвокації для громадянського суспільства в рамках проєкту «Сприяння відбудові та сталому розв’язанню проблем внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від конфлікту населення в Україні», що впроваджує Міжнародна організація із міграції за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Інкубація Innovating Justice Boostcamp Kyiv за програмою Legal Tech в рамках конкурсу HiiL Innovating Justice Challang в 1991 Open Data Incubator.

Навчальний курс у сфері продажів міжнародної освітньої платформи LABA, отримав сертифікат «Директор із продажу».

Курс для виконавчих директорів у тренінговому центрі «Sotnikov Group» та тренінгово-консультаційний курс «Стале та стійке підприємництво» (SURE).

Курс NEC: New Economy CEO. RECORDING, курс Prodigy finance: Фінансова модель, бізнес-план, працююча фінансова система та вся звітність для бізнесу.

 

Кар’єра

2014 р.-2017 р. — фахівець інформаційно-координаційного відділу Центру організації освітньої підготовки та інформаційно-аналітичної роботи Національного університету «Одеська юридична академія».

2017 р.-2018 р. — фахівець відділу економічних досліджень Центру судової експертизи та експертних досліджень ДП «Інформаційні судові системи».

2018 р.-2019 р. — головний спеціаліст відділу супроводження ЄДКС «Кадри» та аналітичної роботи управління персоналом Департаменту забезпечення діяльності Фонду державного майна України.

2019 р.-2020 р. — менеджер із продажу «Френдт».

2020 р.-2021 р. — регіональний директор «Френдт».

2021 р.-2022 р. — комерційний директор «Френдт».

З 5 травня 2022 р. — директор «Френдт».

 

Життєве кредо: 

«Жити — це не означає дихати, жити — це діяти. Все залежить від тебе».

 

Що є найбільшою мотивацією? 

«Найбільшою мотивацією є надані можливості та середовище, де змінюєшся ти, компанія та сфера, в якій працюємо, а також цілі та результати, яких досягаємо».

 

— Якщо немає достатньо даних, зазвичай аграрії покладаються на інтуїцію або поради колег, але це не є оптимальним рішенням. Іноді здається, що агробізнес в Україні працює дуже ефективно та раціонально, але, відвідуючи поля, різноманітні семінари, бачиш, що зміни відбуваються дуже повільно. 

Коли йдеться про дані, важливо розглядати це у трьох основних етапах: 

Отже, як ми збираємо дані з полів. 

У нас є технологічна карта виробництва, яка охоплює всі етапи вирощування. Зазвичай вона включає 12–18 технологічних операцій для класичної сівозміни. Для високотехнологічних культур, зокрема овочів, це може бути й до 30–40 операцій. Наявність технологічної карти в агробізнесі є важливою, оскільки вона дає змогу оцінити кількість операцій. Наша компанія пропонує технічні рішення для збору інформації з усіх технологічних операцій. Проте інше питання — чи можна встановити необхідне обладнання на наявну техніку в господарстві. 

 

Ми забезпечуємо повний моніторинг виконання технологічних операцій за допомогою продукту FlyAgData. Цього року ми представляли Україну на заході, організованому ООН, присвяченому кліматичним змінам. Ми увійшли до 25 компаній України, які мали можливість презентувати свої досягнення на міжнародній арені. FlyAgData – це система для глибокого аналізу даних, що використовує штучний інтелект. Завдяки їй фермер може зібрати і агрегатувати всі дані з технологічних операцій, а система автоматично їх аналізує.

 

Проте, якщо в господарстві немає FlyAgData, на мою думку, альтернативними варіантами можуть бути: MyJohnDeere із певними своїми нюансами, Trimble Ag, Cropwise. 

Для зберігання та аналізу даних використовуються комплексні програмні рішення, такі як FMS (Farming Management System), що допомагає автоматизувати, оптимізувати та аналізувати всі етапи агровиробництва. У нашому портфелі 80 % складають рішення Cropwise. Однак я також підтримую інші технологічні продукти, наприклад, український проект AgriChain. Це один із флагманів ринку, і я поважаю їхні розробки.

Зараз на підприємствах наявна проблема, коли бухгалтери працюють в одній системі, агрономи — в іншій, а управлінська звітність ведеться в геть в окремій програмі. Тому важливо об’єднати ці системи в єдину платформу для ефективної роботи підприємства.

Щодо того, що вже з’являється на ринку, зокрема в холдингах, я бачу використання Microsoft Dynamics 365 Finance. Це одна з популярних систем, яка автоматизує та вдосконалює глобальні фінансові операції, дає можливість аналізувати продуктивність, прогнозувати результати діяльності та приймати стратегічні бізнес-рішення на основі реальних даних.

Іноді великі холдинги створюють власні продукти для управління бізнес-процесами. Наприклад, компанія Kernel розробила продукт DigitalAgriBusiness — комплексну AgTech-систему для управління агровиробництвом. Однак, якоїсь певної комерціалізації їхнього продукту на ринку ми не спостерігаємо.

 

Отже, серед систем, із якими ми активно працюємо, можна виділити Cropwise, AgriChain та IoT платформу «Агроконтроль». Однак, на мою думку, українському бізнесу не вистачає якісного брендинга та маркетингових стратегій — тут нам варто було б черпати досвід у міжнародних колег.

Мені подобається, що на українському ринку з’являється все більше компаній, які просувають ідеї точного землеробства та раціонального використання ресурсів. Це стане важливим кроком до трансформації агросектору і сприятиме аграрній цифровій революції. Ми прагнемо, щоб якомога більше аграріїв приєднувались до впровадження сучасних цифрових рішень, і точне землеробство ставало більш популярним.

 

— Зараз багато фермерів застосовують диференційований підхід до сівби та внесення добрив. Проте не завжди зона, яка дає найвищий валовий урожай, має найвищий чистий прибуток. Наприклад, при диференційованому внесенні добрив для зони з високою врожайністю (зеленої зони) може знадобитися більше добрив, але прибуток не завжди буде вищим, ніж у зоні з меншою врожайністю (червоній зоні). Загальне правило, яке використовують більшість фермерів, полягає в тому, що на «зелену зону» вносять, наприклад, 120 кг карбаміду, на «жовту» — 100 кг, а на «червону» — 80 кг, що дає змогу оптимізувати витрати та прибуток.

 

На полі завжди є домінуюча зона. Наприклад, на 100 га жовта зона може займати 55 % площі, і її характеристика може суттєво вплинути на середній прибуток по врожайності – як збільшити, так і знизити. Або є інша технологія, це більше американський підхід який стверджує, що зони потрібно вирівнювати. Але з точки зору інвестицій, вирівняти фон поля дуже дорого, ресурсно-затратно, і це стосується не лише добрив. 

Щоб правильно аналізувати поле, спочатку потрібно визначити домінуючу зону та вивчити сівозміну та врожайність за останні 15 років. Важливо мати відповідний масив даних. Точне землеробство – це не одна формула, а комбінація внутрішніх та зовнішніх факторів, таких як менеджмент, технології та погодні умови. 

 

— Скажу відверто, до 2030–35 років, агробізнес буде використовувати цифрові двійники своїх підприємств. За допомогою великих масивів даних та штучного інтелекту, компанії зможуть створювати ефективні моделі виробництва та прогнозувати майбутні результати. На основі цифрових даних агробізнес буде розробляти ефективні стратегії виробництва, а досвід агрономів буде переведений в цифрову форму. Кожне підприємство матиме цифровий паспорт поля, що дозволить створювати індивідуальний підхід до кожного поля та гектара.

 

В Україні сьогодні катастрофічний дефіцит кадрів, однак завдяки технологіям можна частково вирішувати цю проблему. Я вважаю, що український агробізнес, ймовірно, розвиватиметься за прикладом США — три працівники на тисячу гектарів. Для цього потрібно налагодити ефективні бізнес-процеси, і без інновацій це буде важко це здійснити. Хоча нині в країні досить складний період для впровадження якихось інноваційних розробок – відключення світла, РЕБи тощо, компанії все ж активно використовують сучасні продукти.

 

Якщо ми будемо активніше впроваджувати точне землеробство, критична маса агробізнесу повинна становити 10 тис. агровиробників. Якщо ця кількість агровиробників почне впроваджувати ТЗ, ми зможемо реалізувати аграрну цифрову революцію в Україні до 2027 року. Це стосується підприємств із розміром земельного банку понад 500 га, що складають 90 % усіх земель в Україні. Впровадження максимально ефективних бізнес-систем дасть змогу збільшити експортний потенціал країни на 27 %, що підвищить нашу ефективність. За нашими оцінками, агробізнес в Україні наразі нераціонально використовує свої ресурси, і є великий прихований потенціал для зростання на 30–40 % для будь-якої агрокомпанії. Цей потенціал потребує бізнесового підходу та стратегічного управління.

 

— До прикладу, штучний інтелект можна використовувати для складання технологічної карти, він відмінно аналізує показники агрохімічного аналізу ґрунту тощо. Але потрібно пам’ятати, штучний інтелект треба вчити під свої потреби.