Інтерв'ю
Олександр Дмитрієв: «Фермери поступово переходять до більш зваженого фінансового управління»
07:00 • Сьогодні
118
Сьогодні в країні важкий період проходить кожен агровиробник: від малого фермера до великого агрохолдингу. Про нинішній стан аграрного ринку в світі та роботу однієї з провідних компаній-постачальників насіння та засобів захисту рослин на ринку України розповідає Олександр Дмитрієв, керівник бізнесу Corteva Agriscience в Україні.
Олександре, якщо дивитись на загальне становище на світовому ринку, як ви охарактеризуєте ситуацію у світовій аграрній галузі?
— Агроіндустрія залишається одним із найбільш динамічних секторів, і цей тренд продовжується. Ми спостерігаємо значне зростання попиту на зернові, олійні культури та м’ясну продукцію у 2023–2024 роках, що пов’язано з відновленням споживання після пандемії COVID-19. Світ оговтується після складного періоду, і споживання, зокрема поза домом, поступово зростає. Окрім того, збільшується попит на сировину через технологічний розвиток, особливо у сфері біопалива. Нові технології спрямовані на дбайливе використання природних ресурсів, що також стимулює попит в агросекторі.
Якщо говорити про окремі культури, такі як кукурудза та соя, то їхні рекордні врожаї минулого року допомагають відновити запаси, що були частково вичерпані через нижчі врожаї на початку 2020-х років.
Що стосується глобальних ринкових тенденцій, на 2024 рік значний вплив мала ситуація в Північній Америці. Ми ретельно стежили за ходом посівної кампанії кукурудзи, оскільки це безпосередньо впливає на експортні можливості регіону. Хоча на початку були певні ризики через дощі на ранніх стадіях вегетації, зараз ситуація стабілізувалася, і врожай у Північній Америці виглядає доволі впевнено.
У Південній Америці прогнози теж здебільшого позитивні, хоча повінь у штаті Ріо-Гранді-ду-Сул у Бразилії погіршила очікування щодо посівів сої. В Аргентині скорочення експорту кукурудзи призведе до зменшення площ під цією культурою.
Загалом, світовий ринок агропродукції працює за принципом: коли є надлишок врожаю, ціни знижуються, а за умов помірних врожаїв — ціни зростають. В Україні ця тенденція стала очевидною ще під час пандемії, а з початком повномасштабної війни фермери почали ще ретельніше стежити за фінансовою стійкістю своїх господарств. Глобально цей тренд чітко проявився у 2023 році. Ми помітили, наприклад, що фермери, як в Україні, так і в інших країнах, почали розбивати свої закупівлі засобів захисту рослин на кілька частин, купуючи лише за потреби, а не наперед, як це було раніше.
В результаті, аграрна індустрія поступово виходить на більш дисципліновані фінансові моделі. Це сприятиме стабільності та передбачуваності, зменшить залежність від коливань цін на окремі культури чи препарати. Фермери адаптуються до обережнішої і більш зваженої фінансової поведінки.
Сьогодні все більше розмов про виробництво біопалива і Україна має всі необхідні умови для цього. Як ви охарактеризуєте перспективи цього напряму в Україні та виходу на міжнародні ринки? Чи маєте пропозиції по насіннєвому матеріалу для тих аграріїв, які вирішать впроваджувати та просувати новий напрям виробництва?
— Так, у нашому портфелі є відповідні гібриди, зокрема кукурудзи, які можуть бути використані для виробництва біопалива. Проте все залежить від попиту на цей вид палива та готовності фермерів висівати відповідні культури для його виробництва та поставок. Є прогнози від великих автовиробників, які поки відкладають припинення виробництва двигунів внутрішнього згорання. У 2023 році Європарламент проголосував за поступове припинення реєстрації нових автомобілів із бензиновими та дизельними двигунами до 2035 року. Це дає перші орієнтири щодо того, коли такі двигуни можуть зникнути. Якщо фермери побачать зростаючий попит на біопаливо, вони відповідно відреагують, коригуючи свої посіви, а ми, зі свого боку, готові забезпечити їх необхідним насіннєвим матеріалом для підтримки цього напряму.
Війна суттєво вплинула на аграрний сектор України. Підприємства шукають нові напрямки діяльності або відмовляються від традиційних методів агровиробництва. Була інформація про те, що Сorteva взяла участь у проєкті з вирощування бавовнику.
— Попри різні експерименти, основними культурами для українського агробізнесу залишаються озима пшениця, соняшник та кукурудза. Далі йдуть соя та ріпак. Саме ці культури мають найбільший вплив на економіку України та її експорт, без суттєвих зрушень у бік нішевих культур. Щодо останніх, все залежатиме від нашої гармонізації законодавства з Євросоюзом. Прогнози на 2022–2023 роки говорили про можливе зниження виробництва кукурудзи, але ці прогнози не повністю справдилися - ні цукровий буряк, ні просо, ні гречка не досягли тих обсягів, які прогнозували.
Щодо бавовнику, наша компанія бере участь у проєкті в рамках підписаної у жовтні 2022 року декларації між Corteva та Міністерством аграрної політики та продовольства України. Наразі йдуть дослідження, щоб оцінити придатність самої культури для українського клімату. Хоча в минулому в Україні вже був досвід вирощування бавовнику, варто зазначити, що в інших країнах ця культура здебільшого вирощується в дуже південних регіонах. Адаптація сортів до наших умов – це складний і тривалий процес. Оскільки ми ще не маємо достатнього досвіду, зарано робити прогнози щодо кінцевих результатів.
Як ви охарактеризуєте результати роботи Сorteva в масштабах світового виробництва? Які успішні впровадження ви можете назвати?
— Конкуренція на ринку засобів захисту рослин залишається високою, тому ми підходимо до прогнозів обережно. Втім, ми бачимо, що попит на передові засоби зберігається і тому регулярно продовжуємо оновлювати портфель препаратів, який пропонуємо ринку. Але у нас є беззаперечні зірки, які демонструють стабільний попит. Наприклад, це один із наших провідних продуктів — страховий гербіцид для соняшнику, створений на основі молекули Arylex™ active для контролю дводольних бур’янів, який вже переконав ринок у своїй ефективності.
Щодо насіння, наші результати стабільні. У другому кварталі 2024 року ми зафіксували високі показники продажів насіння кукурудзи й продовжуємо зміцнювати свою лідерську позицію в цій культурі. Також ми продовжуємо розвивати виробництво насіння в Україні, яке є одним із найперспективніших напрямків завдяки високій врожайності та розширеній системі захисту посівів, яка забезпечує вищий вихід продукції з гектара та знижує собівартість виробництва. Ми вирощуємо кукурудзу для виробництва насіння не лише в Полтавській області, де працює наш виробничий комплекс, а й у різних регіонах України, від Рівненщини та Могилів-Подільщини до Полтавщини. Це важливо, оскільки дає змогу працювати з різними ФAO кукурудзи та оптимізувати виробничі цикли.
Ми знаємо, що Corteva надає активну підтримку постраждалим від війни фермерським господарствам...
— Це правда, команда Corteva напряму співпрацює з фермерами прифронтових територій Сумщини, Запоріжжя, Донеччини, Херсонщини. Постраждалі від війни аграрії отримали насіння на проведення посівної, в тому числі близько 8 000 п. о. озимого ріпаку та 45 000 п. о. насіння кукурудзи та соняшнику бренда Pioneer за рахунок програми з Фонду Говарда Г. Баффета. Також в рамках програми Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FАО) фермери за сходу та півдня країни отримали насіння соняшнику бренда Pioneer® на 6 000 гектарів. Також Corteva спільно з фінансовими установами пропонує фермерам програми, які надають спеціальні умови кредитування або дотування посівної, даючи доступ до ресурсів, що є ключовими для збереження прибутковості та продовольчої безпеки в країні.
Ми працюємо пліч-о-пліч з фермерами, бо розуміємо складне становище, в якому вони опинилися протягом війни й постійно шукаємо можливості підтримати їх в складні воєнні часи та допомогти забезпечувати економіку України та продовольчу безпеку світу.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com
Наступна стаття
Читайте також
Інтерв'ю
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів
Один із факторів успіху агросектору Бразилії — аграні розписки. Детальніше про їх впровадження розповідає президент Бразильського сільськогосподарського товариства Густаво
Статті