«Цифрове Агро України»: як застосовують новітні технології у сільському господарстві

Віднедавна в Україні презентовано результати масштабного проєкту «Цифрове Агро України», організованого командою освітньої он-лайн платформи Aggeek. Експертну підтримку дослідження надали партнери проекту «Райффайзен Банк Аваль», компанії FERM, WEAGRO та Syngenta.

Це перше в Україні дослідження, яке подає глибокий аналіз рівня впровадження цифрових технологій в агросекторі країни. У ході реалізації проєкту представлені основні напрями використання інновацій у сільському господарстві, включаючи застосування цифрових технологій в аграрній сфері на всіх етапах виробництва: від планування, обробітку ґрунту, висіву, захисту рослин, внесення добрив, збирання врожаю тощо. Метою проведення дослідження було з’ясувати, які технології сьогодні користуються популярністю та активно впроваджуються в українських аграрних компаніях. Попри обмеження, які виникали під час анкетування та публічного опитування агрокомпаній, проєкт успішно продемонстрував тренди застосування інновацій у рослинництві.

«Це дослідження ми плануємо робити щорічнім, воно буде точкою відліку для наших подальших вимірів та показуватиме в якому стані перебувають українські агровиробники. Одразу хочу сказати, що українські фермери мають високий рівень адаптації до цифрових технологій», — розповів СЕО Aggeek Станіслав Шум.

У дослідженні взяли участь 50 відомих агропідприємств і 2 800 анонімних респондентів з усіх куточків України. Щоб вивчити тенденції застосування цифрових технологій у рослинництві, організатори провели чотири анкетування серед відібраних 50 агрокомпаній. У цей час на інформаційних платформах організатори влаштували 15 відкритих опитувань, в яких взяли участь 2800 осіб з аграрного ринку.

Компанії, які підготували розгорнуті анкети, представляють усі сегменти агробізнесу — від мікро, малих і середніх господарств до великих агрохолдингів. Більшість опитаних підприємств — із традиційним набором культур у сівозміні: соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак.

Інновації крокують з аграріями

«Ми не лише хотіли показати рівень застосування цифрових технологій, а й мали за мету продемонструвати аграріям як влаштований світ цифрових інновацій в агробізнесі, які технології можуть застосовуватись на кожному етапі виробництва» – каже Станіслав Шум.

За словами організаторів проєкту, дані, наведені в дослідженні, демонструють високий рівень застосування новітніх технологій серед відібраних агрокомпаній та по ринку в цілому. До прикладу, сьогодні навігація є дуже поширеною технологією, яка користується великою популярністю та активно застосовується на полях господарств. Якщо якихось 3–4 роки тому за оцінками ринку лише 25 % фермерів застосовували цю технологію, то сьогодні дослідження показує, що ця цифра зросла в середньому до 60 %. Фермери стали більше користуватись навігацією, використовувати в господарствах автопілоти чи курсовказівники. З 50 опитаних компаній автопілоти застосовують 80 % підприємств. Також популярні такі технології, як посекційне відключення форсунок за проведення захисних обприскувань (78 %) та внесення ЗЗР дронами (59 %). Ну і, звичайно, телематика — ці технології використовують 70 % інноваційних компаній.

Серед опитаних компаній популярними технологічними рішеннями для логістики та контролю врожаю є застосування бункерних датчиків у комбайні, карти врожайності поля у комбайні, планування та моніторинг маршрутів зерновозів. Крім того, 22 % компаній вже застосовують штучний інтелект для прогнозування майбутнього врожаю. За даними дослідження серед інноваційних компаній рівень застосування цифрових технологій у збиранні та логістиці врожаю більший у 2–2,5 рази, ніж в загальному по ринку.

Відновлюване землеробство — одна з ланок, на яку все більше звертають увагу українські підприємства, на що вказують відповідні цифри з дослідження. 38 % опитаних компаній застосовують в господарствах органічні добрива. Не менш популярними є альтернативні технології обробітку гурту на кшталт no-till або strip-till, а також використання покривних культур в сівозміні. Сертифіковане підтвердження регенеративних практик мають 12 % компаній. На жаль, перспективна на сьогодні ніша отримання вуглецевих сертифікатів та коштів за них поки не надто популярна серед українських аграріїв.

Фінансова підтримка для агропідприємств

Доступні інструменти для фінансування – це одне з ключових питань успішного  функціонування господарства. За словами Олександри Прохорчук, директорки із залучення та розвитку відносин з клієнтами середнього бізнесу «Райффайзен Банку», попит на агрокредитування починає відновлюватись після початку повномасштабної війни. «З початку 2022 року інвестиційне кредитування дещо втратило попит. Лише минулого року ми побачили від клієнтів запити на модернізацію господарств, – каже пані Олександра. — Цього року з’явились запити на фінансування створення сучасних свиноферм з «нуля», виникає попит на системи зрошення не лише на Півдні країни, а й у прикордонних регіонах, отже фермери готові інвестувати в цей напрям. Багато аграріїв сьогодні орієнтовані на отримання доданої вартості, питання переробки стає більш актуальним».

«Клієнти хочуть заробляти більше, адже аграрний бізнес має експортно-орієнтований напрямок, — розповідає Олександра Прохорчук. — Проте цього року основне питання все ж таки — це енергобезпека. Сонячні панелі, генератори, когенерація тощо — це те, що турбує аграріїв сьогодні. Якщо в попередні роки аграрії говорили, в основному, про кількість урожаю та його ціну на ринку, то нині питання дещо інші: яка потужність генераторів, як обрати надійного виробника, як ефективно використовувати тепло у виробництві тощо. Фактично ми бачимо тренд, коли наші аграрії стають новими енергетиками».

Натомість для малих фермерських господарств, які не мають кредитних історій у банках, ринок фінансових послуг пропонує доступні рішення для підтримки процесів агровиробництва. Проєкт WEAGRO, що розвивається за підтримки USAID AGRO, спрямований на полегшення надання швидкої агророзстрочки малим фермерським господарствам. Постачальник та фермер протягом одного дня можуть укласти угоду купівлі-продажу товару, обладнання чи послуги в режимі онлайн. На сьогодні 30 компаній-постачальників працюють з платформою та пропонують свої продукти для фермерів. «Ми намагаємось надати якісні фінансові інструменти для оперативного вирішення питань наших клієнтів. 36 % опрацьованих заявок від фермерів не мають банківських кредитів. На початок серпня ми мали 380 заявок, з яких 220 мали позитивні рішення» — розповідає директор з розвитку бізнесу Activitis Віктор Вільчицький.

У амбітних планах компанії – збільшити кількість компаній-постачальників продуктів та послуг для аграріїв до 100 підприємств та укласти 10 000 успішних угод наступного року.

Аграрний бізнес у цифровому форматі

Сьогодні на ринку представлено велику кількість цифрових платформ, діяльність яких спрямовано на полегшення процесів у виробництві, логістиці, рітейлі тощо. Для аграрія нині фактично не потрібен офіс, він стає мобільним, цифровізованим, адже багато питань можна вирішити за допомогою різноманітних додатків, програм та гаджетів.

За даними дослідження, кожний четвертий гектар сільськогосподарських земель України моніториться в Cropwise, платформі для дистанційного контролю сільськогосподарських угідь. Сьогодні платформою в Україні користуються понад 1200 користувачів, серед яких «Агропродінвест», «Кернел», «Агрорегіон», «Кусто Агро», «Терра-Фуд», «Зелена долина», «Агродім», «Бета-Агро-Інвест», «ЛНЗ-Агро», «Агросиндикат» (Одеська обл.), «Агроінвестгруп», «Агротрейд».

Програма складається із трьох базових модулів: стан посівів, агрооперації (планування робіт), телематика (GPS моніторинг). Зокрема:

Функції модуля «Стан посівів»:

• оцінка стану посівів — супутникові знімки високої та середньої роздільної здатності;
• історія полів;
• карти вегетації;
• карти рельєфу та схилів;
• точний прогноз погоди;
• опади;
• вологість ґрунту;
• температура повітря та ґрунту;
• активні температури;
• звіти оглядів полів;
• прогноз урожайності;
• повідомлення про опади та різке зниження вегетації.

Функції модуля «Агрооперації»:

• планування агроробіт;
• розподіл норм внесення насіння, добрив, засобів захисту рослин;
• відбір проб ґрунту;
• тести ґрунту;
• карти аналізу ґрунту;
• карти текстури ґрунту;
• диференційоване внесення;
• планування збиральної кампанії.

Функції модуля «Телематика»:

• автоматичні оповіщення;
• контроль пересування техніки;
• контроль споживання палива;
• статус робіт;
• історія операцій;
• неавторизовані роботи;
• контроль збирання;
• зважування;
• гнучке налаштування датчиків.

І все це передбачає автоматичне документування.

Придбати необхідні товари, отримати професійні послуги та фахову підтримку від експертів пропонує агроплатформа FERM. «Цифровізація швидко заполонила всі сфери життя. Ми вважаємо, що саме агросектор буде рухати економіку України вперед на міжнародний ринок. Кращий досвід в IT-технологіях, у виробництві, логістиці, рітейлі ми будемо реалізовувати на нашій платформі» – розповів CEO FERM Віталій Пушкаренко.

Юлія Наружна,  j.naruzhna@univest-media.com