Спецможливості
Агробізнес

Кукурудзяний мільярд

02.09.2011
381
Кукурудзяний мільярд фото, ілюстрація

Експорт кукурудзи в травні в грошовому вимірі перевищив один мільярд доларів. І це попри майже постійне квотування з початку сезону. В червні валютна виручка від експортних продажів зерна дала змогу суттєво знизити дефіцит платіжного балансу країни. Але вже в липні експорт "здувся".

Експорт кукурудзи в травні в грошовому вимірі перевищив один мільярд доларів. І це попри майже постійне квотування з початку сезону. В червні валютна виручка від експортних продажів зерна дала змогу суттєво знизити дефіцит платіжного балансу країни. Але вже в липні експорт "здувся".

Показники липневих поставок кукурудзи на експорт "перевершили", мабуть, найпесимістичніші очікування. За місяць було вивезено лише 40 тис. т зерна цієї культури. Такий обсяг еквівалентний тоннажу одного судна для морських перевезень класу "панамакс", і це навіть менше 1% експорту з початку сезону (для кукурудзи він починається в жовтні).
Що ж призвело до такого зменшення експорту? Адже й запаси в країні начебто істотні, і врожай кукурудзи очікують немалий? Відповідь криється в цінах. А точніше - в ситуації на інших ринках і в законодавчих нововведеннях в Україні. З 1 липня, відповідно до Податкового кодексу, ПДВ під час експорту зерна не відшкодовують, а до трьох основних зернових культур застосовують експортні мита: на кукурудзу - 12%, із застереженням, що в кожному разі це має бути не менше 20 євро на тонні.

У нас - мита, в Росії - можливості
"Такий безпрецедентно низький рівень експорту зерна з України, швидше за все, є відображенням деструктивної дії експортних мит, а також невідшкодування ПДВ під час експорту", - вважає Сергій Стоянов, генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК). За даними УАК, у червні експорт зерна з України становив близько 380 тис. тонн. Зокрема, пшениці та ячменю, для яких липень - перший місяць нового 2011-2012 маркетингового року (МР), вивезено 160 і 170 тис. т, відповідно.
В Україні 1 липня хліборобів вітали з намолоченням 1,1 млн т зерна, яке тепер нікуди діти. З Росії, де цей день був першим після зняття ембарго, було експортовано такий самий обсяг зерна. Про це на початку липня відрапортував перший віце-прем'єр Російської Федерації Віктор Зубков із посиланням на оперативні дані Федеральної митної служби. За місяць (липень), за інформацією інформаційного центру УАК, російський експорт зерна становив 2,3 млн тонн. Зрозуміло, що це було зерно переважно торішнього врожаю.
Отже, росіяни взялися за активне освоєння зовнішніх ринків, а в нас - меншає валютний виторг і обвалюються внутрішні ціни на зерно.
Буквально за два тижні, в період з 21 червня до 5 липня, пшениця 3 кл. втратила в ціні 750 грн на тонні (ціна на елеваторі). Таку динаміку зафіксовано в інформбюлетені "Агрофакс" проекту Німецько-Український Аграрний Діалог. Кукурудза 3 кл. не опускалася нижче 2000 грн/т до кінця першої декади липня, після чого подешевшала до 1600 грн/т EXW.
Міністр агрополітики Микола Присяжнюк оперативно відреагував на понижувальну цінову динаміку. "Я особисто закликаю фермерів не поспішати з продажем урожаю за нинішніми цінами й притримати його", - цитує міністра прес-служба Мінагрополітики.
Аграрії вирішили триматися. Падіння цін зупинилося. Ціна на пшеницю 3 кл. стабілізувалася на рівні 1300  грн/т, на фуражну кукурудзу - в межах 1600-1850 грн/т EXW.

Як ми докотилися до таких цін
Про такий розвиток подій, падіння внутрішніх цін і зменшення обсягів експорту зерна експерти ринку й галузеві асоціації попереджували заздалегідь. "Пропозиція" публікувала їхні прогнози й коментарі в липневому номері (с. 52-55). Зокрема, директор інформаційної компанії "ПроАгро" Микола Верницький "розклав по полицях" чинники зниження закупівельних цін експортерів, а президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко прогнозував цінові втрати українських аграріїв у межах понад 35%. "Ціна може бути нижчою за собівартість самого зерна", - попередив він тоді.
Міністерство аграрної політики на той момент дотримувалося думки, що через введення мит доходи фермерів будуть менші, ніж якби мит не було, але це ще не означає зниження внутрішніх цін ("Пропозиція", №07, 2011, с. 24-25). Надії покладали на високі світові ціни. Експерти звертали увагу, що тодішні котирування ф'ючерсів на провідних світових біржах спонукали до інших висновків: зниження внутрішніх цін на зернові не уникнути.
Щоб продати українське зерно на зовнішньому ринку, експортер мав запропонувати покупцеві ціну не вищу за ту, яку пропонують інші постачальники за зерно аналогічної якості. Причому з урахуванням вартості доставки в країну, що імпортує. Щоб запропонувати таку ціну, експортер має відняти від кінцевої ціни всі свої витрати. І звичайно ж, експортер хоче щось на цьому заробити - тобто мінус маржа. Стоп! Перш ніж звинувачувати їх у чомусь, як це часто робить влада, щоб перекласти свою відповідальність, подумайте, а навіщо і хто свідомо робитиме для себе щось невигідне? Це ж нормально - працювати для того, щоб щось із цього одержати. Крім того, експортні поставки - це ще й ризики: не завантажили зерна на судно в строк - штраф, митниця затримала судно в порту - плати за простій. А якщо від доставленого вантажу відмовляється покупець (його не влаштовує якість) - отут наслідки взагалі можуть бути найнесподіваніші: підфортунило - довів свою правоту; удача відвернулася - поступився ціною (добре, якщо в межах маржі), а буває й так, що "вскочить" бідолага, як сліпе теля в яму, - тоді прощавай, бізнес.
Між тим, як кажуть в інформаційній компанії "ПроАгро", у нинішніх умовах про маржу не йдеться. Ті експортери, яким не вдалося вивезти до введення мит зерно нового врожаю, зацікавлені, скоріше, у мінімізації збитків. "Можна усереднити ціну, якщо сформувати поставку із зерна старого врожаю, закупленого за високою ціною, плюс нового врожаю за нижчою ціною", - пояснив Микола Верницький. Причому це можливо тільки з ранніми зерновими (наприклад, пшениця, ячмінь). "Закуповувати кукурудзу за нинішніми внутрішніми цінами на експорт взагалі нема рації", - упевнений експерт.
Складається патова ситуація. Експортери не купують. Хлібороби, намагаючись утримати ціну, - не продають. А й правда, навіщо продавати в збиток? "Собівартість пшениці на полях, де здійснили всі потрібні роботи, становить 1250-1300 грн. Отже, 1300 грн, наприклад, у Гребінках Полтавської області. А нам ще їхати (у порт, щоб доставити пшеницю експортеру. - Ред.) - це ще 250 грн. Усього - близько 1550", - ремствує Сергій Стоянов. Тобто як не верти, а спрацюєш "у нуль" (у портах на початку сезону пшеницю закуповували саме по 1550 грн за тонну). А якщо ціна ще більше знизиться?
В УАК кажуть, що нині аграрії працюють у нерівних умовах не тільки з російськими сільгоспвиробниками, а й з вітчизняними металургами чи працівниками хімічної промисловості. "У нас була дискусія з Міністерством фінансів. Ми порахували, що для того, щоб повернути до бюджету 18 млрд грн, які має забезпечити сільське господарство (через невідшкодовуваний ПДВ під час експорту та від вивізних мит на зернові. - Ред.) достатньо запровадити 0,42-відсоткове мито на експорт металу, - згадує Леонід Козаченко. - Відповідь була: неможливо".
Звичайно, ринок не може "стояти" вічно. Аграріям потрібні живі кошти, зрештою, треба повертати кредити. Мінагрополітики, щоб дати можливість сільгоспвиробникам протриматися, наразі домовляється з Національним банком і низкою комерційних банків щодо пролонгації для аграріїв кредитів, за якими наближається строк повернення. Але й це рішення - тимчасове. Якщо найближчим часом не вдасться переконати Адміністрацію Президента в потребі зняття або хоча б зниження експортних мит, ціни просто заваляться.
Аргументом може стати те, що доходи бюджету від експортних мит далекі від очікуваних, та й валюта країні потрібна.

Марина Моісеєва
m.moiseieva@univest-media.com

Інтерв'ю
Протягом останніх років соняшник в Україні — одна з найбільш рентабельних культур, яка для багатьох аграріїв є запорукою економічного добробуту. Саме тому Україна — один із найбільших виробників соняшнику та провідний експортер... Подробнее
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про

1
0