Буряк — “соковита цукерка” для корови
Працівники передового молочного скотарства кінця ХХ століття буряк називали обов'язковим елементом раціону високопродуктивних тварин. І не даремно. Бо аксіому про те, що соковитий корм із буряків має ідеальну молокогінність, ніхто не спростував і дотепер.
Працівники передового молочного скотарства кінця ХХ століття буряк називали обов'язковим елементом раціону високопродуктивних тварин. І не даремно. Бо аксіому про те, що соковитий корм із буряків має ідеальну молокогінність, ніхто не спростував і дотепер.
Тільки-но в раціон дійної корови додавали 1 кг буряків на 5 л отримуваного надою, останній збільшувався як мінімум ще на 1 кг. У разі вилучення буряків із раціону різко зменшувалося поїдання основного корму і, як наслідок, негайно знижувався добовий надій. Проте молокогінність буряків - не єдина їхня позитивна якість.
Принцип впливу буряків на посилення депонування білків в організмі характерний і для самої корови. Особливо це помітно в пік лактації, коли після завершення лактаційного періоду корова починає посилено формувати внутрішні запаси білка в м'язах і печінці, які їй знадобляться під час нової лактації. Саме тому буряк можна вважати потужним стабілізатором організму корови, а значить, чинником подовження тривалості її продуктивного використання. В кожному разі згодовування буряків у лактаційний період, у період сухостою подовжує термін господарського використання тварини як мінімум на цілу лактацію. А це вже непогана економія.
Слабкі місця у виробництві, зберіганні й роздаванні корму
І все ж від використання буряків у годівлі корів ми нині майже відмовилися. Причин для цього достатньо.
Перша, й найістотніша, - затратність виробництва цієї культури. Бракує й надійних машин для збирання солодких коренів, що змушує застосовувати значну кількість ручної праці. А це здорожчує корм. Збирання кормових буряків машинами сильно травмує корені, що різко знижує тривалість їхнього зберігання.
Друга, не менш істотна, причина: буряки потребують особливих умов зберігання. І навіть створюючи такі умови, навряд чи вдається подовжити період згодовування їх довше, ніж до лютого. На цю пору солодкі корені уражуються грибками, чорніють, і великої користі від них немає. Отже, за однотипної годівлі такий кормовий продукт узагалі неприйнятний, бо він не завжди є на складі.
Третя причина - роздавання цього корму тваринам. Годівля цілими коренями ускладнює її нормування, а подрібнення коренеплодів без наявності міксерного устаткування, здатного робити це якісно, - проблематичне. І все-таки окремі господарства, що добре знаються на цій галузі, від буряків не відмовляються й тепер. До того ж, у Білорусі, де за рік на корову надоюють понад 4500 кг молока, буряк у годівлі дійного стада використовують масово. Тільки виробництво цієї культури, зберігання й використання у них трохи інші.
Багато фахівців вважають, що буряк як фактор високої продуктивності дійного стада, стабілізації здоров'я корови й подовження строків її господарського використання має бути в раціоні цієї худоби, незважаючи на трудомісткість виробництва культури та інші проблеми, пов'язані з її використанням.
Буряк з буряком різниться
В арсеналі буряківників є три основні види цього кормового продукту: буряки кормові, буряки напівцукрові і буряки цукрові.
Буряки кормові - найурожайніший і найсоковитіший серед трьох його видів, але в них удвічі менше цукру, ніж у буряках цукрових.
Кормові буряки, попри найнижчий рівень цукру серед інших видів культури, корови поїдають відмінно, й за наявності вибору вони надають перевагу саме їм. Цукрові буряки менше смакують дійним жуйним, незважаючи на значно більшу їхню енергетичну й вуглеводну поживність.
У пошуках оптимального методу згодовування
Щоб нормалізувати потребу тварин у цукрі, доводиться давати їм цього коров'ячого "делікатесу" приблизно 1 кг на 1 л молока. Це означає, що корова з надоєм 20 кг має споживати за добу близько 20 кг кормових буряків. На сьогодні така кількість буряків у добовому раціоні - недозволена розкіш. Крім того, як уже зазначалося, навіть за найсприятливіших умов зберігання буряки рідко можуть залишатися в раціоні до кінця весни.
Цукрових буряків, за цілком обгрунтованою логікою, корові треба згодовувати рівно вдвічі менше, ніж кормових. Зберігаються вони добре, тож їх можна додавати в раціон до переходу на літню годівлю. Але в цього виду буряків свої проблеми: вони приторно-солодкі. Корови споживають їх гірше. А ще - тварина може ними легко отруїтися в разі випадкового переїдання.
Тож закономірний пошук "золотої середини". Нею виявилися буряки напівцукрові, які взяли потроху найкращих якостей від своїх родичів. У них менше цукру, ніж у солодких буряках, але більше, ніж у кормових. Енергетична поживність цього виду - практично посередині. Він і зберігається краще за кормовий вид, а смакові якості в нього близькі до смаку кормових буряків. До того ж, напівцукрові буряки досить урожайні й слабо піддаються пліснявінню в поверхневому шарі.
"Золота середина" - напівцукрові буряки
Отже, цей вид буряків і можна вважати найперспективнішим для застосування в годівлі дійних корів. За згодовування 0,5 кг напівцукрових буряків на 1 л одержаного молока корови енергійно відповідають збільшенням середньодобового надою. У них нормалізується рубцеве травлення, а тільність протікає без ускладнень. Також формується повноваговий плід із хорошими характеристиками під час народження телят.
Помічено, що згодовування буряків, зокрема напівцукрових, починаючи з 10-12-го дня лактації, швидко виводить корів на пік споживання сухої речовини, а отже, - й на пік продуктивності. Інволюція статевих органів настає швидше, а тривалість сервіс-періоду скорочується.
Корова, яка постійно споживає напівцукрові буряки, в перші 200 днів лактаційного періоду довго утримує надій на піку, що позитивно позначається на її загальному надої за лактацію. Також тварини менше підвладні технологічним стресам, у них швидша молоковіддача.
Що в корови на язиці...
Роздавати буряк через міксерне устаткування дуже просто. Він добре там подрібнюється й перемішується. Як тільки цей продукт додають у змішаний однотипний раціон, ступінь його споживання гарантовано зростає за сухою речовиною на 8-15%, а це вже плюс. Корова одразу відповідає прибавкою надою й поліпшенням якості молока мінімум на 10-15 відсотків.
Підсумуйте всі плюси цього корму й порівняйте їх із собівартістю його виробництва. Думаю, що чаша терезів, без сумніву, схилиться до доцільності використання буряків у годівлі дійних корів. Варіант із напівцукровими буряками - найоптимальніший та найефективніший як за витратами, так і за віддачею.
Л. Подобєд,
д-р с.-г. наук, професор Інституту
тваринництва НААН України