Меліоранти: як зекономити на добривах не втративши врожайності

Виробництво добрив — енерговитратне і наразі Україна переживає складні часи, тому однозначно добрива будуть дорожчати й надалі. Тому вноситимуть добрив менше. Як за таких умов виростити врожай?Фахівці аграрної сфери (виробники техніки, запроваджувачі точного землеробства та інші) пропонують фермерам рішення, які не замінять добрива, але допоможуть максимально використати ті добрива, які вносяться, підвищуючи їхню ефективність. За рахунок таких рішень є можливість зменшити об’єм використання міндобрив.

Власник агропідприємства «Екоагроферма» Руслан Артеменко використовує мінеральні добрива як і більшість фермерів, однак зважаючи на ціни, робити це стає дедалі складніше. «Екоагроферма» розташована на Житомирщині і має кислі ґрунти. Для отримання високих урожаїв господар вдається до розкислення, використовуючи меліоранти, що дає можливість зменшувати використання міндобрив.

Меліоранти на практиці. Досвід господарства

Руслан Артеменко, власник, «Екоагроферма»

— Поля нашого господарства знаходиться в Житомирській області. Ми висіваємо ріпак озимий, ячмінь озимий, пшеницю озиму, цього року додали жито. Із ярих культур сіємо: соняшник, кукурудзу, гречку, просо, цього року висіяли сою, не багато сіємо білої гірчиці. Така наша сівозміна і змінювати її я не планую, єдине, ми зменшуємо об’єми культур, цьогоріч менше висівали соняшника і кукурудзи, бо важко експортувати продукцію.

Ми обов’язково аналізуємо ґрунти, це особливо важливо, адже нашій зоні притаманні кислі землі. «Екоагроферма» одна з перших у громаді, яка має агропаспорти на кожне поле. Ми досліджували ґрунти на вміст радіонуклідів та мікроелементів (ще в 90-ті роки, коли був ризик накопичення радіації внаслідок Чорнобильської катастрофи), аналіз проводив Інститут захисту ґрунтів (житомирська філія).

Застосовувати меліоранти ми почали давно, працювали з нормою внесення 500 кг/га. Ті аналізи ґрунту, які ми проводили показали, що на полях змінилася кислотність, не відбувалося блокування фосфору, культури почувалися добре. На той час, коли ми почали працювати меліорантами, тонна доломітового борошна з доставкою коштувала 1800 грн, на сьогодні ціни значно зросли. Враховуючи теперішні обставини дуже важко купувати добрива по 35–50 тис. грн, тоді як кукурудзу за 5 тис. грн немає можливості вивезти!

Сьогодні ефект від проведення розкислення на наших полях позитивний. Так сталося, що цієї весни ми взагалі не вносили азотних добрив на озимих культурах, а наші сусіди вносили як зазвичай і отримали врожай пшениці в межах 45 ц/га, тоді як ми пшениці намолотили 35–40 ц/га, місцями 45 ц/га, ріпаку намолотили 25 ц/га — без внесення азоту! Я вважаю, що саме розкислення ґрунтів дало нам отримати такі показники. Цей рік для нас був дуже тяжким, адже, по-перше — війна, по-друге, у червні-серпні пшениця «горіла» і все, що за цей період не загинуло, у вересні дозрівало, бо менше ніж за три тижні випало 200 мм опадів.

Два останні роки ми застосовували доломітове борошно і наразі рухаємося в цьому напрямку. У наших землях міститься фосфор, але він знаходиться в дуже недоступній формі і, на мою думку, використання біодеструкторів і розкислення ґрунтів якраз дає можливість, якщо не зовсім відмовитися від мінеральних добрив, то як мінімум суттєво скоротити їхнє використання, тим самим зекономити кошти.

Чим вносити меліоранти?

— Я вирішив вперше спробувати внести доломітове борошно років чотири тому, для цього використовували звичайну техніку для внесення добрив. Чи можете собі уявити що було, особливо, коли здіймався вітер? Пів району світу білого не бачив, все було запорошене. Внаслідок цього були втрати, адже значна частина меліоранту летіла до лісосмуг. Наступного року після внесення ми сіяли соняшник і під цю культуру, зазвичай, вносили азотні та комплексні добрива (100–150 кг/га), вапнякову селітру (до 170 кг/га), а того разу дали лише 80 кг/га амофосу. Соняшник продемонстрував найкращий врожай, який ми збирали за весь час роботи (35–39 ц/га). Так, вивчили питання і згодом вирішили купити спеціальну машину для внесення меліорантів. Більше того, ця техніка універсальна, знімаються розподільники, встановлюються «тарілки» і вона використовується як звичайна техніка для внесення добрив, при чому, високоточна. Норму, яку ми виставляємо, таку вона й дає, відхилення було плюс-мінус до 5 кг. А якщо поле вирівняти, то ця машина, за норми 500 кг/га, виконує роботи за день на 100 га.

Точне землеробство: чи має місце воно у господарстві «Екоагроферма»

— Точне землеробство — це майбутнє. Навіть, коли ми вибирали машину для внесення меліорантів, то враховували те, щоб її можна було використовувати для диференційованого внесення добрив. Ми перейшли на вертикальний обробіток ґрунту. Після комбайна в поле заходить HORSCH Focus TD (працює за технологією стрічкового обробітку ґрунту (strip-till). Локальне розпушування ґрунту вузькими смугами в комбінації з адресним внесенням добрив доповнене можливістю одночасного точного висіву. — Прим. ред.), якщо є проблеми з рослинними рештками, то працює Kuhn Excelerator (цей агрегат для вертикального обробітку ґрунту, призначений для подрібнення та загортання пожнивних решток, а також підготовки насіннєвого ложа на швидкості 12–16 км/год за один прохід. — Прим. ред.). Тобто, ніяких зайвих рухів ми не робимо.

Думки спеціалістів

Кислотність ґрунтів: як вона впливає на засвоєння добрив

Максим Желевський, експерт з агрохімії

— За кислих ґрунтів частина елементів живлення блокується, тому добрива, які вносяться, знижують свою ефективність. За підрахунками вчених за середнього рівня кислотності втрати ефективності добрив сягають 30 %. Елементи не засвоюються рослинами і не сприяють підвищенню врожайності культур. Наприклад, за рН = 6 засвоєння фосфорних добрив знижується наполовину, а за рН = 5,5, крім того, що більше половини фосфорних добрив не засвоюється, то по 25 % азотних, калійних добрив також повноцінно не впливають на рослини. А якщо ґрунти дуже кислі, то коефіцієнт засвоєння добрив може падати і до 70 %.

Що ж робити, аби змінити ситуацію?

— Для зниження кислотності застосовується вапнування ґрунтів. Зазвичай, якщо вапнування проводиться повною нормою вапнякового матеріалу, то років на п’ять-сім кислотність ґрунту нейтралізується, таким чином щороку не слід перейматися, що ґрунт буде кислим. В теперішніх умовах внести повну норму за один раз — дуже затратно, до того ж, не зовсім раціонально. Я би рекомендував повну норму меліорантів вносити поступово, в середньому, розбити застосування на три роки. Так, розподілиться і фінансове навантаження і логістично буде простіше (норми внесення вапнякового матеріалу високі, тому перевезти значну кількість вапняку — досить затратно за часом і коштами на пальне). Важливо пам’ятати, якщо внести повну норму вапнякового матеріалу за один раз, то кальцієвмісні добрива не відреагують в перший же рік повною мірою і та частина кальцію, яка не відреагує, буде зв’язувати фосфати і формувати менш доступні для рослин форми.

Основним прийомом боротьби з кислотністю ґрунту є вапнування, більш ефективної альтернативи немає!

Основні види меліорантів:

• Карбонатні (карбонат кальцію);
• Вапнякове борошно;
• Крейдяне борошно;
• Доломітове борошно (карбонат кальцію і магнію);
• Гашене або не гашене вапно.

На заміну карбонатним продуктам у вигляді борошна можна застосувати гранульовані продукти, які зручно вносити звичайним розкидачем добрив. Однак варто обирати якісні продукти, купувати їх у перевірених компаній-виробників. Також популярним продуктом для зниження кислотності в ґрунтах є відходи цукрового виробництва (дефекат), що містить частину карбонату кальцію (60–70 %).  Додаткові методи, які можна застосовувати для зниження кислотності, як доповнення до основних, чи як тимчасові — це фітомеліорація (висів культур, які полюбляють кислі ґрунти і мають здатність всмоктувати кальцій із нижніх шарів ґрунту до верхніх, так кислотність дещо нейтралізується). Такими культурами є гречка, буркун та інші.

Які меліоранти кращі?

Вадим Васьківський, керівник із напрямку розкислення ґрунтів, «АгроКонтинент-Україна»

— Всі меліоранти мають у своєму складі речовини, які потрібні для розкислення, по-друге — мають форму (у вигляді битого скла, гранул, борошна) і кожному виду меліорантів потрібен час, щоб розкластися. Якщо меліорант як бите скло, чим більша фракція, то його можуть дешевше продати, бо на його видобування витратили менше зусиль, відповідно, для аграрія, який буде вносити такий меліорант у ґрунт — це не дороговартісне добриво, але на сьогодні значними є затрати на транспортування. Так як цього добрива потрібно внести більше, бо фракція крупна, камінці повинні розкластися протягом довгого періоду, відповідно, більшу кількість потрібно купити і перевезти.

Чим зручна гранула? Це борошно перетворене в гранули, які зручно вносити. В кожному господарстві є звичайний розкидач і ним можна внести добрива на 20 см, 24 см, 18 см і добитися позитивного результату. Однак в будь-якому випадку варто рахувати економіку, що буде вигіднішим.

— Одним із найважливіших параметрів якості вапнякових меліорантів є помел. І для того, щоб розкислення ґрунту відбулося швидко і в повній мірі, цей вапняк має бути розмелений до стану менше ніж 250 мкн, але в такому стані він має вигляд борошна, як пил, який не можна внести звичайним розкидачем. Перевага таких меліорантів у швидкості дії, повноті дії, вони дуже ефективні. Недолік: для їхнього внесення потрібна спеціальна техніка. Наприклад, можна взяти вапнякове борошно, розмелене до менше ніж 250 мкн і меліорант, де фракції розміром до 5 мм. Вміст карбонату кальцію в обох цих меліорантах може сягати 95 %, але ефективність борошновидного меліоранту буде на рівні 90–95 %, а іншого (крупнофракційного) — 40–50 %. Тобто, першого продукту вистачить 500 кг, а другого потрібно буде тонна, а може й більше. Тож, варто рахувати економічну вигоду.

Якісна гранула — це тонкодисперсне гранульоване вапнякове борошно, яке після внесення має знову розкластися до тонкодисперсного стану. Переваги гранул: їх можна вносити звичайним розкидачем. Недоліки: вища ціна, дія продукту буде довшою ніж у тонкодисперсного борошна, рівномірність покриття поля буде меншою.

Ще один важливий момент, який варто враховувати. На ринку є, на жаль, недобросовісні виробники, які виробляють гранулу з неякісного тонкодисперсного борошна, а з відсіву, наприклад, із борошна грубого помелу. Така гранула матиме ефект набагато нижчий. Тому перевірка якості меліоранту — це надзвичайно важливий етап. Якщо її не провести, то наслідки можуть бути негативними, в першу чергу для гаманців фермерів.

Разом із меліорантами застосовуємо і міндобрива

Максим Желевський, експерт з агрохімії

— Без внесення добрив високих врожаїв не досягти. Поряд з меліорантами все ж необхідно використовувати мінеральні добрива. Проте інколи розкислення ґрунту може бути важливішим за саме удобрення. Це стосується сьогодення, коли ціни на міндобрива космічні і подекуди не кожному доступні. В такому випадку на полях, де необхідно провести вапнування ґрунту, не вносячи мінеральних добрив, можна отримати пристойні врожаї. Але не на всіх полях це спрацює. Для цього потрібно скласти рейтинг полів по всій Україні, провести аналіз ґрунтів, визначити ті ділянки, де можна внести тільки меліоранти, не вносячи міндобрив, на інших ділянках поєднати меліоранти з удобренням, на третіх — внести лише міндобрива і подивитися на результати. Так, можна зекономити частину коштів на мінеральні добрива та зменшити навантаження на ті чи інші господарства.

Обладнання для меліорантів

Ярослав Горовий, директор, «АгроКонтинент-Україна»

— Є вимоги до машин, за допомогою яких вносять меліоранти: якісно внести добрива, рівномірно розподілити їх полем.

 ​

Борошноподібні меліоранти можна вносити розкидачем, який за допомогою штанги (ширина захвату 12 м) може розподіляти їх полем рівномірно. Це високотанажні машини (13–16 тонн і більше), їх можна менше завантажувати, оскільки меліоранти застосовують із високими нормами, при цьому, продуктивність таких розкидачів висока. Штанга 12 метрів дає змогу якісно розподілити добрива на всю ширину захвату. До того ж штанга працює по типу шнека, чітко дозує добрива.