Озима пшениця, хвороби… і біопиво

Високі ціни на засоби захисту рослин і добрива змушують багатьох фермерів зменшувати їхнє використання або, навіть, повністю відмовлятися від них. Але ж як тоді зберегти врожай? 

Фермер з Йоркширу (Велика Британія) Ангус Гоуторп (Angus Gowthorpe), втілюючи ідеї регенеративного землеробства, «випоює» рослини «біологічним пивом» власного приготування і впевнений в успішному захисті свого врожаю, тоді як волога весняна погода спричинює сплеск хвороб на багатьох культурах по всій Великій Британії.

Минулого сезону приготовлена в домашніх умовах суміш мікробів та грибів дала йому можливість повністю відмовитися від агрохімічних продуктів, заощадивши понад 90 фунтів стерлінгів (4 140 грн — Прим. ред.) на гектар на полі озимої пшениці за збереження врожайності. Ось чому він дивиться з оптимізмом у майбутнє. Разом із ретельним відбором сортів пшениці (їх вісім), застосуванням листкового підживлення та регулярним тестуванням рослинного соку, Ангус Гоуторп має намір своєю практикою підтвердити ефективність регенеративного землеробства. Він також брав участь у створенні Green Farm Collective – співпраці шести фермерів, які планують підвищити цінність сільськогосподарських підприємств, які використовують регенеративні методи ведення сільського господарства.

Фермерські факти

• Ангус працює в Північному Йоркширі на 1600 га за системою No-Till і практикує восьмирічну сівозміну, вирощуючи пшеницю, ячмінь, квасолю, ріпак, лен олійний та овес. Він також включає проміжні та покривні культури, а також пасовища для випасу та силосування для покращення стану ґрунту. Має 40 племінних корів породи Салер
• Фермер вирощує такі сорти пшениці англійської та канадської селекції, як Graham, Gleam, Lantern, Detroit, Extase, Costello, Cranium і Parkin та чотири сорти озимого ячменю Tardis, Hawking, Valerie і Mountain
• Біологічні заварні суміші («біопиво»), які використовуються як основний засіб боротьби з хворобами на фермі
• Виключено використання фунгіцидів, регуляторів росту рослин, інсектицидів та покупних фосфору і калію
• Листковий амідний азот забезпечує вп’ятеро більшу ефективність, ніж гранульовані добрива

Вісім років тому Гоуторп вирішив господарювати з мінімальною кількістю штучних ресурсів і натомість переключив свою увагу на природні альтернативи (система No-Till). Почав зі скорочення застосування азотних добрив. Норми азоту були знижені з 200 кг/га до 180 кг/га, потім до 150 кг/га та, нарешті, до 130 кг/га протягом чотирирічного періоду.

Потім фермер впровадив позакореневе азотне підживлення, яке, за його словами, у п'ять разів ефективніше за гранульований азот. Скорочення норми внесення азотних добрив зменшило швидкий розвиток пишної зеленої надземної частини врожаю, яка в іншому випадку збільшила б сприйнятливість до хвороб та ризик вилягання через слабку структуру рослини.

Наступним кроком стала програма зі скорочення використання фунгіцидів. Розмовляючи з іншими регенеративними фермерами, Гоуторп натрапив на концепцію домашнього «біологічного пива» та вніс її до свого інструментарію. Наразі фермер варить ряд біологічних сумішей у міру необхідності — для поливу насіння під час сівби та обприскування по листку протягом усього вегетаційного періоду. Проводить два позакореневі застосування: перше — за появі прапорцевого листка, друге – в якості спрею для колоса. Залежно від сезону та типу культури вносяться невеликі корективи.

Суміш мікробів заварюється в баку, що містить 2 л концентрату бактерій на 1000 літрів води протягом доби за температури 18…20 °С, але спочатку вода аерується протягом години, перш ніж додавати будь-які мікроорганізми, щоб уникнути забруднення хлором, який може завдати шкоди живим організмам.

Суміш містить кілька мікроорганізмів, що мають як захисні, так і лікувальні властивості. До них належать Bacillus licheniformis, Bacillus megaterium, Bacillus pumilus, Bacillus amyloliquefaciens, Bacillus subtilis та Paenibacillus polymyxa. Мікроби фермер купує у компанії Aiva Fertilisers. Також до напою фермер додає мелясу.

Коли «пиво» призначене для поливу насіння, Гоуторп використовує трохи інший біологічний концентрат – з грибом триходермою – для кращого вкорінення та здоров'я коренів, вносить його через систему рідких добрив у сівалці для розміщення поряд із насінням у ґрунті.

«Триходерма – гриб, який поїдає будь-яких потенційних збудників хвороб на самому насіння. Оскільки в господарстві ми не використовуємо хімічні протруйники, це допомагає очищати та захищати насіння, а також вивільняти фосфор та азот із органічних речовин та впливати на безпосередню зону вкорінення», — пояснює він.

У сезон фермер бере від двох до трьох зразків соку рослин для аналізу поживних елементів, потім вносить корективи відповідними мікроелементами позакореневим підживленням для подальшого підвищення продуктивності.

«Аналіз рослинного соку дає можливість точно оцінити наявність чи дефіцит поживних речовин, які мають активно проходити через рослину. Тести тканин показують, що було два-три тижні тому. Маючи уявлення про те, яких поживних речовин не вистачає чи їх узагалі немає, ми відповідно швидко відреагуємо», — пояснює він.

Разом із позакореневими підживленнями фермер застосовує дисилікат калію та саліцилову кислоту для покращення здоров'я та стійкості рослин: «Це потовщує та зміцнює клітинну стінку, роблячи її фізично сильнішою, що ускладнює проникнення грибкових суперечок та усуває необхідність у регуляторах росту рослин», — додає він.

Що стосується добрив, то навесні на його полі вноситься лише 40 кг/га гранульованих добрив для доброго старту. Після укорінення врожаю та формування листя, Гоуторп застосовує обприскування листя карбамідом: «Набагато ефективніше використання азоту — близько 7 кг/га позакореневого підживлення еквівалентно 40 кг/га стандартної гранульованої форми».

З системою нульового обробітку ґрунту, застосованою з 2014 року, Ангус Гоуторп підтримує восьмирічну ротацію, вирощуючи пшеницю, ячмінь, боби, олійний ріпак, олійний льон та овес, сіє проміжні та покривні культури. Маючи стадо племінних корів, він вносить гній на постійній основі на всіх полях сівозміни для поліпшення органічної складової ґрунту, усуваючи необхідність купувати фосфорні та калійні добрива.

В Україні з «біопивом» простіше, адже його варити не потрібно — є готові мікробіологічні продукти від «БТУ-Центр», «Ензим-Агро» тощо…

Емма Гілбард, www.fwi.co.uk (переклад та редагування О. Єрмоленко).Фото Angus Gowthorpe © Jim Varney