Захист виноградних насаджень

За даними моніторингу фіто санітарного стану агроценозів, у сучасних кліматичних умовах підтверджується факт збереження в Україні стійкої тенденції до збільшення заселених шкідниками та заражених хворобами площ виноградників.

Протягом останніх десятиріч середні показники чисельності основних комах-шкідників зросли удвічі й продовжують зростати з року в рік, насамперед це гронова листовійка (Lobesia botrana Den.) та різні види кліщів (родин Tetranychidae та Eriophyidae). Для деяких видів наразі чітко виділені зони шкідливості — частини ареалу, на яких певний вид розвивається у значній кількості та завдає відчутної шкоди культурним рослинам.

На виноградниках Північного Причорномор’я останнім часом значно поширилась бавовняна совка (Helicoverpa armigera Hbn), де на значній території насаджень відбулася трансформація із малопомітного супутнього виду ентомокомплексу в економічно значимий. Зокрема, оленка волохата (Epicometis hirta Poda) завдає значної шкоди передусім насадженням ранніх сортів винограду під час відособлення суцвіть і цвітіння. Через кліматичні зміни, які характеризуються стійкою тепловою аномалією, зросла кількість сисних шкідників, зокрема трипсів (родина Thripidae) та цикад (родина Cicadellidae). Останнім часом знову набуває поширення філоксера, пошкодження листкового апарату якою спостерігається не лише на американських, а й на європейських сортах винограду.

Однак найбільшої шкоди виноградним насадженням завдають хвороби, які в різному ступені пригнічують розвиток виноградних кущів і знижують продуктивність насаджень. Із усього патологічного комплексу агроценозів хвороби становлять 70% та охоплюють усі регіони виноградарства. Серед хвороб найшкідливіші мілдью, оїдіум і сіра гниль, які в різні роки розвиваються за типом епіфітотії. Значно поширені чорна плямистість, біла та чорна гнилі, прогресують альтернаріоз, антракноз. А останнім часом посилилася шкідливість хронічних хвороб, що уражують багаторічні органи кущів, зокрема чорний рак, еутіпоз і еска.

Повсюдно поширені й інші інфекційні хвороби, зокрема бактеріальний рак, різні віруси й мікоплазми. Останніми роками спостерігається розширення ареалу та посилення шкідливості неінфекційних, так званих екологічних хвороб, причиною яких є несприятливі ґрунтові, погодні та інші умови. Серед них дуже поширений хлороз та різні хвороби, що пов’язані з нестачею поживних елементів. З огляду на те, що виноградні насадження створюють стабільне середовище для розвитку та накопичення великої кількості патогенних організмів, нижче наводимо успішну стратегію проведення захисних заходів.

Захист у період початку розпускання бруньок (I-II декада квітня)

Не слід забувати, що фундаментом ефективного захисту виноградників від шкідників і хвороб є проведення своєчасних профілактичних обробок у весняний період, мета яких полягає в блокуванні проростання спор грибних збудників хвороб і зниженні шкідників із зимової діапаузи. Тепла зима, яка спостерігається в останні десятиліття, сприяє добрій перезимівлі збудників хвороб і шкідників винограду. Наразі фітосанітарні обстеження виноградних насаджень і лабораторні аналізи відібраних зразків деревини, однорічної лози, ґрунту, рослинних залишків свідчать про збереженість досить високого інфекційного зимуючого запасу збудників хвороб і шкідників винограду. Наявний інфекційний запас достатній для повсюдного розвитку чорної плямистості, антракнозу, мілдью, оїдіуму, сірої гнилі та інших хвороб, які уражують багаторічні органи виноградних кущів.

Першу обробку потрібно провести по сплячих або набряклих бруньках і тільки за плюсової середньодобової температури вище як 4–5°С. Класичне рішення, як правило, — застосування препаратів на основі сульфату міді, так зване обмивання кущів. Деякі садівники помилково радять проводити першу обробку винограду залізним купоросом, однак цей препарат ефективніше використовувати в період осіннього викорінювального обприскування. У цей період, щоб визначити доцільність хімічних обробок від брунькових шкідників (скосарів, совок, п’ядунів та ін.) та виявити осередки пошкодження бруньок, слід керуватися результатами фітосанітарних обстежень.

Особливо небезпечні види п’ядунів, що зимують у стадії гусениць останнього покоління. Навесні перед розпусканням бруньок вони виходять із діапаузи і перед залялькуванням живляться декілька днів. На заселених ділянках протягом 5–7 днів вони можуть знищити до 50% бруньок. За виявлення на кущі 3–5 пошкоджених бруньок осередки їхнього поширення слід обробити інсектицидами контактно-системної дії, наприклад інсектицидом Енжіо (0,18 л/га).

В цей період варто також провести захисні заходи від бур’янів — резервацій сисних шкідників (цикадок, трипсів, кліщів), які зимують дорослими комахами, а весняні бур’яни є їхньою єдиною кормовою базою під час виходу з діапаузи. Тобто захист винограду від сисних шкідників потрібно починати з ранньої весни. Найефективнішим у ранньовесняний період буде застосування гербіциду ґрунтової дії досходового та післясходового контролю бур’янів — Люмакс (3,5–4 л/га), який має пролонговану дію протягом 10–12 тижнів, а після відростання бур’янів — використовувати бакову суміш із додаванням гербіцидів із групи гліфосату.

Також у цей час доцільна перша резервна обробка, яку, за необхідності, проводять у фазі одного-двох листків у культури. Ця обробка спрямована, в основному, проти сисних шкідників, які зимують яйцями, личинки в яких відроджуються одночасно з розпусканням бруньок та появою перших листків. Для цього застосовують інсектициди класу піретроїдів та неонікотиноїдів (Енжіо (0,18 л/га), Карате Зеон (0,2 л/га), Конфідор (0,2 л/га) та ін.). Ці обробки знищать не лише личинок, які відродилися, а й самок зеленої цикадки й цикадки-буйвола, які після зимівлі у цей час уже живляться та відкладають яйця. У календарному плані обробка припадає на першу декаду травня. Для спостереження за видовим складом й сезонною динамікою розвитку популяції цикадок слід користуватися жовтими клейовими пастками.

Другу обробку проводять у фазі двох-трьох (до утворення п’яти) листків. Цей захід потрібен для попередження виникнення чорної плямистості, інфекційного засихання кущів, антракнозу та оїдіуму. У цій фазі найефективніше застосовувати контактні фунгіциди з широким спектром дії, наприклад Антракол (1,5 кг/га), Фольпан (1,5–2 кг/га), Мерпан (2,5 кг/га), Малвін (2 кг/га) та ін. Причому бажано використовувати їх у баковій суміші із сірковмісними препаратами, що ефективно від первинної інфекції оїдіуму і кліщів, оскільки сірка має акарицидну дію.

Стосовно кліщів на виноградниках останніми роками відмічено, що їхній розвиток не зменшується, а навпаки, насадження з кожним роком все більше заселяються різними видами кліщів. Особливо — виноградним зуднем, оскільки боротьба з цими шкідниками практично не ведеться. У зв’язку з цим, насадження, які торік були заселені кліщами у великому ступені, необхідно обробляти специфічними акарицидами, наприклад Апполо (0,24–0,36 л/га), Демітан (0,4–0,6 л/га), Ніссоран (0,24– 0,36 кг/га), Омайт (1,5 л/га), Ортус (0,6–0,9 л/га), Вертимек (1–1,5 л/га), Енвідор (0,4 л/га) та ін.

Захист у період відокремлення суцвіть (I-II декада травня)

У зв’язку з щорічним масовим розвитком оїдіуму, з цього періоду починається комплексний захист від мілдью та оїдіуму. Однак пріоритетне завдання для захисту винограднику в цей період — це профілактична обробка проти мілдью, щоб запобігти первинному зараженню за умов наявності джерел інфекції. Початок проведення заходів із захисту від мілдью залежить від строків появи первинної інфекції (зараження). Імовірність зараження є дуже значною, якщо за температури повітря більше як 10°С рівень атмосферних опадів перевищив 10 мм, а довжина приросту становить 10 см. У цей період за результатами феромонного моніторингу популяції гронової листовійки за потреби проводять обробку проти гусениць I покоління. Захист потрібен, якщо кількість відловлених самців на одну пастку за добу в період масового льоту перевищує 20 екз. Після проведення подальшого моніторингу чисельності шкідника і в разі потреби обробку інсектицидами повторюють через 10–12 днів. Ці обробки будуть ефективні і проти  трипсів. У подальшому моніторинг популяції гронової листовійки та обліки пошкоджень суцвіть і грон винограду проводять протягом усього сезону.

Третю обробку проводять безпосередньо перед можливим зараженням мілдью (фаза п’яти-шести листків). Тут зазвичай достатньо застосування препаратів контактної дії, таких як Полірам ДФ (2,5 кг/га) або Делан (0,5–1 кг/га) з додаванням фунгіцидів проти оїдіуму, переважно групи триазолів, або використати фунгіцид Шавіт (2 кг/га). Окрім того, обробки на цьому етапі забезпечують також надійний захист винограду від сірої гнилі, чорної плямистості, краснухи та антракнозу. Високу технічну ефективність щодо обмеження чисельності гусениць гронової листовійки має така схема: до відкладання яєць — застосувати Люфокс (1 л/га), Матч (1 л/га) або Номолт (0,5 л/га), потім через 10–12 днів після відродження гусениць — Карате Зеон (0,15–0,2 л/га), Сумі-альфа (0,4– 0,6 л/га), Балазо (0,2–0,3 л/га), Нупрід (0,2 л/га), Цезар (0,2 л/га), Енжіо (0,18 л/га) та ін.

Захист у період розрихлення суцвіть до цвітіння (I декада червня)

Це одна з найголовніших фаз розвитку винограду, адже в період розпускання суцвіть продихи активно працюють та відкриті до потрапляння в них різної фітопатогенної інфекції. Цвітіння є дуже важливою фазою розвитку виноградної лози, і водночас — найуразливішою через високу ймовірність зараження збудниками хвороб. У цей період за умов достатнього зволоження й теплої погоди на пагонах формується до трьох-чотирьох листків протягом одного тижня. Крім того, відбувається дуже швидке формування та приріст суцвіть. В цей час дуже висока ймовірність зараження зав’язі мілдью, що може призвести до значних втрат врожаю, оскільки гриб здатен прорости у плодоніжку й повністю зруйнувати її. Збудник оїдіуму та сірої гнилі також здатні заселити плодоніжку зав’язі.

Четверту обробку проводять за три-п’ять діб до цвітіння винограду, застосовують бакову суміш контактно-системних препаратів. Під час підбору фунгіцидів для застосування слід обирати препарати з тривалим періодом дії, щоб захистити весь період цвітіння винограду, який триває 8–14 днів, від потрапляння інфекції та зараження нею рослин. На схильних до ураження оїдіумом сортах та в умовах дії підвищених температур найкраще використовувати фунгіцид із тривалим періодом дії, як-от: Топаз (0,15–0,25 л/га) або Талендо (0,175–0,225 л/га) та інші в баковій суміші, наприклад із Ридоміл Голд (2,5 кг/га) або Танос (0,4–0,45 кг/га) та ін. Для покращення запилення і зав’язування ягід у цей період ефективно застосовувати біостимулятори на основі амінокислот.

Захист винограду після цвітіння (II декада червня)

Наприкінці цвітіння, після опадання оцвітини (ковпачків), молоді ягоди винограду особливо уразливі до зараження мілдью та надзвичайно чутливі до оїдіуму. В цей час зараження оїдіумом практично непомітне та стане видимим лише через кілька тижнів.

П’яту обробку проводять відразу після закінчення цвітіння. У цій фазі потрібно застосовувати препарати, які містять діючі речовини захисної та лікувальної дії, оскільки можуть зупинити приховану інфекцію, яка ще не проявилася, і водночас захистити молоді ягоди від зараження. Обробки комбінованими фунгіцидами, що містять діючі речовини захисної та лікувальної дії, демонструють на цьому етапі найкращі результати, тому що дають змогу зупинити латентну та ще не видиму візуально форму інфекції і захистити молоді ягоди від інфікування. Обприскування баковою сумішшю препаратів Акробат МЦ та Колліс наприкінці цвітіння (опадання близько 80% ковпачків) має як лікувальну, так і захисну дію в боротьбі зі збудниками обох хвороб (мілдью та оїдіуму). Крім того, ця обробка ефективно стримує початкові стадії розвитку сірої гнилі завдяки тому, що Колліс містить діючу речовину боскалід. Також із цією метою можна використати суміш препаратів Фундазол (2 кг/га) + Топсін М (1,5 л/га) та ін.

Захист винограду у стадії «дрібна горошина» (I декада липня)

В цей період достатня кількість вологи та високі температури сприяють швидкому переходу зав’язі в ягоди винограду та їхньому інтенсивному та швидкому росту, утворюючи незахищену поверхню. Адже в цей час захисна плівка фунгіцидів на їхній поверхні швидко стає дуже тонкою, тож ягоди, які не досягнули розміру горошини, схильні до зараження мілдью та оїдіумом. У пізніші строки, коли ягода вже має великі розміри, зараження ягід збудником мілдью можливе тільки через плодоніжку. Протягом усієї фази ягоди залишаються зеленими й функціонують як асиміляційні органи. За досягнення розмірів 4–7 мм у діаметрі їхні продихи закриваються, після чого асиміляційна функція ягід зменшується і згодом припиняється, а надходження поживних речовин із листя відбувається через ніжку гребеня і власне через сам гребінь.

Шосту обробку проводять у період формування та активного росту ягід. Для боротьби з мілдью доцільно застосовувати препарат Орвего (0,8–1 л/га), а проти оїдіуму — фунгіцид Діналі (0,7 л/га). До того ж на цьому найуразливішому для винограду етапі задля успішної боротьби з оїдіумом можна використовувати препарати, до складу яких входять діючі речовини з групи стробілуринів (Квадріс (0,8 л/га), Стробі (0,3 кг/га), Натіво (0,16–0,18 кг/га), Флінт Стар (0,5 л/га) та ін.). Вони, крім ефективного утримання розвитку оїдіуму, мають додаткову дію на збудників сірої та інших гнилей, створюючи хорошу базу для подальшої боротьби з цими хворобами.

Захист винограду до фази «змиканням ягід» у гроні (II декада липня)

Ця стадія розвитку винограду є найуразливіша для гнилей винограду, особливо білої та сірої. В цей час, на відміну від мілдью, зараження ягід оїдіумом можливе до самого достигання ягід. Тому ще до повного змикання ягід слід провести обробку для забезпечення надійного їхнього захисту від хвороб як із внутрішнього, так і зовнішнього боку грона. Навіть слабке ураження мілдью, оїдіумом, листовійкою, трипсами; виникнення дрібних тріщин, некрозів надалі можуть служити «воротами» для зараження сірою та іншими гнилями. У цей період, за потреби, слід провести обробку проти цикадок — йдеться про знищення личинок молодших віків другого покоління шкідників, обробка проти яких буде ефективна й проти бавовняної совки в період її інтенсивного відкладання яєць.

Сьому обробку виконують після підв’язування пагонів, адже розчин препаратів має потрапити на гребінь і захищати гроно зсередини. Для цього періоду дуже ефективно застосовувати бакову суміш із таких препаратів: Акробат МЦ (2 кг/га) + Колліс (0,4 л/га), або Фольпан (1,5–2 кг/га) + Оріус (0,4–0,6 л/га), або Мілдікат (3 л/га) + Топсин- М (1–1,5 л/га), Танос (0,4–045 кг/га) + Талендо Екстра (0,3–0,35 л/га), Фалькон (0,3 л/га) + Флінт Стар (0,5 л/га) та інші суміші.

Зазвичай у першій декаді липня спостерігається літ метеликів гронової листовійки другого покоління. Масове відродження гусениць зазвичай збігається з початком дозрівання ранніх сортів винограду, у зв’язку з чим актуальним буде застосування інсектицидів із коротким терміном очікування (не більше ніж 15 діб). Проти шкідників у період масового відродження гусениць в умовах підвищених температурефективне використання інсектициду Проклейм (0,4 кг/га), який належить до нового класу хімічної групи — авермектинів і знищує шкідників на всіх стадіях розвитку (включаючи яйця). Високу ефективність у період масового відродження гусениць шкідників має інсектицид Воліам Флексі (0,3–0,5 л/га), що володіє різними механізмами дії і тривалішим захисним періодом.

Застосування стимуляторів, мікродобрив і ад’ювантів

Останнім часом застосування стимуляторів росту та мікродобрив біологічного походження в системі інтегрованого захисту інтенсивних насаджень винограду є найефективнішим заходом підвищення врожайності та покращення якості продукції. Рекомендуємо застосовувати Атонік Плюс (0,2 л/га), Ізабіон (3 л/га) та Амалгерол (3 л/га), Sunny Mix універсал (0,1 л/га), Sunny Mix бор (1,5 л/га), Оксигумат (1 л/га) — препарати, які пройшли виробничу перевірку й показали високу ефективність застосування на селекційних насадженнях нашого інституту. Також для досягнення високого ефективного захисту та забезпечення довготривалого захисту до робочих розчинів, починаючи з фази «до цвітіння», під час кожної обробки слід додавати поверхнево- активні речовини нового покоління, що належать до органо- силіконової групи ад’ювантів, відомої як «суперприлипачі », наприклад Сільвет Голд (0,05–0,1%), Скаба (0,05–0,1%) та Адьюгрейн, 10% (1,5%). У фазі після «змикання ягід у гроні» для запобігання зараженню ягід та листя оїдіумом у період дозрівання доцільно використовувати сірку або препарати, що містять діючі речовини з групи триазолів.

Захист винограду під час розм’якшення та достигання ягід (III декада липня)

В цей період найшкідливішими хворобами для винограду стають різні види гнилей, насамперед це біла, чорна та сіра її види. Серед шкідників — гронова листовійка III покоління, бавовняна совка та масовий розвиток сисних шкідників, здебільшого різних видів цикадок.

Восьму обробку проводять після пасинкування кущів. Щоб уникнути пізнього ураження листя винограду оїді- умом у період дозрівання ягід, як стандартний засіб для успішної боротьби з борошнисторосяними грибами протягом багатьох років добре себе зарекомендувала сірка (Кумулюс ДФ — 4–6 кг/га або Тіовіт Джет — 5–8 кг/га). Цей мікроелемент, окрім ефективної фунгіцидної дії на оїдіум, як уже вказувалося вище, має акарицидний вплив — стримує масове поширення рослиноїдних кліщів, які в цей період набувають масового розвитку. Відносно сірковмісних препаратів треба пам’ятати, що сірка має високу ефективність дії за температури не нижче як 20–25°С і що діє, власне, не сама сірка, а її пари — тому обробляти нею треба в суху й спекотну погоду. Але завважте: якщо температура повітря вища ніж 30°С, сірка має недовготривалий строк дії. До того ж її можна поєднувати в баковій суміші з більшістю фунгіцидів.

Для запобігання зараженню грон гнилями потрібно до сірки додати фунгіциди комплексної дії з додатковим ефектом проти гнилей — Сакура (2,5–3 л/га), Натіво (0,16–0,18 кг/га), Фолікур (0,4 л/га) та ін., які дають змогу збільшити ефективність раніше застосованих обробок і уникнути ризику виникнення резистентності патогенів до хвороб. Для збереження листя від ураження мілдью, при потреби, можна застосувати відповідні фунгіциди. В цей період ефективними будуть: Делан (0,5–1 кг/га), Медян Екстра (2,5–3,5 кг/га), Манзат (1,6–2,4 л/га) та ін. Кінцеві обробки слід проводити виключно контактними фунгіцидами, оскільки на цьому етапі збудник мілдью формує зимові спори й застосування системних препаратів може сприяти виникненню резистентності. За використання препаратів у останніх обробках необхідно чітко дтримуватись регламентів їхнього застосування з урахуванням строку захисної дії та періоду очікування до збору врожаю.

Л. Баранець, канд. с.-г. наук, завідуюча лабораторії молекулярної генетики та захисту рослин

Т. Мезернюк, молодш. наук. співробітник

О. Перепелиця, аспірантка,

ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова»

Журнал «Пропозиція», №6, 2020 р.