Салат: асортимент і технологія вирощування

Салат був знаний і добре поширений ще в Давньому римі і Греції. Ще до IV ст. до н.е. грецький філософ Теофраст визначив три його типи. Проте допускають, що ця рослина має глибшу історію і, можливо, культивувалася за тисячі років до цього на Далекому Сході. У Британії салат завоював популярність із XVI ст. і нині є чи не найпоширенішою зеленною культурою.

 

 

 

 

 

 

Про культуру

Класифікація салатів досить заплутана. У різних джерелах можна зустріти суперечливі відомості. Нам досить знати, що салатні рослини відносяться до роду Lactuca. У свою чергу, Lactuca sativa L. об’єднує кілька різновидів:

листові салати;

салати качанні;

салат Ромен;

уйсун, або спаржевий салат.

До салатних рослин також зараховують рослини інших видів: рукола; крес-салат; цикорні салати (ескаріол, ендивій, радичіо, цукерхут); валер’янниця, або салат польовий.

Ромен, або римський, — зазвичай із видовженим качанчиком із хрумких листочків, а типово качанні салати, у свою чергу, поділяються на: качанні з гладкими листками, з шароподібним качаном із маслянистих листків і з хрустким качаном із кучерявих листків. Крім того, є листковий вид салату, який утворює масу листків, що не зібрані в качан. У насіннєвих магазинах іноді продають пакетики із сумішшю насіння різних сортів із різним (почерговим) строком дозрівання впродовж тривалого часу.

Крім смакових характеристик, під час вибору виду салатної культури, як правило, враховують спосіб збирання зелені: зривний або зрізний, а також термін зберігання зібраної зелені. Сорти зривного типу придатні для поступового зривання. Листя цих салатів можна відривати по одному із зовнішнього боку куща, в той час як молоде листя з центральної частини куща продовжує підростати. Сорти зрізного типу збирають за один раз.

 

Салат Батавія

Один із найпопулярніших і невибагливих різновидів — Батавія — належить до листкових салатів зривного типу. Іноді, правда, Батавію відносять до качанно-листкових салатів. У цієї рослини, як правило, розетка велика, листя хвилясте, яке утворює напіврозлогий кущ. В основному, Батавія представлена зеленолистими сортами. Але є сорти з червоним і червоно-бурим листям, їхня зелень ніжніша, порівняно із зеленими сортами.

Салати цього сортотипу вирізняються м’яким, трохи солодким смаком. Вони придатні для нарізки в салати, утворюють хороше поєднання разом з овочами, м’ясом, рибою, різними соусами. Червонолисті сорти служать в якості прикраси для готових страв.

Батавія досить стійка до нестачі світла, підвищеної температури. Її насіння можна сіяти в ґрунт в кілька термінів протягом усього сезону.

Рослини цієї групи можна висіяти на розсаду в умовах будинку наприкінці зими для отримання найбільш ранньої зелені. Великого врожаю чекати, звичайно, не варто, але трохи зелені все ж вдасться отримати. Придатні салати Батавія і для вирощування на гідропоніці. Найпопулярніші сорти салату типу Батавія: Гейзер, Єралаш, Ланселот, Фанло, Фан-тайм, Ліфлі.

 

Салат Лолло Росcа

Один із найулюбленіших салатів у більшості городників. Смачний, ніжний і водночас красивий. У цих салатів формується напіврозлогий кущик з листочками середнього розміру. Кінчики листкових пластинок хвилясті, дрібненькі.

Завдяки високій декоративності листя, цей салат чудово придатний для декорування страв. Лолло Росcа з його ніжним соковитим листям смакує в салатах, він надає їм легкості й привабливого об’єму. На смак цей салат трохи гіркуватий, з горіховим присмаком.

Цей салат — зривного типу, вирізняється досить швидким ростом. Важливе зауваження: зі збиранням його листя краще не затягувати. Після збирання зелені салату Лолло Росcа її потрібно використати в короткий термін, оскільки вона довго не зберігається (в холодильнику — один-два дні). Дещо подовжити термін зберігання можна, якщо акуратно обернути листочки вологою серветкою або тканиною.

Цей сортотип об’єднує кілька сортів. Найпопулярніші з них — Лолло Росcа (з листям червоного кольору) і Лолло Біонда (із зеленим листям). Зокрема, Лолло Біонда вирізняється більш приємним і м’яким смаком.

Крім названих сортів, до цієї групи належать: Еврідіка, Революція, Ніка, Барбадос. В основному, ці сорти стійкі до стрілкування, тому їх можна сіяти протягом усього сезону.

 

Дуболистий салат

Різновид листкового салату з декоративними листочками хвилястої форми. Сорти бувають із листям зеленого, червоного, бордово-коричневого забарвлення. За своєю формою листочки схожі з дубовими, звідси й назва сортотипу.

Цей салат має досить яскравий горіховий присмак, але без гіркоти. Він чудово придатний для страв із печериць, смаженої риби, дуже смачний у салатах з авокадо, із заправками на основі рослинної олії. Привабливими на вигляд листками можна прикрашати готові страви.

Зберігається цей салат також нетривалий час — втрачає свіжість уже після зберігання протягом доби, тому за один раз багато його зрізати не потрібно. Дуболистий салат погано реагує на перепади температур, тому його краще висівати, коли настане стійка тепла погода. Водночас він вирізняється стійкістю до стрілкування — його можна висівати впродовж весняно-літнього періоду. Найпопулярніші сорти: Діброва, Забава, Аморікс, Кредо.

 

Салат Айсберг

Найулюбленіший салат багатьох городників і не тільки. Цей овочевий салат — лідер продажів у супермаркетах. Зовні Айсберг нагадує качан капусти, але він пухкіший, рихліший. Качани у нього утворюються досить великі: від 300–400 г, окремі екземпляри виростають навіть до одного кілограма. Листя у салату Айсберг гофроване, соковите, хрустке. Він не має різкого смаку, тому цей салат можна використовувати в поєднанні з більшістю продуктів. Айсберг придатний для приготування бутербродів, добре поєднується з різними соусами. Хрустке соковите листя цього салату можна використовувати для голубців. Зберігається він досить довго, до двох-трьох тижнів.

Салат можна вирощувати як через розсаду, так і висівом прямо в ґрунт. У цього салату досить тривалий вегетаційний період, тому краще застосовувати розсадний спосіб вирощування.

Розсаду висаджують на добре освітлену ділянку без застою води. Салат типу Айсберг добре росте в ґрунті з pH близьким до нейтрального. Якщо субстрат кислий, то потрібно внести розкислювачі. Зрізати качани можна, коли вони досягнуть розміру 8–10 см у діаметрі. Кращі сорти сортотипу Айсберг: Айс квін, Айсберг, Даймонд, Аргентінас, Платінас.

 

Салат Ромен

Ця рослина відома ще як римський салат — Романо, Ромен, Кос-салат, Кос. Саме римський салат використовується в рецепті популярного салату «Цезар».

Рослина формує продовгувастий пухкий качан із зеленим соковитим і щільним листям. До центра розетки листя стає трохи світлішим, а на смак — ніжнішим. Цей салат має дещо терпкий і солодкуватий смак. Салат чудово зберігається, качани лежать в холодильнику без втрати товарних і споживчих якостей понад місяць. Тому римський салат доцільніше сіяти влітку — в липні, для забезпечення себе зеленню в осінній період. Насіння салату можна сіяти як безпосередньо в ґрунт, так і вирощувати цей сортотип розсадним способом. Для утворення качана цей салат потрібно спеціально формувати. Для цього приблизно через 55–60 днів після висіву насіння потрібно підняти листя салату і зав’язати зверху, обернувши темним покривним матеріалом. Таким чином рослини лишають тижнів на два. За цей час салатне листя набуде потрібної форми, стане білішим, і в ньому зникне гіркота. Після цього заходу качани можна зрізати. Найпопулярніші сорти сортотипу Ромен: Ксанаду, Косберг, Пінокіо, Манаверт, Денді.

 

Рукола

Ця зелень родини Хрестоцвітих цінується за оригінальний аромат і пікантний перцево-гірчично-горіховий смак. Вважається, що ця рослина допомагає травленню, сприяє зниженню холестерину в крові. У руколи найсмачніше молоде, непереросле листя. Його кладуть у салати та інші страви для надання їжі своєрідного, притаманного цій рослині, смаку. Зелень руколи ніжна, зберігається недовго, тому її не потрібно зрізати про запас.

Під назвою «рукола» продають насіння як власне руколи (індау посівного), так і дворядника тонколистого (дикої італійської руколи). Самі рослини та агротехніка їхнього вирощування схожі. Але дворядник — рослина багаторічна і навесні здатна відростати та давати повторний урожай. А смак його листя — трохи гостріший.

Для вирощування руколи потрібна грядка з помірною освітленістю — в тіні рослина втрачає свій запах, а на занадто яскравому сонці — стає жорсткою і гіркою. Рослина теплолюбна, але може витримувати короткочасні заморозки. Висівати насіння можна кожні 10–15 днів приблизно з кінця квітня. Можливе вирощування руколи розсадним методом. У такому разі насіння зазвичай висівають у березні. Руколі потрібен регулярний полив — за нестачі вологи листя стає жорстким і гірким. Кращі сорти руколи: Делікатесна, Рококо, Рокет, Покер, Сицилія.

 

Крес-салат

Це одна з найбільш скоростиглих і невибагливих рослин, використовуваних на зелень. Крес-салат також відомий як: садовий крес, хрінниця, настурція, городній перечник.

Ця салатна зелень вирізняється невеликими розмірами й дрібними листочками. В основному, листя у крес-салатів зелене або сизо-зелене. Смак у зелені пікантний, трохи гострий через вміст гірчичної олії.

Сіяти крес-салат можна приблизно з квітня, кожні 10–14 днів. Для проростання насіння достатньо тепла на рівні 8°С, оптимальна температура для росту — 15–18°С. Рослини можуть чудово розвиватися в напівтіні, догляд їм потрібен мінімальний — полив і прополювання з розпушуванням.

Крес-салат дуже люблять хрестоцвіті блішки. Цей шкідник розвивається на хрестоцвітих рослинах, тому під час висіву крес-салату важливо правильно чергувати культури, дотримуючись сівозміни.

Росте садовий крес швидко — вже через 16–18 днів його можна зрізати. Зелень цього салату не відростає після зрізання, тож його потрібно буде постійно підсівати.

Цю культуру практично цілий рік можна вирощувати і вдома на підвіконні — в горщику або ящику. А краще зробити ще простіше: розкласти насіння на вологій марлі або ватному диску. Після проростання насіння через 10–14 днів його можна Кращі сорти крес-салату: Холодок, Забава, Дукат, Ажур.

 

Цикорний салат Вітлуф

Дуже цікавий різновид салату. Багато городників-дачників уже намагалися його вирощувати, але результат виявився не тим, на який вони розраховували. Вся справа в тому, що цей салат вирощують в два етапи: влітку дозрівають коренеплоди. Їх після збирання зберігають у погребі, а в міру потреби пророщують для отримання невеликих качанчиків салату.

Через те, що вигонка зелені вітлуф проводиться в темряві, його качанчики блідо-жовтого кольору. Після зрізання вони здатні зберігатися в холодильнику до трьох тижнів.

Листя у цього салату хрустке, соковите. Крім вживання в свіжому вигляді (свіжий — найкорисніший), його можна тушкувати, смажити, запікати. Щоб позбутися властивої цьому салату гіркоти, можна вирізати ущільнене дно качанчика — гіркота, в основному, властива саме цій частині рослини.

Для вирощування цикорного салату потрібен родючий ґрунт, краще — з нейтральною реакцією. Важливо вчасно висіяти насіння — не раніше ніж в останню декаду травня, інакше рослина застрілкує.

У міру росту в рослини утворюється досить велике листя, яке можна потроху зрізати для салатів. Наприкінці вересня рослини викопують, тримають їх у сухому прохолодному місці, поки не пожовтіє і не зів’яне листя. Бадилля обрізають, залишаючи 2 см, щоб зберегти бруньку, з якої в подальшому утворюватиметься качанчик.

Кращими для вигонки будуть коренеплоди діаметром не менше як 3 см. Починаючи з листопада, коли у коренеплодів починають з’являтися листочки, салат можна поступово висаджувати в землю.

Горщики з рослинами потрібно поставити в темне прохолодне місце, наприклад на балкон, інакше у рослин з’явиться гіркота. Через тиждень почне відростати салатна зелень, яка буде дуже доречна в період нестачі свіжої зелені і овочів. Салат любить вологу, тож у міру підсихання ґрунту його потрібно поливати. Кращі сорти цикорного салату сортотипу Вітлуф: Конус (практично без гіркоти), Бланка, Ракета, Екстрела, Експрес.

 

Валер’янниця, або салат польовий

Інші назви цієї рослини — корн, валеріанелла, фельдсалат, маш-салат, рапунцель. Це найбільш невибаглива і холодостійка салатна культура. Польовий салат здатен витримувати понижені температури до -10°С, тому його можна сіяти максимально рано, щоб забезпечити себе навесні першою вітамінною зеленню.

Зелень валеріанелли ніжна, смачна, трохи терпка, зі злегка горіховим присмаком. Польовий салат смакує із копченою рибою, птицею, грибами, горіхами, вареним буряком. Вдало поєднується і з різними заправками: рослинною олією, оцтом, лимонним соком, майонезом, сметаною. Салат використовують для прикрашання страв. Польовий салат може зберігатися в холодильнику до чотирьох тижнів.

Збирають польовий салат у стадії повного формування розетки листя. Рослини потрібно повністю висмикнути з ґрунту або зрізати біля основи так, щоб розетка не розсипалась на окремі листки.

Насіння валер’янниці зазвичай висівають у відкритий ґрунт у третій декаді квітня або після збору ранніх овочів у другій половині літа. Насіння польового салату після збирання має тривалий період спокою, тому його одразу після збирання краще не висівати.

Термін вегетації у цієї рослини невеликий, її бажано висівати з інтервалом у два-три тижні. Польовий салат можна вирощувати прямим висівом у ґрунт і розсадним способом.

Як будь-яка інша салатна культура, польовий салат потребує поливу, але не витримує зайвого зволоження. Під час вирощування цієї рослини потрібно врахувати, що за підвищених температур салат стрілкується, а його листя стає дрібним. Кращі сорти салату польового: Дуплекс, Тріанон, Естамп, Експромт, Голландський широколистий.

 

Особливості вирощування

Салат — одна із тих овочевих культур, яку дуже легко вирощувати навіть початківцям городньої справи. Та менше з тим, якщо ви бажаєте безперервно збирати врожай (мається на увазі — і восени, взимку та рано напровесні), то вам не обійтися без парників, скляних або плівкових теплиць. І, звісно, для отримання салату взимку ці споруди мають передбачати наявність обігріву. Відповідно до того, чи бажаєте ви отримати ранній або, навпаки, пізній урожай, добирайте сорти, найпридатніші для своєї мети.

В умовах невеликих присадибних ділянок для культури не варто відводити окрему площу на грядці. Салат можна вирощувати як проміжну культуру між повільно зростаючими рослинами (як, наприклад, пастернак). Перш ніж цим культурам буде потрібен простір для зростання, врожай салату вже буде зібрано і місце звільнено.

Салат надає перевагу родючим, добре дренованим ґрунтам. Тож перед сівбою насіння або висаджуванням розсади внесіть основне мінеральне добриво з розрахунку 60 г/м². До речі, для вирощування салату в парниках і теплицях ґрунт під посів готують так само.

Скільки рослин посадити? Щоб не було чергування періодів надміру врожаю салату і його нестачі, висівайте насіння не одночасно, а що три тижні починаючи з квітня до кінця липня.

 

Технологія вирощування у відкритому ґрунті

Насіння салату висівають починаючи з березня до кінця липня в борозенки завглибшки 1–1,5 см із шириною міжрядь 30 см. Коли сходи підростуть, слід провести проріджування — між рослинами залишають інтервал 7–10 см.

Після другого проріджування на кінцеву густоту між рослинами залишають різну відстань — залежно від сорту. Наприклад, між рослинами карликових сортів — 15 см, а між рослинами більшості сортів качанного типу, залежно від величини самих рослин — 25–30 см.

Зайві рослини, які видаляють під час повторного проріджування, можна використати в їжу або пересадити на іншу грядку. В останньому випадку слід висаджувати їх з інтервалом, який залишали під час другого проріджування, в лунки, зроблені саджальним кілочком або садовим совком. Після цього потрібно ущільнити ґрунт і рясно полити.

Пересаджувати розсаду ґрунтових сортів салату можна до кінця травня. І пам’ятайте про необхідність постійних поливів, оскільки під час посушливих періодів рослини схильні до стрілкування. Регулярно розпушуйте ґрунт і виполюйте бур’яни.

Більшість сортів салату ромен зазвичай утворюють компактні качани без сторонньої допомоги. Якщо ж цього не відбувається, то слід злегка охопити листки еластичним гумовим колечком (резинкою) або обв’язати м’яким шпагатом.

 

Технологія тепличної вигонки салату

Грядку готують, як для літнього висіву. У вересні розсаду висаджують у парник чи на грядку в теплиці з інтервалом 25 см. У хорошу погоду споруди провітрюють.

Для отримання врожаю у березні-квітні вигонкові сорти висівають у жовтні безпосередньо у парник чи теплицю з обігрівом. Насіння висівають по три-чотири в одну лунку завглибшки 1–1,5 см з відстанню між лунками 7–10 см і такою самою шириною міжрядь. Коли сходи досягнуть 1 см, слід видалити в кожній лунці слабі, залишивши по одній найміцнішій рослині.

Взимку рослини потребують мало вологи або й зовсім обходяться без поливу. Наприкінці лютого, коли відновлюється ріст рослин, виконують остаточне проріджування, залишаючи між рослинами відстань15 см.

 

Технологія вирощування підзимових сортів

У вересні на півдні висівають дуже холодостійкі сорти, наприклад Імперіал Уінтер. У жовтні сходи проріджують, залишають між рослинами 7–10 см. Якщо взимку частина рослин замерзне, то все одно за такого висіву залишиться достатньо рослин, щоб отримати хороший урожай. У березні посадку знову проріджують — залишають між рослинами інтервал 15–20 см і вносять поверхнево основне удобрення з розрахунку 60 г на 1 пог. м.

 

Шкідники і хвороби

Головні вороги салату — попелиці, совки, слимаки і равлики та дротяники. Із хвороб салат уражують такі хвороби, як: випрівання, несправжня борошниста роса і сіра гниль.

Випрівання — це хвороба сходів, що має грибне походження. Особливо властива салату. Симптоми захворювання: сходи загнивають на рівні ґрунту. Особливо небезпечний період — проростання. З метою профілактики уникайте загущення посівів і надмірного поливу рослин. За вигонкової технології вирощування використовуйте стерилізований субстрат.

Несправжня борошниста роса також має грибне походження. Зісподу листків салату з’являється борошнистий наліт, а на верхньому боці листя — характерні плями. Небезпечний період — весна й осінь.

Сіра гниль — теж має грибного збудника. Проявляється появою сірої плісняви на загниваючих листках. Для профілактики — обробка біологічними препаратами.

Особливістю технології вирощування салату можна вважати практично повну заборону застосування хімічних засобів захисту й обмежене застосування мінеральних добрив у зв’язку з їхньою здатністю акумулювати в листках багато хімічних сполук. Виходячи з цього заходи захисту в основному, зводяться до виконання і дотримання комплексу санітарно-профілактичних, агротехнічних і спеціальних заходів:

дотримання чергування культур; вирощування стійких сортів;

бажано протруїти посівний матеріал 80%-м розчином ТМТД;

видалення хрестоцвітих бур’янів — резерваторів вірусної інфекції із притепличної території; пропарювання ґрунту в теплицях протягом 1–2 год за 100°C;

знезараження інструментів, які застосовували під час догляду за хворими рослинами в 2%-му розчині хлорного вапна;

посадкові ящики, розсадні горщики — від вірусних хвороб: у 5%-му розчині марганцевокислого калію або в 100%-му розчині тризаміщеного фосфорнокислого натрію (тринатрійфосфат);

дотримання оптимальних режимів температури та вологості повітря і ґрунту протягом вегетації. У перші 15–20 днів після висаджування розсади для прискорення росту рослин температуру підтримують у межах 16–18°C вдень і 12–16°C вночі. У період формування головок її знижують вдень до 12–14°C. Відносна вологість повітря вдень у сонячну погоду має становити 70–80%, у похмуру — 60–70%, вночі — 60%. Вологість ґрунту не повинна перевищувати 65–75% НВ. Поливи ґрунту слід проводити в міру потреби вранці в сонячну погоду. Теплиці і парники регулярно провітрювати. Запобігати перезволоженню ґрунту, яке призводить до загнивання листків салату і поширення хвороб;

обприскування посівів протягом вегетації мікроелементами;

ні в якому разі не допускати загущення посівів;

для боротьби з попелицями салату застосовують біологічні засоби, зокрема Актофіт 0,2% к. е. (комплекс природних авермектинів) (8 мл/л).

Кількість обробок протягом вегетації — 1–2. Випускають ентомофага — макролофуса з розрахунку 5 особин на 1 м². За появи вогнищ шкідників хижака випускають у співвідношенні 1:5–10. Наступні два випуски проводять через кожні 10–12 днів із розрахунку 150 тис. особин/га.

 

Збирання врожаю

Починайте зрізати салат, як тільки сформуються перші качани. Краще робити це вранці. Салат або зрізують гострим ножем дещо вище від рівня ґрунту або висмикують рослину цілком і потім обрізують корінь. А в листкового салату листки зривають в міру потреби.

 

О. Єрмоленко, o.yermolenko@univest-media.com

Журнал «Пропозиція», №6, 2020 р.