Осіннє внесення гербіцидів на озимому ріпаку

Від комплексу бур’янів, що пригнічують посіви ріпаку в ранні фази вегетації, зниження врожаю насіння може сягати до 20–25%, а за сильного забур’янення — навіть більше. За такого рівня потенційного засмічення для збереження врожаю потрібне широкомасштабне застосування хімічних засобів захисту. Однак нераціональне застосування гербіцидів може призвести до забруднення довкілля. У зв’язку з цим особливо актуальною є розробка високоефективних та екологічно безпечних технологій боротьби з бур’янами.

За повідомленнями дослідників конкурентний взаємовплив і шкодочинність бур’янів у посівах ріпаку озимого спостерігаються протягом усього осіннього періоду розвитку культури. Забур’ яненість посівів ріпаку озимого в осінню вегетацію призводить до надмірного винесення точки росту рослин над поверхнею ґрунту, слабкішого розвитку кореневої системи, що збільшує ризик вимерзання культури і призводить до формування низької врожайності.

Однак, порівняно з іншими культурами, рослини ріпаку, особливо озимого, мають значно вищу конкуренту здатність проти бур’янів. За дотримання технології вирощування, насамперед системи обробітку ґрунту, строків сівби, густоти стояння рослин, систем удобрення й захисту посіву, ріпак формує велику наземну масу, його рослини здатні самостійно ефективно пригнічувати бур’яни, особливо в другій половині вегетації.

За тривалістю життя та кратністю плодоношення бур’яни, які вегетують у посівах ріпаку, поділяють на однорічні та багаторічні. Однорічні — розмножуються лише насінням, їхній життєвий цикл триває від кількох тижнів до двох років. Після утворення й достигання насіння вони відмирають. Серед однорічних бур’янів найпоширеніші в посівах ріпаку озимого ті, що починають вегетацію навесні, насіння яких проростає за температури 10–25°С. Вони ростуть, утворюють насіння й відмирають цього ж року. Багаторічні бур’яни протягом свого життя утворюють насіння кілька разів, живуть багато років, можуть розмножуватися як насінням, так і вегетативними органами.

У зонах вирощування ріпаку озимого найпоширенішими бур’янами є:

однорічні ярі — гірчиця польова (Sinapis arvensis), лобода біла (Chenopodium album), щириця біла (Amaranthus albus) та звичайна (Amaranthus retroflexus), гірчак перцевий (Persicaria hydropiper) та шорсткий (Persicaria lapathifolia), редька дика (Raphanus raphanistrum), мак дикий (Papaver rhoeas), плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli), мишій сизий (Setaria glauca) та зелений (Setaria viridis), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia);

однорічні зимуючі — підмаренник чіпкий (Galium aparine), суріпиця звичайна (Barbarеa vulgаris), грицики звичайні (Capsella bursapastoris), ромашка непахуча (Matricaria perforate), волошка синя (Centaurea cyanus);

багаторічні — пирій повзучий (Elymus repens), хвощ польовий (Equisetum arvense), осот рожевий (Cirsium arvense) та жовтий (Sonchus arvensis), берізка польова (Convolvulus arvensis);

ефемери — зірочник середній (Stellaria media).

Останнім часом фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь суттєво погіршився, особливо зросла забур’ яненість полів шкодочинними важковикорінюваними бур’янами: кореневищними (пирій повзучий), коренепаростковими (осоти польовий і жовтий, березка польова) та іншими. Підмаренник чіпкий у цьому переліку посідає чи не найперше місце, оскільки його насіння дуже складно відокремити від насіння ріпаку, а домішка більш ніж 2% в партії насіння суттєво знижує вартість продукції, призначеної на експорт до країн Європи.

Лише агротехнічними заходами сьогодні ми не можемо досягти ефективних результатів. Для обмеження шкідливості бур’янів потрібно, залежно від конкретних умов, використовувати комплекс запобіжних, агротехнічних, біологічних і хімічних заходів, які доповнюють один одного. Застосування гербіцидів у поєднанні з іншими методами зможе забезпечити бажаний результат, а саме — мінімізувати втрати від бур’янів під час вирощування сільгосппродукції. Зараз на ринку є достатньо хімічних препаратів, які можна використовувати в технології вирощування хрестоцвітих олійних культур. Тому виробник має змогу, залежно від своїх можливостей та поінформованості, використовувати ті чи інші препарати.

В цій статті окремо хочемо зупинитися на хімічному захисті під час вирощування ріпаку. На сьогодні в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» для боротьби з бур’янами зареєстровано близько 50 найменувань гербіцидів, що відрізняються нормою витрати на 1 га та ефективністю.

Для ріпаку озимого використовують як досходові, так і післясходові гербіциди, хоча більшість цих препаратів усе ж таки вносять після появи сходів. Основні активні інгредієнти препаратів, використовуваних у посівах ріпаку озимого, становлять поєднання клопіраліду та піклораму, метолахлору, флуазіфопу, хізалофопу, галоксіфопу і кломазону. Кломазон, в основному, застосовують як досходовий, а решту — як післясходові.

Ґрунтові гербіциди вносять до сівби, здебільшого із загортанням, і після сівби — протягом трьох днів. Потребу в застосуванні гербіцидів визначають залежно від забур’яненості полів. Шкода, якої завдають різні види бур’янів, неоднакова — у посівах ріпаку ніколи не буває так, щоб культуру засмічував лише один певний вид. Загальну чисельність бур’янової рослинності, за якої необхідне застосування гербіцидів, наведено в табл. 1.

Ріпак не витримує конкуренції бур’янів у початкові фази росту та розвитку. Тому найкраще застосовувати ґрунтові гербіциди до сівби чи після сівби до сходів культури (Бутізан Авант, Бутізан 400, Бутізан Стар, Дабл Трай, Дуал Голд 960 ЕС, Енфілд, Імпульс, Клаттер, Клод, Клозе 480, Кломекс 480, Командир, Комманд 48, Комманд Екстра, Компаньйон, Опора, Прибой, Проксаніл 720, Пропозит, Пропоніт 720, Рапсан 500 SC, Рафаль 480, Рібесо Протект, Пронап Екстра 430, Ріпіус, Султан Твін, Тайгедер, Тайфун, Танаріс, Транш Супер, Трефлан, Трифлурекс, Трофі, Штефком).

Добре себе зарекомендували у виробництві суміші ґрунтових препаратів, такі як Бутізан 400, 1,25 л/га + Комманд, 0,15 л/га та Трофі, 1,5 л/га + Комманд, 0,15 л/га. Для досягнення максимального ефекту від застосування ґрунтових досходових гербіцидів потрібен якісний передвисівний обробіток ґрунту, без великих грудок, вирівняна поверхня поля.

Для отримання максимальної ефективності застосування ґрунтових гербіцидів слід дотримувати таких вимог: 

Структура ґрунту на полях має бути дрібногрудкуватою, щоб гербіциди могли максимально рівномірно розподілятися поверхнею. Розмір грудок ґрунту має не перевищувати 20 мм у діаметрі. 

Вологість ґрунту має бути помірно високою — тільки за таких умов гербіцид може почати діяти. За відносно високої вологості повітря, котра спостерігається в осінній період, зменшується випаровування робочого розчину та підвищується ступінь осідання крапель на оброблену поверхню рослин, що дає змогу застосовувати найнижчу (в межах допустимої) норму препарату. Ž

Вид і тип ґрунту, а також кількість органічних речовин, що містяться в ньому, здатні вплинути як на технічну ефективність ґрунтового гербіциду, так і на тривалість захисної дії. Що легший ґрунт, то менша кількість препарату використовується для обробки одиниці площі. У разі високого вмісту гумусу норму витрати гербіциду слід збільшити, оскільки такі ґрунти характеризуються властивістю надмірного поглинання діючої речовини гербіциду. Це пояснюється тим, що ґрунт із великою кількістю органічних речовин швидко зв’язує й практично повністю їх деактивує. У такому разі краще вносити препарати, які впливають через листя.

Ефективність ґрунтових гербіцидів залежить від погодних умов. Великий вплив має температура навколишнього середовища: що тепліше, то вища технічна ефективність гербіцидів, і навпаки — за низьких температур повітря й браку опадів їхня ефективність буде менша. Дія ґрунтових гербіцидів найкращі умови — це помірно тепла погода з температурою повітря 15–20°С і вологість ґрунту не менше ніж 20–22% польової вологоємності.

За сівби ріпаку озимого в пізніші строки, коли верхній шар ґрунту дещо пересушений, ефективнішим є післясходове внесення гербіцидів: Арамо 45, Ачіба 50 ЕС, Лонтрел Гранд, Лонтрел 300, Галера, Міура, Пантера, Рондос 750, Сальса, Селект 120, Слаш, Тарга Макс, Фуроре Супер, Фюзілад Форте, Центуріон, Шогун, Шедов.

На посівах ріпаку можливе застосування гербіцидів на основі клопіраліду (Галера Супер, Галера 334 SL), що є найефективнішою системною діючою речовиною для викорінення багаторічних дводольних бур’янів із родини айстрових, зокрема осоту польового (Cirsium arvense (L.) Scop.). Головними перевагами цього препарату є його надійний захист від широкого спектра бур’янів восени, ефективний контроль проблемних бур’янів: підмаренника, осотів, маку, лободи, ромашок. До того ж ця діюча речовина не фітотоксична для культури за дотримання регламентів застосування, забезпечує ефективний захист навіть за браку достатньої вологи в ґрунті. Обприскування проводять у момент активного росту бур’янів у фазі від двох до восьми справжніх листків в однорічних та шести — восьми листків (розвинена розетка) у багаторічних дводольних бур’янів. Не рекомендується застосовувати препарат на посівах, які перебувають у стресовому стані (наприклад, під час посухи, надмірного зволоження ґрунту, пошкодження приморозками, шкідниками, хворобами тощо), за різкого перепаду денних і нічних температур, у період очікування заморозків.

Проти злакових бур’янів використовують грамініциди: Арамо, Селект, Фюзілад Форте, Центуріон. На полях, які сильно засмічені насінням бур’янів, зокрема хрестоцвітих, добре себе зарекомендувала технологія Кліарфілд (Clearfield, «Чисте поле») Вона базується на внесенні суміші гербіциду Нопасаран, 1,2 л/га + Метеолат, 1,2 л/га (прилипач) та застосуванні стійкого до цього гербіциду гібрида ріпаку.

Л. Губенко, канд. с.-г. наук

Журнал «Пропозиція», №10, 2020 р.