Нове життя ПСП “Саверці”

Колишнє КСП “Нове життя”, що в Попільнянському районі Житомирської області, в 2000 році рішенням загальних зборів співвласників майна перетворилося на приватне сільськогосподарське підприємство “Саверці”. Вирощують у “Саверцях” зернові та зернофуражні культури, кукурудзу, цукрові буряки, ріпак, торік спробували соняшник. Виготовляють власні корми, займаються племінним молочним та м’ясним скотарством і племінним конярством.

На 4400 га у господарстві вирощують у середньому 8,8 тис. т зерна за рік, у т. ч. 5,8 тис. т кукурудзи (66% у структурі зерна), понад 20,0 тис. т цукрових буряків, 469 т ріпаку, насіння соняшнику зібрали 150 т. Тваринницький сектор підприємства виробляє близько 2,5 тис. т молока та реалізує понад 253 т худоби всіх видів у живій масі, в т. ч. 252 т великої рогатої худоби, або 99,6% у загальній реалізації.
Продуктивність молочних корів зростає. За 2007 рік від кожної із 570 корів надоїли в середньому по 5224 кг молока. Рентабельність молока за останні три роки сягає 71%. Середньорічна реалізація великої рогатої худоби в живій масі становить 252 т. Втім, рентабельність яловичини невисока, торік, наприклад, мали 3,1 відсотка.
Для тварин, звісно, головне — корми. Тож у структурі посівних площ на кормові культури в середньому припадає близько 29%. З них під багаторічні трави відводили майже 44%, під кукурудзу на силос і зелений корм — 53 та однорічні трави — 2,5%. Останніми роками, замість однорічних трав, значно збільшилися посіви багаторічних. Якщо 2005 року їх висівали 255, або 28%, то 2007 — 675 га (52%), тобто в 2,6 раза більше.
Досить високі врожаї більшості кормових культур дають можливість практично повністю забезпечувати тваринництво високоякісними кормами. Так, за останні три роки середня врожайність зернових і зернофуражних культур (із кукурудзою) з 1 га становила 51,7 ц, сіна багаторічних трав — 56,0 і зеленої маси з них — 234, зеленої маси однорічних трав — 67, кукурудзи на силос і зелений корм — 198 ц. А відтак, витрати кормів на одну середньорічну корову доведено до 66–68, а на середньорічну телицю — до 21–23 ц кормових одиниць.
Створення міцної і стабільної кормової бази — в середньому одержують 43–45 ц к. о. (крім 2007 р., — близько 40 ц) з 1 га сіяних кормових культур — стало одним із основних і вирішальних чинників досягнення сільгосппідприємством досить високих показників розвитку молочного скотарства та непоганих показників виробництва яловичини.
Підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства значною мірою сприяла цілеспрямована селекційно-племінна робота.
 Спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 22 лютого 2002 року, № 54/17 ПСП “Саверці” Попільнянського району Житомирської області присвоєно статус племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи, а згодом і племінного заводу.
Для осіменіння корів і телиць у “Саверцях” використовують сім’я високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської породи, перевірених за якістю нащадків за продуктивності їхніх матерів 9 тис. кг і більше.
Ремонтних телиць вирощують на двох фермах: у самих Саверцях та в Голуб’ятині. Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць становлять 460–500 г. Під час вирощування телицям забезпечено збалансований за поживністю раціон. У молочний період їм випоюють 500 кг незбираного молока та 200 кг відвійок. Уведення первісток в основне стадо — 36–40 голів на 100 корів, жива маса телиць за першого осіменіння становить 350–370 кг у віці 21–23 місяці.
Значну роботу на молочних фермах здійснюють із групового (в основному) та індивідуального роздоювання корів. Так, до продуктивності 5–6 тис. кг молока роздоєно 168 корів (33%); до 6–7 — 47 тварин (9%) і 7 тис. кг і більше — 2, або 0,4%  всього їхнього поголів’я.
У господарстві послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією прив’язного утримання худоби. Молочне стадо корів (550 голів) тримають на одній фермі.
На всіх фермах запроваджено однозмінну роботу доярок і телятниць, які доглядають телят до шестимісячного віку. Доять корів тричі на добу в доїльні відра. Корми в корівники завозять гужовим транспортом. Концкорми в сухому вигляді доярки роздають коровам вручну. Гній із приміщень видаляють гноєвими транспортерами ТСН-3Б. Напувають тварин з автонапувалок ПА-1. Навантаження на одного оператора машинного доїння корів становить в середньому 30 голів.
Зооветспеціалісти підприємства постійно контролюють фізіологічний та епізоотичний стан маточного поголів’я; здійснюють профілактичні заходи й лікують тварин від гінекологічних захворювань; своєчасно проводять комплексні дослідження на субклінічні форми маститів і оперативне лікування.
v v v
Одночасно з виробництвом молока в господарстві займаються також і виробництвом яловичини. За останні три роки реалізація великої рогатої худоби в живій масі з 250 т у 2005 році зросла до 290 т у 2007.
На всіх фермах дотримуються технології вирощування та відгодівлі молодняку великої рогатої худоби. Новонароджених телят тиждень тримають біля корови, потім передають у телятник-профілакторій, де їх утримують прив’язно. Через місяць-півтора теличок переводять в інше приміщення, де утримують до трьох місяців групами по дев’ять-десять голів у станку, а тоді в телятник, де тримають на прив’язі до шести місяців. У піврічному віці телят (бугайці й телички окремо) виокремлюють у групи дорощування по 80–90 голів. Бугайців вирощують до здавальних кондицій — не менше 430–450 кг. Ремонтних теличок утримують як на центральній молочній фермі в с. Саверці, так і частково на фермі молодняку ВРХ у с. Голуб’ятин.
Усіх телят у добовому віці нумерують бирками на обох вухах, де один із номерів — ідентифікаційний.
Із мінеральних кормів усім тваринам практично вволю дають лише кормову сіль-лизунець та розсипну сіль. Концкорми тваринам згодовують на всіх фермах ВРХ в сухому вигляді. В зимово-стійловий період для годівлі використовують кормову патоку — мелясу.
За останні три роки (2005–2007) тут у середньому реалізували понад 600 голів молодняку ВРХ. Середня жива маса однієї голови молодняку ВРХ під час реалізації на забій (на м’ясо) становила 431 кг. Із 2005 року підприємство щорічно одержує з бюджету доплати за зданий на забій молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій, у середньому 167 тис. гривень, однак рентабельність виробництва яловичини, на жаль,  залишається низькою.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук,
А. Бойчук,
директор ПСП “Саверці”,
М. Геймор,
учений зоотехнік