Основи формування бакових сумішей і місце в них антиспінювачів

В умовах ведення сучасного землеробства сільгоспвиробники для захисту і підживлення свого урожаю та зниження його собівартості все частіше застосовують бакові суміші. Це, звичайно ж, сприяє зменшенню пестицидного навантаження на рослини та ґрунт, зменшенню проходів техніки по полю, що знижує витрати ПММ та травмування рослин. Разом з тим використання бакових сумішей дає можливість підвищити продуктивність праці та ефективність препаратів, що вносяться, зменшити норми їх внесення за рахунок синергічної дії, знижуючи собівартість  робіт.

Однак неправильно приготована бакова суміш може не тільки не дати бажаного ефекту, а й навпаки, створити цілу низку проблем: від псування техніки до повного знищення урожаю. Тому слід завжди пам’ятати, що приготування бакових сумішей - це не просто змішування підібраних за бажанням компонентів, а складний хімічний процес, який повинен відбуватися за чітко встановленими правилами. При цьому необхідно врахувати хімічну, фізичну, а за потреби й біологічну сумісність усіх компонентів робочого розчину, видовий склад бур’янів та фазу розвитку в якій вони знаходяться, фазу розвитку та стан культурних рослин, погодні умови тощо.

Зазвичай інформація щодо сумісності препаратів міститься на тарних етикетках, або в інструкціях, що додаються виробником до тих чи інших препаратів, тому перед використанням їх завжди потрібно уважно вивчати.

А ще краще провести тест на сумісність. Для цього в прозору ємність набираємо воду, обов’язково ту, що буде використовуватись під час обприскувань, та додаємо в відповідній послідовності зі збереженням норми препарати, які хочемо змішати, і ретельно перемішуємо. Після цього проводимо первинний огляд результатів змішування. Маємо отримати однорідний розчин. Якщо ж розчин коагулювався, або ж в ньому з’являється осад чи будь-які інші домішки, а також проходять бурхливі реакції з виділенням тепла чи навпаки зі зниженням температури, то це свідчить про неприпустимість створення такої бакової суміші.

У випадку, якщо відразу не відбулось ніякої реакції, даємо розчину відстоятись протягом 30 хвилин та проводимо повторний огляд. Якщо після відстоювання робочого розчину спостерігається певне розшарування розчину, але після його розмішування знову отримуємо однорідну субстанцію, то використання такої бакової суміші можливе лише за умови постійно ввімкненої мішалки обприскувача.

Після того як провели тест на сумісність та впевнились у можливості створення бакової суміші, можемо переходити до її приготування в полі. Для цього необхідно знати порядок приготування та послідовність додавання компонентів. Отже, спочатку наповнюємо бак водою на 1/3, 1/2 або 3/4 об’єму бака, згідно з рекомендаціями на етикетці, далі додаємо необхідні компоненти в наступній послідовності:

• Водорозчинні пакети;
• Водорозчинні гранули або гранули, що диспергують в воді, змочувані порошки;
• Концентрати суспензій;
• Концентрати емульсій;
• Масляні дисперсії;
• Емульсії масла (олії) у воді або суспо-емульсій;
• Розчинні концентрати;
• Ад’юванти, антиспінювачі;
• Добрива, мікродобрива, регулятори росту.

Далі доливаємо бак обприскувача водою до повного. Не слід також забувати, що під час приготування робочого розчину увесь час має бути ввімкненою мішалка обприскувача.

Окремо хочеться зупинитись на вмісті в бакових сумішах такого ад’юванту, як піногасник або антиспінювач. Відомо, що певні формуляції препаратів, зокрема, на основі водних розчинів (РК) або прилипачі, схильні при приготуванні бакових сумішей до надмірного утворення піни. Це призводить до перевитрати препаратів бакової суміші, зниження концентрації робочого розчину і, як результат, - зниження ефективності такої суміші. Щоб цього не відбувалось, до бакової суміші бажано додати піногасник – препарат, який якраз і запобігає процесу утворення піни. Місце піногасника в баковій суміші визначається його властивостями. Якщо піногасник має властивість тільки запобігати утворенню піни, то його потрібно додавати на самому початку, до введення основних препаратів, а якщо його властивість полягає тільки в руйнуванні піни - то після того, як заправлено основні компоненти та розпочався процес піноутворення. Є ще й третій клас піногасників: такі, що можуть і запобігати піноутворенню, і руйнувати вже утворену піну. Тоді вони можуть додаватись як на початку, так і в кінці формування бакової суміші. Саме таким піногасником є ад’ювант Ленс® від компанії Agrosfera. Достатньо всього 5-10 мл на 100 л розчину - і проблема з піноутворенням буде вирішена.

Варто зазначити, що не всі пестициди можна змішувати з мікродобривами та стимуляторами росту, а також між собою. Так, зокрема, не можна поєднувати в бакових сумішах борні та сірковмісні препарати з препаратами на масляних (олійних) основах; небажане поєднання будь-яких мікродобрив, регуляторів росту та антистресових препаратів з гербіцидами. Бо в цьому випадку і бур’яни отримають свою частку позитивної дії від використання даних препаратів, що призведе до зниження ефективності дії гербіцидів. В той же час поєднання вищезгаданих сполук з фунгіцидами та інсектицидами можливе.

Не змішуються і препарати з вмістом кальцію з препаратами, до складу яких входять фосфор та сірка, а також мікроелементи залізо, цинк, магній, марганець. Негативний ефект дає змішування фізіологічно кислих препаратів з лужними.

Не допускається змішування фосфорорганічних інсектицидів Ріфос® з гербіцидами похідних сульфонілсечовин Апач®, Гурон®, Канцлер®, Крейсер®, Нікоміл®, Меркурій® та імідазолідонів Молтено®, Хантер®, Юпітер® та гербіцидів на основі бентазону Ефес® з грамініцидами.

Отже, дотримуючись простих правил при складанні бакових сумішей, ви зможете суттєво підвищити ефективність ЗЗР та ефективність свого виробництва, а компанія Agrosfera завжди залишається з вами та готова в будь-який час прийти на допомогу.

Петро Шевчук, науковий співробітник з агрономії компанії Agrosfera.

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за телефоном гарячої лінії:

0 800 20 42 42

або на нашому сайті.