Способи підвищення врожайності ріпаку
Інтерес українських сільгоспвиробників до вирощування ріпаку щорічно зростає. Це пов’язано насамперед із високою рентабельністю виробництва ріпаку.
Оскільки розвиток цієї галузі триватиме й надалі, аграріям варто замислитися про необхідність запровадження інтенсивних технологій вирощування та не економити на якісному насінні, добривах, своєчасне внесення яких разом із суворим дотриманням термінів посіву є однією з головних вимог агротехнології вирощування ріпаку. Також варто пам’ятати про позакореневе підживлення, яке дає змогу істотно поліпшити врожайність і вихід олії.
Інтерес українських сільгоспвиробників до вирощування ріпаку щорічно зростає. Це пов’язано насамперед із високою рентабельністю виробництва ріпаку.
Оскільки розвиток цієї галузі триватиме й надалі, аграріям варто замислитися про необхідність запровадження інтенсивних технологій вирощування та не економити на якісному насінні, добривах, своєчасне внесення яких разом із суворим дотриманням термінів посіву є однією з головних вимог агротехнології вирощування ріпаку. Також варто пам’ятати про позакореневе підживлення, яке дає змогу істотно поліпшити врожайність і вихід олії.
Особливо ефективними є позакореневе підживлення мікродобривами на основі хелатів мікроелементів. Науково-виробничий центр “РЕАКОМ” разом із низкою науково-дослідних інститутів Української академії аграрних наук багато років розробляє та виробляє мікродобрива, що містять збалансовані композиції мікроелементів для потреб різних сільськогосподарських культур.
Зокрема, для озимого та ярого ріпаку підприємство розробило й випускає два препарати: РЕАСТИМ-РІПАК І РЕАКОМ-ХЕЛАТ БОРУ.
РЕАСТИМ-РІПАК — високоефективний препарат для позакореневого підживлення посівів озимого та ярого ріпаку, що містить композицію гумінових речовин і мікроелементів у вигляді хелатів, тобто в біологічно активній формі, що добре засвоюється рослинами. РЕАСТИМ-РІПАК розроблено у співпраці з Інститутом олійних культур (Запоріжжя) та Інститутом агрохімії й грунтознавства (Харків). Завдяки синергетичній (спільній) дії хелатів мікроелементів і гумінових речовин, значно підвищується ефективність дії препарату. Підживлення у фазі бутонізації — початку цвітіння (4–6 л/га на 300 л води) дає змогу збільщити врожай на 5–7 ц/га, а іноді й більше. Так, наприклад, за обробки ярого ріпаку перед цвітінням у ДП “Іскра” (Черкаська обл.) досягли збільшення врожаю на 10 ц/га.
Ріпак — культура дуже чутлива до бору, тому для отримання високого врожаю застосування борних мікродобрив є дуже важливим. Бор потрібний для розвитку меристеми, — сприяє кращому проростанню пилка, запобігає опаданню зав’язей і посилює розвиток репродуктивних органів. Бор позитивно впливає на активність нітратредуктази в листі олійного ріпаку. Дослідами на низці культур доведено, що позакореневе підживлення бором сприяє збільшенню вмісту в листах калію, магнію, цинку, заліза та міді.
НВЦ “Реаком” пропонує свою новітню розробку РЕАКОМ-ХЕЛАТ БОРУ — рідке борне мікродобриво у біологічно активній (хелатній) формі на основі органічних поліборатів, що містить 140 г/л бору та 60 г органічного азоту. Завдяки кращому проникненню через поверхню листків, бор легко й швидко засвоюється рослинами й сприяє кращому цвітінню та запиленню. Гектарна норма: 1–2 л для позакореневого підживлення.
Вчені Інституту агрохімії й грунтознавства встановили, що бор у хелатній формі в мікродобриві РЕАКОМ-ХЕЛАТ БОРУ в 1,5 раза краще засвоюється рослинами, порівняно з неорганічною формою бору, й особливо ефективно — за позакореневого підживлення.
Зауважимо, що запровадження інтенсивної технології вирощування ріпаку дає змогу значно знизити собівартість 1 т насіння ріпаку, а позакореневе підживлення мікродобривами є невід’ємною складовою заходів із підвищення врожайності.
БУДЕМО РАДІ ВІДПОВІСТИНА ВАШІ ЗАПИТАННЯ.
Сергій Полянчиков,
директор ТД “РЕАКОМ”,
(0562) 30-24-66
ДОВІДКА.
Про хелатування бору. Як відомо, найефективнішою формою мікроелементів-біометалів для рослин є хелатна. Але не дуже відомим є той факт, що мікроелементи-неметали бор і кремній також можуть утворювати хелатні сполуки завдяки можливості переходити в катіонну форму під дією спеціальних комплексоутворюючих агентів, взаємодіючи з ними за допомогою валентного і донорно-акцепторного зв’язків.
Саме утворенням комплексних сполук цього елемента з цукрами пояснюється важлива роль бору в житті рослин.
Для забезпечення кращого поглинання бору рослинами можна з успіхом використовувати принцип хелатування. З урахуванням того, що звичайні хелатуючі агенти мало придатні для цих цілей, для переведення борат-іонів у легкозасвоювану форму використовуються хелати основного, а не кислотного типу.