Своєчасно та якісно провести висівання соняшнику

Агрометеорологічні умови для вирощування соняшнику прогнозують дещо кращими, ніж торік, що сприятимє підвищенню врожаю.

За довготерміновим агрометеорологічним прогнозом сівбу соняшнику господарства Степу можуть розпочати на початку другої, Лісостепу — в кінці другої декади квітня, що на 7–10 днів раніше за середньобагаторічні строки.
Очікуваний недобір опадів у квітні в Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській, Одеській, Полтавській, Харківській областях ускладнить проростання насіння й одержання оптимальної густоти посівів. Водночас формуватимуться передумови інтенсивного їх забур’янення.
Прогнозовані агрометеорологічні умови вегетаційного періоду (індекс сприятливості — 1,11) за їхнього раціонального використання можуть забезпечити врожай в Україні в межах 12–13 ц/га.
Рекомендації. Для збільшення врожаю соняшник доцільно висівати в сприятливих зонах його вирощування (центральні області Лісостепу та Північного Степу, північні райони Південного Степу, південний регіон Криму) та після кращих попередників: озимих зернових, ярих колосових, кукурудзи на зерно й силос, — що без додаткових капіталовкладень значно підвищить продуктивність культури.
Обробіток грунту.  Передпосівний обробіток має складатися з мінімальної кількості технологічних операцій з використанням широкозахватних знарядь і комбінованих агрегатів для збереження грунтової вологи.
За високої засміченості полів бур’янами потрібно внести під передпосівну культивацію рекомендовані грунтові гербіциди.
На добре окультурених полях з недостатнім вологозабезпеченням доцільно поєднати передпосівну культивацію й сівбу.
На важкосуглинкових грунтах, які легко ущільнюються, та на засмічених бур’янами полях треба застосувати дві культивації в агрегаті з боронами і шлейфами.
Сорти й гібриди. У прогнозованих погодних умовах цього року, плануючи посіви, доцільно надавати перевагу районованим сортам і гібридам, які без додаткових затрат можуть підвищити врожайність на 20–30% (табл.).
Не можна висівати гібриди другого покоління, бо це призведе до різкого зниження врожайності та олійності, а також до втрати комплексу стійкості проти хвороб.
Пересівання. В разі пересівання озимих зернових культур соняшником можливі два варіанти передпосівного обробітку грунту.
Перший передбачає ранню культивацію за фізичної стиглості грунту, яка спрямована на знищення озимих, що залишилися. Другу культивацію слід провести перед висіванням на глибину 6–8 см.
Другий варіант передбачає обробіток грунту на підготовлених до висіву площах і не засіяних озимими культурами. У цьому разі треба провести ранньовесняне боронування грунту й передпосівну культивацію на глибину 6–8 см.
 Добрива. Перед висівом слід внести локально мінеральні добрива в дозі N30Р30-50К30-40 кг/га, залежно від наявності в грунті основних елементів живлення, що підвищить урожайність на 3,5 ц/га та вміст олії в насінні на 1,3–1,7%.
Допосівна обробка насіння соняшнику українським регулятором росту рослин — Емістимом С в дозі 15–20 мл на тонну насіння, розбавленого в 10 л води, підвищує врожай на 10% і більше.
Сівба. Високоолійні сорти й гібриди соняшнику в усіх зонах України висівати дуже рано не слід. У Південному й Північному Степу, а також у східній частині Лісостепу в разі сівби в середні строки, коли грунт на глибині 10 см прогрівається до 8...12°С, одержують найбільші врожаї насіння.
У Північному Лісостепу перевагу надають раннім строкам сівби. При цьому мають більші врожай насіння й вихід олії.
У районах Степу та в Східному Лісостепу середні строки сівби рекомендується диференціювати залежно від засміченості поля. На відносно чистих від бур’янів полях кращими є строки сівби соняшнику після прогрівання грунту на глибині загортання насіння до 8...10°С. Закінчують висівання за температури не вище 12...14°С. На дуже засмічених полях висівати соняшник слід трохи пізніше, після прогрівання грунту до 10...12°С, і знищувати основну масу бур’янів, що проросли, передпосівною культивацією.
Висівання провести в стислі строки за чотири-шість днів на глибину загортання насіння 6–7 см, а в разі висихання верхнього шару грунту — на 8–9 см.
Насіння має бути добре відкаліброване за розмірами, з високими посівними кондиціями, протруєне, оброблене мікродобривами (Со, Мg, Мо та ін).
Структура посівів та догляд. Щоб зменшити напругу під час збирання, попередити масове ураження хворобами, передусім білою та сірою гнилями, в кожному господарстві потрібно вирощувати не менше двох-трьох кращих гібридів, різних за тривалістю вегетаційного періоду.
У південних районах частка середньостиглих гібридів має становити понад 60%, решта — ранньостиглі; в північних: скоростиглі — 30–40%, ранньостиглі — 60–70%.
Оптимальна густота після проріджування: в Південному Степу — 35–40, у Північному — 45–50, Лісостепу — 50–60 тис. рослин/га. Під час визначення норми висіву потрібно враховувати надбавку на польову схожість насіння (20–25%) та зрідженість рослин унаслідок післясходового боронування (10%).
Після сівби поле доцільно закоткувати кільчасто-шпоровими котками.
Для знищення сходів бур’янів, збереження вологи в грунті, руйнування грунтової кірки через п’ять-шість днів після сівби треба провести досходове боронування середніми боронами впоперек рядків.
За безгербіцидної технології вирощування у фазі двох-трьох пар справжніх листків потрібно провести в денні години, коли спаде тургор рослин, післясходове боронування посівів упоперек рядків на малій швидкості агрегату (4–5 км/год). Посіви по плоскорізному зябу слід боронувати голчастими боронами БІГ-3 в агрегаті з гусеничними тракторами.
Якщо немає основного удобрення, підживлення рослин треба провести у фазі двох-трьох пар справжніх листків (у дозі N20 Р30 К30 кг/га).
Щоб створити кращі умови для доступу повітря до кореневої системи й нагромадження вологи і поживних речовин у грунті та убезпечитися від бур’янів, потрібно провести перше міжрядне розпушення культиваторами КРН-4,2 або КРН-5,6 з використанням прополювальних борінок КРН-38 або ротаційних дисків КРН-28.   
Слід також врахувати, що протягом останніх років у країні зростають посівні площі соняшнику, порушується правильне чергування культури в сівозміні. Ця культура дуже виснажує грунт, а його водний режим відновлюється лише через три-чотири роки. Повторне розміщення соняшнику на полі через три роки призводить до поширення шкідників і хвороб, зниження врожаю до 36% та погіршення якості насіння. Цю культуру без належного захисту треба висівати на одному й тому самому полі не раніше як через вісім-десять років.

Оверченко,
канд. с.-г. наук