Приміське сільське господарство: ставка на органіку

Старожили ще пам’ятають, що прилеглий до столиці Києво-Святошинський район був зоною інтенсивного сільського господарства. Села й тоді тут були здебільшого великі, і більшість людей не їздила до Києва на роботу, як зараз, а були зайняті в овочівництві, тваринництві, які обслуговували потреби мегаполіса. Зараз район став зоною такої ж інтенсивної забудови. Сільські мешканці не бачать іншого застосування своєму паю, як змінити всякими правдами й неправдами цільове призначення і продати під забудову.

Але є й винятки. Так, нещодавно у селі Забір’я на території занедбаної тваринницької ферми знову завели домашню птицю, облаштували розсадник, а цього сезону почали вирощувати органічні овочі.

Тетяна Трошина за фахом — перекладач. Але фах привів її в бізнес, який займався зовнішньою торгівлею органічними продуктами. Тож вона вже десяток років працює в органічному секторі. «Працювала в кількох компаніях, тож про органічний бізнес знаю багато», — говорить Тетяна.

Але на практичне застосування своїх знань наважилася лише після того, як здобула досвід конвенційного рослинництва: спочатку родина заклала сертифікований розсадник лохини. Купували саджанці in vitro за кордоном, дорощували до 3-річного віку і продавали.

А цього року в теплиці, створені для саджанців лохини, висадили томати й огірки, що вирощуються за органічною технологією, без жодної «хімії». Овочі вирощуються в сучасних високих плівкових теплицях площею близько 3 соток кожна. Теплиці без «підтопу», на літо притінені сіткою, а в спеку можна ще й трохи піднімати плівку по боках.

Овочі вирощують у горщиках, в кожній теплиці 1200 рослин. Ґрунтосуміш для горщиків виготовляють самі за власною рецептурою, до речі, не лише для власних рослин, а й на продаж під маркою Zabio — цим займається одна з фірм родини. Є клієнти, які купують ґрунтосуміш не роздрібними упаковками для вазонів, а тоннами. Крім того, фірма виробляє гумати, теж під маркою Zabio.

Вермікомпост, що разом з торфом входить до складу ґрунтосуміші, виготовляється на власній верміфермі, яка переробляє гній, що надходить теж із органічної ферми: досі тут вирощували курей, качок, перепілок, цесарок, фазанів і навіть голубів, зараз вирощують гусей і підростає молодняк качок і перепелів. Також у горщики вносять як добрива попіл, а якщо виявлять дефіцит мікроелементів, компенсують його одним з небагатьох дозволених в органічному виробництві препаратів, як-от Брексіл.

Одну з восьми теплиць відвели під огірки, решту під томати. В одній з теплиць поруч з томатами вирощується трохи перцю. По теплицях літають бджоли: ферма тримає кілька вуликів для запилення. Тож подекуди як додаткову принаду для бджіл між рядами овочів посадили чорнобривці.

«В органічному виробництві працювати дуже важко. Потрібно постійно слідкувати за шкідниками, щотижня обробляти біопрепаратами. Тому зараз на фермі зайнято 15 чоловік»,— розповідає Тетяна Трошина. Моніторинг шкідників здійснюється за допомогою клейових пасток. Однак часом він нічим не допомагає, бо бувають такі шкідники, проти яких нема препаратів, зареєстрованих в органічному землеробстві. Але щотижня доводиться вносити якісь біопестициди залежно від ситуації. Наприклад, на Zabirya Organic Farm застосовують такі біоінсектициди, як Метаризин (в т. ч. профілактично), Актоверм.

В Україні загалом попит на органічну продукцію незначний. Але те, що поруч Київ — найбільший, найвибагливіший і найзаможніший споживчий ринок, суттєво допомогло Zabirya Organic Farm. Обсяги продукції поки що невеликі, тому ферма зараз робить ставку в першу чергу на прямі продажі, просуваючи продукцію через Facebook і розсилаючи «Новою поштою». Як розповіла господиня, важливу роль відіграють особисті рекомендації клієнтів своїм знайомим. Почали купувати продукцію і відома мережа елітних продуктів GoodWine та низка спеціалізованих органічних магазинів. Крім того, щотижня влаштовуються екскурсії органічною фермою: відвідувачі на вартість плати за участь (500 грн) можуть самостійно набрати продукцію в теплицях або взяти в магазині при фермі. Часто за продукцією заїжджають відвідувачі розташованого в селі заміського ресторану — ще одного бізнесу родини.

Як вважає Т. Трошина, однією лише «органічністю» важко зацікавити споживача і спонукати його доплачувати за продукт. На її думку, органічні овочі повинні бути не просто органічними — вони мають бути смачнішими за конвенційні. Тому на фермі вирощують не гібридні томати, яким віддають перевагу більшість органічних (і всі конвенційні) виробників за кордоном, а сортовим. Господиня ферми стверджує, що сортові томати і смачніші, і ароматніші, і корисніші за гібридні. І кожен, хто скуштує продукцію органічної ферми, погоджується з нею.

Сорти овочів, що вирощуються на фермі, — не вітчизняні, а американські. Пані Тетяна купує за кордоном насіння, вирощує тут, і якщо сорт успішно дав урожай в наших умовах, якщо плоди смачні, то господиня видобуває з плодів насіння і висіває наступного року. Плоди вирощуються на насіння, і лише наступного року вирощується перша товарна продукція. Таким чином, цикл випробування і розмноження насіння на фермі триває 3 роки.

Пані Тетяна вважає, що окрім смаку споживачам слід забезпечити широту вибору. Тому вона на приблизно 20 сотках вирощує більше 40 різних сортів томатів: і мікрочері (як червоного, так і жовтого кольору), і багаті на антоціани темно-сині, і червоні ребристі. Звичайно ж, є і оранжеві, й жовті.

Секрет смаку овочів — у тому, що їх зривають повністю стиглими. «Кожен плід ми мацаємо: якщо твердий — значить, ще не достиг, якщо вже пружний — можна знімати», — розповідає пані Тетяна. Це теж одна з особливостей, яка відрізняє ферму від конвенційних виробників, які знімають продукцію недозрілою, адже часто вона транспортується на великі відстані, тож томати «дозарюються» в дорозі. Томати Zabirya Organic Farm через те, що збираються тільки достиглими, мають «термін життя на полиці» не більше тижня. Більшість же сортів зберігає товарні якості, смак і аромат взагалі лише 2–3 дні після збирання.

Зараз ферма розвиває проект «вітамінних коробок» вагою 1–2 кг під власним брендом: помідори на пополам з огірками, асорті помідорів. Останнє цікаве і споживачам, і виробникам: споживачам — тим, що можна спробувати різні сорти, фермі — тому, що сортів багато, і важко зібрати чималу кількість якогось одного. Сортова продукція ніжна, вона, на відміну від гібридів, не містить генів щільності, тому укладається в 1–2 шари. Натомість томати типу мікрочері збирають раз на тиждень і продають гостям екскурсій у 100- і 200-грамових стаканах.

Ціни на помідори починаються від 90 грн/кг, і це — акційна ціна. «Це — культовий італійський сорт Костолуто, його у нас чимало, і ми хочемо, щоб споживач його розпробував», — говорить пані Тетяна.

Нинішній сезон — лише перший, коли овочі вирощуються в теплиці. До того ж через організаційні причини почався він із запізненням: першу продукцію зібрали лише в середині липня. І хоч сезон триватиме як мінімум ще увесь вересень, у перший рік, як визнає пані Тетяна, органічний проект не вийде на самоокупність. Але надалі, з розвитком каналів збуту, вона сподівається, що зароблятиме й на органічному виробництві.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com