Раціональне керування вирощуванням цукрових буряків

Сучасний рівень селекції забезпечує генетичний потенціал гібридів цукрових буряків у ґрунтово-кліматичних умовах України на рівні мінімум 100 т із відповідним рівнем стійкості до хвороб як коренеплоду, так і листкової поверхні рослини.

В умовах 2018 року за достатнього забезпечення вологою в червні- липні і посушливого періоду в серпні-вересні кращі бурякосійні господарства всіх форм власності отримували врожайність цукрових буряків на рівні від 70 до 90 т/га й більше. Навіть великі агрохолдинги, наприклад «Укрпромінвест-Агро», в сезоні 2018 року отримав залікову врожайність 65 т/га з площі 28,4 тис. га. У західному регіоні залікова врожайність 70 т/га з площі 4000 га не є рідкістю. Фермери та бурякосійні господарства відзначали врожайність коренеплодів навіть на рівні 100 т/га за стандартної апробованої технології їхнього вирощування.

Одним з основних факторів, що лімітують формування високих урожаїв цукрових буряків є погода. Погодні умови контролюють зростання й розвиток рослин, а відтак і хвороб та поширення шкід­ників, впливають на поживний режим ґрунту. Навіть унесені в ґрунт добрива не будуть ефективні за нестачі вологи, не працюватиме й ґрунтова мікробіота. Обробка пестицидами, особливо гербіцидами, — це теж стрес для культурних рослин, що вже давно доведено наукою: у них порушується обмін речовин, припиняються ростові процеси, подовжується вегетаційний період культури.

А отже, потрібно підвищити стресостійкість рослин цукрових буряків і раціонально керувати продукційним процесом, таким чином мінімізувати втрату генетичного потенціалу, тобто підвищити врожайність культури. А це цілком можливо шляхом застосування біопрепаратів, регуляторів росту та біоактивних добрив і цілої низки ефективних елементів технології вирощування цукрових буряків.

Стрес від гербіцидів. Розглянемо це на прикладі найбільш вивченої групи гербіцидів — похідних сульфонілсечовини. Вони мають чимало позитивних властивостей: недорогі, малотоксичні для навколишнього середовища, тварин і людини (в тому числі й для корисних комах і медоносних бджіл). Практично не мігрують профілем ґрунту і, відповідно, не забруднюють ґрунтові води. Застосовують їх з дуже низькими нормами витрати — від одного-двох до декількох десятків грамів на гектар, вони не накопичуються у врожаї, тож їх широко використовують під час вирощування багатьох польових культур.

Водночас похідні сульфонілсечовини дуже сильно різняться за періодом напіврозпаду в ґрунті, а деякі з них можуть негативно впливати на вегетацію наступної чутливої культури в сівозміні. Як відзначають дослідники, за швидкістю детоксикації сульфонілсечовини розміщуються в такому порядку: хлорсульфурон ≤ метсульфурон-метил < просульфурон ≤ сульфометурон-метил < римсульфурон. Для пригнічення рослин цукрових буряків достатньо, щоб на гектарі залишилися десяті частки грама препаратів вищезгаданих діючих речовин. Крім особливостей самої діючої речовини, на швидкість розкладання впливає низка факторів. Найсильніше — кислотність ґрунту. Так, на кислих ґрунтах сульфонілсечовини розкладаються швидше, на нейтральних і лужних — повільніше. Відповідно до загальноприйнятих європейських норм, на ґрунтах із коефіцієнтом pH понад 8,5 діючі речовини хлорсульфурон і метсульфурон-метил застосовувати не рекомендується під будь-які культури.

Загальновідомо, що розкладання пестицидів, в основному, відбувається мікробіологічним шляхом. Тому на багатьох ґрунтах, що мають високу мікробіологічну активність, швидкість розкладання сульфонілсечовин підвищується. Цьому сприяють також і погодні умови. Зокрема, низька температура і, особливо, нестача вологи, різко гальмують процес розкладання.

І ще один важливий фактор — час. Що коротше літо, то менше функ­ціонує мікрофлора й то менше часу для розкладання гербіцидів і вищий ризик їхньої післядії на наступний рік. У холодних і посушливих умовах та на лужних ґрунтах післядія сульфонілсечовин може тривати понад один рік.

Здебільшого післядію похідних сульфонілсечовин у посівах цукрових буряків агрономічні служби не ідентифікують, перекладаючи проблему на вплив хвороб і погодних умов. Так, у полі прояв післядії діючої речовини римсульфурону за зовнішніми ознаками дуже подібний до хвороби ризоманії (фото 1). Хоча на разі всі селекційні компанії реалізують гібриди, які мають високий рівень стійкості до ризоманії.

Прояв післядії розпочинається після вбирання кореневою системою водного розчину із залишком гербіциду, що спричинює появу візуальних симптомів, зокрема почорніння спочатку гіпокотилю, а потім і всього кореня. Однак для розвитку такої хвороби, як коренеїд, окрім наявності збудників у ґрунті, потрібні певні умови: надмірне зволоження ґрунту — понад 80% або його сухість — 40%, ущільнення, ґрунтова кірка (фото 2). Ознаки ураження грибом Aphanomyces cochlioides Drechs: уражені частини бурі­ють, потовщуються, рослина поникає і в’яне. В уражених паростків цукрових буряків тканини корінця набувають склоподібного відтінку, стають дерев’янистими, потовщуються, збільшуються у діаметрі вдвічі-втричі порівняно зі здоровими рослинами.

Рослини цукрових буряків, які зазнали післядії похідних сульфонілсечовини, в пізніші фази розвитку повільніше розвиваються й формують велику кількість листя, розміщеного непарно й до того ж — однакового роз­міру. Листки набувають витягнутої форми, яка зберігається декілька тиж­нів (фото 3).

Симптоми пошкодження рослин у результаті післядії похідних сульфонілсечовини майже ідентичні із проявом післядії гербіцидів із групи імідазолінонів. Однак у такому разі ми не отримуємо сходи, тому що в подальшому рослини цукрових буряків гинуть. Слід врахувати, що гербіциди групи імідазолінонів належать до того невеликого переліку препаратів, які діють як на дводольні, так і на злакові види бур’янів. Останніми роками частка їхнього внесення, попри те, що в їхньому складі — лише три діючі речовини — імазапір, імазамокс, імазетапір, — суттєво зросла завдяки впровадженню в посівах соняшнику технології Clearfield, а також застосуванню на гороху і ріпаку. До речі, імазапір має найпомітнішу післядіяю. Період розпаду в ґрунті може становити від шести місяців до двох років. Вірогідність піс­лядії зростає на кислих ґрунтах за малої кількості опадів і короткого безморозного періоду (фото 4–5).

Зовнішні ознаки: спочатку спостерігається пожовтіння лише наймолодших листків, а потім воно поширюється й на старіші. Черешки чорні­ють, або ж на них утворюється чорні смуги. Пізніше рослина набуває коричневого кольору й гине. За слабкої піс­лядії хлороз листя в подальшому зникає. Часто прояв такої післядії сплутують із ознаками стресу рослин після застосування препаратів на основі трифлусульфурон-метил (Карібу) із клопі­ралідом (Лонтрел) (фото 6).

На пізніших стадіях вегетації культури на коренеплодах цукрових буряків утворюються коричневі кільця, які зберігаються аж до збирання врожаю. Часто таку післядію імідазолінової групи пестицидів сплутують із ознаками фузаріозної гнилі коренеплодів (фото 7).

Подібні ознаки може викликати післядія солі гліфосної кислоти (амо­нійна, ізопропіламінна). Водночас хлорози від післядії Гліфосату проявляються починаючи зі старих листків і поступово переходять на молоді, тоді як за впливу препаратів імідазолінової групи та сульфонілсечовин — навпаки.

Гербіциди з групи хлорацетамідів (ацетохлор, S-метолахлор, метазахлор) не спричинюють появи характерних симптомів на рослинах цукрових буряків. Водночас високі норми застосування і тривалий період прохолодної та вологої погоди призводять до пошкодження сходів у момент проростання. Частина рослин взагалі може не зійти. В подальшому на рослині відзначають невеликі хлорози листя і затримку росту та розвитку (фото 8). Слід враховувати, що тип ґрунту суттєво впливає на проникнення ґрунтових гербіцидів до кореневої зони рослин цукрових буряків.

Гербіциди бетанальної групи також можуть пригнічувати рослини цукрових буряків. Ми більше звикли, що сполуки із класу біс-карбаматів: десмедіфам і фенмедіфам — більш токсичні щодо рослин. Водночас післядія ефтофумезату на рослини цукрових буряків за достатнього зволоження ґрунту — завдяки швидкому проникненню діючої речовини через коріння, особливо на ґрунтах із низьким вмістом органічних речовин — проявляється склеюванням сім’ядоль і міжжилковим хлорозом і некрозом листя (фото 9–10). У подальшому за прохолодної і дощової погоди рослини можуть гинути.

Загалом ефективність дії бетанальної групи гербіцидів знижується під час посушливих умов і за впливу низької температури повітря. Не рекомендується обробляти ослаблені рослини цукрових буряків, а також мокрі від опадів чи роси. Суттєве пригнічення рослин цукрових буряків препаратом Бурефен (3,4 л/га) може бути лише за одноразового внесення високої дози (фото 11). Як видно на фото, старіші листки повністю пожовкли, а молоді — частково. Водночас сім’ядолі й точка росту рослин суттєво не пошкоджуються, тож у подальшому рослини цукрових буряків відновлять свою листкову масу.

Здебільшого точка росту рослин не пошкоджується — на відміну від після­дії діючої речовини мезотріон: коли відбілюються молоді листки, то точка росту й рослина гине (фото 12).

Найдоступніший і досить поширений спосіб зниження ефекту післядії — дотримання сівозміни, тобто підбір і висівання стійких або несприйнятливих до конкретних гербіцидів культур. Якісна обробка ґрунту (за проведення оранки з передплужником) на глибину не менше як 15 см дає змогу краще перемішати й розподілити в ґрунті залишки діючої речовини, що запобігає їхньому накопиченню у верхньому ґрунтовому шарі.

На швидкість розпаду хімічних речовин впливає мікробіологічна активність, що залежить від температури та вологості ґрунту. Велика кількість опадів сприяє промиванню активних речовин у глибинні шари ґрунту, що зменшує кількість препарату у верхньому шарі, знижуючи післядію препаратів. За помірно теплого клімату (температура вище як 10°С) процес розкладання гербіцидів відбувається значно швидше. Також для підвищення активності мікрофлори в ґрунт раціонально вносити деструктори стерні.

На сьогодні в сільському господарстві все активніше використовуютьспеціальні препарати — антистресанти з високим умістом амінокислот чи антидоту, які допомагають частково нівелювати негативні наслідки застосування пестицидів. До їхнього складу входять гумати (гумі­нові солі й фульвокислоти) — природні органічні сполуки продуктів рослинного, тваринного й мікробного походження.

Я. Макух, С. Ременюк, кандидати с.-г. наук, відділ гербології,

Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН

Журнал «Пропозиція», №4, 2019 р.