Німецькі експерти назвали позитиви й недоліки нового закону про землю

Фахівці Німецько-українського агрополітичного діалогу проаналізували новий закон про обіг сільськогосподарських земель.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на АПД.

До можливих шансів для позитивних зрушень в АПД зараховують те, що: 

1. Українські власники земель зможуть продати своє майно. Це символічне зміцнення права власності може бути використане для подальшого менш заполітизованого просування необхідних законодавчих рішень та проєктів. 
2. З прийняттям Закону створюються умови для використання права власності на сільськогосподарські угіддя в якості забезпечення для фінансування інвестицій.
3. Протягом двох з половиною років українським фермерам надається можливість збільшити свою власність щодо сільськогосподарських угідь за ймовірно порівняно низькими цінами. 
4. Заборона на продаж державних/комунальних земель сільськогосподарського призначення є зрозумілою, беручи до уваги поточну економічну кризу та військовий конфлікт. Це дозволить уникнути ризику того, що майно буде продаватися за набагато нижчою ціною, ніж його потенціал.

Також вони вказали наступні можливі ризики: 

1. Порівняно з попередніми версіями законопроекту, жорсткіше державне регулювання може призвести до меншого економічного зростання та менших надходжень до бюджету. Крім того, МВФ або Світовий банк, які виступають за більш ліберальне відкриття ринку землі, можуть скоротити фінансову підтримку. 
2. Для придбання сільськогосподарських угідь потрібні великі довгострокові інвестиції покупців землі, що принаймні тимчасово негативно вплине на короткострокові витрати сільськогосподарських компаній на засоби виробництва. 
3. Поки що незрозуміло, як слід здійснювати перевірку дотримання обмежень щодо максимальної площі для придбання. Державне регулювання обмежень щодо максимальної площі та виключення певних зацікавлених груп покупців збільшує ризик виникнення винахідливої бізнес-моделі з обхідними механізмами. Згідно з первинною оцінкою, підприємства могли б надавати фізичним особам гроші на придбання сільськогосподарських земель, які надалі  б віддавали право користування цими землями підприємствам на 49 років.
4. Іноземці та українські компанії з іноземними акціонерами/кінцевими бенефіціарами залишаються виключеними від придбання землі на невизначений термін. Рішенням Парламенту упущено можливість надіслати позитивний сигнал до ЄС та принаймні прирівняти до українців громадян Євросоюзу чи іноземних фермерів, які багато років працюють в Україні, з точки зору їхніх можливостей набувати землі у власність.
5. Не виглядає очевидним, що організація відкритого ринку землі базувалася на довгострокових стратегіях. Хоча фермери і мають переважне право купівлі на ті ділянки, які вони орендують, пріоритетне право купівлі поширюється лише на відповідного орендаря, а не на інших фермерів того ж регіону, які потребують збільшення земельного банку.