Український зерновий форум: «розумний» елеватор — вимога часу

4 грудня в Києві пройшов Український зерновий форум, організований компанією Oleynik. В ньому взяли участь трейдери, представники великих агрокомпаній, власники елеваторів, фахівці підприємств-виробників обладнання для зберігання зерна. Важливою рисою нинішнього часу стала широка присутність ІТ-фахівців.

Зерновий ринок України знову досягнув рекордних обсягів — 74,7 млн т, що на 6,6% більше, ніж торік. До цього слід додати 21,6 млн т олійних. Зокрема, черговий рекорд поставила пшениця — 28 млн т.

Наступного року площі під соєю, які цього року різко скоротилися через сумно відомі «соєві правки», як очікується, знову зростуть. Тож уже зараз прогнозується збільшення валового збору цієї культури з 3,7 до 4,3 млн т. Валовий збір пшениці, на думку аналітиків, зменшиться принаймні на 3,5%, натомість виробництво кукурудзи зросте на 3% — практично до торішніх рекордних показників.

І все це вирощується здебільшого на експорт. Так, за кордон вивозять 85% вирощеної кукурудзи, 64% пшениці, 54% ячменю, половину сої.

Потужності з одночасного зберігання в Україні становлять 78,3 млн т. Тобто, вони здатні вмістити увесь урожай зернових, а от на олійні місця вже не залишиться.

При цьому приріст елеваторних потужностей за минулий рік становив, за даними директора ТОВ «Варіант Агро Буд» Олексія Грушка, 4%, а кількості елеваторів — 7%. Таким чином, будуються переважно відносно невеликі елеватори. Хоча агрохолдинги будують дедалі більші силоси. Так, якщо в 2012 р. компанія Grain Alliance вводила в дію силоси середньою місткістю 5500 т, в 2013 р. — 6000 т, а в 2017 р. — вже 12,5 тис. т.

Усього елеваторів в Україні налічується 1237, з них сертифікованих — близько 800. Пшеницю та ячмінь зберігають практично всі елеватори, за рідкісним винятком. Натомість кукурудзу приймають 82% елеваторів, ріпак — 72%, соняшник — 64% і сою — 48%.

Близько 58% потужностей зі зберігання зерна знаходиться в господарствах і агрофірмах. Пальму першості серед областей за потужностями зі зберігання поділяють Одещина й Полтавщина — по 4,2 млн т. Далі йдуть Миколаївська (3,7 млн т), Кіровоградська (3,5 млн т) і Вінницька (3,2 млн т) області.

Серед компаній найбільші потужності має, звичайно ж, ДПЗКУ (3,7 млн т і 53 елеватори). А от елеваторів найбільше у «Кернела» — 60, загальна потужність яких становить 2,9 млн т.

Найбільшою проблемою галузі зберігання зерна на даному етапі є логістика та крадіжки. Наприклад, взятий «Укрзалізницею» курс на перехід на маршрутні відправлення змушує великі агрокомпанії розширювати елеватори. Разом з тим «Укрзалізниця» всупереч усякій логіці зовсім не сприяє тим, хто хотів би скористатися її послугами.

Як розповіла заступник генерального директора з логістики «Кусто Агро» Марина Семененко, компанія в 2017 р. купила 20 вагонів-зерновозів, потім ще 50. Але, окрім того, що з початку минулого року «Укрзалізниця» тричі підвищувала тарифи на перевезення і постійно піднімає ціни на оренду вагонів, спостерігається катастрофічна ситуація з рухомим складом та з коліями. Залізничні шляхи зношені на 40–60%, а локомотиви — більш як на 90%. В результаті, наприклад, на ділянці, де розташований один з елеваторів компанії, через аварійний стан швидкість руху обмежена до 16 км/год. В 21 столітті залізничні вантажі перевозяться зі швидкістю перших паровозів.

Через те, що «Укрзалізниця» віддала пріоритет маршрутним відправленням, які активізувалися в жовтні-листопаді, іншим відправникам доводиться чекати подачі локомотива і день, і півтора. А час обігу вагонів у «Кусто Агро» за ці місяці зріс до 42 діб проти 12 ще в вересні. Через це компанія перенаправила свої вагони з «глухої» станції Липовець на залізничний вузол у Жмеринку. А з елеватора поблизу Липовця компанія, яка вклалася в придбання 70 вагонів-зерновозів, зараз змушена вивозити збіжжя, наймаючи стороннього автоперевізника. Тож у компанії не залишається іншого виходу, як далі збільшувати витрати: в розширення елеваторів, щоб мати змогу робити маршрутні відправлення — цілий ешелон за один раз, а ще в придбання власного локомотива та автотранспорту, що вивозити зерно з Липовецького району в порти.

Що стосується крадіжок, то тут винахідливість найманого персоналу — комбайнерів, водіїв, охоронців, лаборантів та керівництва на елеваторах — зростає постійно. Про один з таких випадків розповів керівник юридичної практики фірми Kreston GСG Дмитро Титаренко. Якось одна з іноземних компаній недорахувалася на елеваторі, де зберігала своє зерно, 230 т ріпаку. В результаті на елеваторі виявили цілу шахрайську схему, яку організували колишній керівник, завідувачка лабораторії та начальник охорони. Перший знаходив несумлінних постачальників, які погоджувалися, щоб їм записували зайві тонни — щоб потім з елеватора вивезти і привласнити такий самий обсяг уже реального зерна. Начальник охорони робив так, щоб вагу машини, яка обов’язково зважувалася двічі – на в’їзді на елеватор і потім при відборі проб – охоронці записували лише тоді, коли отримували відповідну вказівку від начальниці лабораторії. А та встановила прилад на вагах, яким можна було змінювати показники тензодатчика так, щоб занижувати вагу машини на кількасот кілограмів. Крім того, у відповідну сторону фальсифікувала показники вологості та засміченості. Завідувачка лабораторії розгорнула таку бурхливу діяльність завдяки тому, що облаштувала собі житло прямо в адміністративно-побутовому комплексі і тому могла заходити в будь-який кабінет і в будь-який комп’ютер цілодобово.

«Щоб цього не було, потрібна автоматизація бізнес-процесів. Не повинно бути такого, щоб охоронець записував усе вручну, щоб машина приїздила з незаповненою товарно-транспортною накладною», - резюмував Дмитро Титаренко.

Про такі технології автоматизації на елеваторі і в полі розповіли співзасновник і технічний директор компанії «Агроконтроль» Володимир Мусієнко і директор фірми IT Grand Віталій Блажко. Вони ознайомили присутніх фахівців з рішеннями, які забезпечують повну автоматизацію контролю за рухом зерна від збирання в полі до відвантаження з елеватора. Починається цей контроль з RFID- або BLE-міток на комбайні, бункері-перевантажувачі і вантажівках. Завдяки таким міткам комбайн може вивантажити зерно тільки в дозволений транспортний засіб.

Також контроль за процесом збирання забезпечують датчики об’єму на бункері та відеокамери на комбайні і на транспортному засобі. Система отримує інформацію, скільки зерна намолочено, скільки завантажено.

Далі можна чітко задати маршрут вантажівки з поля на елеватор, здійснювати її ідентифікацію на елеваторі, організовувати автоматичний відбір проб і їх знеособлений аналіз, контролювати рух зерна територією елеватора. Та головне – система автоматично надсилає господарю смс-повідомлення за кожної нештатної ситуації (аварійне вивантаження бункера комбайна, зупинки вантажівки в дорозі або відхилення від маршруту, несанкціонований виїзд машини з елеватора), адже в подібних ситуаціях часто і здійснюються крадіжки. Другою важливою перевагою таких систем є автоматичне формування товарно-транспортних накладних ще під час руху, що дає змогу виконувати всі операції миттєво. Так само миттєво виявляються розбіжності в обсязі вивантаженого з бункера комбайна і завантаженого в автомобіль або на елеватор.

Багато цікавого розповіли учасники форуму про будівництво сучасних елеваторів. Тож навіть у перервах у деяких із доповідачів не було відбою від зацікавлених перейняти їхній досвід у своїх господарствах та на елеваторах.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com