Що робити, коли зерно зсипати нікуди, а з поліетиленовими рукавами не склалося?
Один з канадських фермерів розповів тамтешньому спеціалізованому виданню про зернові, як він вирішив проблему дефіциту місця для зберігання зерна. Отже, десь на середині жнив він зрозумів, що місця на елеваторі не вистачить для всього врожаю.
Фермер відразу подумав про поліетиленові рукави, хоча ніколи ними не користувався. Однак жоден з дилерів в окрузі не мав їх у наявності — всі просили почекати доставки замовлення кілька днів.
«Не зсипати ж дорогоцінну тверду пшеницю просто на землю», — подумав фермер. І вирішив будувати «тимчасовий елеватор». Тож фермер купив хвилястої оцинковки, такої самої, що застосовується для будівництва елеваторів, і встановив з них щось на кшталт бар’єру по колу діаметром 12,5 м. А потім накрив брезентом. Вийшов «тимчасовий елеватор» місткістю 9600 бушелів, або 338,3 куба.
Першу таку конструкцію шестеро людей змонтувало за 4 години. Другу — за 3,5. Під час кріплення металевих листів їх увесь час норовив віднести вітер. Стійки встановлювали по одній на 2 сусідні металеві листи. Звичайно, в окремих місцях забивати стійки в землю було важко.
Досить складно було й правильно виставити навантажувач, щоб рівномірно заповнити місткість. Та найскладнішим було укрити все це брезентом. Складність була в тому, щоб натягнути брезент, не спричинивши осипання зерна. Ще одна — в тому, щоб двоє людей, які знаходились по різні боки конструкції, натягували брезент в одному напрямку попри вітер. Але коли брезент було натягнуто на верхівку зернової «піраміди», прикріпити його гачками до металевих листів було нескладно.
«Тимчасові елеватори» стоять, поки зі стаціонарних елеваторів покупець не забере законтрактований ще до збирання врожаю ріпак.
Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com