Вирощування ліщини в Польщі
За останні 10 років виробництво ліщини в світі зросло на 4%, тоді як ціни – на 45%. На сьогодні в Польщі ліщиною зайнято близько 2000 га, і цей показник щороку зростає на кілька десятків гектарів. Аж до 70-х років у цю культуру не вірили, але згодом перші спроби садівників-любителів увінчались успіхом, що сприяло зростанню інтересу до культури, особливо в 2 половині 80-х.
Зараз посадки ліщини зосереджуються на півдні й південному сході країни, зокрема, майже половина площ — у Люблінському воєводстві, що межує з Україною. Урожайність ліщини в Польщі з року в рік «стрибає», але суттєво не відрізняється від показників у середземноморських країнах. Більше того, горіхи, вирощені в холоднішому кліматі, мають більшу біологічну й поживну цінність, ніж вирощені в теплішому кліматі, наприклад, в Італії. Це переважно завдяки вищому вмісту ненасичених жирних кислот, зокрема, удвічі вищій концентрації лінолевої кислоти.
Закладка плантації
Польські консультанти радять закладати насадження ліщини на рівнині або не невеликих підвищеннях, на пологих схилах західної, південно-західної, південно-східної чи північно-західної орієнтації. Особливий мікроклімат в насадженні можуть створювати перешкоди на шляху сильних морозних вітрів, наприклад, неподалік розташовані ліси, будівлі, тощо. В долинах і пониженнях ліщина може пошкоджуватися весняними заморозками. На південних схилах ліщина теж може підмерзати, позаяк раніше зацвітає.
Ліщина добре росте й плодоносить на родючих, теплих, водо- й повітропроникних грунтах, багатими на гумус і вапно. Таким чином, більшість грунтів підходять для вирощування ліщини, за винятком легких піщаних та ділянок з високим рівнем грунтових вод.
Підготовка поля під ліщину нагадує підготовку ділянки під інші садові культури. При цьому слід виконати аналіз на вміст макроелементів, магнію та кальцію. Проби грунту найкраще брати в серпні року, що передує закладці плантації. рН повинен знаходитися в межах 6,8–7,2. Підвищити рН до потрібного рівня можна вапнуванням. Одноразові обсяги внесення вапна мають обмеження, тому якщо після вапнування рН все одно не досягає потрібного рівня, його повторюють на наступний рік.
З метою збагачення грунту гумусом вносять 30–40 т/га гною або сидерати — суміші бобових, гірчиця, гречка (має шкідливу дію на деяких грунтових шкідників), фацелія, злакові, які в фазі формування насіння подрібнюють і приорюють. Два цикли вирощування сидератів з удобренням міндобривами можуть замінити більшу частину необхідного обсягу гною.
Якщо в грунті є осередки розвитку шкідників, насамперед хруща, перед посадкою ліщини їх треба вивести. Частина їх гине при обробітку грунту (культивації, боронуванні, тощо). З хімічних препаратів у Польщі застосовують Дурсбан 480 або Пирінекс 480 ЕС (д. в. хлорпірифос, перший препарат імпортується офіційно в Україну, другий зареєстровано в Білорусі) нормою 5 л/га або Базудин 10 GR (Діазінон 10 GR — однойменна д. р.)
Посадка ліщини
Ліщину можна садити восени або навесні. Хороші результати дає посадка пізно навесні — культура добре приймається й швидко росте, якщо саджанці зберігалися з осені в хороших умовах, найкраще — в холодильнику. При висадці пізно навесні рослину обов’язково поливають.
Схема посадки залежить від родючості грунту, сили росту сорту та обраної технології вирощування. Найчастіше зустрічаються схеми посадки 5х4 та 6х3 м, на менш родючих грунтах саджанці висаджують частіше, особливо з меншою силою росту. Можна також зменшувати відстань в ряду, зазвичай, до 2 м, переважно, якщо кущ формується на невелику висоту. При надмірному загущенні слід зрізати під корінь кожне друге дерево.
Догляд плантації передбачає щорічну обрізку, удобрення, боротьбу з бур’янами та захист від шкідників і хвороб. Ліщина, як і будь-яке інше дерево, потребує світла, якого бракує, тож обрізка необхідна. Схема обрізки для кожного сорту своя. Ліщина добре переносить обрізку, тож крону можна формувати на свій розсуд, і це нескладно. Живе ліщиновий сад 50-60 років.
Запилення
По весні чоловічі суцвіття ліщини розвиваються швидше, ніж жіночі, тож пошкоджуються заморозками в більшій мірі і в першу чергу. Дуже рідко буває так, щоб загинули всі чоловічі суцвіття, а жіночі вціліли. Якщо неушкодженими залишається навіть 30-40% чоловічих суцвіть, цього вистачає, аби запилити жіночі суцвіття. Однак буває, що виживає менше чоловічих суцвіть і їх пилку не вистачає для запилення жіночих. Тоді врожай горіхів знижується.
Цьому можна запобігти, використовуючи штучне запилення. З цією метою, коли ліщина повністю входить у стан спокою, але до настання сильних морозів, зазвичай у грудні, слід обрізати з дерев частину пагонів з великою кількістю чоловічих суцвіть. Пагони в'яжуть у пучки і залишають у холодному приміщенні, встромивши кінці в вологий пісок. Наприкінці січня їх переносять у тепле приміщення з температурою 18-22 ͦС і ставлять у посудину з водою.
Через кілька днів суцвіття оживають і з них починає сипатися жовтий пилок. Перед цим під посудини з водою слід підкласти білий папір, щоб легше було збирати пилок. Останній збирають у пробірки, баночки та іншу тару, яка щільно закривається, й зберігають при температурі 2-4 ͦС.
У фазу повного цвітіння жіночих суцвіть пилок слід змішати з торфовим порошком і розпилити на дерева. Можна також робити водний розчин і обприскувати ним дерева. В другому випадку пилок швидко висихає на повітрі, потрапляє в жіночу квітку, проростає й запилює її.
Інший метод, менш трудомісткий, виглядає так: зібрані пагони чоловічих суцвіть можна протримати в холодному приміщенні, поки в саду зацвітуть жіночі квітки. Тоді пагони переносять до теплого приміщення при температурі 20-24 ͦС, а коли надходить час запилення, посудини з водою переносять під дерева. Пилок розлітається на відстань до 100 м.
У виробничій практиці використовується ще один спосіб: пагони залишають у міжряддях, а коли жіночі квітки повністю зацвітуть, заїжджає косарка, що косить траву, і скошує пагони. Тоді з чоловічих суцвіть злітає пилок і запилює жіночі. Це дуже ефективний спосіб. Позаяк чоловічі суцвіття розвиваються швидше, ніж жіночі, виходить, що жіночі суцвіття, які зацвітають пізніше, не запилюються, бо чоловічі суцвіття в цей час уже відцвіли. Натомість вчасно зрізані пагони з суцвіттями можуть запилити й ті жіночі суцвіття, що розвиваються пізніше.
Збирають ліщину, як правило, комбайнами. Самохідні комбайни можуть розвинути продуктивність до 1 га/год.
Сорти
Каталонський. Вирощується в Польщі давно і дуже там поширений. Кущ досить сильнорослий, але не надто високий, формує розлогу, добре загущену крону. Горіхи високої якості, смачні, великі, сплюснуті, зібрані в супліддя по 3-5 шт. Шкаралупа рівна. Під час дозрівання шкаралупа розходиться, відкриваючи більшу частину горіха, який висипається зі шкаралупи. Шкаралупа середньої товщини, крихка, бронзового кольору з більш темними смугами. Ядро велике, округле, добре виповнює шкаралупу, під час сушіння зменшується. Дозріває в середині вересня.
Галле. Кущ порівняно високий, сильнорослий. Дуже добре родить у місцевостях з теплим мікрокліматом, захищених від морозних вітрів. Горіхи привабливого товарного вигляду, смачні, дуже великі, вирівняні, конічної форми, що звужується доверху. 1-2, рідше 3 горіхи в суцвітті. Шкаралупа рівна, сильно прилягає до верхівки горіха, в фазі дозрівання поступово розкривається. Частина горіхів опадає зі шкаралупою. Дозріває наприкінці вересня.
Оболонка бронзового кольору, блискуча, з більш темними смугами, які в процесі зберігання зникають. Ядро дуже смачне, повністю виповнює шкаралупу.
Цінний Вебба. Кущ середньої сили росту, крона середньої компактності. Кінчики гілок часто підмерзають взимку. Горіхи дуже великі, видовженої форми, циліндричні, трохи приплюснуті, зібрані гронами по 2-5 шт. Шкаралупа світло-бежевого кольору, без блиску, досить товста, крихка. При дозріванні (кінець вересня) опадають цілим гроном зі шкаралупою. Ядро дуже смачне, повністю виповнює шкаралупу, вкрите світлою шкіркою.
Косфорд. Кущ досить сильнорослий, крона середньорозложиста, середньозагущена. Горіхи досить великі, циліндричної форми, з тупим кінцем. Виростає гронами по 2-3 шт. Шкаралупа світло-бронзова, з дещо темнішими смугами, з легким блиском, дуже тонка. При дозріванні горіхи самі випадають зі шкаралупи. Дозріває в середині вересня дружно, висока врожайність.
Гарібальді. Кущ низький, досить загущений. Горіхи великі, видовжені, доверху звужені, гостроконечні. Шкаралупа світло-брунатна зі слабко вираженими трохи темнішими смугами. Ядро велике, смачне. Оболонка щільно прилягає до горіха. При дозріванні оболонка довго залишається зеленою, що є характерною рисою цього сорту. Частина горіхів опадає разом зі шкаралупою. Дозріває в середині вересня.
Календар робіт у ліщиновому саду
Січень. На плодоносних насадженнях за сприятливої погоди (відлига) можна починати освітлювальну обрізку. Молоді насадження, в першу чергу 1- і 2-річні, варто перевірити на наявність пошкоджень тваринами.
Лютий. Освітлювальна обрізка і наступні за нею роботи з догляду. Огляд молодих пагонів на наявність личинок акацієвої ложнощитівки (Parthenolecanium corni). Оглядаються пагони з південної сторони, насамперед їх нижня частина. За виявлення відчутної кількості личинок 2-го віку застосовують хімічну обробку при досягненні температурою сприятливих значень.
Березень. Удобрення за потреби. Молоді дерева (1-3 роки) удобрюються під кожне дерево. Якщо плантацію підготовлено правильно, тобто, фосфор, калій і кальцій внесено заздалегідь, то з добрив вносяться тільки азотні.
Квітень. Продовження удобрення. Контроль бур’янів, передусім у рядах. Висадка молодих насаджень. За браку опадів полив молодих насаджень.
Травень. Обрізка молодої ліщини, висадженої восени або навесні. В старших насадженнях – контроль відростків навколо кореневої шийки, за потреби – знищення вручну або гербіцидами.
В середині травня плодоносні насадження можна обприскати бором нормою 1 кг д. р./га. В травні починається захист від моніліозу ліщини – 5-7 обробок з інтервалом у 10-14 днів. Наприкінці травня – обприскування проти ліщинового довгоносика.
Червень. Моніторинг шкідників. У середині червня – 2-га обробка проти ліщинового довгоносика. Контроль бур’янів, догляд за міжряддями.
Липень. В 1 половині липня у разі потреби повторюють обробку проти акацієвої ложнощитівки. Також може бути потрібна обробка проти тлі (рекомендується Фастак). Контроль бур’янів.
Серпень. Обрізка відростків. Взяття проб грунту й листя для агрохімічного аналізу (раз на 3-4 роки). Приготування до збирання. Боротьба з бур’янами.
Вересень. Приготування до збирання. Перед збиранням – прибирання сміття з саду: опалих горіхів, листя, тощо. Приготування сховищ. Збір горіхів.
Жовтень. Збір горіхів.
Листопад. Передпродажна доробка і продаж горіхів.
Грудень. Продаж горіхів. Техогляд і ремонт обладнання. Планування нових насаджень. Фінансове планування.
Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com