Спецможливості
Новини

Агролайфхак: плямистість листків пшениці та як зредагувати план захисту

06.06.2017
6914
Агролайфхак: плямистість листків пшениці та як зредагувати план захисту фото, ілюстрація
Саме в ці дні на прапорцевому та підпрапорцевому листках деяких сортів пшениці можна спостерігати сотні дрібних жовтих на просвіт плям

Цього року аграрії мають багато клопоту з плямистостями листків пшениці. Саме в ці дні на прапорцевому та підпрапорцевому листках деяких сортів пшениці можна спостерігати сотні дрібних жовтих на просвіт плям, які утворюються навіть на добре удобрених полях, при елітному насіннєвому матеріалі та потужному фунгіцидному захисті.

Що це таке та як зредагувати план захисних заходів - своє бачення, проаналізувавши стан полів та велику кількість пшениці з 10 областей, виклав кандидат с.г. наук, хаківський викладач Олексій Акулов на своїй сторінці у facebook.com, пише propozitsiya.com.

На першому фото - найпоширеніша хвороба пшениці цього року, яка спостерігається на деяких сортах пшениці в різних регіонах України і яка суттєво всіх налякала. На верхніх листках пшениці утворюються сотні дрібних жовтих плям, які з’являються навіть на тлі потужного фунгіцидного захисту. Ця хвороба має неінфекційну природу, тобто є фізіологічним розладом самої рослини.

Експерт пояснює, що у сучасних сортів рослин є великі набори генів специфічної стійкості до певних хвороб (наприклад, борошнистої роси або іржі). У разі, коли спора певної раси гриба-паразита потрапляє на листок рослини, ці гени обумовлюють знищення своїх власних клітин навколо місця вторгнення паразита. Під час захисту рослина жертвує деякими власними клітинами, аби вбити інфекцію.

За певних обставин гени специфічної стійкості можуть спрацювати самі по собі, навіть за відсутності патогену. Що саме примушує рослину до такої реакції досі не з’ясовано, але зазвичай це проявляється на тлі холодового стресу під впливом ультрафіолету (саме тому на верхніх листках плям більше). Така реакція спостерігається лише на певних сортах, які мають певні гени стійкості (зокрема ген Lr34).

Засоби захисту рослин не здатні зупинити розвиток цієї хвороби, а інформація про вплив добрив доволі суперечлива.

Зазвичай така захисна реакція дуже локальна і охоплює лише кілька клітин, отже некроз також є дуже дрібним. Але в деяких випадках захисна реакція може перетікати у вигляді ланцюгової реакції, яка шар за шаром вбиває нові клітини і, в результаті на листках формується доволі великий некроз (цього року таку реакцію можна спостерігати на чеському сорті Бодічек).

Шкодочинність хвороби проявляється у зниженні фотосинтетичної активності рослини за рахунок загибелі частини клітин листка, але на щастя не є критичною. Намагатися зупинити цю плямистість фунгіцидами немає ніякого сенсу.

На другому фото - септоріоз листків (збудник Septoria tritici) – фонова хвороба листків пшениці, яка спостерігається повсюди і дуже часто. На більшості полів зараз ознаки септоріозу вдається побачити лише на нижніх листках (бо при застосуванні якісних фунгіцидів хворобу вдалося вчасно зупинити).

У септорії на поверхні некротичних плям утворюються дрібні чорні «горщики» зі спорами – пікніди. Довгі, ниткоподібні спори септорії утворюються у масі слизу і поширюються від рослини до рослини лише краплями води під час дощу. Цей збудник має дуже тривалий прихований (латентний) період розвитку – до 30 діб. Це означає, що майже місяць з моменту зараження рослини хвороба розвивається безсимптомно. Для прогнозу розвитку цієї хвороби науковець радить уважно подивитися на нижні листки пшениці – чи є на поверхні некротичних плям чорні точки (пікніди). Якщо їх нема, то септоріоз вбито і загрози перезараження немає (або ж це був не септоріоз, а піренофороз). У випадку, коли пікніди є, гриб залишається заразним, тобто дощ буде поширювати його спори вище по рослині.

На третьому фото - септоріоз колосу пшениці (збудник Stagonospora nodorum) є типовим для більш холодних, північних регіонів. В Україні він трапляється нечасто, але цього року експерт діагностував його двічі – в Чернігівській та Запорізькій областях). Незважаючи на назву, ця хвороба починається з ураження листків і лише згодом перекидається на колос і викликає побуріння колоскових лусочок).

Спори цього гриба більш короткі та широкі, ніж у Septoria tritici, але так само поширюються краплями води під час дощу. Завдяки SnTox токсинам цей гриб починає вбивати листки дуже швидко, тому перші прояви некрозу можна побачити вже на 3-ю добу після зараження. В Україні зазвичай ця хвороба проявляється в холодні сирі роки, особливо у разі використання ураженого насіння, яке було вирощене в регіонах, де ця хвороба є поширеною.

На четвертому фото - піренофороз пшениці (збудник Pyrenophora tritici-repentis) – дуже шкодочинна хвороба, яка здатна дуже швидко «спалити» вегетативну масу пшениці. Ptr токсини цього гриба є близькими до токсинів Stagonospora nodorum, отже у цієї хвороби також нема вираженого латентного періоду, а зовнішні симптоми на ранніх етапах дуже нагадують септоріоз колосу. На відміну від септоріозу колосу цей гриб не утворює пікнід і його спори утворюються безпосередньо на листку.

Аби виявити піренофороз у агронома зазвичай нема кількох тижнів, щоб чекати чи з’являться пікніди. Тому для того, аби розпізнати піренофороз в польових умовах я би радив шукати темні плями в місці зараження листка. Найбільш небезпечні 7 та 8 раси піренофори проявляються у вигляді некротичних плям кольору кави з молоком, які оточені жовтою хлоротичною облямівкою з виразною темною цяткою в центрі. При зараженні септоріозами таких цяток зазвичай не формується.

На відміну від септоріозів, спори піренофори поширюються вітром, а для їх проростання достатньо нічної роси. Отже ця хвороба не є залежною від дощів і може розвиватися навіть у посушливих регіонах.

Найближчими родичами збудника піренофорозу пшениці є збудники сітчастого та смугастого гельмінтоспоріозів ячменю (всі вони є різними піренофорами).

Основним джерелом поновлення піренофорозу є перезимувала стерня пшениці, на якій утворюються численні чорні конічні плодові тіла гриба.

"З усіх зразків пшениці, які я проаналізував, цього року піренофору я знайшов лише один раз у Львівській області на полі де пшениця була посіяна після пшениці. У більшості випадків, коли люди підозрювали піренофороз, цього року там виявлялися інші хвороби", - підкреслює О. Акулов.

На п'ятому фото - бактеріозний опік листків пшениці або Black chaff (збудник Xanthomonas translusens) – дуже поширена хвороба пшениці сезону 2016 року. Але цього року науковець поки що виявив її лише один раз – на Вінничині. Хвороба починається з численних дрібних жовтих плям, які згодом витягуються у жовті смужки. З часом такі смужки можуть зливатися і перетворюватися у повздовжні некротичні смуги. Бактерії утворюють краплі слизу на поверхні уражених листків і поширюються краплями води під час дощу.

Минулого року на стерні та насінні утворився потужний інфекційний фон цієї хвороби, отже і цього року можна чекати на її прояв, каже О. Акулов. Але хвороба прогресує лише в теплу сиру погоду і цього року їй поки що не вистачає тепла.

Розвиток хвороби на Вінниччині,  скоріш за все, спровокувала обробка листків пшениці розчином амінокислот, вважає науковець. Насичення апопласту ураженої бактеріозом рослини поживною органікою може стимулювати розмноження бактерій. Більшість фунгіцидів бактеріоз пшениці не контролюють. Певний результат у стримування хвороби можуть дати важкі метали, зокрема мідь.

Інтерв'ю
Олексій Сергієнко
«Треба багато вчитися, щоб знати хоч трохи». Цим відомим висловом французького правника, письменника і політичного мислителя Шарля Луї Монтеск’є можна описати діяльність українського експерта з агротехнологічних питань консалтингової... Подробнее
Роман Шнуровський разом із батьком та братами розвиває АПП «Золота Нива» в Зборівській громаді Тернопільської області та веде на YouTube відеоблог про агрономічні експерименти, які вони закладають на своїх полях. Про те, навіщо невеликому... Подробнее

1
0